Висновки до розділу 2

Проведене в цьому розділі дисертаційної роботи дослідження особливостей підготовки справи до судового розгляду та судового розгляду справ про відшкодування шкоди, завданої злочином, дозволяє сформулювати такі висновки:

1.

2. Проведення попереднього судового засідання в справах про відшкодування шкоди є необхідним із метою підготовки справи до швидкого розгляду та сприяння сторонам в отриманні доказів (витребування копії вироку, медичних, розрахункових документів, матеріалів кримінального провадження для огляду в судовому засіданні), що сприятиме більш швидкому й ефективному захисту прав осіб, які є учасниками спірних правовідносин. Підготовка справи до судового розгляду може включати вирішення питання про забезпечення позову в разі, якщо такі дії не вчинялися в порядку кримінального провадження. Особливість здійснення окремих процесуальних дій пов’язано з фактичними обставинами вчинення злочину і відповідно наявністю таких особливих доказів чи обставин. Проведення попереднього судового засідання по справах указаної категорії є необхідним, у тому числі з точки зору з’ясування необхідності уточнення позовних вимог, суб’єктного складу, можливості укладення мирової угоди та

189 визначення обсягу дій, що повинні бути виконані судом до судового розгляду.

3. У разі заявлення позову іншими особами, права та інтереси яких порушені у результаті злочину (медичні установи, особи, що усували наслідки злочину), розгляд таких позовів уявляється доцільним в єдиному цивільному провадженні разом із позовом про відшкодування шкоди, завданої злочином, потерпілому.

4. Під час судового розгляду важливе значення набуває висновок експерта, яким вирішується питання про розмір завданої шкоди, також і збитків тощо. Значення експертного висновку і проведення експертизи (товарознавчої, судово-медичної тощо) не можна применшувати, незважаючи на те, що висновок оцінюється судом у сукупності з іншими доказами, і тому проведення експертизи слід визнати необхідною складовою правильного вирішення справи про відшкодування шкоди, завданої злочином. Доцільним є запровадження практики визначення розміру компенсації моральної шкоди з урахуванням відповідних експертних висновків.

5. Під час судового розгляду може виникнути необхідність зупинення провадження в справі та вирішення питання про залучення правонаступників. Уявляється, що в необхідних випадках строк зупинення провадження повинен становити не менше 6-ти місяців, а суд має вчинити дії щодо отримання інформації про наявність правонаступників сторони.

6. Судом повинне бути встановлено обставини завдання шкоди, її розмір, особу, що завдала шкоду, її винну поведінку та причинний зв'язок між злочинним діянням і наслідками у вигляді майнової (немайнової) шкоди. Судовий розгляд відбувається з дотриманням обов’язку щодо повідомлення відповідача про час та місце слухання справи. У разі відбування такою особою покарання в місцях позбавлення волі, суд за клопотанням сторони повинен забезпечити можливість проведення засідання в режимі відеоконференції з такою особою (що слід з’ясовувати на попередньому судовому засіданні одночасно з роз’ясненням заочного

190 порядку розгляду справи). Із метою реалізації такого права чинне цивільне процесуальне законодавство потребує змін до ч. 6 ст.

7. У разі скасування вироку суду, на якому ґрунтувалося рішення суду, у зв’язку з відсутністю в діях винного складу кримінального правопорушення чи непричетності обвинуваченого до події кримінального правопорушення, позов про відшкодування шкоди до такої особи може бути заявлений з інших підстав, але не у зв’язку з кримінальним правопорушенням.

8. Рішення суду в справах про відшкодування шкоди, завданої злочином, є підсумковим актом судового процесу, яким вирішується спір, задовольняються або відхиляються вимоги позивача та присуджується відшкодування особі, що потерпіла від злочину. Одночасно таке рішення слугує актом підтвердження авторитету судової влади, держави і засобом відновлення порушених прав потерпілого.

9. Рішення суду повинне містити чотири структурні елементи: вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини, де суд відображає сутність справи, позовних вимог та заперечень, свої міркування з приводу обґрунтованості позовних вимог, окремих доказів та свою думку стосовно задоволення чи відхилення позовних вимог. Мотивувальна частина судового рішення повинна містити обґрунтування висновків суду щодо всіх обставин завдання матеріальної шкоди, її розміру, моральної шкоди, її розміру та інших обставин. У випадку наявності преюдиційного акта - вироку суду в кримінальному провадженні, - суд повинен послатися на нього в мотивувальній частині рішення для вказівки, які саме обставини суд ураховує як такі, що не підлягають доказуванню, і яких суд у зв’язку із цим доходить висновків.

10. Рішення суду в справах про відшкодування шкоди, завданої злочином, у силу вимог процесуального закону повинне ґрунтуватися на

191 вироку суду, яким установлено особу та подію злочину, якщо кримінальне провадження завершилося ухваленням вироку.

11. Уявляється необхідним удосконалення процедури компенсації шкоди, завданої злочином, із боку держави, де відповідна шкода компенсується за рахунок коштів державного бюджету особам, що потерпіли від злочину, незалежно від того, чи встановлена особа правопорушника, відповідно до тарифів, що затверджені залежно від виду кримінального правопорушення, із можливістю подальшого ініціювання процесу відшкодування таких витрат правопорушником.

12. У зв’язку із цим необхідно допускати негайне виконання судового рішення в справах про відшкодування шкоди, завданої злочином, у частині компенсації шкоди за рахунок держави відповідно до затверджених тарифів.