Термінологія на літеру К

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

(англ. Cabinet of Ministers of Ukraine ['k^binit av 'mιnιstaz av ju:'krein])

- вищий орган у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України (джерело: Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996.

- № 30. - Ст. 141).

КАЗНАЧЕЙСЬКЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ УКРАЇНИ

(англ. treasury bond of Ukraine ['tra3aπ bnnd av ju:'krein])

- державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фі­зичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України. Номі­нальна вартість казначейських зобов’язань України може бути визначена у національній або іноземній валюті (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV //Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - Ст. 268). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «цінний папір».

КАЗНАЧЕЙСЬКІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

(англ. treasury bond ['tra3aπ bnnd])

- боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів, розмі­щуються виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвід­чують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску (джерело: Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 № 679-XIV//Відомості Верховної Ради України.

КАНАЛИ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ

(англ. distribution channels [_ιdιstπ'bjuJ⅛n 'f⅛nlz ])

- засоби, через які страхові продукти та послуги надаються клієнтам (джерело: FATFReport: Risk-Based Approach - Guidance for the Insurance Sector [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/RBA%20Guidance%20for%20 Life%20Insurance%20Sector pdf).

КАПІТАЛ БАНКУ

(англ. bank capital [bsηk Aspitl])

- власні кошти, залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов’язань (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30);

- залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов’язань (джерело: Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: за­тверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» від 11.09.2017 № 89 // Офіційний вісник України. - 2017. - № 80. - Ст. 2471).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «банк».

КАПІТАЛ ПІД РИЗИКОМ

(англ. value at risk [,yalju: st risk])

- метод кількісної оцінки ризику, який полягає у віднайдені величини (економічного капіталу), що постійно перебуває під ризиком і відтак може бути втрачена навіть під час звичайної діяльності. Математично капітал під ризиком визначається як добуток величини позиції, що наражає банк на ризик; волатильності об’єкта, який утворює позицію; фактора довірчого інтервалу; тривалості позиції (джерело: Банківська енциклопедія/колектив авторів. -ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).

КАПІТАЛІЗАЦІЯ

(англ. capitalization [₁kapιt(9)lΛi^,zeιf(9)n])

- (1) сукупна вартість цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку країни К. визна­чена у відсотках до ВВВ - рівень капіталізації фондового ринку; 2) сукупна максимальна вартість акцій та облігацій, які може випустити компанія; 3) збільшення вартості підприємства у зв’язку із зростанням його ринкової вартості; 4) додавання нарахованої суми відсотків до основної суми депозиту і подальше нарахування доходів на більшу суму - депозит з капіталізацією доходу (капіталізація відсотків за депозитом); 5) питома вага цінних паперів певного виду у загальній сумі емісії цінних паперів або капіталі компанії - норма капіта­лізації; 6) додатковий випуск акцій з метою збільшення капіталу або спрямування частини доходів (прибутку, дивідендів) на збільшення капіталу компанії; 7) капіталізація прибутку

- метод визначення ринкової вартості підприємства (компанії) на основі капіталізації за певним нормативом (процентом) доходів, одержаних компанією протягом певного періоду часу; 8) капіталізація процентів - у сучасній фінансовій практиці включення нарахованих і сплачених кредитором відсотків за використані кредити у вартість новостворених активів (будівлі, споруди), а не вирахування цих відсотків із прибутку чи віднесення на собівартість.

Одне із основних визначень К. - це збільшення вартості (майна) підприємства. У цьому значенні майно розглядають як актив, що приносить дохід, наприклад, облігація. Тому вартість підприємства (компанії) можна розглядати як вартість невизначеного ряду можли­вих доходів, дисконтованих за ставкою, що існує в даний момент часу на ринку для майна (активів, інструментів) аналогічного класу. Т ч., майно, яке забезпечує чистий річний дохід 2000 грн. і капіталізується за ставкою 8%, буде коштувати 25 тис. грн.

Інколи може виникати надлишкова К. - ситуація, за якої компанія має капітал, що переви­щує потребу в ньому, внаслідок чого суттєво знижується дохідність компанії, зростають процентні виплати, подрібнюються прибутки при сплаті дивідендів тощо. Метод боротьби з надлишковою К. - викуп власних акцій. (джерело: Фінанси. Бюджет. Податки: націо­нальна та міжнародна термінологія: у 3-х т./Ін-т світ. екон. і міжнар. Відносин НАНУ, ДННУ «Акад. фін. управління»; заред. Т.І. Єфименко. - Т. 2. - К., 2010. - С.238; Финансо­во-кредитный энциклопедический словарь / Под общ. ред. А.Г. Грязновой. - М.: Финансы и статистика, 2002. - С.391).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «цінний папір», «фондовий ринок (ринок цінних паперів)».

КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

(англ. capital investment ['k^pιtl m'vestmont])

- господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об’єктів не­рухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амор­тизації відповідно до норм цього Кодексу (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI //Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17/. - Ст. 112).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «інвестиції».

КАРТКА З ВІДКЛАДЕНИМ ДЕБЕТОМ

(англ. delayed debit card [dι'leιd 'dεbιt ka:d])

- банківська платіжна картка, утримувач якої має право списувати кошти зі свого рахунку в межах дозволеного ліміту.

КАРТКА ПЕРЕДОПЛАТНА

(англ. prepaid card [_ιprC'pezd ka:d])

- картка, що надає доступ до грошових коштів, які внесені заздалегідь держателем картки. Передплатні картки поділяються на закриті (для обмежених цілей) та відкриті (для багатьох цілей). При цьому банківські рахунки можуть відкриватися для кожної передплатної карт­ки окремо чи один рахунок на декілька карток (джерело: The FATF report on new payment methods (October 13, 2006), page 4. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www. fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/reportonnewpaymentmethods.html). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «рахунок банківський», «платежі нетрадіційні роздрібні».

КАРТКОВА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА

(англ. card payment system [ka:d 'peιmont 'sιstom])

- платіжна система на базі платіжних карток, основу якої становить сукупність нормативних, договірних, фінансових та інформаційно-технічних засобів, а також рішень учасників, які регламентують свої взаємовідношення відносно порядку використання платіжних карток (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів / Під заг. редакцією Карпова О.О. - К.: Українська міжбанківська Асоціація членів пла­тіжних систем «ЕМА», 2018. - 86 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «платіжна система», «платіжна картка».

КАРТКОВИЙ РАХУНОК

(англ. card account [ka:d o'kaont])

- банківський рахунок, розпорядження яким може здійснюватись за допомогою банківської платіжної картки. На картковий рахунок зараховуються кошти, призначені для подальшого витрачання за допомогою банківської платіжної картки (джерело: Основи платіжного кар­тознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів /Під заг.

- К.: Українськаміжбанківська Асоціація членів платіжних систем «ЕМА», 2018. - 86 с.). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «платіжна картка».

КАРТРІДЕР

(англ. card reader [ka:d ' rkdo(r)])

- пристрій для зчитування інформації з платіжних карток. Використовується в банкоматах, платіжних терміналах, електронних пристроях доступу до приміщень (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів / Під заг. редак­цією Карпова О.О. - К.: Українська міжбанківська Асоціація членів платіжних систем «ЕМА», 2018. - 86 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «платіжна картка», «інформація», «банкомат».

КАРУСЕЛЬНА СХЕМА УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПДВ

(англ. VAT carousel fraud [_ιkaro'sεl fro:d])

- схема, в якій відбувається циркуляція товарів настільки багато разів, наскільки це можливо, без сплати ПДВ. Товари продаються у рамах «каруселі» за найвищою ціною, що існує у даний момент продажу, оскільки чим вища ціна, тим більшу суму ПДВ можна привласнити. Результатом карусельної схеми стає постійне підвищення вартості товару, що у випадку відсутності перевірок може призвести до безконтрольного зростання його ціни. Це означає, що у межах каруселі вартість товару повинна занижуватись перед його наступним пере­продажем. Так часто відбувається, якщо товар знаходиться у «третіх країнах». Заниження вартості має додаткову перевагу, оскільки знижує імпортні мита, які потрібно сплатити у третій країні. Такий «фінансовий збиток» покривається відшкодуванням ПДВ від країни-члена ЄС (джерело: The FATF Laundering the proceeds of VAT Carousel Fraud Report (February 23, 2007), p. 3, 4. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ methodsandtrends/documents/launderingtheproceedsofvatcarouselfraudreport.html).

КАСА

(англ. cash/pay desk [ka∫] / peι desk [po(r) desk])

- приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових опе­рацій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України.

- 2018. - № 10. - Ст. 369);

- (1) Готівка, що є у розпорядженні підприємства. (2) Структурний підрозділ підприємства, організацій, установи, що виконує касові операції. (3) Рахунок у бухгалтерському обліку, в якому відбувається рух, надходження та видача готівки. (4) Приміщення, спеціально облад­нане для приймання, зберігання, видачі грошей та інших цінностей (джерело: Економічний словник/Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «готівка», «підприємство», «касові операції», «бухгалтерський облік», «гроші», «готівкові розрахунки», «касові документи».

КАСИР

(англ. cashier [k^f'ior])

- службова особа, що безпосередньо виконує касові операції. При прийомі на роботу під­приємство, організація, установа укладає з ним угоду про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. К. не має права делегувати виконання дорученої йому роботи іншим особам (джерело: Економічний словник/Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич.

- К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «касові операції», «підприємство».

КАСОВА ГОТІВКА

(англ. cash [k^∫])

- гроші готівкою, що знаходяться в касах підприємств, організацій, установ, банків тощо. В касах К. г. з’являється за рахунок надходжень у вигляді виручки готівкою від реаліза­ції товарів, включаючи послуги, та інших надходжень (платежі нетоварного характеру, повернення позичок та ін.), а також внаслідок одержання грошей готівкою з кас банків (джерело: Економічний словник / Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «гроші», «готівка», «підприємство», «банки».

КАСОВА КНИГА

(англ. cash book [k$f bok])

- документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України. - 2018. - № 10. - Ст. 369);

- книга встановленої форми, в якій відображаються операції з готівкою. Кожне підприємство, організація, установа може мати тільки одну К. к., яка має бути пронумерована, прошнуро­вана та завірена певним чином. Записи у К. к. виконуються касиром у двох примірниках під копіювальний папір із кожного прибуткового та видаткового касового ордера чи іншого відповідного документа відразу після одержання або видачі грошей (джерело: Економічний словник/Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «готівка», «підприємство», «гроші», «каса».

