Термінологія на літеру Ш
ШАХРАЙСТВО
(англ. fraud [fro:d])
- заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України.
- 2001. - № 25. - Ст. 131).ШАХРАЙСТВО З ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ
(англ. fraud with financial resources [fro:d wιδ faι,nsnj⅛l n'so:szz])
- надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25. - Ст. 131).
ШЕЛЬФОВА КОМПАНІЯ (КОМПАНІЯ НА ПОЛИЦІ)
(англ. shelf company [Jεlf 'kΛmponi])
- юридична особа, що не здійснює жодної діяльності. Її створюють та «кладуть на полицю». Надалі таку юридичну особу продають комусь, хто зацікавлений у вже існуючий компанії, а не у створенні нової (джерело:Пе FATF study «The misuse of corporate vehicles, including trust and company service providers» (October 13, 2006), Anex I. Glossary. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/th emisuseofcorporatevehiclesincludingtrustandcompanyserviceproviders.html).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «юридичні особи».
ШИМІНГ
(англ. shimming [,Jιmιη])
- технологія отримання даних з чипу картки клієнта (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів/Під заг. редакцією Карпова О.О.
- К.: Українськаміжбанківська Асоціація членів платіжних систем «ЕМА», 2018.
- 86 с.). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «платіжна картка», «клієнт».ШЛЮБ
(англ. marriage ['m^π⅛])
- сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (джерело: Сімейний кодекс України: Закон України від 10.01.2002№ 2947-III //Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 21. - Ст. 135);
- юридичне оформлення добровільного, вільного і рівноправого союзу чоловіка і жінки, заснованого на взаємній згоді, почуттях взаємної любові, дружби і поваги, укладеного в державних органах реєстрації цивільного стану з метою створення сім’ї, виховання дітей. Шлюб породжує взаємні права і обов’язки подружжя. За загальним правилом шлюбний вік для чоловіків - 18 років, для жінок - 18 років. У виключних випадках ці строки можуть бути скорочені за рішенням суду на підставі заяви особи, яка досягла 16 років (джерело: Термінологічний словник з цивільного права та сімейного права Укладач: викладач кафедри цивільно-правових дисциплін Даниленко С.К.. - Одеса: ОДУВС, 2016. с.32).
ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР (КОНТРАКТ)
(англ. marriage contract ['m^ndj 'kυntr^kt])
- укладена в установленому законом порядку письмова і нотаріально завірена домовленість подружжя або осіб, які звернулись із заявою про реєстрацію шлюбу, про регулювання сімейних відносин. Шлюбний договір регулює майнові відносини між подружжям, визначає їхні майнові права та обов’язки. Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. Сторони можуть включити до шлюбного договору будь-які умови щодо правового режиму майна, якщо вини не суперечать діючому законодавству, моральним засадам суспільства. У шлюбному договорі може бути визначено майно, яке дружина, чоловік передає для використання для спільних потреб сім’ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу. Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, встановлених Сімейним кодексом України, а також ставити одного із подружжя в надзвичайно невигідне матеріальне становище.
У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їх дітей, а також інших осіб. Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, в тому числі в разі розірвання шлюбу. За шлюбним договором не може передаватися у власність одного із подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації. Якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності в день реєстрації шлюбу, а якщо його укладено подружжям, він набирає чинності в день його нотаріального посвідчення. У шлюбному договорі може бути встаонвлно загальний строк його дії, строки тривалості окремим прав і обов’язків, а також його чинність (або чинність окремих його умов) після припинення шлюбу. Якщо у зв’язку з укладенням шлюбу один із поружжя вселяється в житлове приміщення, яке належить другому з подружжя, чи є їхньою спільною власністю, чи власністю їхніх родичів, сторони в шлюбному договорі можуть домовитися про порядок проживання в ньому і користування ним. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим із подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї. Сторни шлюбного договору можуть домовитися про надання утримання одиному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби в матеріальній допомозі. Якщо в шлюбному договорі визначені умови, розмір та строки виплати аліментів, то в разі невиконання одним із подружжя свого обов’язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Шлюбний договір не може бути змінений в односторонньому порядку, а тільки обома з подружжя. Угода про зміну шлюбного договору посвідчується нотаріально. Шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу одного із подружжя, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення. Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. Права та обов’язки, встановлені шлюбним договором, припиняються в день подання до нотаріуса заяви про відмову від нього. На вимогу одного із подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання. Шлюбний договір на вимогу одного із подружжя або іншої особи, права та обов’язки якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлений Цивільним кодексом України (джерело: Термінологічний словник з цивільного права та сімейного права Укладач: викладач кафедри цивільно-правових дисциплін Даниленко С.К.. - Одеса: ОДУВС, 2016. с.32).Зв’язок з іншими термінами: див. термін «шлюб».
ШТРАФ
(англ. fine [fain])
- грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Суд, встановивши, що такий злочин вчинено у співучасті і роль виконавця (співвиконавця), підбурювача або пособника у його вчиненні є незначною, може призначити таким особам покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, без урахування розміру майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу.
Штраф як додаткове покарання може бути призначений лише тоді, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III //Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25. - Ст. 131).
- грошова сума, що сплачується юридичною особою на підставі судового рішення (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25. - Ст. 131);
- грошове стягнення, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (джерело: Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 № 8073-X//Відомості Верховної Ради УРСР. - 1984. - № 51. - Ст. 1122);
- як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається цим Кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2012.
- № 44-45; № 46-47; № 48. - Ст. 552).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «злочин», «додаткові покарання», «адміністративне стягнення».
ШТРАФНА САНКЦІЯ (ФІНАНСОВА САНКЦІЯ, ШТРАФ)
(англ. penalty (financial sanction, fine) [,pεnlti (fai'n^njol 'ssηk∫⅛n, fain)] )
- плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, /№ 13-14, № 15-16, № 17 /. - Ст. 112).
ШТРАФНІ САНКЦІЇ
(англ. penalties ['pεnltiz])
- господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144).
Еще по теме Термінологія на літеру Ш:
- Термінологія на літеру А
- Термінологія на літеру Б
- Термінологія на літеру В
- Термінологія на літеру Г
- Термінологія на літеру Д
- Термінологія на літеру Е
- Термінологія на літеру Ж
- Термінологія на літеру З
- Термінологія на літеру І
- Термінологія на літеру К
- Термінологія на літеру М
- Термінологія на літеру Н
- Термінологія на літеру О
- Термінологія на літеру П
- Термінологія на літеру Р
- Термінологія на літеру С
- Термінологія на літеру Т
- Термінологія на літеру У
- Термінологія на літеру Ф
- Термінологія на літеру Х