<<
>>

Висновки до розділу 1

Проведене дослідження суду як основного суб’єкта цивільних процесуальних правовідносин дає підстави зробити низку таких висновків:

1. Суд в особі певного складу суддів та народних засідателів є обов’язковим суб’єктом цивільних процесуальних правовідносин, на підставі чого невід’ємною передумовою виникнення останніх є правосуб’єктність суду, яка являє собою багатоаспектне явище і складається з правосуб’єктності суду як можливості конкретного органу судової системи, під юрисдикцію якого підпадає і якому підсудна справа, вирішувати її (загальна правосуб’єктність); правосуб’єктності суду як здатності конкретного складу суду розглядати певну справу (конкретна правосуб’єктність); правосуб’єктності суду як здатності окремих членів складу суду брати участь у розгляді справи (індивідуальна правосуб’єктність).

2. Повноваження суду як головного учасника цивільних процесуальних правовідносин слід класифікувати за ступенем узагальненості цілей цивільного судочинства на інтегруючі, проміжні, завершальні й допоміжні, а за обов’язковістю нормативних приписів та ступенем активності суду – на обов’язкові й ініціативні. Однак наявність владних повноважень суду не є підґрунтям вважати цивільні процесуальні правовідносини владовідносинами, а становище всіх інших суб’єктів цивільного процесу підвладним щодо суду, проте зумовлює визначення керівної ролі суду в цивільному судочинстві.

3. У першій та апеляційній інстанції, з одного боку, суд наділений широким колом повноважень із керівництва процесом, а також певним обсягом ініціативних повноважень, а з другого боку, обмежений у своїх діях ініціативою осіб, які беруть участь у справі. У касаційній інстанції ініціативність суду є рушійним началом розвитку цивільних процесуальних правовідносин.

4. Належний суд як комплексне явище можна визначити через систему ознак, які характеризують певний суд (судовий орган або склад суду) як такий, що має відповідні повноваження на здійснення судочинства в конкретній цивільній справі, а також здійснює захист і відновлення оспорюваних, невизнаних чи порушених прав та інтересів осіб на засадах справедливості, неупередженості, своєчасності й обґрунтованості прийнятих рішень. Комплексна категорія “належний суд” має розглядатися у двох аспектах: як “належний судовий орган” в системі судів загальної юрисдикції, визначений відповідно до правил цивільної юрисдикції й підсудності, та як “належний склад суду”, який сформований з дотриманням нормативних вимог щодо одноособовості чи колегіальності, неупередженості, справедливості, незалежності, безсторонності, а також із додержанням принципу безпосередності складу суду при вирішенні цивільних справ. Саме належний суд має правосуб’єктність, на підставі чого може реалізувати покладені на нього права й обов’язки задля досягнення цілей цивільного судочинства, може бути суб’єктом цивільних процесуальних правовідносин.

<< | >>
Источник: КОЛІСНИК ОЛЕНА ВІКТОРІВНА. СУД ЯК СУБ’ЄКТ ЦИВІЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Харків –2008. 2008

Еще по теме Висновки до розділу 1:

  1. Розділ 20 і ПРОВЕДЕННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ: ЗАВДАННЯ ТА ЦІЛІ
  2. ВСТУП
  3. Висновки до третього розділу
  4. Процесуальне керівництво прокурором проведенням негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
  5. Розділ 10 Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю прийняття рішень органами розслідування щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  6. Розділ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
  7. ЗМІСТ
  8. Висновки до розділу 3
  9. ВСТУП
  10. ВСТУП
  11. ВИСНОВКИ
  12. РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ МВС УКРАЇНИ (1936–2000 рр.): ПРОБЛЕМИ ІСТОРІОГРАФІЇ
  13. Висновки до розділу 2
  14. Висновки до розділу 2
  15. РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
  16. РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ США
  17. Висновки до розділу 1
  18. ВСТУП
  19. Висновки по розділу 1
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -