<<
>>

1566р., серпня 22, Люблін Сигізмунд Август дозволяє бурмистру, райцям та міському суду Львова розглядати в ратуші справи тільки людей міської юрисдикції і в майбутньому проводити засідання лише раді та міському судові, а не земським рочкам і комісіям

Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.535. Пергамент: 25x55,5 + 9 см. Написи: “Privilegium exemptions pretorii a iudiciis alterius iurisdictionis hominum, a celebratione ibidem terminorum terrestrium colloquiorum atque commissariorum” (XVI).

На пергаментному пояску печатка: Gum., XV, N54.

Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.65-66; спр.646, арк.327-328зв.

Регест: Каталог, №621.

igismundus Augustus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lituaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae etc. dominus et haeres. Significamus per praesentes literas universis et singulis, quorum interest, ad quos praesentes literae nostrae pervenerint. Quia cum expositum esset nobis per quosdam consiliarios nostros ex parte famatorum proconsulis et consulum civitatis nostrae Leopoliensis, quod eadem civitas finibus hostium vicina, ex diversis et variis, diversae et variae religionis ac linquae cohabitatoribus constat, et quod ad eam varii negotiatores ac alterius etiam conditionis homines externi assidue confluant ac in ea versentur. Ea propter dictos proconsulem et consules officiumque civitatis illius non solum in cogniscendis iudicandisque hominum negotiis plurimum occupatos esse, sed etiam ad diligentem civitatis administrationem ac publicae securitatis provisionem, sollicite intendere solere, ut valde incommodum esse videatur dictum officium civitatis illorumque negotia ac consultationes quoquo modo aliis aliorum negotiis impediri, perturbarive, quin imo valde utile ac necessarium sit, eos, quae illorum officii sunt, quam maxime quiete et libere tractare peragereque. Ac ideo supplicatum esset nobis pro parte eorundem famatorum proconsulis et consulum Leopoliensium, ut nos illorum et civitatis illius benignam rationem habentes, eandem civitatem nostram, ea praerogativa ornare et dotare dignaremur, ut praefatae civitatis consulatus officiumque et publica civitatis et privata hominum privatorum negotia pro veteri consuetudine et iure in pretorio publico, libere semper et quiete peragat, utque dictus pretorii locus, qui est satis angustus, ab omnibus aliis iudiciis, negotiis, conventibus hominum cuisvis alterius iurisdictionis, quam civilis liber omnino sit, quemadmodum semper adhuc fuit.

Nos igitur talem statum et conditionem dictae civitatis nostrae attendentes, tum consulatus praedicti officiique civilis difficilem in variis hominum negotiis laborem ac in rebus civitatis, assiduum studium, vigilantiam, sollicitudinem perpendentes supplicationique ipsorum proconsulis et consulum tanquam satis iustae, benigne annuentes, dictae civitati nostrae Leopoliensi hanc praerogativam dandam et concedendam duximus damusque et concedimus in perpetuum per praesentes, ut scilicet in pretorio Leopoliensi

nulla unquam iudicia aut negotia hominum alterius, quam civilis iurisdictionis tantum exerceri, nec termini terrestres aut coloquia celebrari, nec commissiones aliquae iudicari possint ac debent. Sed ut tantum consulatus civitatis et officium civile, sua illic officia et negotia, quiete ac libere, peragant, nec quocumque modo in suis iudiciis et consultationibus perturbentur, impedianturve perpetuis temporibus et in aevum. In cuius rei testimonium sigillum nostrum praesentibus est appensum. Datum Lublini feria quinta ante festum sancti Bartholomaei, anno Domini millesimo quingentesimo sexagesimo sexto, regni vero nostri anno trigesimo septimo.

Petrus Miskowski regni Poloniae vicecancellarius subscripsit.

Relatio reverendi Petri Miskowski regni Poloniae vicecancellarii, decani Cracoviensis, Gneznensis, Plocensis Lanciciensisque praepositi.

