Висновки до розділу 3
У процесі розгляду питань, пов’язаних зі з’ясуванням ефективних шляхів вдосконалення адміністративно-правового регулювання у сфері діяльності державних підприємств, здійснено аналіз чинного вітчизняного і зарубіжного законодавства.
На підставі чого зроблено наступні висновки та пропозиції.1. У цілому правове регулювання діяльності державних підприємств у більшості розвинутих країн світу обумовлене умовами існування національних систем господарювання. Ці суб’єкти є учасниками конкурентного ринку, а також забезпечують сталість функціонування економік, виступаючи основними агентами публічних адміністрацій в товарно-грошових операціях, здійсненні оперативного управління державним майном на монопольних ринках тощо.
2. Важливим є перейняття позитивного зарубіжного досвіду
врегулювання діяльності державних суб’єктів господарювання щодо забезпечення ними підвищення рівня економічних показників ефективності використання державних активів і майна. Зокрема, йдеться про відкриті та публічні процедури приватизації державного майна, визначення
середньострокових і довгострокових програм розвитку діяльності державних унітарних підприємств, спроможність казенних суб’єктів господарювання впроваджувати та використовувати новітні інформаційно-технічні засоби тощо.
3. У відповідності до запропонованої Програми розвитку адміністративно-правового регулювання у сфері державного підприємництва на період до 2020 року основними напрямами вдосконалення у цій сфері мають стати: оптимізація системи центральних органів виконавчої влади у сфері регуляторної політики щодо державних підприємств; недопущення неправомірного втручання органів публічної влади у діяльність суб’єктів господарювання, а також усунення необгрунтованих підстав для здійснення ними заходів державного контролю; забезпечення прозорості та недопущення корумпованих проявів у діяльності державних регуляторних органів, керівників і посадових осіб державних підприємств; узгодження технічних умов під час здійснення окремих видів господарської діяльності державними суб’єктами господарювання з міжнародними нормами у сфері стандартизації та сертифікації; застосування єдиного підходу до регулювання діяльності державних суб’єктів господарювання, які виробляють товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії, незалежно від сфери діяльності; розвиток внутрішнього фінансового контролю в органах державного економічного сектору.
4. Незадовільний стан відомчого адміністративно -правового
врегулювання діяльності державних підприємств вказує на необхідність централізованого підходу у вирішені цього питання. Зокрема передбачено створення Державної регуляторної службу у сфері державного
підприємництва України, підзвітного і підконтрольного Кабінету Міністрів України. Цей орган виконавчої влади контролюватиме діяльність державних підприємств, зокрема, забезпечуватиме цільове використання бюджетних коштів, а також здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією; здійснюватиме добір кадрів, формуватиме кадровий резерв на відповідні посади; організовуватиме планово-фінансову роботу,
здійснюватиме контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, тощо.
5. Вимогами сьогодення є активізація подальших заходів у протидії та боротьбі з корупцією на державних підприємствах, оскільки почастішали випадки виникнення конфліктів інтересів, непрозорого кадрового добору, ведення керівниками та іншими посадовими особами власного бізнесу за рахунок бюджетних коштів, тощо. Отже, з одного боку, слід узгодити діяльність Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції та Державної регуляторної службу у сфері державного підприємництва України шляхом затвердження Інструкції про порядок взаємодії спеціальних уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. З іншого боку, посилити заходи щодо запобігання корупції безпосередньо керівництвом суб’єктів господарювання, узгодивши на законодавчому рівні порядок складання і перегляд антикорупційних програм, а також засади діяльності комісій із запобігання корупції на державних підприємствах.
6. З метою вирішення питання сучасного стану щодо правового регулювання діяльності державних унітарних підприємств, яке має фрагментарний характер, необхідно прийнятий спеціалізований Закон України «Про державні та комунальні унітарні підприємства».
7. Питання законодавчого врегулювання адміністративної
відповідальності керівників державних підприємств потребує удосконалення шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо
адміністративної відповідальності керівників державних підприємств)».
Структура цього нормативно-правового акта передбачає, по-перше, доповнення КУпАП ст. 16624 «Здійснення особою, яка позбавлена такого права, управління державним унітарним підприємством», ст. 16625 «Неналежне управління державним унітарним підприємством». По-друге, внесення змін до санкцій окремих статей КУпАП (ст. 41, ст. 1661, ст. 1662, ст. 1664, ст. 1666, ст. 1669, ст. 16616, ст. 16617, ст. 16618) щодо чіткого визначення кола суб’єктів адміністративних проступків, а також підвищення штрафних санкції. Й по-третє, за вчинення рецидивного проступку передбачено адміністративне стягнення у вигляді відсторонення від посади керівників державних підприємств.8. Державне регулювання діяльності державних підприємств- природних монополій не залежно від форм господарської діяльності має відповідати європейським стандартам у зазначеній сфері. Отже, до Закону України «Про природні монополії» слід внести доповнення до Розділів 1 та 2 уточнення та доповнення щодо методів адміністративно-правового регулювання та державного контролю за діяльністю державних підприємств - суб’єктів природних монополій.
9. З метою подальшого розгортання державного нагляду за безпекою та якістю продукції, у тому числі виробленої державними підприємствами, необхідно дотримуватися та імплементувати окремі положення гармонізованого європейського законодавства у вказаній сфері. З цією метою слід затвердити Державну програму стандартизації на 2018-2020 роки, також передбачити можливість відокремлення системи технічного регулювання від державного регулювання контролю безпечності та якості харчових продуктів і продовольчої сировини.
Еще по теме Висновки до розділу 3:
- Розділ 20 і ПРОВЕДЕННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ: ЗАВДАННЯ ТА ЦІЛІ
- ВСТУП
- Висновки до третього розділу
- Процесуальне керівництво прокурором проведенням негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
- Розділ 10 Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю прийняття рішень органами розслідування щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- Розділ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
- ЗМІСТ
- Висновки до розділу 3
- ВСТУП
- ВСТУП
- ВИСНОВКИ