Висновки до розділу 4

При досконалому вивченні особливостей особи злочинця, що вчинила злочин на релігійному ґрунті, ми зважено прийшли до висновку, що категорія “особа злочинця” - об’єкт міждисциплінарного пізнання: антропології, соціології, загальної та юридичної психології, статистики, кримінально-виконавчого права, кримінального права.

Все ж одним з визначальних принципів вивчення особи злочинця має бути визнаний пріоритет юридичних наук, оскільки насамперед “йдеться про правове явище”, де особа злочинця, що вчинила злочин на релігійному ґрунті, також повинна розглядатися в єдності психологічних, соціальних, фізіологічних, спадкових і будь-яких інших ознак, які відображають її сутність.

Таким чином, дослідження особи злочинця, що вчинила злочин на релігійному ґрунті, повинна розглядатися на двох рівнях: дослідження окремих компонентів, котрі утворюють таку особистість та комплексного вивчення особи злочинця на рівні інтегративного аналізу як сукупність внутрішньосистемних зв’язків і відносин.

Не зважаючи на наявні відмінності, кримінальне право і кримінологія вирішують загальну задачу. Це завдання - запобігання злочинності. Тому правильніше не розривати ці напрями вивчення особи злочинця, а виходити з існування різних, але взаємопов’язаних аспектів єдиної проблеми злочинця, причому цей взаємозв’язок має як прямий, так і зворотний характер. З одного боку, кримінологічна наука будує своє вивчення особи злочинця на психологічній та кримінально-правовій основі. З іншого, не знаючи особливостей особистості, які розглядає кримінологія, важко, а часом і неможливо адекватно індивідуалізувати покарання, а також усунути причини, що сприяли вчиненню злочину.