игізмунд Август, Божою ласкою (титулатура). Даною нашою грамотою повідомляємо всім і кожному, кому необхідно, до кого дану нашу грамоту дійде. Представлено нам деякими нашими дорадниками від імені славетних бурмистра і райців нашого міста Львова, що те місто є в сусідстві з кордонами ворогів, і складається з співіснуючих різноманітних та різних релігій та мов, і що до нього різні торговці, також іншого походження люди-чужинці постійно прибувають і в ньому перебувають. Через це, що згадані бурмистер, райці та уряд того міста не тільки займалися здебільшого розслідуванням і веденням судових справ (цих) людей, але також дбайливо прагнули і мали за звичай до ретельнішого керування містом і забезпечення громадської безпеки, як бачиться, є сильна незручність, що згаданому уряду міста шкодять і турбують їх справи та обговорення подібно до інших справ.

Тому звичайно корисно і необхідно було б, щоб їх (ті справи), які стосуються їх уряду, більш спокійно і вільно могли вести і здійснювати. І тому просили нас від імені тих славетних львівських бурмистра і райців, щоб ми, ласкаво маючи на увазі їх і те місто, вважали за гідне те наше місто такою прерогативою прикрасити і надати, щоб згаданий консулат і уряд згаданого міста громадські справи міста і приватні справи людей за давнім звичаєм і правом у громадській ратуші завжди вільно і спокійно провадив і щоб згадане місце ратуші, яке є досить вузьким, від усіх інших судів, справ, зібрання людей будь-якої іншої юрисдикції, окрім міської, звільнене було би, точно так, як завжди до того було. Отже, ми, таке становище і положення згаданого нашого міста побачивши, що вищезгадані консулат і міський уряд (мають) труднощі у різних справах людей, зваживши на їх працю в справах міста, постійну ретельність, турботливість, піклування, на прохання бурмистра і райців, як достатньо справедливе, ласкаво погодившись, згаданому нашому місту Львову таку прерогативу вважали дати і надати та даємо і надаємо даною (грамотою). А саме, щоб на львівській ратуші ніколи жоден суд (не відбувався) або справи інших людей, окрім міської юрисдикції, не полагоджувались, ні земські рочки* або збори не проходили, і будь-які комісії не могли і не повинні судити; але щоб тільки консулат міста і міський уряд свої обов‘язки і справи спокійно і вільно провадив, і щоб будь-яким чином у своїх обов‘язках і обговореннях не турбувався і йому не перешкоджали на вічні часи і назавжди. Для засвідчення справи наша

печатка до даної (грамоти) є підвішена. Дано у Любліні у четвер перед святом св. Варфоломія, року Божого 1566, нашого панування - 37.

Петро Місковський, віце-канцлер Польського королівства, підписав.

За свідченням велебного Петра Місковського, віце-канцлера Польського королівства та краківського, гнезненського, плоцького, ленчицького намісника.

* Земські рочки - сесії земського суду. Земський суд - шляхетський суд, що розглядав справи цивільного характеру; складався із судді, підсудка та писаря.

1569 р., травня 28, Люблін

Сигізмунд Август зберігає за львівськими міщанами привілей Владислава III, що звільняв їх від всяких оплат на підводи

Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.37-38.

igismundus Augustus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae Samogitiaeque etc. dominus et haeres. Significamus praesentibus literis nostris, quorum interest, universis et singulis, quod cum famati proconsul et consules civitatis nostrae Leopoliensis, literis mandati sive citationis nostrae ad instantiam instigatoris causarum fisci nostri, in praesentiam nostram vocati essent. Ideo quia ipsi contraveniendo constitutioni atque ordinationi, in conventu regni generali Varsaviensi laudatae, contributionem peccuniarum podwodorum tres partes, videlicet exactionis publicae szos simplae vocata, per triennium retentam, ad thesaurum et fiscum nostrum non solverint, nec intulerint, in damnum non mediocre fisci nostri ad videndumque eos ob huiusmodi temeritatem, in summa definita retenta praedictarum exactionum fisco nostro applicandum et in aliis paenis damnisque inde subsequutis condemnandum decerni, veluti ea reliqua in citatione praefata latius continentur. In termino itaque ex citatione huiusmodi praefixo, dum cives ipsi nostri Leopolienses per famatos Georgium Voyner, Ioannem Zaleski, consules, Stanislaum Anferinum, notarium Leopoliensem, nuntios et plenipotentes suos coram nobis in praesenti conventione regni generali Lublinensi comparerent privilegium olim serenissimi domini Vladislai, Poloniae regis, quo ab universis podwodis temporibus perpetuis exempti et libertati sunt, exhibuerunt. In cuius quidem privilegii et libertatum continuo usu ac pacifica possessione, dicti cives semper hactenus conservati fuerant, quod rationibus iustis et authenticis, legittime coram nobis comprobaverunt. Porro licet constitutione Varsaviensi, omnes libertates podwodorum universis civitatibus sint sublatae.

