Висновки до розділу 2

У розділі 2 «Загальні засади гармонізації цивільного процесу в Європейському Союзі» було досліджено передумови та законодавчі засади гармонізації цивільного процесу, визначено її загальну характеристику та сформульовані поняття у вузькому та в широкому значеннях, охарактеризовано транскордонний елемент та транскордонний цивільний процес, а також з’ясовано її форми на прикладі Європейського Союзу, що дало змогу дійти таких висновків.

1. Передумовами гармонізації цивільного процесу стало утворення міждержавного об’єднання та спільного ринку, забезпечення належного функціонування якого стало основним завданням і метою запровадження єдиних загальноєвропейських процедур з розгляду цивільних і комерційних справ транскордонного характеру.

2. Законодавчими засадами гармонізації цивільного процесу в ЄС стали установчі договори ЄС, на підставі положень яких було визначено конкретні заходи, серед яких можна виділити дві основні групи:

- до першої слід віднести ті з них, які забезпечуються за допомогою запровадження наднаціонального законодавства ЄС, - єдині процедури вручення судових та позасудових документів, отримання доказів у транскордонних справах, а також правила, що визначають юрисдикцію та визнання судових рішень;

- до другої - ті заходи, які вимагають узгодження або гармонізації положень наднаціонального та національного законодавства держав-членів. Завдяки цим заходам забезпечується комплексний доступ до правосуддя в транскордонних справах в усіх державах-членах.

3. Сутність гармонізації цивільного процесу у вузькому значенні полягає у створенні єдиного наднаціонального процесуального законодавства держав- членів, яке стало основою єдиної європейської системи зі здійснення правосуддя в цивільних і комерційних справах транскордонного характеру, з метою забезпечення реалізації положень установчих договорів і спільного правового простору ЄС.

4. У широкому розумінні гармонізація цивільного процесу є узгодженням наднаціонального європейського та національного цивільного процесуального законодавства держав-членів ЄС з метою забезпечення єдиного спільного європейського простору правосуддя, а також запровадженням європейських стандартів здійснення правосуддя для захисту учасників транскордонних відносин.

5. До шляхів гармонізації цивільного процесу слід віднести такі:

- розробка спільного наднаціонального законодавства, за допомогою якого регулюються відносини з розгляду і вирішення цивільних і комерційних справ транскордонного характеру;

- узгодження наднаціонального законодавства ЄС та національного законодавства держав-членів, що відбувається шляхом реформування останнього і внесення до нього необхідних змін.

6. Гармонізація цивільного процесу шляхом розробки спільного наднаціонального законодавства привела до утворення єдиного комплексного автономного порядку вирішення цивільних і комерційних справ транскордонного характеру - цивільного процесу ЄС.

7. Серед визначальних ознак цивільного процесу ЄС варто виділити такі:

- автономність, оскільки загальноєвропейські процедури повністю врегульовують порядок розгляду справи судом;

- комплексність, оскільки основою цього порядку є процедури розгляду і вирішення спорів у суді першої інстанції;

- взаємозв’язаність із системами національного процесуального законодавства, оскільки до не врегульованих положеннями законодавства ЄС відносин застосовується положення національного законодавства держави- члена компетентного суду;

- альтернативний характер процедур і поширення тільки на транскордонні спори.

8. Відповідно до зазначених вище ознак, цивільний процес ЄС можна визначити як альтернативний порядок вирішення цивільних і комерційних спорів транскордонного характеру компетентними судами або уповноваженими органами держав-членів ЄС, врегульований положеннями наднаціонального законодавства ЄС.

9. Транскордонний елемент у цивільному процесі ЄС слід визначити як характеризуючу ознаку, яка відображає наявність суб’єктів спірних матеріально-правових відносин, які є жителями іншої держави-члена, ніж та, в який знаходиться компетентний суд, та (або) жителів іншої іншої держави - не члена ЄС.

10. Транскордонним цивільним процесом слід визнати порядок розгляду і вирішення справ, ускладнених транскордонним елементом, що урегульований спільним законодавством.

11. Теоретичні основи цивільного процесу ЄС складають частину науки цивільного процесуального права, що об’єднує систематизоване знання законодавства ЄС, що визначає порядок розгляду і вирішення цивільних та комерційних справ транскордонного характеру в усіх державах - членах ЄС, положення наукової доктрини, а також судову практику у сфері розгляду та вирішення цивільних і комерційних спорів транскордонного характеру в ЄС.

12. Гармонізацію цивільного процесу ЄС та цивільного процесу України слід розпочати на стадії реалізації Угоди про Асоціацію з метою забезпечення нормального функціонування поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, а саме тих захисту прав учасників транскордонних відносин.

Зокрема, шляхом узгодження наднаціонального законодавства ЄС і законодавства України і запровадження єдиних засад і порядку застосування альтернативних способів вирішення спорів, захисту прав споживачів, розгляду і вирішення колективних позовів, надання правової допомоги під час розгляду транскордонних спорів.

13. Реалізуючи ідею про гармонізацію цивільного процесу ЄС та України, слід підтримати пропозиції про ухвалення закону про медіацію і сприяти законодавчому забезпеченню регулювання подібних правовідносин з урахуванням стандартів ЄС; а також доповнити інститут забезпечення позовних вимог у цивільному процесі положеннями про судові заборони. Внести зміни до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України та викласти його в такій редакції: «своєчасною забороною вчиняти певні дії, зокрема з припинення або заборони будь-якого порушення».

14. Під час гармонізації цивільного процесу ЄС та України в умовах її членства загальноєвропейські процедури з вирішення цивільних і комерційних справ транскордонного характеру слід визнати особливими провадженнями цивільного судочинства та виділити в окремий вид - провадження в цивільних справах транскордонного характеру, яким буде врегульовано відповідно порядок видачі судового наказу та вирішення дрібних спорів. При цьому слід забезпечити право на звернення особи в порядку загальноєвропейських процедур, а також право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, ухвалених у результаті розгляду справ в їх порядку.