1558 р., вересня 25, Варшава Сигізмунд ІІ виносить рішення, згідно з яким всі, хто проживає в місті або поза містом і займає маєтки міської юрисдикції, повинен підлягати юрисдикції магістрату Львова, несучи всі міські тягарі нарівні з іншими жителями
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.506. Пергамент: 32,2x64,5 + 11,6 см. Написи: “Quod nullus hominum iurisditionis civilis debet fore liber ab oneribus et iurisditione civili, quamvis sit regia prerogativa exemptus, 1558” (XVI), “Omnes incolae iurisdictione civili Leopoliensi subiecti esse debent et omnes contributiones non obstantibus quibusvis liber [...] solvere tenentur” (XVII), “Cassatio servitoratuum” (XVII-XVIII).
На шовковому біло-рожевому шнурку печатка: Gum., XV, N53.Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.1, спр.107, арк.30-31зв; арк.133-134 (засвідчені копії); оп.2, спр.613, арк.3-4; спр.614, арк.64-65; спр.646, арк.307-309зв.
Регест: Каталог, №584.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Nos Sigismundus Augustus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lituaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sendomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiaviae, Russiae, totius Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Culmensis, Elbingensis Pomeraniaeque etc. dominus et heres. Notum facimus literis nostris, quorum interest, universis et singulis, que nunc sunt, et qui postea futuri sunt. Magnam semper maiores nostros divos Poloniae reges, civitatis nostrae Leopoliensis, non postreme in regno suo in omnibus rationem habuisse, idque studuisse, ut ad florentem in ea statum conservandum, nihil prorsus in illis desiderari posset. Quod nos illorum exemplum secuti pleraque alia immitantes, quum eiusdem civitatis statum per eos maxime videremus perturbari, qui se ex magistratus civilis iurisditione eximi, et civilium onerum, ferendorum immunitate donari importune identidem flagitant, multosque alios eadem, ut ratione se omnibus legibus civitatis solui, oneribusque ferendis per nos levari flagitent, exemplo suo incitant. Existimavimus in hoc eiusdem civitatis rationibus in tempore esse prospiciendum, uti quidem iam in hunc modum literis hisce nostris prospicimus et cavemus, ut deinceps nullis hominibus cuiuscunque status et conditionis fuerint nullis prorsus exceptis, civitatis Leopoliensis iurisditioni subiectis, ullas immunitates et exemptiones, tam a iurisditione, quam ab oneribus civilibus concessuri simus, successoresque nostri serenissimi Poloniae reges sint concessuri, sed quicunque in civitate Leopoliensi, extraque civitatem bona aliqua iurisditioni civili subiecta habebit, aut mercatura, vel alia quavis ratione, victum in civitate Leopoliensi querere volet, in eum proconsul cum consulibus et alii magistratus civitatis eiusdem Leopoliensis plenam iurisditionem, quemadmodum in alios cives habebunt, omniaque onera civitatis, et alia quaevis ex aequo cum aliis civibus ferre tenebuntur, ad eaque per proconsulem et consules, ac reliquos magistratus legitime cogi poterunt, neque ab ea iurisditione oneribusque ferendis, ulla ratione excepi poterunt temporibus perpetuis.