Tamen quoniam civitas ipsa Leopoliensis prope fines

regni existat atque ob eam rem periculis hostilibus et oppugnationibus crebris exposita sit, ad quas propellendas et propulsandas multos sumptus et impensas, ut faciat necesse est. Itaque supplicaverunt nobis, ut illos non obstante constitutione supramemorata Varsaviensi secundum hoc privilegium divi olim Vladislai, quo continuis temporibus sine ulla controversia, pacifice usi sunt, conservari, fovere atque manu tenere pro nostra regia clementia dignaremur. Nos igitur animadvertentes, nil esse, quod magis quemvis principem commendet, quodque illi apud subiectos sibi populos maiorem benevolentiam et apud omnes prope gentes ampliorem laudem et gloriam conciliet, quam iusta, quae in legibus et libertatibus indultis integre conservandis consistit, reipublicae administratio atque examinato plene divi olim Vladislai privilegio aliisque immunitatibus eorum, in quorum usu ac continua possesione a praedecessoribus nostris hucusque conservati fuerunt et perpensis apud animum Leopoliensium adductis rationibus de voluntate et munificentia nostra regia ostulante id ipsis rei aequitate. In hoc conventu regni praesenti Lublinenesi decernendum duximus decernimusque praesentibus ipsos proconsulem et consules totamque civitatem nostram Leopoliensem, nunc et imposterum existentes, a solutione, datione et contributione ac quavis pecuniaria exactione podwodorum quorumcunque nobis et succesoribus nostris quacunque ratione pertinentibus, liberos et immunes, ita, ut neque ad alias pecunias, neque ad equos dandos ratione contributionis podwodorum, a nobis cubiculariisque nostris aut a quocunque alio, nomine nostro, id exigentur, teneantur et astringantur. Prout decreto nostro praesentis conventus eosdem liberos et immunes, ab hac servitute et contributione oneribusque (a quibus privilegio praefato divi Vladislai exempti sunt) pronuntiamus perpetius temporibus. Decernentes eas libertates priores a podwodis civitatis nostrae Leopoliensis ab antecessoribus nostris benigne et ex certis rationibus concessas, vim et robur habituras, nec deinceps ullo unquam tempore constitutions aliquas, in contrarium laudandas, libertatibus illorum suprascriptas obstare posse, ex eaque ratione citatos cives nostros Leopolienses liberos a citatione, impetitione et a causa facimus in perpetuum, hoc decreto nostro mediante.

In cuius rei fidem testimoniumque evidentius, sigillum nostrum praesentibus est subimpressum. Datum Lublini in conventione regni generali, die vigesima quinta Maii, anno Domini millesimo quingentesimo sexagesimo nono, regni vero nostri anno quadragesimo.

Sigismundus Augustus rex subscripsit.

игізмунд Август, Божою ласкою (титулатура). Даною нашою грамотою повідомляємо всім і кожному, кому необхідно. Славетні бурмистер і райці нашого міста Львова були покликані грамотою нашого наказу або виклику на вимогу виконавця судових справ нашої скарбниці до нашого суду. Тому що вони всупереч конституції та розпорядженню, ухваленими на вальному сеймі королівства у Варшаві[95], грошову контрибуцію “з підвод”, а саме три частини публічного податку, по-простому названому шос, заборгувавши за три роки, до нашого скарбу і скарбниці не сплачували і не вносили на значну шкоду нашій скарбниці, як вони побачили, через певну необачність, певну заборговану суму вищезгаданого податку нашій скарбниці зобов’язані, та в інших карах і збитках, що звідси випливають, були засуджені, як це раніше у вищезгаданому

позові ширше міститься. Таким чином, у вищезгаданий термін за цим позовом ці наші львівські міщани через славетних Георгія Вайнера, Йоана Залеського, райців, Станіслава Анферіна, львівського писаря, і своїх посланців і уповноважених, нам на даному вальному сеймі королівства в Любліні з\'явилися і представили привілей покійного найяснішого пана Владислава, польського короля, де вони від усіх підвод на вічні часи були вилучені і звільнені. Цим привілеєм і звільненням згадані міщани постійне користувалися і мирно володіли до цього часу, законно перед нами доказували справедливими та автентичними причинами. У свою чергу за Варшавською конституцією всі звільнення “від підвод” усіх міст були знесені. Однак, оскільки, це місто Львів близько кордонів королівства знаходиться і є виставлене через це на небезпеку від ворогів і частих нападів, для попередження і відсічі яких, як передбачається, є необхідні великі кошти і видатки. Таким чином, просили нас, щоб не суперечачи вищезгаданій Варшавській конституції, відповідно до цього привілею божественного покійного Владислава, яким постійними часами без жодного спротиву мирно користувалися, ми вважали (їх) за гідне зберегти, сприяти та зміцнити задля нашої королівської милості. Отже, ми прийнявши до уваги: ніщо з того, що будь-яким володарем дарується, не викличе у підданих йому народів більшу прихильність і у всіх близьких племен більшу славу і хвалу, а тільки справедливе керування державою, яке цілковито полягає у дотриманні записаних законів і звільненнях, і вивчивши досконало привілей божественного покійного Владислава та інші їхні імунітети, якими вони користувалися і постійно володіли досі за наших попередників та оцінивши прихильно приведені львівськими (міщанами) причини, з нашої королівської волі і щедрості, встановлюючи їм в цій справі справедливість; на цьому даному сеймі королівства у Любліні вважали вирішити і вирішуємо даною (грамотою) звільнити того бурмистра, райців і все наше місто Львів, що є тепер і в майбутньому будуть, від сплати податку, контрибуції і будь-якого грошового податку “за підводи”, що нам і нашим спадкоємцям належить з будь-якого погляду. Так щоб і ніяких грошей, ані коней не давалося з причини податку на “підводи”, щоб ми, наші постільничі або будь-хто інший від нашого імені не стягували, не отримували і не змушували. Згідно з нашим декретом на цьому сеймі оголошуємо їх звільненими від того збору, контрибуції і тягаря (від яких були звільнені вищезгаданим привілеєм божественного Владислава) на вічні часи. Вирішуємо, щоб ці попередні звільнення від підвод нашого міста Львова, що нашими попередниками ласкаво і з певних причин були надані, мали силу і міць, і щоб надалі ніколи жодні ухвалені всупереч конституції не могли суперечити їх вищеописаному звільненню. З цієї причини наших позваних львівських міщан звільняємо від позову і закиду в цій справі назавжди за посередництвом цього нашого декрету. Для довіри і засвідчення справи очевидніше нашу печатка до даної (грамоти) є притиснута. Дано на вальному сеймі у Любліні 28 травня, року Божого 1569, нашого панування - 40.

Сигізмунд Август, король, підписав. *

<< | >>
Источник: М.Капраль. Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.)/Упорядник М.Капраль, наук. ред. Я.Дашкевич, Р.Шуст. — Львів: Львівське відділення Інсититуту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України; Львівський національний універсистет ім. І.Франка. — 2-е виправлене видання (електронний варіант).. 1996

Еще по теме 1566р., серпня 22, Люблін Сигізмунд Август дозволяє бурмистру, райцям та міському суду Львова розглядати в ратуші справи тільки людей міської юрисдикції і в майбутньому проводити засідання лише раді та міському судові, а не земським рочкам і комісіям:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -