1525 р., лютого 17, Пйотрків Сигізмунд І дозволяє бурмистру і райцям Львова збирати в час ворожих нападів по півгроша або дев’ять денарів від кожного возу приїжджих людей з метою наведення порядку та на відбудову й укріплення міста
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.338. Пергамент: 37,7х52,6 + 13,1 см. Ініціал “І“. Написи: “Regestratae” (XVI), “Litere super exigendis grossiculis tempore incursionis hostium a quolibet curru, anno 1525” (XVI), “Sigismundi Primi convencionale privilegium” (XVI).
На шовковому червоно-жовто-біло-голубому шнурку печатка: Gum., XIII, №46.Коп.: MK, 39, k.238-239; ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.642, арк.273-280.
Регести: MRPS, IV/2, №14166; Каталог, №392.
vn nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Quia sacra regum et principum maiestatem, oblivioni consulendo, ea, que Hunt sub tempore literis commendare instituit, ut in hominum memoria permanere valeant. Proinde nos Sigismundus Dei gratia rex Polonie, magnus dux Lithuanie, necnon terramm Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuiawie, Russie, Prussie ac Culmensis, Elbin-
gensis Pomeranieque etc. dominus et heres. Significamus tenore presencium, universis, presentibus et futuris, harum noticiam habituris. Quia cum nunccii, qui a famatis procon- sule et consulibus civitatis nostre Leopoliensis ad nos erant missi, inter alia, que apud nos obibant civilia negocia, coram nobis exposuissent, quod ipsa civitas Leopoliensis, tempore cuiuslibet incursionis hostibus, in regnum nostrum et terras Russsie, plurima incommoda sustinere soleat ab hominibus externis, tumultuarie et gregatim, ad illam confugientibus, qui ex curribus et equis, nedum, pecoribus suis, eandem civitatem, fimo et luto replentes, turpem et foedam eius faciem, post suum illinc discessum, relinquunt et causa illius purgande et mundande, ipsos consules ad curas et expensas in utiles inducunt, supplicassentque nobis nunccii predicti, ut huiusmodi expensarum benignam racionem habere ipsisque consulibus, a predictis hominibus externis de oppidis et villis vicinis, ad illos per timore hostibus impetus fugientibus seu ab eorum curribus aliquid exigere pro eductione luti et fimi, ex ipsorum frequentia ad aucti permitteremus.
Nos huic consentanee supplicationi anuentes considerantesque eadem civitatem nostram Leopoliensem, multum in suis publicis et privatis facultatibus decrevisse, illique ad alios magis necessarios usus et necessitates, quam educendi fimi et luti, civiles proventus non suppefere, permittendum duximus et tenore presencium permittimus perpetuo et in evum, ipsis eius proconsuli et consulibus modernis et pro tempore existentibus, damusque illis facultatem, ut possint a quolibet curru hominum externorum quorumcunque, ad ipsam civitatem Leopoliensem et eius suburbia propter evitandam vim et manum hostilem, confugientium, per medium grossum seu per novem denarios exigere et recipere summamque pecuniariam ex huismodi exactione collectam, pro reparatione civitatis, vallorum et fossarum ac ipsius fimi et luti, uti premissum est eductione convertere sine capitanei nostri Leopoliensis aliorumque of- ficialium nostrorum et cuiusvis alterius impedimento, id quod ad universorum et singulo- rum, quorum interest, noticiam deducimus per presentes, mandantes, ut ipsis proconsuli et consulibus Leopoliensibus vel eorum officialibus seu familiaribus, ad id ab eis constitutis, a singulis curribus vestris predictis tempore cuiuslibet tumultuarii concursus vestri in ipsam civitatem Leopoliensem per formidine hostium novem denarios seu medium gros- sum irrecuse solvatis et contribuatis, eosdemque consules hac admissione et facultate illis per nos concessa, uti omnino permittates, pro gratia nostra non aliter facturi. In cuius rei testimonium sigillum nostrorum presentibus est appensum. Actum et datum in conventu Pyotrkowiensi generali, feria sexta proxima post festum sancti Valentini, anno Domini millesimo quingentesimo vigesimo quinto, regni nostri anno decimo nono. Presentibus reverendissimo ac reverendis in Christo patribus dominis Ioanne de Lassko archiepiscopo Gnesnensi, legato nato et primate, Petro de Thomicze Cracoviensi et Posnaniensi episcopo ac regni nostri vicecancellario, Mathia de Drzewycza Wladislawiensi, Raphaele de Le- schno Plocensi, Andrea Crziczky Premisliensi, Iacobo de Buczacz Chelmensi et Laurentio de Myedzileski Camenecensi, episcopis, necnon magnificis, venerabilibus et generosis Nicolao de Dambrowicza castellano Cracoviensi, Christophoro de Schidlowyecz palatino et capitaneo Cracoviensi ac regni nostri cancellario, Andrea de Thanczin Sandomiriensi,Stanislao de Coscielecz Calissiensi, Iaroslao de Lassko Siradiensi, Andrea de Opporow Iuniwladislaviensi, Otta de Chodecz Russie generali, Ioanne Bochotnyczki de Lublinensi, Andrea de Nysczicze Plocensi, Andrea de Kuthno Rawensi, palatinis, Luca de Gorca castellano Posnaniensi et capitaneo maioris Polonie generali, Nicolao de Schidlowyecz castellano Sandomiriensi et regni nostri thesaurario, Vinceslao de Osrorogh Calissiensi, Ioanne comite de Tharnow Woynicensi, Vincentio Swidwa de Schamotuli Gnesnensi, Iacobo de Przeramb Siradiensi, Ianussio Swirczewski Visliciensi, Georgio Crupski de Orchow Leo- poliensi, Adam de Drzewicza Radomiensi, Stanislao de Sprowa Zarnowiensi, castellanis, Stanislao de Chodecz marschalco regni nostri ac Leopolinsi capitaneo, Petro Kmytha de Vyssnycze marschalco curie nostre, Ioanne Lathalski Gnesnensi, Cracoviensi, Posnaniensi et Lancitiensi preposito, Ioanne Carnkowski preposito Scarbimiriensi, Stanislao Goreczki custode Plocensi et preposito Calissiensi, Ioanne Choyenski Cracoviensi, Ioanne Gorski Posnaniensi, archidiaconis, Nicolao Zamosczki Sandomiriensi, Bernhardo Wapowski Cracoviensi, cantoribus, Silvestro Ozarowski succamerario nostro et Zawichostensi capitaneo, Ioanne Tharlo de Sczekarzowicze incisore nostro et aliis quam pluribis dignitariis, officialibus et aulicis nostris, testibus circa premissa fidedignis, sincere et fidelibus nostris dilectis. Datum per manus prefati reverendi in Christo patris domini Petri Cracoviensis et Posnaniensis episcopi et regni nostri vicecancellarii, sincere nobis dilecti.
Petrus episcopus et vicecancellarius subscripsit.
Relacio eiusdem reverendi in Christo patris domini Petri de Tomycze episcopi Cracoviensis ac regni Polonie vicecancellarii.
ім‘я Господа амінь. Для вічної пам‘яті справи. Священний маєстат королів і володарів встановлює, “дораджений” забуттям, щоб те, що трапляється в (їх) час, доручаючи грамотам, змогло в людській пам‘яті залишитися. Тому ми Сигізмунд, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім, сучасникам і прийдешнім, хто це читатиме. Коли посланці від славетних бурмистра і райців нашого міста були до нас послані, між інших (справ), з якими прийшли до нас у міських справах, представивши нам, що те місто Львів, у будь-який час ворожих набігів на наше королівство і руські землі, звичайно, терпить численні незручності від людей-чужинців, що постійно і великим натовпом тікають до нього, хто з возами і кіньми, не кажучи про свою худобу того міста, що гноєм і багном переповнює (місто), огидним і жахливим його обличчя після того відходу (худоби) звідти залишається; і ця справа для очищення і відчищання призводить до турбот і витратам тим райцям, просили нас вищезгадані посланці, щоб ми, маючи на увазі витрати райців від вищезгаданих людей-чужинців з сусідніх містечок і сіл, що тікають від страху перед нападом ворогів, чи від їхніх возів, дозволити стягувати (податок) для вивезення багна і гною, через їх постійність та збільшення. Ми, розглянувши і погодившись на це відповідне прохання, що наше місто Львів, численне у своїх громадянах і приватних можливостях, постановило і до інших багатьох необхідностей і нагальностей, як вивезення гною і багна, міського прибутку
не вистачає, ми вважали дозволити і змістом даної (грамоти) дозволено надавати і навіки тим сучасним бурмистру і райцям і що в майбутньому будуть, даємо їм можливість, щоб могли від кожного воза будь-яких людей, чужинців, що тікають до того міста Львова та його передмість, уникаючи ворожої сили і руки, по половині гроша чи по 9 денаріїв стягувати і отримувати та грошову суму, зібрану з такого податку використовувати на відбудову міста, валів і ровів та, як вище згадувалося, на вивезення гною та багна, без перешкоди з боку нашого львівського старости, інших наших урядовців та будь-кого іншого.
Це до відома всіх і кожного, кому потрібно, доводимо даною (грамотою), наказуючи, щоб тим львівським бурмистру і райцям чи їхнім урядовцям або слугам, до цього від них поставлених, від кожного вищезгаданого вашого воза в будь-який час воєнного поспіху, напливу до того міста Львова від страху перед ворогами, сплачували і відчислювали 9 денаріїв чи півгроша непорушно. На цей дозвіл і можливість, надану райцям, у всьому дозволяйте, інше задля нашої ласки хай не робиться. Для засвідчення справи даної (грамоти) наша печатка є підвішена. Діялося і дано на вальному сеймі у Пйотркові у найближчу п’ятницю після свята св. Валентина, року Божого 1525, нашого панування - 19, у присутності (список свідків). Дано через руки згаданого велебного у Христі пана отця Петра, краківського і познанського єпископа і віце-канцлера нашого королівства, щиро нам милого.Петро, єпископ і віце-канцлер, підписав.
За свідченням велебного у Христі пана отця Петра з Томичів, краківського єпископа і віце-канцлера Польського королівства.