Quod si quae immunitates et exemptiones post datam praesentium a nobis, vel serenissimis successoribus nostris impetratae fuerint, eas nullam vim et robur obtinere debere decernimus, ab eisque observandis proconsulem et consules, reliquosque magistratus absolvimus, et liberos facimus, dantes illis plenam facultatem non obstantibus eiusmodi exemptionibus, iurisditionem suam in omnes iurisditioni civili Leopoliensi subiectos exercendi, ac onera debita ex aequo, ut ab aliis civibus immunitatem non habentibus, exigendi temporibus perpetuis. In cuius rei fidem et firmius testimonium sigillum nostrum praesentibus appendi mandavimus, atque propria manu subscripsimus. Datum Warsoviae die vigesima quinta Septembris anno Domini millesimo quingentesimo quinquagesimo octavo, regni vero nostri anno vigesimo nono. Praesentibus reverendo in Christo patre domino Ioanne Przerempski episcopo nominato Chelmensi, et regni Poloniae vicecancellario, nec non magnificis, venerabilibus et generosis Stanislao comitein Thenczyn, palatino Cracoviensi et Liublinensi, Belsensique capitaneo, Stanislao Lawsky palatino et vicesgerenti Masoviae palatinis, Stanislao Maczyeyowski Sendomiriensi, curiae nostrae marschalco ac Liubomliensi, Zavichostensique capitaneo, Nicolao Trzebochowsky Gnesnensi cubiculi nostri praefecto ac Brzestensi, Leloviensi, Rogoznensique capitaneo, Floriano Zebrzydowski Lyublinensi et capitaneo Thissovcecensi, Ioanne Tomyczki Rogoznensi, Ioanne Sierakowsky Landensi, curiae nostrae refferendario et capitaneo Przedecensi, Stanislao Wolsky Brzezynensi et capitaneo Crzepicensi, castellanis, Ioanne de Ocziessyno regni nostri cancellario, Cracoviensi generali, Satoriensi, Osvyenczimensi ducatuum, Sandecensi, Olstinensique capitaneo, ac terre Cracoviensi succamerario, Stanislao Karnkowsky Gnesnensi, curiae nostrae refferendario, Alberto Starozrepsky cantore Cracoviensi, archidiacono Dobrzinensi, Andrea Przerempski Cracoviensi, Stiborio Krzykowsky scolastico Wladislaviensi et Cracoviensi canonicis, Nicolao Lasky incisore mensae nostrae, Nicolao de Myelecz capitaneo Chmielnicensi, secretariis nostris et aliis quamplurimis testibus circa praemissa existentibus, sincere et fidelibus nobis dilectis. Datum per manus reverendi in Christo patris domini Ioannis Przerempsky nominati episcopi Chelmensis et regni Poloniae vicecancellarii, sincere nobis dilecti.
Sigismundus Augustus rex.
ім’я Господа амінь. Для вічної пам’яті справи. Ми Сигізмунд Август, Божою ласкою (титулатура). Змістом цієї грамоти робимо відомим усім і кожному, кому це треба знати, хто сьогодні є, і хто в майбутньому буде. Завжди завдяки святої пам’яті нашим великим королям Польщі наше місто Львів мало у всьому (увагу) не останню в королівстві та прагнуло (до цього), щоб процвітаючий статус зберегти, безумовно, нічого (нового) не можна побажати, тому ми ці приклади наслідуємо. І бачимо, що більшість прибульців статус цього міста максимально порушує, тому що до міської юрисдикції магістрату (вони) не входять і постійно настирливо і недоречно вимагають, щоб міські податки їм дарували. Інша частина (мешканців) цього (міста), що доцільно всіх законів міста (дотримуються), за прикладом тих (прибульців) постійно вимагає, щоб їм полегшили сплату податків. Оцінивши причини цього в місті, і турбуючися щодо майбутнього, що при цьому и в такий спосіб цією нашою грамотою дбаємо і остерігаємо: надалі жодній людині, якого б статусу і суспільного становища не була, підданій львівської міської юрисдикції, без жодних винятків, забороняється нами (користування) жодними пільгами чи (мали) звільнення, як від міської юрисдикції, так і від (сплати) податків, і хай наші спадкоємці, найясніші королі Польщі забороняють. Але будь-хто, хто матиме будь-які маєтки в місті Львові і поза містом, і підлягатиме міській юрисдикції, чи купецькі товари (матиме) або будь-який інший пожиток у місті Львові схоче попросити, при цьому бурмистр з райцями та іншими членами магістрату того міста Львова хай отримають повну юрисдикцію (над нимим), точно так, як і над іншими міщанами, тоді всі міські та будь-які інші податки повинні будуть нести порівно з іншими міщанами і однаково бурмистром та райцями та іншими членами магістрату законно примушуватися можуть, і від цієї юрисдикції і несення податків ніякою причиною
увільненими не можуть бути, на вічні часи.
Тому вирішуємо, якщо тих пільг та звільнень (прибульці) перед нами чи найяснішими нашими спадкоємцями добиватися будуть, тоді вони жодної сили і міці не повинні мати. Дотримуючись цього, бурмистра, райців та інших членів магістрату звільняємо і вільними робимо, даючи їм повну можливість, не протидіючи такого роду звільненням, свою юрисдикцію стосовно всіх підданих міської юрисдикції Львова виконувати, податки і борги вимагати поряд з іншими міщанами, що пільг не мають, вічними часами. Для вірного і міцного засвідчення справи нашу печатку наказуємо присутнім, щоб підвісили, і власною рукою підписали. Дано у Варшаві 24 вересня року Божого 1558, нашого королівського панування 29-го року, у присутності (список свідків). Дано через руки велебного у Христі отця Йоана Пшеребського, холмського єпископа номіната і віце-канцлера Польського королівства, щиро нам милого.Сигізмунд Август, король, рукою власною.
Еще по теме 1558 р., вересня 25, Варшава Сигізмунд ІІ виносить рішення, згідно з яким всі, хто проживає в місті або поза містом і займає маєтки міської юрисдикції, повинен підлягати юрисдикції магістрату Львова, несучи всі міські тягарі нарівні з іншими жителями:
- 1525 р., жовтня 25, Львів Сигізмунд І виносить рішення, згідно з яким орендарі чи мешканці шляхетських будинків, як і всі інші міщани, повинні нести всі міські тягарі, а в судових справах, які виникнуть в них з сусідами, повинні з’являтися на суд і судитися там на основі магдебурзького права
- 1543 р., квітня 9, Краків Сигізмунд І підтверджує всі надані Львову ним, його попередниками та іншими світськими та церковними сановниками права, вільності, привілеї, записи, резигнації та інші документи щодо різних маєтків в місті і поза містом
- 1574р., квітня 28, Краків Генріх підтверджує всі надані Львову ним, його попередниками та іншими світськими та церковними сановниками права, вільності, привілеї, записи, резигнації та інші документи щодо різних маєтків в місті і поза містом
- 1576р., травня 4, Краків Стефан підтверджує всі надані Львову ним, його попередниками та іншими світськими та церковними сановниками права, вільності, привілеї, записи, резигнації та інші документи щодо різних маєтків в місті і поза містом
- 1497 р., червня 21, Львів Ян Ольбрахт підтверджує всі надані Львову ним, його попередниками права, вільності, привілеї, записи, резигнації та інші документи щодо різних маєтків у місті і поза містом
- 1589 р., квітня 7, Варшава Сигізмунд ІІІ підтверджує всі надані Львову ним, його попередниками та іншими світськими та церковними сановниками права, вільності, привілеї, записи, резигнації та інші документи
- 1526р., січня 26, Пйотрків Сигізмунд І виносить рішення, згідно з яким райці Львова щорічно перед вибором міських властей мають звітувати про використання міських прибутків, причому результати цих звітів повинні зберігатися у таємниці
- 1548 р., грудня 5, Пйотрків Сигізмунд Август підтверджує Львову всі його права, вільності, привілеї, записи, надання, резигнації, зміни та всі інші цього роду світські й духовні документи, надані ним та попередніми королями
- 1566р., серпня 22, Люблін Сигізмунд Август дозволяє бурмистру, райцям та міському суду Львова розглядати в ратуші справи тільки людей міської юрисдикції і в майбутньому проводити засідання лише раді та міському судові, а не земським рочкам і комісіям
- 1444 р., липня 18, Буда Владислав ІІІ зобов ’язує всіх духовних та світських осіб шляхетського походження продавати свої будинки й нерухоме майно, одержані в спадщину у Львові, особам, підлеглим міському праву, щоб ці маєтки не вийшли з-під міської юрисдикції
- 1492 р., вересня 30, Краків Ян Ольбрахт підтверджує місту Львову всі надані права, привілеї, вільності, донації та інші документи
- 1626р., березня 10, Варшава Сигізмунд III дозволяє львівському магістрату стягувати податки, які раніше львівський староста брав до королівського столу, з умовою, що магістрат сплачуватиме львівському старості 2100 злотих щорічно
- 1525 р., лютого 17, Пйотрків Сигізмунд І на прохання бурмистра і райців Львова переносить їхні села Зубрю і Сихів із земського права на міське магдебурзьке право, звільняючи їх від юрисдикції земських і гродських урядників
- 1444 р., липня 16, Буда Владислав ПІ, бажаючи піднести добробут Львова та нормалізувати права і звичаї купців, що прибувають до міста, постановляє: 1) всі купці різних націй: греки, вірмени, сарацини, євреї, бусурмени й інші, що прибувають з товарами до Львова, можуть бути покликані лише у львівський міський суд; 2) купці повинні продавати заморські товари у Львові; 3) всі львів\'яни, котрі підлягають міському праву, повинні зробити заповіти в присутності війта, двох лавників, священика і писаря
- 1632 р., березня 28, Варшава Сигізмунд ІІІ навічно дозволяє збирати місту Львову оплати так званого штукового або вузлового, встановлюючи розміри оплат
- 1553 р., березня 24, Краків Сигізмунд Август підтверджує привілеї про звільнення бурмистра, райців, війта, лавників, громадян й жителів Львова від юрисдикції воєвод, каштелянів, старост та інших урядовців, звільняючи їх від суду комісарів, і зберігає право апеляції до короля