<<
>>

Висновки до розділу 2

У результаті дослідження проблем нормативно-правового регулювання складу суду при вирішенні справ у порядку цивільного судочинства приходимо до таких висновків:

1. Проблема колегіальності чи одноособовості складу суду при розгляді цивільних справ у різних інстанціях є досить актуальною і має практичне значення.

Колегіальний розгляд справи цілком відповідає основному призначенню цивільного судочинства: він більш справедливий, об’єктивний і неупереджений. Проте, беручи до уваги значне навантаження на суди, брак коштів тощо, більш економним і швидким нині є одноособове вирішення справи.

2. Враховуючи різний ступінь складності цивільних справ, запропоновано запровадити колегіальний розгляд цивільних справ у суді першої інстанції у складі трьох суддів лише у випадках, прямо передбачених Цивільним процесуальним кодексом України, а саме при розгляді справ у сфері захисту права інтелектуальної власності, щодо нерухомого майна, справ з ціною позову понад 200 розмірів мінімальної заробітної плати; обґрунтовано можливість запровадження в апеляційній інстанції одноособового порядку розгляду тих цивільних справ, які в першій інстанції вирішувалися одноособово суддею, а також можливість розгляду касаційних скарг у суді касаційної інстанції у складі трьох суддів, при цьому перегляд справ у зв’язку з винятковими обставинами залишити незмінним.

3. Колегіальний склад суду утворюють не тільки професійні судді, а й народні засідателі, участь яких у цивільному судочинстві зумовлена особливим положенням, у яке потрапляє людина, щодо якої розглядається справа. Народні засідателі повинні брати участь у розгляді лише таких категорій цивільних справ, у яких для правильного з’ясування фактичних обставин потрібна думка пересічного громадянина, який би втілював у собі суспільну мораль. У зв’язку з цим слід виключити із переліку справ, що розглядаються за участю народних засідателів, справи про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, а додати до нього справи про позбавлення та поновлення батьківських прав, про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, про визначення чи зміну місця проживання малолітньої дитини, спори щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. Критерієм формування переліку категорій справ за участю народних засідателів пропонуємо вважати необхідність врахування при встановленні обставин справи, оцінці поведінки осіб, які беруть участь у справі, при дослідженні та оцінці доказів, а також ухваленні рішення громадської думки, що складається на основі життєвого досвіду народних засідателів та загальнолюдських моральних цінностей.

4. Запровадження в цивільне судочинство суду присяжних є недоцільним у зв’язку з наявністю таких факторів: 1) значні фінансові витрати, 2) відсутність відповідної практики участі присяжних у вітчизняному цивільному судочинстві, 3) недостатній рівень правових знань та правосвідомості населення.

5. Народні засідателі не можуть мати рівні права з суддями, бо не мають відповідних правових знань, вони повинні лише висловити позицію громадськості. Суддя, роз’яснюючи їм деякі правові питання, тим самим може підштовхувати їх до прийняття певних рішень, а вони, у свою чергу, погоджуватимуться з професійним суддею через побоювання висловити неправильну точку зору, через небажання погіршувати стосунки з суддею, через небажання затягувати час перебування у суді. Для забезпечення рівного правового статусу судді та народних засідателів доцільно запровадити спеціально організовані курси із навчання останніх основам правознавства та цивільного судочинства. Інститут народних засідателів може бути більш ефективним за наявності ідеального суспільства з високою громадською правовою культурою та свідомістю і морально-етичними переконаннями.

<< | >>
Источник: КОЛІСНИК ОЛЕНА ВІКТОРІВНА. СУД ЯК СУБ’ЄКТ ЦИВІЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Харків –2008. 2008

Еще по теме Висновки до розділу 2:

  1. Розділ 20 і ПРОВЕДЕННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ: ЗАВДАННЯ ТА ЦІЛІ
  2. ВСТУП
  3. Висновки до третього розділу
  4. Процесуальне керівництво прокурором проведенням негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
  5. Розділ 10 Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю прийняття рішень органами розслідування щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  6. Розділ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
  7. ЗМІСТ
  8. Висновки до розділу 3
  9. ВСТУП
  10. ВСТУП
  11. ВИСНОВКИ
  12. РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ МВС УКРАЇНИ (1936–2000 рр.): ПРОБЛЕМИ ІСТОРІОГРАФІЇ
  13. Висновки до розділу 2
  14. Висновки до розділу 2
  15. РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
  16. РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ США
  17. Висновки до розділу 1
  18. ВСТУП
  19. Висновки по розділу 1
  20. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -