Термінологія на літеру Г

ГАМАНЕЦЬ ВІРТУАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ

(англ. virtual currency wallet ['v3i.tju.al ^,kΛr.an.si 'wυlιt])

- засіб (програмний додаток або інший механізм/носій) для депонування, зберігання і пере­казу біткоінів або іншої віртуальної валюти (джерело: The FATF Guidance for a risk-based approach virtual currencies (June 2015).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «біткоін», «віртуальна валюта», «гаманець темний».

ГАМАНЕЦЬ ЕЛЕКТРОННИЙ

(англ. electronic purse [ιlεk'trυnzk p3:s])

- багатоцільова передплатна картка, що поповнюється, яку можна використати для здійс­нення невеликих роздрібних покупок чи інших платежів замість грошей. При цьому ця картка має кристали інтегральної схеми (що називається смарт-картка чи чіп-картка), у пам’яті якої зберігаються грошові кошти, що електронно внесені на картку. На відміну від карток з магнітною смугою, які містять інформацію про рахунок, електронний гаманець насправді зберігає грошові кошти у пам’яті чіпа картки. Тобто, коритстувач носить з собою картку з грошима (звідси і назва «електронний гаманець») (джерело: The FATF report on new payment methods (October 13, 2006), page 5. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http:// www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/reportonnewpaymentmethods.html). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «передплатна картка», «нетрадіційніроздрібні платежі».

ГАМАНЕЦЬ ТЕМНИЙ

(англ. dark wallet [ da:k wυlιt])

- Гаманець, який є компонентом браузера chrome (а також, можливо, firefox), призначений для забезпечення анонімності біткоін-операцій за рахунок використання наступних функцій: автоматичний анонімайзер («міксер»), децентралізована торгівля, неконтрольовані платфор­ми для збору коштів, чорні ринки фондових майданчиків та інформації, децентралізовані ринки, на зразок «шовкового шляху» (silk road) (джерело: the fatf guidance for a risk-based approach virtual currencies (june 2015).

ГАРАНТІЙНА ФІНАНСОВА ПОСЛУГА

(англ. financial service guarantee ∣f∖ι'nan∣'(o)l 'so:vzs gar(o)n'ti:])

- послуга, пов’язана зі згодою однієї сторони угоди (гаранта) взяти на себе відповідальність іншої сторони (принципала) перед третьою особою (бенефіціаром) за грошову винагороду (на умовах платності).

На практиці розрізняють два види гарантійних фінансових послуг, які є засобами забезпе­чення виконання фінансових зобов’язань боржників перед фінансовою установою: гарантія (страховий бонд); поручительство (фінансова гарантія).

Гарантії та поручительства - це способи забезпечення виконання зобов’язань, що застосо­вуються між господарськими суб’єктами з метою зниження ризику їх діяльності (джерело: Ринок фінансових послуг: навч. посібн. / С.В. Науменкова, С.В. Міщенко. - К.: Знання, 2010. - 532 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «гарантія».

ГАРАНТІЙНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

(англ. warranty obligations ['wυrontι _ιυblι'geιJ⅛nz])

- зобов’язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов’язання суб’єкта госпо­дарювання - резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб ’єктом його зобов’язань за кредитом (позикою), залученим під державну чи місцеву гарантію (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010№ 2456-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 50, / № 50-51 /. - Ст. 572).

ГАРАНТІЙНИЙ ВИПАДОК

(англ. warranty case ['wυrontι keιs])

- одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргаран- тії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р.

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк-гарант», «банк-контргарант», «бенефі- ціар», «гарантія», «контргарантія», «принципал (аплікант, наказодавець)».

ГАРАНТІЯ

(англ. guarantee [_ιg^ron'ti:])

- зобов’язання, зазвичай з боку банку, щодо виконання зобов’язань іншої сторони або виплати певної суми грошей після пред’явлення визначених документів, що вказують на невико­нання деяких зобов’язань гарантованою стороною (джерело: The FATFstudy «Trade-based money laundering» (June 23, 2006). Glossary. [Електроннийресурс]- Режим доступу: http:// www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/trade-basedmoneylaundering.html);

- спосіб забезпечення виконання зобов’язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов’язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов’язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (уредакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005р. за № 41/10321 // Офіційний вісник України. - 2005. - № 78. - Ст. 156). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «банк-гарант», «бенефіціар», «гарантія», «гарантійний випадок», «документ».

ГЕЙТКІПЕРИ

(англ. gatekeepers [^,geιtkiιpoz])

- фізичні особи, які «охороняють вхід до фінансової системи», через який повинні пройти потенційні користувачі системи, включаючи осіб, які відмивають гроші, для того аби до­сягти успіху (джерело: FATF Report: Laundering the Proceeds of Corruption [Електронний ресурс].

- посередник, який може забезпечити доступ до легальної фінансової системи для наркотор- гівця. До гейткіперів може відноситись широкий спектр гравців: банківські співробітники, оператори ППГЦ, бухгалтери, юристи, агенти з нерухомості і т.д. (джерело: FATF Report: Financialflows linked to the production and trafficking of Afghan opiates [Електронний ресурс].

- Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Financial-flows-linked- to-production-and-trafficking-of-afghan-opiates.pdf).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фізична особа», «послуги з переказу грошових цінностей».

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

(англ. Prosecutor General’s Office of Ukraine [,prυsιkjuιto,⅛enorolz ^fis ov jufkreιn])

- орган прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур, організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного ви­конання функцій прокуратури (джерело: Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII //Відомості Верховної Ради України. - 2015. - № 2-3. - Ст. 12).

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДОЗВІЛ ЧИ ВИСНОВОК

(англ. general permission or conclusion [,⅛enorol pc/mifon o konAluijon])

- дозвіл чи висновок, який надається суб’єкту здійснення міжнародних передач товарів для неодноразового проведення відповідних переговорів чи здійснення міжнародних передач товарів визначеному кінцевому споживачу із зазначенням їх найменування, особливих умов поставки, назви іноземного суб’єкта господарської або іншої діяльності, держави призначення або походження товарів та їх кінцевого споживача (джерело: Про державний контроль за між­народними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 23. - Ст. 148).

ГІБРИДНИЙ КАПІТАЛ

(англ.

- безстроковий або довгостроковий (звичайно не менше 30 років) субординований борговий інструмент з характеристиками, близькими до акцій, який банки включають до складу ос­новного капіталу.

Банки та страхові компанії випускають гібридні інструменти з метою забезпечення бан­ківського капіталу першого та другого рівня (Tier 1, Tier 2), підтримки необхідного рівня кредитоспроможності, а також з метою оцінки компонентів акціонерного капіталу рейтин- говими агентствами або підтримки кредитних рейтингів і поліпшення свого кредитного профілю без розмивання акціонерного капіталу.

Компанії випускають гібридні інструменти як найбільш економічно ефективні еквіваленти дольових цінних паперів.

Гібридні інструменти випускаються прямо чи опосередковано і можуть мати форму приві­лейованих акцій, субординированих боргових паперів або пріоритетних боргових паперів. Винагорода за такими інструментами може виплачуватися з відстрочкою для того, щоб емітент мав більшу можливість для маневру в разі фінансової кризи. Відстрочка може бути або кумулятивною (неоплачені купони мають відстрочку виплати), або некумулятивною (неоплачені купони втрачаються).

Як правило, Г. к. оцінюють за такими підходами: обліковим, який полягає у розробці власної методики обліку інструментів Г. к.; нормативним, що передбачає встановлення регулятором відповідних обмежень і правил щодо врахування гібридного інструменту в капіталі банку; рейтинговим, який полягає у розробці рейтинговим агентством методики зарахування певної частини гібридного інструменту до капіталу банку, тобто оцінюється капіталоємність цього інструмента (джерело: Гібридний капітал банку: світовий досвід, перспективи впровадження в Україні: Інформаційно-аналітичні матеріали. Вип. 13 / В.І. Міщенко, В.В. Крилова, В.В. Салтинський, О.Г Приходько - К.: ЦНДНБУ, 2009. - 180 с.).

ГЛОБАЛЬНИЙ СЕРТИФІКАТ

(англ. global certificate [^,gloobol so'tιfikιt])

- документ, що містить інформацію про випуск цінних паперів, оформляється емітентом після завершення емісії цінних паперів, зберігається Центральним депозитарієм цінних паперів, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України, та є підставою для зберігання і обліку відповідних цінних паперів та обліку зобов’язань емітента за відповід­ним випуском цінних паперів (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI //Відомості Верховної Ради України.

ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ

(англ. financial institution chief accountant Ifafn^nfbi _ιmstι'tjuιJ⅛n $i:f oAaontont])

- головний бухгалтер, який очолює утворену бухгалтерську службу у фінансовій установі, штатний бухгалтер фінансової установи, якщо у фінансовій установі не утворено бухгал­терської служби на чолі з головним бухгалтером, особа, яка його заміщує, або особа, на яку покладено ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку (позаштатний спеціаліст з бухгалтерського обліку, зареєстрований як фізична особа - підприємець, який провадить підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, та спеціаліст з бухгалтерського обліку централізованої бухгалтерії або аудиторської фірми) (джерело: Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної ді­яльності на ринку цінних паперів: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» від 07.12.2016 № 913 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 98. - Ст. 3192).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «фінансова установа».

ГОЛОВНІ РОЗПОРЯДНИКИ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ

(англ. key spending units [ki: 'spendzη 'juιnιt])

- бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отри­мують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень (джерело: Бюджет­ний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 50, /№ 50-51 /. - Ст. 572).

ГОЛОВУЮЧИЙ

(англ. presiding [pπ'zaιdιη])

- суддя, який розглядає справу одноособово, а при колегіальному розгляді справи - суддя-до- повідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час розподілу справи (джерело: Кримінальний процесуальний Кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI //Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 9-10. - Ст. 88).

ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

(англ. economic activity [_ιrko'nυmιk ^k'tιvιtz])

- діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виго­товлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV //Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144);

- діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агент­ськими договорами (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, /№ 13-14, № 15-16, № 17 /. - Ст. 112);

- будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов’язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару (джерело: Про зовніш­ньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 29. - Ст. 377).

ГОСПОДАРСЬКА ОПЕРАЦІЯ

(англ. economic operation [_ιrko'nυmιk _ιυpo'reιJ⅛n])

- дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV//Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 40. - Ст. 365).

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

(англ. economic obligation [_ιrko'nυmιk _ιυblι'geιJ⅛n])

- зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасни­ками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV// Відомості Верховної Ради Укра­їни. - 2003. - № 18. - Ст. 144).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «суб'єкт господарювання», «боржник», «кре­дитор», «майно».

ГОСПОДАРСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ

(англ. economic association [_ιiιko'nυmιk o_ιsoosι'eιj⅛n])

- об’єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV// Відомості Верховної Ради Укра­їни. - 2003. - № 18. - Ст. 144).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «об'єднання підприємств», «підприємство», «господарська діяльність».

ГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО

(англ. economic company [_ιkko'nnmιk 'kΛmponι])

- юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного то­вариства (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «юридична особа».

ГОТІВКА

(англ. cash [k¾f])

- грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні монети, які є платіжними засобами) (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових опе­рацій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України.

- 2018. - № 10. - Ст. 369);

- готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебу­вають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти та монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу (крім монет, що належать до банківських металів), і дорожні чеки (джерело: Інструкція про переміщення готівки і банківських металів че­рез митний кордон України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» від 27.05.2008 № 148, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 червня 2008 р. за № 520/15211 //Офіційний вісник України. - 2008. - № 43. - Ст. 1430);

- грошові кошти у вигляді встановлених у законодавчому порядку грошових знаків (па­перових банкнот і металевих монет, що перебувають у обігу на території країни та вико­ристовуються при здійсненні розрахунків юридичних і фізичних осіб між собою за товари, роботи, послуги, а також для оплати праці та інших платежів. Г. обслуговує економічні відносини у процесі суспільного відтворення і виконує при цьому функції засобу обігу, засобу платежу, а в окремих випадках - і засобу нагромадження. Г. є елементом грошової системи та відіграє важливу роль у забезпеченні функціонування ринкової економіки. Г. є найбільш ліквідним видом активів. До кас підприємств, установ, організацій Г. надходить як виручка від реалізації товарів, робіт, послуг тощо, а також від банківських установ. Формування структури банкнот і монет в обігу за номіналами здійснюється під впливом ряду факторів, зокрема, рівня грошових доходів окремих груп населення, рівня цін, се­редньої вартості однієї покупки, розвиненістю системи безготівкових платежів населення тощо (джерело: Гроші та кредит: Підручник. - 4-е вид., переробл. і доп. /М.І. Савлук, А.М. Мороз, І.М. Лазепко та ін.; за заг. ред. М.І. Савлука. - К.:КНЕУ, 2006. - 744 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «грошові кошти (гроші)», «платіж».

ГОТІВКОВА ВИРУЧКА (ГОТІВКА)

(англ. cash receipts (cash) [k$f n'si:ts (k$f)])

- сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, по­слуг) та іншого майна (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України. - 2018. - № 10. - Ст. 369).

ГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ

(англ. cash settlements [k$f 'setlmonts])

- платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (то­вари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’я­зані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення ка­сових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України. - 2018. - № 10. - Ст. 369).

ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ

(англ. crime preparing [kraιm prι'peoιη])

- підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III //Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25. - Ст. 131).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «злочин».

ГРАБІЖ

(англ. robbery ['rυboπ])

- відкрите викрадення чужого майна (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25. - Ст. 131).

ГРАВЕЦЬ

(англ. player [^,pleza])

- фізична особа, яка досягла 18 років та за власним бажанням бере участь у розігруванні призів згідно з умовами проведення державної лотереї (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 31. - Ст. 369).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фізична особа», «приз (виграш)», «державна лотерея».

ГРАЛЬНИЙ БІЗНЕС

(англ. gambling business ['g^mbliη, biznis])

- діяльність, пов’язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп’ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера (джерело: Про заборону грального бізнесу в Україні: Закон України від 15.05.2009 № 1334-VI //Відомості Верховної Ради України. - 2009. - № 38. - Ст. 536).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «азартна гра».

ГРАНИЧНА СТАВКА

(англ. betting limit ['bεtιy,limit])

- ліміт ставок для настільних ігор мінімальна і максимальна сума грошей, що гравцеві дозволено робити ставки в одній ставці (джерело: The FATF Vulnerabilities of Casinos and Gaming Sector (March 2009) Електронний ресурс - Режим доступу: http:// www.fatf-gafi. org/publications /methodsandtrends/documents/vulnerabilitiesofcasinosandgamingsector.html).

ГРИВНЯ

(англ. hryvnia (UAH) [hriv^,nya])

- законний платіжний засіб, обов’язковий до приймання за номінальною вартістю на всій території України, грошова одиниця України (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356);

- єдиний законний платіжний засіб в Україні, що приймається усіма фізичними і юридични­ми особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів та розрахунків (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 137).

ГРОМАДСЬКА БЕЗПЕКА І ПОРЯДОК

(англ. public safety and order ['рлЬІік 'seifti and ' o:da])

- захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськос­ті, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз (джерело: Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 № 2469-VIII // Офіційний вісник України. - 2018. - № 55. - Ст. 1903).

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

(англ. non-governmental organization [nnn-_ιgΛvon'mentl _ιoιganaι^,zeιJ⅛n])

- це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (джерело: Про громадські об’єднання: Закон України від 22.03.2012 № 4572-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 1. - Ст. 1).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «громадське об’єднання».

ГРОМАДСЬКА СПІЛКА

(англ. public union ['рлЬїік 'juιnjon])

- це громадське об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи (джерело: Про громадські об’єднання: Закон України від 22.03.2012 № 4572-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 1. - Ст. 1).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «громадське об’єднання».

ГРОМАДСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ

(англ. public associations ['рлЬїік o_ιsoosι'eιj⅛nz])

- це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соці­альних, культурних, екологічних, та інших інтересів (джерело: Про громадські об’єднання: Закон України від 22.03.2012 № 4572-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 1.

- Ст. 1).

ГРОМАДСЬКІ ФОРМУВАННЯ

(англ. public formations ['рлЬїік foι'meιj⅛nz])

- політичні партії, структурні утворення політичних партій, громадські об’єднання, місцеві осередки громадського об’єднання із статусом юридичної особи, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілки, передбачені статутом профспілки та їх об’єднання, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, постійно діючі третейські суди, організації роботодавців, їх об’єднання, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, представництва, філії іноземних благодійних організацій (джерело: Про державну реєстра­цію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Закон України від 15.05.2003 № 755-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 31. - Ст. 263).

ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ

(англ. citizen of Ukraine ['sιtιzn ov ju:'krem])

- особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України (джерело: Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001 № 2235-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 13. - Ст. 65).

ГРОМАДЯНИ

(англ. citizens ['sιtιznz])

- фізичні особи: громадяни України, іноземці, особи без громадянства (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI//Відомості Верховної Ради Укра­їни. - 2012. - № 44-45; № 46-47; № 48 /. - Ст. 552).

ГРОШІ

(англ. money ['mΛ∏i])

- економічна категорія, що відображає складну систему суспільних відносин, перш за все еконо­мічних, між державою, суб’єктами господарювання та фізичними особами як учасниками від- творювальних процесів з приводу встановлення цінових співвідношень між окремими товарами, здійснення платежів і розрахунків, накопичення та збереження фінансових ресурсів, а також руху капіталу як усередині країни, так і за її межами. Інколи Г. розглядають у дуже вузькому значенні як національні знаки вартості, які випускає держава примусовим курсом, що характеризує юри­дичний, а не економічний підхід.

Визначення сутності Г є одним з найбільш складних і дискусійних питань економічної теорії. До останнього часу було прийнято вважати, що вітчизняні вчені орієнтуються на розроблений К. Марксом класичний підхід до визначення суті Г як товару особливого роду, заснований на розумінні Г як економічної категорії відповідно до трудової теорії вартості. Проте в останні роки у зв’язку з практичним використанням у системі монетарного регулювання виключно сучасного варіанта кількісної теорії Г відбувся різкий перехід багатьох вітчизняних учених на позиції саме цієї теорії.

Історія виникнення та розвитку Г свідчить, що вони пройшли довгий шлях еволюції від товарних Г. до забезпечених, потім до фіатних (символічних) кредитних Г, на яких сьогодні базуються всі сучасні грошові системи.

Проте вони, як і раніше, залишаються сутнісною формою ринкового господарства, знаком варто­сті, тільки виконують цю роль як ідеальний знак загального еквівалента. З переходом до нового етапу товарного виробництва Г, як економічна категорія, не зникають. Змінюється їх форма, види, функції, модифікується сутність, змінюються методи визначення ціни, потреби в Г. тощо. Після демонетизації золота, коли остаточно був втрачений зв’язок між цінами на золото та цінами інших товарів, банківська система повністю перейшла на використання кредитних Г Не дивлячись на відмінності в підходах різних наукових шкіл, у сучасній науці переважає точка зору, що Г. є продуктом товарного виробництва і відображають суспільні відносини. К. Маркс характеризував суть Г як систему уречевлених суспільних відносин. У його теорії Г - це особливий товар, що стихійно виділився з товарного світу, загальний еквівалент, специфічна форма вартості всіх інших товарів - «кристалізація мінової вартості». Відповідно до марксистської точки зору, «сутність Г як економічної категорії знаходить прояв у єдності трьох їх властивостей: загальної безпосередньої обмінюваності; самостійної форми мінової вартості; зовнішньої речової міри праці».

Г за своєю природою є історично певною формою економічних відносин. Це історична категорія, що виникла з розвитком товарних відносин. Разом з тим, це категорія, що розвивається, яка на кожному етапі товарного виробництва наповнюється новим змістом.

У сучасній практиці всі Г. мають кредитний характер, тобто є кредитними за визначенням. Тому, коли ми говоримо про форми Г, то їх цілком обгрунтовано слід назвати кредитними. Коли ж йдеться про сутнісні характеристики Г та про характер їх емісії, таке розуміння кредитних Г вже недостатньо повно відображає сучасну грошову систему. Заснована на механізмах часткового резервування та рефінансування, банківська система здатна сама емітувати Г та завдяки грошовому мультиплікатору збільшувати їх пропозицію. Тому основна частина Г, що обертається в економіці, по своїй економічній природі є депозитними Г, тобто створеними самою банківською системою (джерело: Гроші та кредит: Підручник. - 4-е вид., переробл. і доп. /М.І. Савлук, А.М. Мороз, І.М. Лазепко та ін.; за заг. ред. М.І. Савлука. - К. :КНЕУ, 2006. - 744 с.; Современные проблемы теории денег и денежного обращения /С.В. Мищенко. - К.: ЦНИНБУ, УБД, 2011. - 230 с.). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «грошова система».

ГРОШОВА СИСТЕМА

(англ. monetary system ['mΛ∏ιt(o)ri 'sιstom])

- (1) Форма організації грошового обігу в країні, що склалася історично; (2) Грошові зна­ки країни, грошові одиниці, правила емісії та форми обігу грошей, грошові відносини, законодавчо встановлені у країні. Г. с. - це сукупність стійких, закріплених національним законодавством відносин між суб’єктами грошового ринку з приводу здійснення грошового обігу, функціонування грошового ринку та виконання грошима своїх функцій.

У науковій літературі вважають, що Г. с. як спосіб організації грошового обігу почали фор­муватися в Європі в XVI-XVII ст. в результаті посилення державної влади та формування національних ринків, хоча окремі їх елементи з’явилися значно раніше.

Г. с. класифікують залежно від матеріалу, який виконував функції грошей, від того, в якій формі функціонують гроші - як товар чи як знак вартості. Відповідно, виділяють такі типи Г. с.: 1) товарні; 2) металістичні (біметалістичні та монометалістичні); 3) фідуциарні. Од­нак грошовий стандарт сформувався у вигляді повноцінної Г. с. лише в ХХ ст., а тому до власне Г. с. можна віднести лише монометалістичний та фідуциарний стандарти (джерело: Современные проблемы теории денег и денежного обращения /С.В. Мищенко. - К.: ЦНИ НБУ, УБД, 2011. - 230 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «гроші», «грошовий обіг».

ГРОШОВА ОДИНИЦЯ

(англ. monetary unit ['mΛ∏.ι.tri ^,juι∏ιt])

- встановлений у законодавчому порядку грошовий знак. Це один із елементів національної грошової системи. Г.о. служить для вимірювання та відображення цін усіх товарів. Г.о., як правило, діляться на дрібні пропорційні частини. У більшості країн існує десятинна система ділення 1:10:100 (джерело: Економічний словник/ Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «грошова система», «товар», «ціна».

ГРОШОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

(англ. cash collateral [kaφ ko'lat(o)r(o)l])

- форма забезпечення кредиту, яка полягає у створенні та підтримці резервного фонду, з якого можуть бути здійснені виплати у разі втрат і вимог кредиторів щодо погашення відповідних зобов’язань (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).

ГРОШОВЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

(англ. monetary obligation ['mΛ∏ιtoπ _ιυblι'geιJ⅛∏])

- зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-пра­вового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов’язань відносяться також зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язко­вих платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов’язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов’язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошо­вих одиницях. До складу грошових зобов’язань боржника, в тому числі зобов’язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов’язання, які вини- кли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов’язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов’язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом (джерело: Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII //Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 31. - Ст. 440);

- зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивіль­но-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов’язань належать також зобов’язання щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), крім страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, зобов’язання, що виникають внаслідок неможли­вості виконання зобов’язань за договорами поставки, зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та мають бути виражені у грошових одиницях (джерело: Про фінансову ре­структуризацію: Закон України від 14.06.2016 № 1414-VIII // Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № 32. - Ст. 555).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «боржник», «договір».

ГРОШОВИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР

(англ. money multiplier ['mΛ∏i 'mΛltzplΛio])

- механізм збільшення грошової маси за рахунок депозитів, відкритих у банку його клієнтами, в процесі руху безготівкових грошей через систему комерційних банків. Такий механізм форму­ється в умовах наявності дворівневої банківської системи, коли емісійний процес розподілений між центральним банком (емісія готівки) і системою комерційних банків (емісія безготівкових грошових знаків). Процес грошової мультиплікації (збільшення грошей в обігу) відбувається завдяки тому, що залучені на депозити кошти банки видають у вигляді кредитів своїм позичаль­никам, які використовують їх для здійснення платежів і розрахунків. Одержані кошти контрагенти позичальників можуть використовувати для подальших розрахунків зі своїми контрагентами або відкривати нові депозити в банках. Таким чином, загальна сума депозитів, створених у цілому у банківській системі, перевищуватиме суму початково створеного депозиту. Контроль за цим процесом здійснює центральний банк шляхом встановлення обов’язкових резервних відрахувань на депозити, що залучаються банками від фізичних і юридичних осіб, таким чи­ном збільшуючи або скорочуючи об’єм потенційних кредитних ресурсів комерційних банків. Одним із каналів грошової мультиплікації є кредити центрального банку, надані комерційним банкам. Одержавши такі кредити, банки можуть надавати кредити своїм клієнтам, таким чином також сприяючи створенню первинних депозитів. Цим і досягається мультипліка- тивний ефект у цілому в банківській системі.

Значення Г м. для економіки полягає в тому, що в результаті грошової мультиплікації від­бувається підвищення рівня монетизації економіки, а національне господарство одержує необхідні для відтворювального процесу ресурси у вигляді додаткових кредитів. Г. м. ще називають банківським, кредитним або депозитним.

Вперше термін «мультиплікатор» використав англійський економіст Р Канн у 1931 р., а пізніше теорію мультиплікатора розвинув Дж. М. Кейнс у своїй роботі «Загальна теорія зайнятості, відсотка та грошей» (1936) (джерело: Банківська енциклопедія / колектив ав­торів. - ISBN978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «клієнт», «гроші».

ГРОШОВИЙ ОБІГ

(англ. money circulation ['шлпі soιkjo'leιj'(o)n])

- рух грошей у готівковій та безготівковій формі, що обслуговує кругообіг товарів і послуг у процесі розширеного виробництва. У сучасних умовах гроші надходять у обіг через механізм банківського кредитування економічних суб’єктів. Обслуговуючи різноманітні акти купівлі-про- дажу товарів та інші платежі, гроші постійно віддаляються від того місця, де вони вступили у сферу обігу, переходять від одного економічного суб’єкта до іншого. Безготівкові гроші вилу­чаються з обігу при погашенні банківських позик, а готівкові - установами центрального банку після їх зношення (джерело: Гроші та кредит: Підручник. - 4-е вид., переробл. і доп. /М.І. Савлук, А.М. Мороз, І.М. Лазепко та ін.; за заг. ред. М.І. Савлука. - К.:КНЕУ, 2006. - 744 с.). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «гроші», «банк».

ГРОШОВИЙ ПЕРЕКАЗ

(англ. money transfer ['шлпі tr^ns'f3i(r)])

- форма переказу грошей у банківській або поштовій системі, зазвичай між фізичними особа­ми або між фізичними та юридичними особами. У структурі грошового переказу присутній відправник, одержувач та посередник, який стягує за свої послуги певну плату. Грошові пе­рекази відрізняються між собою методом переказу, швидкістю та розміром плати за послуги посередників. Г п. можуть здійснювати банки, спеціалізовані небанківські фінансові установи

- платіжні системи та відділення Укрпошти. До спеціалізованих установ, які здійснюють Г п. в Україні, належать міжнародні платіжні системи термінових грошових переказів, зокрема, Western Union, MoneyGram, Юністрім, PrivatMoney, Анелик, Аллюр та ін. Г п. поділяють на внутрішні та міжнародні. У випадку міжнародного грошового переказу, виплати можуть проводиться як в іноземній, так і в національній валюті. Укрпошта приймає та видає грошові перекази фізич­них осіб виключно в гривні за діючим ринковим курсом (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. -ISBN978-966-346-923-2. -К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «гроші», «фізична особа», «юридична особа».

ГРОШОВИЙ СУРОГАТ

(англ. quasi-cash ['kwαιzι-k¾f])

- будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних цінностей (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV// Відомості Верховної Ради України.

- 1999. - № 29. - Ст. 238; Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346­923-2. -К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503);

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «Національний банк України», «грошова одини­ця», «валютні цінності».

ГРОШОВІ ЗНАКИ

(англ. banknotes ['b^ηk.noot])

- знаки вартості, що замінюють в обігу визначену кількість дійсних грошей. Не маючи власної вартості, Г. з. лише представляють в обігу золоті й срібні гроші. У вигляді Г. з. виступають неповноцінні монети (з міді, нікелю тощо), казначейські та банківські білети (джерело: Економічний словник / Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «грошгі».

ГРОШОВІ КОШТИ (ГРОШІ)

(англ. funds [fΛ∏dz])

- готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання (джерело: Національне по­ложення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітно­сті»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 19. - Ст. 665);

- готівка та кошти на кореспондентських рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. Г к. відносять до високоліквідних активів. Вони є найбільш ліквідною статтею активу балансу банку. Власне Г к. є готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. До еквівалентів Г к. належать короткострокові, високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості. Під рухом Г к. розуміють надхо­дження і вибуття Г к. та їхніх еквівалентів. Метою складання звіту про рух Г к. є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у Г к. підприємства та їх еквівалентах за звітний період у результаті операцій­ної, інвестиційної та фінансової діяльності. (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. -ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).

- доходи і надходження, що акумулюються в грошовій формі на рахунках підприємств, організацій, установ і домашніх господарств у банках і використовуються для забезпечення їхніх власних потреб або розміщення у вигляді ресурсів банків. За правом розпорядження кошти поділяються на кошти підприємств і господарських організацій; бюджету і бюджет­них організацій; кредитних і фінансових установ; профспілкових і громадських організа­цій; кошти домашніх господарств (джерело: Економічний словник/Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «готівка», «банк», «кореспондентськийрахунок», «підприємство».

ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ

(англ. money remittance [‘тлпі π'mιt(o)∏(t)s])

- діяльність, яка передбачає одержання валюти чи грошових коштів, виражених у валюті, або в іншій еквівалентній вартості, яка замінює валюту, від однієї особи та передачу валюти чи коштів до іншого місця або іншої особи будь-якими засобами через фінансове агентство або установу, або через мережу електронних грошових переказів (джерело: FATFReport: Money Laundering through Money Remittance and Currency Exchange Providers (June 2010) [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/ML%20through%20 Remittance%20and%20Currency%20Exchange%20Providers.pdf).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «грошові кошти (гроші)», «валюта», «кошти».

ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ

(англ. cash settlements ∣k^∣' 'setlmo∏ts])

- переказ коштів, що здійснюється в порядку, встановленому законом (джерело: Про депо­зитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 39. - Ст. 517).

ГРОШОВІ СИСТЕМИ

(англ. monetary systems ['mΛn.i.tri 'sis.tom])

- встановлені державою форми організації грошового обігу країни. Держава визначає гро­шову одиницю, масштаб цін, види грошових знаків в обігу та порядок їх емісії, характер забезпечення грошей, форми безготівкового платіжного обігу, курс національної валюти стосовно іноземної (джерело: Економічний словник/Й.С. Заводський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «грошовий обіг», «грошова одиниця».

ГРОШОВО-КРЕДИТНІ КОМПАНІЇ

(англ. money service business [‘тлпі ‘s3:vis ‘biznis])

- небанківські фінансові установи, які надають певні види фінансових послуг: 1) торгівля чи обмін валюти; 2) обготівковування чеків; 3) видача дорожніх чеків, грошових переказів або заощаджень; 4) продаж або викуп дорожніх чеків, грошових переказів або заощаджень; 5) пе­реказ грошей (джерело: FATFReport: Money Laundering through Money Remittance and Currency Exchange Providers (June 2010) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/ media∕fatfML%20through%20Remittance%20and%20Currency%20Exchange%20Providers.pdf).

ГРУПА

(англ. group [gru:p])

- група юридичних осіб, що складається з материнської компанії та її дочірніх підприємств (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII //Відомості Верховної Ради України. - 2018. - № 9. - Ст. 5).

ГРУПА КОМПАНІЙ, ДО ЯКОЇ ВХОДИТЬ БАНК

(англ. group of companies, which includes a bank [gru:p ov 'kΛmponiz wif in'klu:dz o b^ηk])

- група юридичних осіб, пов’язаних між собою відносинами контролю (материнська, дочірні та асоційовані компанії), до якої входить банк, у тому числі, коли банк не є материнською компанією групи (джерело: Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» від 28.03.2007№ 98 [Електроннийресурс]//Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0098500-07/card6JPublic).

ГРУПА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ПІД СПІЛЬНИМ КОНТРОЛЕМ

(англ. group of legal entities under common control [gru:p ov 'li:gol 'entitiz 'Λ∏do 'knmo∏ kon'trool])

- дві або більше юридичні особи, що перебувають під спільним контролем, до яких за­стосовуються вимоги щодо складання консолідованої/комбінованої фінансової звітності згідно з вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про за­твердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 № 351 // Офіційний вісник України.

- 2016. - № 61. - Ст. 2101).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «юридична особа», «контроль».