КАСОВИЙ ОРДЕР

(англ. cash order ∣kaφ '?ιds])

- первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових опе­рацій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України.

- 2018. - № 10. - Ст. 369).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «готівка», «каса».

КАСОВІ ВИДАТКИ ТА НАДАННЯ КРЕДИТІВ

(англ. cash expenses and allowing credit [k$f ιks'pensιz and o'laoιη ^,kredιt])

- усі суми коштів, перерахованих органом Казначейства або установою банку з реєстрацій­них, спеціальних реєстраційних, поточних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкової оплати рахунків, за всіма операціями (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фі­нансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Мі­ністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203 // Офіційний вісник України.

- 2014. - № 35. - Ст. 949).

КАСОВІ ДОКУМЕНТИ

(англ. cash documents [кю|’ 'dnkjomonts])

- документи (касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, кви­танції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільсько­господарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвер­дження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України. - 2018. - № 10. - Ст. 369).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «готівка», «книга обліку».

КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ

(англ. cash operations [kaφ _ιnpo'reιJ⅛nz])

- операції суб’єктів господарювання між собою та з фізичними особами, пов’язані з при­йманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України. - 2018. - № 10. - Ст. 369). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «готівка», «каса», «книга обліку».

КАСТОДІАН

(англ. custodian ∣k.√stoυdιon∣)

- організація (частіше за все банк), яка забезпечує відповідальне зберігання та управління цінними паперами за дорученням своїх клієнтів, а також може надавати інші послуги, включаючи кліренс, управління грошовими операціями, кредитування в іноземній валюті та у формі цінних паперів (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «цінний папір», «клієнт», «іноземна валюта».

КАТЕГОРІЯ «А» (ВИЩИЙ КОРПУС ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ)

(англ. category «A» (the highest civil service corps) ['kstιgarι э (бэ 'haιιst 'sιvl 's3ivzs ко:)])

- посади:

Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секре­тарів міністерств;

керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників;

керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їх заступників, керівників секретаріатів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфі­каційної комісії суддів України та їх заступників, Голови Державної судової адміністрації України та його заступників;

керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України (джерело: Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII//Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № 4. - Ст. 43).

КВАЗІГРОШІ

(англ. quasi money [quasi 'шлпі])

- за методологією МВФ до «квазігрошей» відносять грошові кошти в безготівковій формі, що знаходяться на строкових депозитах і ощадних банківських рахунках, а також високо- ліквідні фінансові інструменти, що обертаються на ринку. По суті, це депозити банківської системи та інші ліквідні фінансові активи, які офіційно не є законними засобами платежу, але можуть бути використані для погашення зобов’язань, а в окремих випадках - і для здійснення платежів. Тому головним критерієм включення певних видів фінансових ін­струментів до складу грошової маси є їх ліквідність.

У сучасних умовах «квазігроші» - головний компонент грошової маси. В багатьох еконо­мічно розвинених країнах на них припадає від половини до двох третин «широких» грошей. Найбільша питома вага в структурі грошової маси належить агрегату М2, який формується за рахунок «квазігрошей». Математично суму «квазігрошей» визначають як різницю між грошовими агрегатами М2 і М1 або М2 і М0. Існують більш широкі визначення «квазі­грошей». Наприклад, їх визначають як субститут грошей, грошові кошти, які виконують основні функції грошей та легко можуть бути конвертовані в готівку. До них відносять грошові чеки, короткострокові ощадні та строкові вклади, державні цінні папери, ощадні облігації. При цьому кількісно «квазігроші» визначають як різницю між агрегатами М3 і М2 плюс облігації, державні позики, казначейські зобов’язання та інші цінні папери (джерело: Современные проблемы теории денег и денежного обращения /С.В. Мищенко. - К.: ЦНИ НБУ, УБД, 2011. - 230 с.);

- одна із складових грошової маси, що являє собою грошові кошти у безготівковій формі, які містяться на строкових та ощадних вкладах у комерційних банках (джерело: Економічний словник/Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «грошові кошти (гроші)», «банківська система», «гроші», «банк».

КВАЛІФІКАЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНА КОМІСІЯ ПРОКУРОРІВ (англ. Prosecutors’ Qualification-Disciplinary Commission ['prυsιkju^z ∣kwoiιf'ι'kcι∣oπ 'disipli^ri кэ'шхфэп])

- колегіальний орган, який відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади (джерело: Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII//Відомості Верховної Ради України. - 2015. - № 2-3. - Ст. 12).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «прокурор».

КВАЛІФІКОВАНЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ

(англ. qualified credit reporting agency ['kwnlifaid 'kredιt π'poιtιη 'eι⅛onsι])

- Перше всеукраїнське бюро кредитних історій, Українське бюро кредитних історій та Між­народне бюро кредитних історій (джерело: Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвер­дження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 // Офіційний вісник України. - 2017. - № 80. - Ст. 2465).

КВАЛІФІКОВАНІ ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ

(англ. qualifying wire transfers ['kwυlιfaιιη 'waιo 'tr$nsfo(:)z ])

- транскордонні грошові перекази, які перевищують застосовуваний грошовий поріг, як це описано у параграфі 5 пояснювальної записки до Рекомендації 16 (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html).

КВИТАНЦІЯ

(англ. receipt [ri'si:t])

- письмове підтвердження про одержання грошей, документів або матеріальних цінностей (джерело: Економічний словник / Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «гроші», «документ».

КЕРІВНА ПОСАДОВА ОСОБА

(англ. directing official [dι'rεktιη o'fijol])

- особа, яка займає керівну посаду в НПО та має можливість визначати аспекти діяльності НПО. До таких керівників відносяться: директора, вищі посадові особи, довірчі власники та релігійні лідери (джерело: FATFReport: Risk of TerroristAbuse in Non-Profit Organisations (June 2014) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/ documents/reports/Risk-of-terrorist-abuse-in-non-profit-organisations.pdf.

КЕРІВНИК БАНКУ

(англ. bank manager [b^ηk 'm^nι⅛o])

- голова правління (ради директорів) банку (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006№ 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 36. - Ст. 2507). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «банк».

КЕРІВНИК БАНКУ/УСТАНОВИ

(англ. bank/institution manager [bsηk∕ιnstι'tjuιj⅛n 'm^nz⅛o])

- голова правління банку/керівник установи/керівник відокремленого підрозділу банку, уста- нови/керівник філії іноземного банку або особа, яка виконує обов’язки однієї із зазначених осіб (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197// Офіційний вісник України. - 2011. - № 55. - Ст. 2218).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «банк».

КЕРІВНИК НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

(англ. National Bank manager ['naj⅛nl bsηk 'm^nz⅛o])

- Голова Національного банку або заступник Голови Національного банку, або керівник/ заступник керівника структурного підрозділу центрального апарату Національного банку, який здійснює нагляд за дотриманням банками/установами вимог законодавства з питань фінансового моніторингу (далі - Департамент), або особа, яка виконує обов’язки однієї із зазначених осіб (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового зни­щення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвер­дження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197// Офіційний вісник України. - 2011. - № 55. - Ст. 2218).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «Національний банк України», «банк».

КЕРІВНИК ОРГАНУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

(англ. head of pre-trial investigation body [hed ov 'pri:'traiol ιn_ιvestι'geιj⅛n 'bυdι])

- начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням подат­кового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної криміналь­но-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 9-10. - Ст. 88).

КЕРІВНИК ОРГАНУ ПРОКУРАТУРИ

(англ. head of prosecutor’s office [hed ov 'prυszkjuιtoz 'υfιs])

- Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокура­тури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 9-10. - Ст. 88).

КЕРІВНИК ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ

(англ. head of financial institution [hed ov fafn^njol _ιιnstι^,tjuιJ⅛n])

- голова виконавчого органу (якщо виконавчий орган колегіальний), директор (президент) (якщо виконавчий орган одноосібний) або інша посадова особа, яка здійснює керівництво суб’єктом господарювання відповідно до законодавства та установчих документів (джере­ло: Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяль­ності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» від 07.12.2016 № 913 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 98. - Ст. 3192).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «фінансова установа».

КЕРІВНИК ФОНДОВОЇ БІРЖІ

(англ. head of the stock market [hed ov δo stok ⅛αιkιt])

- фізична особа (у тому числі фізична особа - іноземець), яка відповідно до установчих документів фондової біржі здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу або голови колегіального виконавчого органу, яка обрана відповідним органом управління фон­дової біржі та отримала погодження Комісії (джерело: Порядок погодження кандидатур керівників фондових бірж і вимоги до таких керівників під час їх перебування на посаді: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку погодження кандидатур керівників фондових бірж і вимоги до таких керівників під час 'їх перебування на посаді» від 22.01.2013 № 64, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2013 р. за № 269/22801 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 19. - Ст. 661).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фізична особа», «фондова біржа».

КЕРІВНИКИ БАНКУ

(англ. bank leadership [Ьюрк ^,liιdojιp])

- голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер банку та його заступники.

Керівники банку повинні відповідати кваліфікаційним вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності.

Керівники банку повинні мати бездоганну ділову репутацію (джерело: Про банки і бан­ківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-111 // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30).

КЕРІВНИКИ НЕБАНКІВСЬКОЇ ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ

(англ. leadership of a non-bank financial institution [^,liιdojlp ov o nnn-Ьюрк fai'nsnjol, msti'tjuiJOn])

- одноособовий виконавчий орган або члени колегіального виконавчого органу та члени ради (наглядової, спостережної ради - за наявності) небанківської фінансової установи (джерело: Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постано­вою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 // Офіційний вісник України. - 2017.

- № 80. - Ст. 2465).

КЕРІВНИКИ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (КРІМ БАНКУ)

(англ. legal entity leadership (except bank) ['li:gal ^,entιtι ^,Iiidafzp (ιk^,sept bsηk)])

- керівник підприємства, установи, одноосібний виконавчий орган або члени колегіального виконавчого органу юридичної особи та члени ради (наглядової ради, спостережної ради) юридичної особи (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30).

