Висновки до розділу 2
Підсумовуючи результати дослідження, викладені у цьому розділі, можна зробити наступні висновки:
1. Досліджуючи функціонально-службовий спосіб композиційної взаємодії гарантій права на екологічну безпеку, автор поділяє висловлену в юридичній літературі думку [277, c.
29-30], згідно з якою його сутність відображається в таких зв’язках різних норм і заходів, засобів, які полягають у обслуговуванні одними нормами інших; продовженні, деталізації правових механізмів одних норм і заходів іншими. Найбільш рельєфно це співвідношення норм і засобів відображається у співвідношенні загальних та спеціальних норм і заходів. На думку автора, існує принципова можливість сформулювати загальну частину правового інституту забезпечення екологічної безпеки. До неї слід було б віднести з-поміж іншого: закріплення підходу до розуміння екологічної безпеки як ступеня небезпеки для життя і здоров’я людини, а не лише стану виконання обов’язків чи стану навколишнього природного середовища; пріорітетність права на екологічну безпеку по відношенню до інших потреб; компенсаційність шкоди, заподіяної порушенням права на екологічну безпеку; презумпція екологічної небезпеки будь-якої аварії чи інциденту; презумпція протиправності екологічної шкоди; превентивний принцип. Видається, що ці положення тією чи іншою мірою могли б бути реалізованими у всіх сферах забезпечення екологічної безпеки. Проте, у випадку необхідності, вони могли б бути видозмінені чи заблоковані спеціальними нормами забезпечення екологічної безпеки в конкретній сфері, якщо їх реалізація у цій сфері є неможливою або вимагає спеціальних механізмів.2. Відношення функціонального доповнення між компонентами системи гарантій права на екологічну безпеку полягає у тому, що гарантії інших екологічних і неекологічних прав функціонально взаємодіють із правом на екологічну безпеку. У процесі такої взаємодії інші суб’єктивні права та їх гарантії виступають гарантіями, а в окремих випадках і способами реалізації чи захисту права громадян на екологічну безпеку. Таким чином, регламентація цих прав служить певним продовженням чи доповненням регламентації реалізації права громадян на екологічну безпеку.
3. Загально-юридичні гарантії реалізації і захисту права на екологічну безпеку в залежності від того, на які права може поширюватися дія цих гарантій, поділяються на: 1) гарантії, які використовуються для реалізації чи захисту будь-якого суб’єктивного права; 2) гарантії, які служать засобами забезпечення окремих суб’єктивних прав, але які в силу особливостей юридичної природи частково придатні для забезпечення реалізації і захисту права на екологічну безпеку.
4. Діюча в Україні система обов\'язкового екологічного аудиту не становить собою дієвого заходу забезпечення екологічної безпеки, оскільки позбавлена належного механізму впливу висновку екологічного аудиту на поведінку особи, щодо якої проводиться обов’язковий екологічний аудит.