КЕРУЮЧИЙ РАХУНКОМ У ЦІННИХ ПАПЕРАХ

(англ. securities account manager [sι'kjoaπtιz a'kaont 'm^nz⅛a])

- статус, якого в депозитарній установі набуває особа, якій депонентом надані повнова­ження щодо управління його рахунком у цінних паперах, або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у випадках та порядку, встановлених законодавством, або в Центральному депозитарії - юридична особа, якій емітентом надані повноваження щодо управління його рахунком у цінних паперах, або суб’єкт управління об’єктами державної власності/кому- нальної власності, який відповідно до законодавства України виконує функції з управління цінними паперами, що є об>єктами державної власності/комунальної власності, обсяг по­вноважень керуючого рахунком встановлюється відповідним правочином або відповідно до актів цивільного законодавства (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за № 1084/23616 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 52. - Ст. 1910).

КЕШ-КУР’ЄРИ

(англ. cash-couriers [kaf 'koπaz])

- фізичні особи, які фізично транспортують грошові знаки (валютні цінності) та фінансо­ві інструменти на пред’явника від однієї юрисдикції до іншої на собі або за допомогою власного багажу (джерело: The FATF report Money Laundering through Money Remittance and Currency Exchange Providers (June 2010), Definitions [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/moneylaunderingt hroughmoneyremittanceandcurrencyexchangeproviders.html).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «грошовий знак», «фізичні особи», «фінансові інструменти»

КИТ

(англ. whale [weιl])

- гравець, що здійснює гру із високими ставками (джерело: The FATF Vulnerabilities of Casinos and Gaming Sector (March 2009) Електронний ресурс - Режим доступу: http:// www.fatf-gafi. org/publications\methodsandtrends/documents/vulnerabilitiesofcasinosandgamingsector.html).

КІБЕРАТАКА

(англ. cyberattack [ 'saιbara_ιtek])

- спрямовані (навмисні) дії в кіберпросторі, які здійснюються за допомогою засобів елек­тронних комунікацій (включаючи інформаційно-комунікаційні технології, програмні, про­грамно-апаратні засоби, інші технічні та технологічні засоби і обладнання) та спрямовані на досягнення однієї або сукупності таких цілей: порушення конфіденційності, цілісності, доступності електронних інформаційних ресурсів, що обробляються (передаються, збері­гаються) в комунікаційних та/або технологічних системах, отримання несанкціонованого доступу до таких ресурсів; порушення безпеки, сталого, надійного та штатного режиму функціонування комунікаційних та/або технологічних систем; використання комунікаційної системи, її ресурсів та засобів електронних комунікацій для здійснення кібератак на інші об’єкти кіберзахисту (джерело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII // Відомості Верховної Ради України. - 2017. - № 45. - Ст. 403).

КІБЕРЗЛОЧИН (КОМП’ЮТЕРНИЙ ЗЛОЧИН)

(англ. cybercrime (computer crime) ['saι.bo.kraιm (kom'pju:to kraιm)])

- суспільно небезпечне винне діяння у кіберпросторі та/або з його використанням, відпо­відальність за яке передбачена законом України про кримінальну відповідальність та/або яке визнано злочином міжнародними договорами України (джерело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017№ 2163-VIII//Відомості Верховної Ради України. - 2017. - № 45. - Ст. 403).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «кіберзпростір».

КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ

(англ. cybercrime ['saι.bo.kraιm])

- сукупність кіберзлочинів (джерело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки Украї­ни: Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII//Відомості Верховної Ради України. - 2017.

- № 45. - Ст. 403).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «кіберзлочин (комп’ютерний злочин)».

КІБЕРПРОСТІР

(англ. cyber space ['saιbo speιs])

- середовище (віртуальний простір), яке надає можливості для здійснення комунікацій та/або реалізації суспільних відносин, утворене в результаті функціонування сумісних (з’єднаних) комунікаційних систем та забезпечення електронних комунікацій з використанням мережі Інтернет та/або інших глобальних мереж передачі даних (джерело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017№ 2163-VIII//Відомості Верховної Ради України. - 2017. - № 45. - Ст. 403).

КІБЕРРОЗВІДКА

(англ. cyber intelligence ['saιbor ιn'tεlz⅛ons])

- діяльність, що здійснюється розвідувальними органами у кіберпросторі або з його вико­ристанням (джерело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII //Відомості Верховної Ради України. - 2017. - № 45. - Ст. 403). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «кіберзпростір».

КІБЕРТЕРОРИЗМ

(англ. cyberterrorism ['saι.bo_ιter.o.rι.zom])

- терористична діяльність, що здійснюється у кіберпросторі або з його використанням (дже­рело: Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII //Відомості Верховної Ради України. - 2017. - № 45. - Ст. 403).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «терористична діяльність», «кіберзпростір».

КІМБЕРЛІТИЧНИЙ ВИДОБУТОК

(англ. kimberlitic mine [kim'bor-llt ιk main])

- назва на честь провінції Кімберлі (Південна Африканська Республіка), де містяться най­старіші у світі копальні з видобутку алмазів. Видобуток алмазів здійснюється у копальнях з важкою гірською породою. Алмази доставляються з поверхні магматичного потоку гли­боко під землею (джерело: The FATF and EGMONT report «Money laundering and terrorist financing through trade in diamonds» (October 2013), Anex I. Glossary of terms [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/ ml-tf-through-trade-in-diamonds.html).

КІНЦЕВИЙ БЕНЕФІЦІАРНИЙ ВЛАСНИК (КОНТРОЛЕР) (англ. ultimate beneficial owner (controller) [^,Λltιmιt ben'o-fιsh'ol 'oono (kon'troolo)])

- фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосе­редньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юри­дичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права (джерело: Про запобігання та протидію лега­лізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII //Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 50-51. - Ст. 2057; Визна­чення термінів, що вживаються у Законі України «Про політичні партії в Україні» та законодавстві України про вибори: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про визначення термінів, що вживаються у Законі України «Про політичні партії в Україні» та законодавстві України про вибори» від 11.08.2016 № 11, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016р. за № 1226/29356 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 74. - Ст. 2994).

КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК

(англ. ultimate owner ['Λltιmιt 'oono])

- кінцевий бенефіціарний власник (контролер) або юридична особа, щодо якої відсутній кінцевий бенефіціарний власник (контролер) (джерело: Ліцензійні умови провадження про­фесійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управ­ління активами)» від 23.07.2013 № 1281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2013 р. за № 1576/24108 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 76. - Ст. 2835; Порядок погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володі­ти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління» від 13.03.2012 № 394 (у редакції рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.06.2013 № 1101), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2012 р. за № 635/20948 // Офіційний вісник України. - 2012. - № 36. - Ст. 365);

- фізична особа (контролер) або юридична особа, щодо якої не існує контролерів та яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність заявника (ліцензіата) шляхом опосередкованого володіння самостійно або спільно з іншими осо­бами часткою у заявнику (ліцензіаті), що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів заявника (ліцензіата), або незалежно від формального володіння здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином (джерело: Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)» від 14.05.2013 № 817, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2013 р. за № 854/23386 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 48. - Ст. 1736).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фізична особа», «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)», «юридична особа».

КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ

(англ. ultimate owner of qualifying shareholding ['vltimit 'oono ov 'kwυlιfaιιη 'Jeohooldip])

- фізична особа, юридична особа, серед власників якої немає (не буде) інших власників істотної участі у фінансовій установі, щодо якої отримується погодження набуття або збільшення істотної участі, публічна компанія. Компанія з управління активами є кінцевим власником істотної участі, якщо така компанія діє в інтересах інституту спільного інвестування та набуває або збільшує істотну участь у фінансовій установі за рахунок коштів інституту спільного інвестування (джерело: Порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі: затверджено рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про затвердження Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі» від 04.12.2012 № 2531 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.09.2016№ 2290), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2012 р. за № 2190/22502 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 6. - Ст. 217). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фізична особа», «юридична особа», «фінансова установа», «публічна компанія», «істотна участь».

КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ В БАНКУ

(англ. ultimate owner of bank qualifying shareholding ['Λltimit 'aona av b$qk 'kwnlifaiiq 'Jeahaoldiq])

- фізична особа, юридична особа, у структурі власності якої немає інших власників істотної участі в банку, визначених відповідно до норм цього Положення, міжнародна фінансова установа, публічна компанія, держава або територіальна громада в особі відповідного дер­жавного органу або органу місцевого самоврядування (джерело: Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження деяких норма­тивно-правових актів Національного банку України» від 08.09.2011 № 306, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 р. за № 1203/1994 // Офіційний вісник України. - 2011. - № 84. - Ст. 3092).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фізична особа», «юридична особа», «істотна участь», «банк».

КІНЦЕВИЙ ВЛАСНИК ІСТОТНОЇ УЧАСТІ В НЕБАНКІВСЬКІЙ ФІНАНСОВІЙ УСТАНОВІ

(англ. ultimate owner of qualifying shareholding in non-banking financial institution ['Λltιmιt 'aona av 'kwnlifaiiq 'Jeahaoldiq in nnn 'b^qkiq fai'n^njal _ιιnstι'tjujan])

- фізична особа, юридична особа, у структурі власності якої немає інших власників істотної участі в небанківській фінансовій установі, визначених відповідно до вимог цього Поло­ження (джерело: Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у націо­нальній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 // Офіційний вісник України.

- 2017. - № 80. - Ст. 2465).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фізична особа», «юридична особа», «істотна участь».

КІНЦЕВІ СПОЖИВАЧІ

(англ. ultimate customers ['Λltimit 'kΛstamaz])

- суб’єкти господарювання України, державні органи України, Збройні Сили України та інші військові формування, правоохоронні органи, іноземні суб’єкти господарської та іншої діяльності, які безпосередньо є споживачами товарів, відповідно імпортованих в Україну або експортованих з України (джерело: Про державний контроль за міжнародними пе­редачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 23. - Ст. 148).

КЛІЄНТ

(англ. client ['klaiant])

- будь-яка особа, яка:

звертається за наданням послуг до суб’єкта первинного фінансового моніторингу; користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

є стороною договору (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Наці­ональна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до статті 14 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду, а також у випадках, передбачених статтею 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність»);

є гравцем у лотерею або азартну гру, в тому числі казино, електронне (віртуальне) казино (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, визначених у підпункті «в» пункту 7 частини другої статті 5 цього Закону) (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансу­ванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII //Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 50-51. - Ст. 2057);

- фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самовря­дування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність (джерело: Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 27. - Ст. 282);

- будь-яка юридична або фізична особа, яка користується послугами банку (джерело: По­ложення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Мініс­терстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України.

- 2003. - № 10. - Ст. 444);

- особа, яка має рахунок у банку або користується його послугами (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Мініс­терстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 // Офіційний вісник України.

- 2004. - № 13. - Ст. 908);

- особа, в інтересах та за рахунок якої діє торговець на підставі відповідного договору (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затвердже­но рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006№ 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007р. за № 52/13319 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - Ст. 235);

- людина, з якою ведеться справа, людина, котра платить за послуги (джерело: Економічний словник/Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «суб’єкти первинного фінансового моніторингу», «клієнт банку», «адвокатська діяльність», «фізична особа», «юридична особа», «банк», «договір».

КЛІЄНТ БАНКУ

(англ. bank customer [Ьюрк 'kΛstomo])

- будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30; Банківська енциклопедія /колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «клієнт», «банк».

КЛІЄНТСЬКІ ОПЕРАЦІЇ

(англ. client deals ['klΛiont di:lz] / transactions [trsn'zsk∫⅛nz])

- операції у контексті торговельної книги, які банк здійснює від власного імені, але за дорученнями та за кошти клієнтів - купівля цінних паперів, іноземної валюти та банків­ських металів. Унаслідок особливостей бухгалтерського обліку ці операції включаються до торговельного портфеля (торговельної книги) банку, оскільки не можуть бути віднесені до банківської книги (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978­966-346-923-2. -К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «клієнт», «цінний папір», «іноземна валюта», «банківські метали», «бухгалтерський облік».

КЛІЄНТСЬКІ РАХУНКИ

(англ. client accounts ['klaiont o'kaonts])

- особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного збері­гання (ескроу) (джерело: Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтер­ського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення опе­раційної діяльності в банках України» від 04.07.2018 № 75 // Офіційний вісник України.

- 2018. - № 65. - Ст. 2208).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «клієнт», «банк».

КЛІРИНГ

(англ. clearing ['klιoπη])

- механізм, що включає збирання, сортування, реконсиляцію та проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також обчислення за кожним із них су­марного сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог та зобов’язань (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 137);

- визначення взаємних зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів та інших фінан­сових інструментів, у тому числі шляхом неттінгу (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 39. - Ст. 517);

- система безготівкових розрахунків між країнами, підприємствами, банками за товари, послуги, цінні папери, валютні цінності, що базується на зарахуванні взаємних вимог і зобов’язань. Розрізняють міжбанківський К. і міжнародний К. К. може бути двостороннім і багатостороннім. Найбільш поширеним використання К. є у біржовій торгівлі товарами, цінними паперами, валютою, деривативами. У цьому випадку всі платіжні вимоги пере­даються до клірингової (розрахункової) палати біржі, яка є третьою стороною в біржових угодах, внаслідок чого всі учасники торгів беруть на себе розрахункові зобов’язання не один перед одним, а перед розрахунковою палатою біржі (джерело: Фінанси. Бюджет. Податки: національна та міжнародна термінологія: у 3-х т./ 1н-т світ. екон. і міжнар. Відносин НАНУ, ДННУ «Акад. фін. управління»; за ред. Т.1. Єфименко. - Т. 2. - К., 2010. - С.238).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «платіжна система», «цінний папір», «неттінг», «банки», «товари», «валютні цінності».

КЛІРИНГОВА ВИМОГА

(англ. clearing requirements ['klioπη ri'kwaiomonts])

- документ на переказ, сформований кліринговою установою за результатами клірингу, на підставі якого, шляхом списання/зарахування коштів на рахунки учасників платіжної системи, відкритих у розрахунковому банку цієї платіжної системи, проводяться взаєморозрахунки між ними (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 137). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «кліринг», «платіжна система».

КЛІРИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

(англ. clearing activities ['klioπη sk'tivitiz])

- діяльність з визначення зобов’язань, що підлягають виконанню за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, підготовка документів (інформації) для проведення розрахунків, а також створення системи гарантій з виконання зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів (джерело: Про дер­жавне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96- ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 51. - Ст. 292).

Особами, які провадять клірингову діяльність, є клірингові установи та Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках. Центральний депозитарій цінних паперів та Національний банк України можуть провадити клірингову діяльність з ураху­ванням вимог, встановлених законодавством.

Вимоги до мінімального розміру регулятивного капіталу особи, яка провадить клірингову діяльність, а також інші обмеження її діяльності визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-1V // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - Ст. 268).

КЛІРИНГОВА УСТАНОВА

(англ. clearing institution ['klioπη _ιinsti'tjuιJ⅛n])

- юридична особа, що за результатами проведеного нею клірингу формує клірингові вимо­ги та надає інформаційні послуги (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України.

- 2001. - № 29. - Ст. 137).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «юридична особа», «кліринг», «клірингова вимога».

КЛЮЧОВИЙ УЧАСНИК ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

(англ. key participant of legal entity [ki: pa:'tisipont ov 'li:gol 'entiti])

- будь-яка фізична особа, яка володіє корпоративними правами такої юридичної особи, юридична особа, яка володіє двома і більше відсотками корпоративних прав такої юри­дичної особи, і при цьому:

1) якщо юридична особа має більше ніж 20 учасників - фізичних осіб, ключовими учасни­ками вважаються 20 учасників - фізичних осіб, частки яких є найбільшими;

2) якщо однакові за розміром пакети корпоративних прав юридичної особи належать біль­ше ніж 20 учасникам - фізичним особам, ключовими учасниками вважаються всі фізичні особи, які володіють двома і більше відсотками корпоративних прав такої юридичної особи;

3) вважається, що публічна компанія не має ключових учасників (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-111 //Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30; Положення про порядок видачі небанківським фінансо­вим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 // Офіційний вісник України. - 2017. - № 80. - Ст. 2465).

КЛЮЧОВІ РЕКВІЗИТИ

(англ. key bank details [ki: bsηk ' di:teilz])

- відомості про суб’єкта, вказані у формі обліку, зміна яких потребує присвоєння нового облікового ідентифікатора, зокрема:

1) для суб’єктів, які не є банками, - юридичних осіб (відокремлених підрозділів): код за ЄДРПОУ;

тип суб’єкта;

2) для суб’єктів, які є банками (їх відокремленими підрозділами) або філій іноземних банків: код за ЄДРПОУ;

тип суб’єкта;

код банківської установи; внутрішньобанківський реєстраційний код;

3) для суб’єктів, які є фізичними особами:

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного но­мера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

тип суб’єкта (джерело: Порядок формування облікового ідентифікатора та надання довідки про обліковий ідентифікатор: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку формування облікового ідентифікатора та надання довідки про обліковий ідентифікатор та форми такої довідки» від 08.06.2015 № 542, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 р. за № 749/27194 // Офіційний вісник України. - 2015. - № 52. - Ст. 1677).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «форма обліку», «обліковий ідентифікатор», «суб’єкти первинного фінансового моніторингу», «банки», «фізична особа».

КНИГА ОБЛІКУ

(англ. record book ['reko:d bok])

- касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, книга обліку розрахункових операцій, книга обліку доходів і витрат/книга обліку доходів (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017№ 148 // Офіційний вісник України. - 2018. - № 10. - Ст. 369).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «готівка».

КНИГА ОБЛІКУ ДОХОДІВ І ВИТРАТ/КНИГА ОБЛІКУ ДОХОДІВ (англ. ledger of income and expenditure / ledger of income ['le⅛o ov 'inkvm and iks'pendifo / 'le⅛o ov 'mkvm])

- документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форми відповідних книг обліку доходів і витрат/книг обліку доходів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, відповідно до вимог Податкового кодексу України (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017№ 148 // Офіційний вісник України. - 2018. - № 10. - Ст. 369).

КНИГА ОБЛІКУ ВИДАНОЇ ТА ПРИЙНЯТОЇ СТАРШИМ КАСИРОМ ГОТІВКИ

(англ. accounting book of issued and received cash by senior cashier [o'kaontιη bok ov 'iju:d and ri'si:vd k^J'baι 'si:njo k^' ∣io∣)

- книга, що застосовується для обліку готівки та сплачених документів (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення ка­сових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України. - 2018. - № 10. - Ст. 369).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «готівка».

КОВЕНАНТ

(англ. covenant ['k∆,v(o)nont])

- юридично підтверджене зобов’язання однієї сторони перед іншою на здійснення (або нездійснення) певних дій (виконання певних умов) у разі настання обумовлених договором подій. Прикладом К. може бути кредитна угода між банком і позичальником (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. - С. 503).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «банк».

КОД АВТОРИЗАЦІЇ

(англ. authorization code [_io:0orai'zeij'on kood])

- набір цифр або букв і цифр, який формується і надається емітентом або юридичною осо­бою - учасником платіжної системи, яка діє за його дорученням, за результатами авториза­ції (джерело: Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 № 705 // Офіційний вісник України. - 2014. - № 99. - Ст. 2918).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «авторизація», «емітент», «платіжна система».

КОД БАНКУ

(англ. bank code [b^ιjk kood])

- умовна шестизначна числова ознака, що ідентифікує банк, філію, іншу установу, розра­ховується Національним банком і є обов’язковим реквізитом Електронного технологічного довідника банків України та інших установ і Довідника учасників СЕП (джерело: Інструк­ція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006р. за № 1035/12909 // Офі­ційний вісник України. - 2006. - № 36. - Ст. 2507);

- реквізит банку, визначений і включений до довідника банківських установ України згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють питання міжбанків- ських розрахунків в Україні (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976// Офіційний вісник України. - 2004. - № 13. - Ст. 908).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «система електронних платежів На­ціонального банку (СЕП)», «Національний банк України», «Електронний технологічний довідник банків України та інших установ».

КОД ПЛАТНИКА/ОТРИМУВАЧА

(англ. payer/recipient code ['peio∕π'sipiont kood])

- ідентифікаційний код або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта, якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку в паспорті/ запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово «відмова» (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затвер­джено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареє­стровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 13. - Ст. 908).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «фізична особа».

КОЕФІЦІЄНТ ОБСЛУГОВУВАННЯ (ПОКРИТТЯ) БОРГУ (англ. debt service coverage ratio [det 'so:vis 'kΛv(o)πd3 'reijιoo], DSCR)

- відношення чистого доходу від об’єктів комерційної нерухомості за певний проміжок часу до суми вартості обслуговування кредиту за цей же період. Чим вище значення К. о. п. б., тим вища якість забезпечення (джерело: Банківська енциклопедія/колектив авторів. -ISBN978-966-346-923-2. -К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).

КОЛЕКТОР

(англ. collector [ko’lekto])

- особа, яка приймає гроші від злочинців за дорученням контролера та розміщує їх згідно його вказівок (джерело: The role of Hawala and other similar service providers in money laundering and terrorist financing (October 2013) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Role-of-hawala-and-similar-in-ml-tf.pdf). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «контролер».

КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО

(англ. limited partnership ['limitid 'pαlnojιp])

- товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприєм­ницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов’я­заннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради Укра­їни. - 2003. - № 40. - Ст. 356);

- господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені то­вариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вклад­ники) (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «товариство», «господарське товариство».

КОМЕРЦІЙНА ТАЄМНИЦЯ

(англ. trade secret [treιd 'siιkπt])

є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV //Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «інформація».

КОМЕРЦІЙНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО (АГЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ)

(англ. commercial mediation (agency activity) [ko'msijol _ιmkdι'eιJ⅛n ('eι⅛onsι ^k'tιvιtz)])

- підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144).

КОМЕРЦІЙНИЙ ПРЕДСТАВНИК

(англ. commercial representative [ko'msijol _ιrepπ'zentotιv])

- особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40.

- Ст. 356).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «представництво».

КОМІТЕНТ

(англ. consignor [kon'saιno])

- юридична або фізична особа, яка доручає банку здійснити операцію з векселем на підставі укладеної угоди з банком (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Прав­ління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 10. - Ст. 444).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «юридична особа», «фізична особа», «банк», «вексель».

КОМПАНІЯ З НАДАННЯ ДОПОМІЖНИХ ПОСЛУГ

(англ. ancillary services company [sn'sιloπ 's3ivιszz 'клшрэш])

- юридична особа, яка не є фінансовою установою, діяльність якої полягає в наданні по­слуг з інформаційних технологій, володіння або управління майном, з обробки даних або будь-яких подібних послуг, які необхідні для здійснення фінансовою установою діяльності з надання фінансових послуг (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ//Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 1. - Ст. 1).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фінансова установа», «фінансова послуга».

КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ

(англ. asset management company [⅛set 'm^nz⅛mont 'клшрэш])

- юридична особа, яка провадить професійну діяльність з управління активами на підставі відповідної ліцензії на провадження такої діяльності (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV//Відомості Верховної Ради Украї­ни. - 2003. - № 47. - Ст. 372).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «юридична особа».

КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ, ЯКА НАДАЄ ПОСЛУГИ ПЕНСІЙНОМУ ФОНДУ - СУБ’ЄКТУ ДРУГОГО РІВНЯ

(англ. asset management company, which provides services to a pension fund

- a second-tier entity [⅛set 'шет^піопі 'клшрэш wιf pro'vaιdz 's3ivιsιz to э |xi:n'spon fΛnd э 'sekэnd 'іаю 'entιtι])

- компанія з управління активами, яка одержала ліцензію на провадження професійної ді­яльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) та уклала договір про управління активами із радою відповідного недержавного пенсійного фонду - суб’єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення (джерело: Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Ліцензійних умов провадження профе­сійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)» від 23.07.2013 № 1281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2013р. за № 1576/24108 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 76. - Ст. 2835).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «компанія з управління активами».

КОМПЕТЕНТНИЙ ОРГАН

(англ. competent authority ['кпшрйэй 3i'θυπtι])

- усі державні органи влади з визначеними обов’язками у сфері протидії відмиванню коштів та/або фінансуванню тероризму (ПВК/ФТ). Зокрема, у цей термін включено ПФР; орга- ни влади, які мають функції з розслідування та/або судового переслідування відмивання коштів, пов’язаних предикатних злочинів та фінансування тероризму, а також арешту/за- морожування та конфіскації злочинних активів; органи влади, що отримують звіти щодо транскордонного переміщення валюти та оборотних інструментів на пред’явника; а також органи влади, які мають обов’язки з нагляду чи моніторингу у сфері ПВК/ФТ, що наці­лені на забезпечення комплаєнсу фінансовими установами та ВНУП вимогам з ПВК/ФТ. Органи саморегулювання не повинні розглядатись як компетентні органи (джерела: The FATFRecommendations General Glossary [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html; The FATFguidance Correspondent banking services (October 2016), footnote 12. [Електронний ре­сурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/ correspondent-banking-services.html);

- усі адміністративні та правоохоронні органи, діяльність яких пов’язана з протидією відми­ванню грошей чи боротьбою з фінансуванням тероризму, включаючи ПФР та наглядові органи (джерело: The FATF Guidance on the risk-based approach to combating money laundering and terroristfinancing (June 2007). Glossary of terminology [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatfguidanceontherisk-baseda pproachtocombatingmoneylaunderingandterroristfinancing-highlevelprinciplesandprocedures.html);

- орган, що здійснює кримінальне провадження, який звертається із запитом згідно з цим розділом або який забезпечує виконання запиту про надання міжнародної правової допо­моги (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 9-10. - Ст. 88).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «міжнародна правова допомога», «наглядовий орган», «правоохоронний орган», «підрозділ фінансової розвідки», «фінансові установи», «визначені нефінансові установи та професії».

КОМПЛАЄНС

(англ. compliance [kom'plaιons])

- дотримання банком законодавчих актів, ринкових стандартів, а також стандартів та вну­трішніх документів банку, у тому числі процедур (джерело: Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України: затверджено постановою Правління Націо­нального банку України «Про затвердження Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України» від 29.12.2014 № 867 // Офіційний вісник України. - 2015.

- № 39. - Ст. 201).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «банк».

КОМПЛАЄНС-РИЗИК

(англ. risk compliance [risk kom'plaιons])

- імовірність виникнення збитків/санкцій, додаткових втрат або недоотримання заплано­ваних доходів або втрати репутації внаслідок невиконання банком вимог законодавства, нормативно-правових актів, ринкових стандартів, правил добросовісної конкуренції, пра­вил корпоративної етики, виникнення конфлікту інтересів, а також внутрішньобанківських документів банку (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національ­ного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 // Офіційний вісник України. - 2018. - № 55. - Ст. 1936);

- ризик юридичних санкцій, фінансових збитків або втрати репутації внаслідок невиконання банком законодавчих актів, ринкових стандартів, а також стандартів та внутрішніх доку­ментів банку, у тому числі процедур (джерело: Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України» від 29.12.2014 № 867//Офіційний вісник України. - 2015. - № 39. - Ст. 201);

- ризик юридичних санкцій, фінансових збитків або втрати репутації внаслідок невиконання банком вимог законодавства України, нормативно-правових актів, внутрішніх положень і правил, а також стандартів саморегулівних організацій, що застосовуються до його діяль­ності. Нездатність передбачати вплив неналежних дій працівників банку може призвести до негативного суспільного резонансу та завдати шкоди репутації банку, навіть якщо не було порушено вимог законодавства України (джерело: Методичні рекомендації щодо вдоскона­лення корпоративного управління в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» від 28.03.2007 № 98 [Електронний ресурс]// Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0098500-07/card6#Public).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «конфлікт інтересів».

КОМПЛАЄНС-РИЗИК ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ

(англ. risk compliance of financial monitoring [risk kom'plazons ov fai'n^nj⅛l 'mυnitoiη])

- ризик юридичної відповідальності або ризик застосування заходів впливу Національним банком України, виникнення фінансових збитків та репутаційних втрат, що може зазнати банк у зв’язку з незабезпеченням належного рівня відповідності всім вимогам законів України, нормативно-правових актів, правил, внутрішніх документів банку, правил поведінки, що можуть застосовуватись під час виконання банком обов’язків суб’єкта первинного фінансо­вого моніторингу (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 // Офіційний вісник України. - 2015. - № 62. - Ст. 2035).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «банк», «суб'єкти первинного фінаносовго мо­ніторингу».

КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ

(англ. comprehensive information security system [_ιkυmprι'hensιv _ιιnfo'mezfon si'kjooπti 'sιstιm])

- взаємопов’язана сукупність організаційних та інженерно-технічних заходів, засобів і методів захисту інформації (джерело: Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР //Відомості Верховної Ради України.

- 1994. - № 31. - Ст. 286).

КОМПРОМЕТАЦІЯ КОМП’ЮТЕРА

(англ. compromise your computer ['kυm.pro.maiz jo:(r) kom'pju:to(r)])

- заволодіння сторонніми особами ідентифікаційними даними користувача комп’ютера, необхідними та достатніми для ініціювання та здійснення платіжних операцій в системах дистанційного банківського обслуговування (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів /Під заг. редакцією Карпова О.О. - К.: Україн­ська міжбанківська Асоціація членів платіжних систем «ЕМА», 2018. - 86 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «ідентифікаційні дані».

КОМПРОМЕТАЦІЯ ОСОБИСТОГО КЛЮЧА

(англ. discredit of personal key [dιs'kredιt ov 'psisnl ki:])

- будь-яка подія та/або дія, що призвела або може призвести до несанкціонованого вико­ристання особистого ключа (джерело: Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22.05.2003 № 852-IV //Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 36. - Ст. 276). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «особистий ключ».

КОМПРОМЕТАЦІЯ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

(англ. compromising payment cards ['kom.pro.mai.zip 'peιmont ka:d])

- заволодіння сторонніми особами реквізитами платіжних карток або інформацією з маг­нітної смуги та ПІН-коду картки, необхідною та достатньою для здійснення шахрайських операцій з отримання готівки та оплати товарів (послуг) (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів/Під заг. редакцією Карпова О.О.

- К.: Українськаміжбанківська Асоціація членів платіжних систем «ЕМА», 2018. - 86 с.). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «платіжна картка», «інформація», «готівка», «товари».

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО

(англ. communal enterprise ['kυmjonl 'entopraιz])

- підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, або підпри­ємство, у статутному капіталі якого частка комунальної власності територіальної громади становить 50 і більше відсотків (джерело: Про фінансову реструктуризацію: Закон України від 14.06.2016 № 1414-VIII //Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № 32. - Ст. 555). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «підприємство».

КОМУНАЛЬНЕ УНІТАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО

(англ. communal unitary enterprise ['kυmjonl 'ju:nit(o)ri 'entopraιz])

- підприємство, що утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпо­рядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представ­ником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, ви­значених цим Кодексом та іншими законодавчими актами (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «підприємство».

КОНВЕРТАЦІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

(англ. securities conversion [si'kjooritiz kon'v3:Jon])

- обмін цінних паперів одного випуску на цінні папери іншого випуску цього ж емітента (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV //Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - Ст. 268);

- організаційно-правові та фінансово-економічні процеси, пов’язані із облігаціями або акціями, коли здійснюється обмін облігацій на акції (чи навпаки), акцій чи облігацій одного виду (серії) на акції чи облігації інших видів (серій, емітентів, випусків) у разі додаткових випусків, рес­труктуризації компаній, злиттів, зміни фінансової політики компанії, з метою надання певних пільг власникам окремих цінних паперів чи реалізації певних стратегій компанії.

К. ц. п. може бути передбачена в проспекті їх емісії. Тоді такі цінні папери називають кон­вертованими. К. ц. п. може бути здійснена у випадках: 1) консолідації розміщення акцій, в результаті чого кілька акцій попередньої емісії обмінюються на одну акцію нової емісії; 2) подрібнення розміщення акцій, коли одна акція попередньої емісії обмінюється на кілька акцій нової емісії; 3) збільшення (зменшення) статутного капіталу шляхом збільшення (змен­шення) номінальної вартості однієї акції відбувається конвертація в акції з вищою (нижчою) номінальною вартістю; 4) реорганізації акціонерного товариства його акції конвертуються у акції нового акціонерного товариства; 5) заміни облігацій одних серій (випусків, номіналів тощо) на інші; 6)заміни конверсійних облігацій на акції.

Основною метою К. ц. п. є нарощування капіталу компанії, оптимізація його структури, зміна термінів платежів, вибір більш ефективних методів фінансування, впорядкування звітності тощо.

К. ц. п. може бути: 1) однотипною (обмін акцій на акції, облігації на облігації) та змішаною (обмін облігацій на акції); 2) добровільною і примусовою; 3) пропорційною та непропор­ційною (джерело Финансово-кредитный энциклопедический словарь / Под общ. ред. А.Г. Грязновой. - М.: Финансы и статистика, 2002. - С. 10).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «цінний папір», «облігація», «акція».

КОНВЕРТАЦІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ІНСТИТУТУ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ

(англ. joint investment institute securities conversion [⅛oιnt ιn'vestmont 'ιnstιtjuιt sι'kjooπtιz kon'v3ij⅛n])

- вилучення з обігу цінних паперів одного інституту спільного інвестування та обмін таких цінних паперів за ініціативою їх власника на цінні папери іншого інституту спільного ін­вестування за умови, що такі інститути спільного інвестування перебувають в управлінні однієї компанії з управління активами (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 29. - Ст. 337).

КОНВЕРТОВАНА (АБО ВІДКРИТА) ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА

(англ. convertible virtual currency [kon'v3itobl 'v3itjool 'kΛτonsi])

- має еквівалентну вартість у реальній валюті і може бути обміняна на реальну валюту. Серед них такі валюти як: Bitcoin, Second Life Linden Dollars та WebMoney (джерело: FATF Report: Virtual Currencies Key Definitions and Potential AML/CFTRisks [Електронний ресурс].

- Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Virtual-currency-key- definitions-and-potential-aml-cft-risks.pdf).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «біткоін».

КОНВЕРТОВАНА ВАЛЮТА

(англ. convertible currency [kon'v3itobl 'kΛronsι])

- іноземна валюта, що віднесена до цієї категорії Національним банком України (джерело: Про систему валютного регулювання і валютного контролю: декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 //Відомості Верховної Ради України. -1993. - № 17. - Ст. 184).

КОНВЕРТОВАНІ ОБЛІГАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

(англ. convertible enterprises bonds [kon'v3:tobl 'entopraιzιz bυndz])

- облігації, емісія яких здійснюється акціонерним товариством та передбачає зобов’язання емітента з виплати доходів, погашення облігацій шляхом конвертації таких облігацій на відповідну кількість акцій цього емітента або шляхом виплати номінальної вартості такої облігації за вибором власника такої облігації у порядку, передбаченому проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - Ст. 268).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «облігація».

КОНВЕРТОВАНІСТЬ ГРИВНІ

(англ. convertibility of hryvnia [kon_ιv3ito'bιloti ov ])

- обіговість національної валюти, що означає гарантовану можливість обмінювати її на іноземні валюти та використовувати в міжнародних розрахунках. При повній або част­ковій конвертованості поширюється практично на усіх власників валюти - національних та зарубіжних, а також на будь-які операції, пов’язані з валютою (джерело: Економічний словник/Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «національна валюта (гривня)», «валюта України».

КОНДУЇТ

(англ. conduit ['kυndjoιt])

- юридична особа, яка придбає активи у кількох продавців і фінансує ці покупки шляхом термінової сек’юритизації або випуску комерційних паперів, забезпечених активами.

К., який фінансує активи кількох продавців, називають багатонаправленим К. (MultiSeller Conduit). Його головна перевага полягає в тому, що продавці можуть опосередковано вийти на ринок комерційних паперів у випадку, якщо вони не хочуть афішувати використання своїх активів як забезпечення комерційних паперів. Крім того, продавці можуть одержати доступ до більш дешевих позичкових коштів з використанням механізму сек’юритизації, навіть якщо обсяг їх активів недостатній для того, щоб покрити витрати, пов’язані зі здійс­ненням угоди.

Особу, відповідальну за управління К. або спеціальною компанією, називають адміністрато­ром. До обов’язків адміністратора належать: підтримка банківських рахунків, на які надходять грошові кошти від сек’юритизованих активів, здійснення виплат інвесторам із цих коштів, а також нагляд за станом сек’юритизованих активів (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. -ISBN978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «юридична особа», «активи», «цінний папір».

КОНКУРС НА ПОСАДУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ, ЩО ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ЗДІБНОСТЯХ

(англ. merit-based competitions ['mεrιt-beιst _ιknmpι'tιJ⅛nz])

- набір на державну службу, що здійснюється за принципами відкритості, прозорості, є віль­ним від політичного втручання та заснований на заслугах, що дозволяє набирати найкращих кандидатів на посади державної служби (джерело: Anti-corruption reforms in Ukraine. 4th round of monitoring of the Istanbul Anti-Corruption Action Plan, p. 7-8 [Електронний ресурс]

- Режим доступу: http://www.oecd.org/corruption/acn/istanbulactionplancountryreports.htm).

КОНСОЛІДАЦІЯ АКТИВІВ

(англ. assets consolidation [⅛sets kon_ιsnlι'deιj⅛n])

- заходи, спрямовані на збір, групування, аналіз, облік, підготовку та продаж активів різних банків, що виводяться з ринку або ліквідуються з інших підстав, визначених цим Законом (джерело: Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 23.02.2012 № 4452-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 50. - Ст. 564).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банки», «ліквідація банку».

КОНСОЛІДОВАНА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

(англ. consolidated financial reporting [kon'sυlιdeιtιd faι^,nsnj⅛l rι'poιtιη])

- фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контро­люються, як єдиної економічної одиниці (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-XΓV//Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 40. - Ст. 365; Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтер­ського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареє­стровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 19. - Ст. 665).

КОНСОЛІДОВАНИЙ КОРЕСПОНДЕНТСЬКИЙ РАХУНОК

(англ. consolidated correspondent account [kon'sυlιdeιtιd _ιkυπs'pυndont o'kaont])

- кореспондентський рахунок, що відкритий у Національному банку і на якому об’єднані кошти банку та його філій для роботи банку у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Мініс­терстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України.

- 2006. - № 36. - Ст. 2507).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «кореспондентський рахунок», «Національний банк України», «система електронних платежів Національного банку (СЕП)».

КОНСОЛІДОВАНИЙ НАГЛЯД

(англ. consolidated supervision [kon'sυlιdeιtιd,suipo'vzjn])

- нагляд за діяльністю банківської групи. К. н. здійснюється з метою визначення впливу на фінансовий стан банків їх інвестицій в дочірні банки (компанії), операцій та угод з дочір­німи банками (компаніями), можливостей управляти їх діяльністю, а також з метою оцінки платоспроможності групи та виявлення неконтрольованих групових ризиків.

Консолідований нагляд не означає проведення банківського нагляду лише на основі консо­лідованої фінансової звітності банківської групи. Основним принципом консолідованого нагляду є відновлення пріоритету економічної сутності перед юридичною формою операцій між учасниками банківської групи. Консолідований нагляд не замінює, а доповнює бан­ківський нагляд на індивідуальній основі (джерело: Банківський нагляд: підручник / В.І. Міщенко, С.В. Науменкова. - К.: ЦНДНБУ, УБС, 2011. - 498 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «цінний папір», «облігація», «акція», «банківська група», «банк».

КОНСОЛІДОВАНИЙ ПРОДАЖ

(англ. consolidated sale [kon'sυlιdeιtιd seιlz])

- відчуження майна (активів) різних банків, що виводяться з ринку або ліквідуються з інших підстав, визначених цим Законом, шляхом централізації (об’єднання) Фондом окремих про­цедур продажу (джерело: Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 23.02.2012 № 4452-VI //Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 50. - Ст. 564). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «банки».

КОНСОРЦІУМ

(англ. consortium [kon'so:tjom])

- тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «господарське об’єднання», «підприємство».

КОНТРАБАНДА

(англ. smuggling ['smΛglιη])

- переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (джерело: Кримінальний кодекс Укра­їни: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001.

- № 25. - Ст. 131);

- (1) Незаконне перевезення через державний кордон, а також купівля, продаж і зберігання товарів або інших цінностей, ввезення і вивезення яких пов’язані з порушенням вимог митного законодавства. (2) Товари, ввезені до країни незаконно, без сплати мита (джере­ло: Економічний словник /Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «товари».

КОНТРАБАНДА НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ ЧИ ПРЕКУРСОРІВ АБО ФАЛЬСИФІКОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

(англ. smuggling of drugs, psychotropic substances, their analogues or precursors or counterfeit drugs ['smΛglιη ov drΛgz (psychotropic) 'svbstonsιz δeo ⅛nolυgz о pri:'k3:soz о 'kaontofιt drΛgz])

- переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25. - Ст. 131).

КОНТРАГЕНТ

(англ. counterparty ['kaonto_ιpαιti])

- фізична чи юридична особа або сторона, яка бере участь у купівлі та/або продажу доро­гоцінних металів чи дорогоцінного каміння з іншими торгівцями дорогоцінного металу чи дорогоцінного каміння включаючи як постачальників, так і роздрібних покупців (джерело: The FATF RBA guidance for dealers in precious metal and stones (June 17, 2008). Glossary of terminology [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/fatfguidanceontherisk-basedapproachfordealersinpreciousmeta lsandstones.html);

- особа, яка є другою стороною фінансової операції (контрагентом може бути банк), за якою між клієнтом та контрагентом відбувається передавання активів (джерело: Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: затверджене постановою Правління Націо­нального банку України «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» від 26.06.2015 № 417 // Офіційний вісник України. - 2015. - № 62. - Ст. 2035);

- особа, яка є другою стороною фінансової операції (контрагентом може бути небанківська фінансова установа), за якою між клієнтом та контрагентом відбувається передавання активів (джерело: Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів» від 15.09.2016 № 338 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 80. - Ст. 2671);

- особа, яка є другою стороною фінансової операції (контрагентом може виступати суб’єкт первинного фінансового моніторингу), при якій між клієнтом та контрагентом відбувається передача активів (джерело: Інструкція щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та інструкції щодо їх заповнення» від 29.01.2016 № 24, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16лютого 2016р. за № 241/28371 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 22. - Ст. 865).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фінансова операція», «клієнт», «банк», «акти­ви», «суб’єкти первинного фінансового моніторингу», «фізична особа», «юридична особа».

КОНТРАГЕНТ БАНКУ

(англ. bank counterparty [Ьюрк 'kaonto_ιpαιti])

- будь-яка юридична чи фізична особа, яка має з банком відносини фінансового характеру. Контрагент може одночасно мати з банком відносини іншого характеру, зокрема трудові (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за ак­тивними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 № 351 // Офі­ційний вісник України. - 2016. - № 61. - Ст. 2101).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «юридична особа», «фізична особа».

КОНТРАГЕНТ ТОРГОВЦЯ

(англ. trader counterparty ['treιdo 'kaonto_ιpαιti])

- особа, що укладає з торговцем договір купівлі-продажу (міни) цінних паперів або інших фінансових інструментів, у тому числі іноземна інвестиційна фірма у разі здійснення опе­рацій з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, які знаходяться в обігу за межами України (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: бро­керської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - Ст. 235).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «договір», «цінний папір».

КОНТРАКТ

(англ. contract [Aontrakt])

- правочин, укладений між наказодавцем акредитива та бенефіціаром, розрахунки за яким здійснюються у формі документарного акредитива або виконання зобов’язань за яким забезпечується резервним акредитивом (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами» від 03.12.2003 № 514 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 11.04.2018 № 38), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2003 р. за № 1213/8534 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 52. - Ст. 2831).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «наказодавець акредитива», «акредитив», «бе- нефіціар», «резервний акредитив».

КОНТРАФАКТ

(англ. counterfeit [ Aaontofit])

- продукт, який є точною копією бренду; упаковка виробляється особами, які не мають від­повідних авторських прав на виробництво продукції під торговим знаком (джерело: FATF Report: Illicit Tobacco Trade [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fat/-gafi. org/media/fatf/documents/reports/Illicit%20Tobacco%20Trade.pdf.

КОНТРГАРАНТІЯ

(англ. counter-guarantee [Aaonto _ιgsron⅛])

- гарантія, яку надає банк-контргарант на користь банку-гаранта або іншого банку-контр­гаранта (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» від 15.12.2004 № 639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 25.01.2018 № 5), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 41/10321 // Офіційний вісник України.

- 2005. - № 78. - Ст. 156).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «гарантія», «банк-контргарант», «банк-гарант».

КОНТРОЛЕР

(англ. controller [kon⅛oolo])

- довірена фізична особа, яка організовує збір грошей здобутих від протиправної діяльно­сті (наприклад, прибуток від продажу наркотиків) та доставку еквівалентних сум в пункт кінцевого призначення (наприклад, організаціям, які контролюються наркокартелем) (дже­рело: The role of Hawala and other similar service providers in money laundering and terrorist financing (October 2013) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/ media/fatf/documents/reports/Role-of-hawala-and-similar-in-ml-tf.pdf);

- фізична або юридична особа, щодо якої не існує контролерів - фізичних осіб та яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння самостійно або спільно з іншими осо­бами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статут­ного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30; Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 1. - Ст. 1; Положення про порядок видачі небанківським фінансо­вим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 // Офіційний вісник України. - 2017. - № 80. - Ст. 2465).

КОНТРОЛЬ

(англ. control [kon'trool])

- можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та/або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння однією особою самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння можливість здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30; Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ//Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 1. - Ст. 1; Положення про по­рядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 // Офіційний вісник України. - 2017. - № 80. - Ст. 2465; Порядок пого­дження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку погодження набуття особою істотної участі у професійному учаснику фондового ринку або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володі­ти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного капіталу такого учасника чи права голосу придбаних акцій (часток) в його органах управління» від 13.03.2012 № 394 (у редакції рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.06.2013 № 1101), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2012 р. за № 635/20948 // Офіційний вісник України. - 2012. - № 36. - Ст. 365);

- володіння безпосередньо чи через пов’язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою статутного капіталу юридичної особи в розмірі не менш як 20 відсотків або здійснення без­посередньо чи через пов’язаних фізичних та/або юридичних осіб впливу на господарську діяльність юридичної особи в результаті:

надання права, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голо­сування та рішення органів управління юридичної особи;

обіймання посад керівника, заступника керівника, членів органів управління чи виконавчих органів юридичних осіб особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншій юридичній особі;

надання права на укладення договорів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повнова­ження і функції органу управління юридичної особи.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу юридичної особи (голосів в органі управління) визначається як загальна сума корпоративних прав (голосів), що належить такій фізичній особі, членам її сім’ї та юридичним особам, які контролю­ються такою фізичною особою або членами її сім’ї (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI // Відомості Верховної Ради України.

- 2013. - № 29. - Ст. 337);

- вирішальний вплив однієї чи декількох пов’язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб’єкта господарювання чи його частини, який здійснюється без­посередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб’єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської ді­яльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб’єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостереж­ної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб’єктах господа­рювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб’єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб’єкті господарювання. Пов’язаними особа­ми є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб’єкта господарювання. Зокрема, пов’язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами (джерело: Про захист еконо­мічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001 № № 2210-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 12. - Ст. 64).

КОНТРОЛЬ ДОСТУПУ

(англ. access control ['aksεs kon'trool])

- процес дозволу на санкціонований доступ або відмови у несанкціонованому доступі до інформації, ресурсів, на установки або певні режимні ділянки шляхом вживання фізичних, адміністративних або технічних заходів (джерело: Облік та контроль ядерного матеріалу, фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок. Тлумачний словник українських термінів. Словники термінів: українсько-англо-російський, русско-украинско-английский, english-russian-ukranian / НП 306.7.086- 2004. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0101578-04/ed20040608/find/sp:java-:max100?text=% CE%E1%EB%B3%EA%EE%E2%E8%E9+%E7%E2%B3%F2).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «інформація».

КОНТРОЛЬ ЯДЕРНОГО МАТЕРІАЛУ

(англ. regulation of nuclear material [TegJo¹IeiJ(O)U uv 'nju:klio mo'tioτiol])

- адміністративний контроль за наявністю і переміщенням ядерного матеріалу з метою запобігання його несанкціонованого використання (джерело: Облік та контроль ядерного матеріалу, фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок. Тлумачний словник українських термінів. Словники термінів: українсько-англо-російський, русско-украинско-ан­глийский, english-russian-ukranian / НП 306.7.086- 2004. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0101578-04/ed20040608/find/sp:java-:max1 00?text=%CE%E1%EB%B3%EA%EE%E2%E8%E9+%E7%E2%B3%F2).

КОНТРОЛЬОВАНА ПОСТАВКА

(англ. controlled delivery [kon'tτoold dι'lιvoτi])

- метод, при якому допускається вивезення, провезення або ввезення на територію однієї або декількох держав незаконних або таких, що викликають підозри, партій вантажу з відома та під наглядом їх компетентних органів з метою розслідування будь-якого злочину і виявлення осіб, які беруть участь у вчиненні цього злочину (джерело: United Nations Convention against Transnational Organized Crime (15.11.2000), a. 2 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.un.org/Docs/asp/ws.asp?m=A/RES/55/25, United Nations Convention against Illicit Traffic in Narcotic Drugs and Psychotropic Substances (20.12.1988), a. 1 [Електронний ресурс]

- Режим доступу: https://www.unodc.org/unodc/en/commissions/CND/conventions.html; United Nations Convention against Corruption (21.11.2003), a. 2 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.un.org/Docs/asp/ws.asp?m=A/RES/58/4).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «компетентні органи», «злочин відмивання коштів».

КОНТРРОЗВІДУВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

(англ. counter-intelligence activities ['kaonto ιn'telι⅛ons sk'tivitiz])

- спеціальний вид діяльності у сфері забезпечення державної безпеки, яка здійснюється з використанням системи контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-пра­вових заходів, спрямованих на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, розвідувальним, терористичним та іншим проти­правним посяганням спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на інтереси України (джерело: Про контррозвідувальну діяльність: Закон України від 26.12.2002 № 374-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 12. - Ст. 89).

КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ

(англ. confidential information [_ιkunfi'denjol _ιinfo'meijon])

- інформація Реєстру, доступ до якої обмежено відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 47 Закону України «Про запобігання корупції» (джерело: Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій дер- жави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 за № 959/29089 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 55.

- Ст. 1931);

- інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відносини, пов’язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (джерело: Про інформацію: Закон України від 02.10.1992№ 2657-XII//Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650);

- статистична інформація, яка належить до інформації з обмеженим доступом і знаходить­ся у володінні, користуванні або розпорядженні окремого респондента та поширюється виключно за його згодою відповідно до погоджених з ним умов (джерело: Про державну статистику: Закон України від 17.09.1992 № 2614-XII // Відомості Верховної Ради Укра­їни. - 1992. - № 43. - Ст. 608);

- інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіден­ційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону (джерело: Про доступ до публічної інформації: Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 32. - Ст. 314).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «інформація», «суб'єкт владних повноважень», «фізична особа», «статистична інформація».

КОНФІСКАЦІЯ

(англ. confiscation [_ιknnfis^,keιJ⅛n], seizure [^,skjo])

- термін конфіскація, що включає, де це доречно, відчуження, означає остаточне позбав­лення коштів чи інших активів через наказ компетентного органу влади чи рішення суду. Конфіскація чи відчуження відбувається через судову чи адміністративну процедуру, що переносить власність над визначеними коштами чи іншими активами до держави. У такому випадку, особа(и) чи підприємство(а), які мали частку у визначених коштах чи активах на момент конфіскації чи відчуження втрачають усі права над конфіскованими чи відчуже­ними коштами або активами. Рішення з конфіскації чи відчуження зазвичай пов’язані із кримінальним засудженням чи рішенням суду, за яким конфісковане чи відчужене майно визначено як таке, що отримане в результаті протиправної діяльності або призначене для використання у протиправній діяльності (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html);

- остаточне позбавлення майна за постановою суду або іншого компетентного органа (дже­рело: United Nations Convention against Transnational Organized Crime (15.11.2000), a. 2 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.un.org/Docs/asp/ws.asp?m=A/RES/55/25);

- конфіскація означає, що гроші вже більше не належать особі, в якої вони були конфісковані (джерело: The FATF Laundering the proceeds of VAT Carousel Fraud Report (February 23, 2007), footnote 19. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ methodsandtrends/documents/launderingtheproceedsofvatcarouselfraudreport.html);

- покарання або захід, призначені судом після розгляду справи стосовно кримінального злочину чи кримінальних злочинів, результатом якого є остаточне позбавлення власності (джерело: Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995 029).

КОНФІСКАЦІЯ МАЙНА

(англ. property confiscation [^,propatι _ιknnfιs^,keιJ⅛n])

- примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України (джерело: Кри­мінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25. - Ст. 131).

- примусове безоплатне вилучення у власність держави майна юридичної особи і застосо­вується судом у разі ліквідації юридичної особи згідно з цим Кодексом (джерело: Кримі­нальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25. - Ст. 131);

- позбавлення особи права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно.

Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «злочин».

КОНФІСКАЦІЯ ПРЕДМЕТА, ЯКИЙ СТАВ ЗНАРЯДДЯМ ВЧИНЕННЯ АБО БЕЗПОСЕРЕДНІМ ОБ’ЄКТОМ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

(англ. object confiscation that became an instrument of carrying out or a direct object of an administrative offense [,^,ob⅛ιkt,konfisAeifon δst bfkeim on, instromont ov Asniij aot o o dfrekt Ab⅛ιkt ov on od⅛ιnιstrotιv ofεns])

- примусова безоплатна передача предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, у власність держави за рішенням суду. Кон­фісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які не підлягають конфіскації, вста­новлюються цим Кодексом та іншими законами України (джерело: Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1984. - № 51. - Ст. 1122).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «адміністративне правопорушення (проступок)», «адміністративне стягнення».

КОНФІСКАЦІЯ ЯК АДМІНІСТРАТИВНЕ СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

(англ. confiscation as an administrative penalty for customs rules violation

[_ιknnfis'keiJ⅛n Ж2 an ad'ministrativ 'penltι fa 'kΛstamz ru:lz _ιvaia'leiJ⅛n])

- примусове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатна передача їх у власність держави. При цьому моторні тран­спортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об’єкти конфіскації (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI //Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 44-45; № 46-47; № 48. - Ст. 552).

КОНФІСКАЦІЯ, ЯКА НЕ БАЗУЄТЬСЯ НА ЗАСУДЖЕННІ

(англ. non-conviction based confiscation [nnn-kan'vikjan beist _ιknnfιs'keιJ⅛n])

- конфіскація через судові процедури, що відносяться до кримінального злочину, який не вимагає наявності обвинувального вироку (джерело: The FATFRecommendations General Glossary [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html).

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

(англ. conflict of interest ['knnflikt av 'intrist])

- наявність у державного службовця приватного інтересу, який впливає або може впли­нути на неупереджене та об’єктивне виконання його службових обов’язків (джерело: Recommendation No. R (2000) 10 of the Committee of Ministers to Member states on codes of conduct for public officials, a. 13 [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://search.coe. int/cm/Pages/result_details.aspx?0bjectID=09000016805e2e52);

- наявні та потенційні суперечності між особистими інтересами і посадовими чи профе­сійними обов’язками особи, що можуть вплинути на добросовісне виконання нею своїх повноважень, об’єктивність та неупередженість прийняття рішень (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-111 //Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30);

- суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності (джерело: Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI // Відомості Верховної Ради України.

- 2013. - № 27. - Ст. 282);

- суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами аудитора (посадових осіб аудиторської фірми) та його (їх) професійними правами і обов’язками, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання ним (ними) своїх професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним (ними) дій (джерело: Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України від 21.12.2017 № 2258-VIII//Відомості Верховної Ради України. - 2018. - № 9. - Ст. 5);

- наявний або потенційний конфлікт між особистими (приватними) інтересами та посадови­ми чи професійними обов’язками особи або конфлікт, що виникає під час виконання такою особою несумісних обов’язків (джерело: Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України: затверджено постановою Правління Наці­онального банку України «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» від 28.03.2007 № 98 [Електронний ресурс] //Режим доступу: http://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/v0098500-07/card6#Public);

- будь-який вид стосунків, який не відповідає інтересам банку або може перешкоджати об’єктивному виконанню обов’язків відповідальної особи. Публічний конфлікт у керівни­цтві банку - відсутність згоди та наявність протиріч між органами управління банку, які негативно впливають на ефективне управління банком і загрожують інтересам кредиторів (вкладників) банку та про які стало відомо необмеженому колу осіб (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. - С. 503).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «адвокат», «адвокатська діяльність», «ауди­тор», «банк».

КОНФЛІКТНІ ДІАМАНТИ («КРИВАВІ» ДІАМАНТИ)

(англ. conflict diamonds («blood» diamonds) ['kυnflιkt 'daιomondz, bl∆d 'daιomondz])

- необроблені алмази, що були використані повстанськими рухами або їх союзниками для фінансування збройних конфліктів, що мали на меті повалення легітимних урядів (відповідно до веб-сайту Процесу Кімберлі) (джерело: The FATF and EGMONT report «Money laundering and terrorist financing through trade in diamonds» (October 2013), Anex I. Glossary of terms [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/ptublications/methodsandtrends/ documents/ml-tf-through-trade-in-diamonds.html).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «необроблений алмаз».

КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ РАХУНОК

(англ. concentration accounts [_ιkonson'treιJ⅛n [o'kaunt])

- рахунок, створений самим банком для тимчасового розміщення грошей до їх зараху­вання на відповідний рахунок (джерело: FATF Report: Specific Risk Factors in Laundering the Proceeds of Corruption - Assistance to reporting institutions (June 2012) ([Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Specific%20 Risk%20Factors%20in%20the%20Laundering%20of%20Proceeds%20of%20Corruption.pdf).

КОНЦЕНТРАЦІЯ КАПІТАЛУ

(англ. aggregation of capital [agπ'geιj(o)n υv 'kapιt(o)l])

- збільшення розмірів капіталу банку у процесі його нагромадження. К. к. може здійснюва­тися шляхом збільшення капіталу банку за рахунок власних коштів (капіталізація частини прибутку), залучення додаткових коштів акціонерів, власників і кредиторів, а також на основі консолідації капіталу шляхом приєднання, злиття банків або створення банківських об’єднань.

К. к. є об’єктивним економічним процесом. Необхідність К. к. обумовлена потребою в розширенні масштабів і підвищенні ефективності банківської діяльності; забезпеченні стійкості банківської системи; дотриманні вимог законодавства та нормативів Національ­ного банку; забезпеченні платоспроможності, ліквідності та безпеки діяльності банків; підвищенні рівня їх конкурентоспроможності та гнучкості у реагуванні на циклічні зміни розвитку економіки; необхідністю покриття капіталом банківських ризиків тощо (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. - С. 503).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «кошти», «банківська діяльність», «На­ціональний банк України».

КОНЦЕРН

(англ. concern [kon's3in])

- статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науко­во-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприєм­ствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-1V // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «господарське об’єднання», «підприємство».

КООПЕРАТИВНИЙ БАНК

(англ. cooperative bank [koo'nporotiv b^ηk])

- банк, створений суб’єктами господарювання, а також іншими особами за принципом територіальності на засадах добровільного членства та об’єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності. Відповідно до закону можуть створюватися місцеві та центральний кооперативні банки (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-1V //Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144);

- банк, що створюється в порядку, передбаченому цим Законом. Законодавство про коо­перацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить цьому Закону. Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки.

Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації.

Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-111 // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «банки», «суб’єкти первинного фінан- соовго моніторингу».

КООРДИНАТОР

(англ. coordinator [kou’o:dinoto])

- посередник, який управляє частиною процесу відмивання грошей для одного або кіль­кох контролерів (джерело: The role of Hawala and other similar service providers in money laundering and terrorist financing (October 2013) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Role-of-hawala-and-similar-in-ml-tf.pdf). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «відмивання грошей».

КОПІЯ ВЕКСЕЛЯ

(англ. bill copy [bιl 'kυpz])

- письмове відтворення векселя з усіма його частинами і подробицями як з лицьового, так і зі зворотного боків. Копія виготовляється і засвідчується векселедержателем (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Мініс­терстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України.

- 2003. - № 10. - Ст. 444).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «вексель».

КОРЕСПОНДЕНТСЬКА БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

(англ. correspondent banking [_ιkυrιs'pυndont 'bsηkιη])

- надання банківських послуг одним банком (банк-кореспондент) іншому банку (банк-рес­пондент). Великі міжнародні банки, як правило, діють як корреспондента для тисяч інших банків з усього світу. Банкам-респондентам може надаватись широкий перелік послуг, в тому числі управління готівкою (напр., відсоткові рахунки у різних валютах), міжнародні перекази, кліринг чеків, надання транзитних рахунків та послуг з обміну валют (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html);

- надання банківських послуг одним банком («банком-кореспондентом») іншому банку («бан­ку-респонденту»). Крупні міжнародні банки зазвичай є кореспондентами для тисячі інших банків всього світу. Банкам-респондентами можуть надаватись різні послуги, включаючи управління готівкою (наприклад, накопичувальні рахунки у різних валютах), міжнародні електронні грошові перекази, кліринг чеків, наскрізні рахунки та послуги обміну валют. До кореспондентського банківського обслуговування не належать одиничні операції та простий обмін кодами у рамках Додатку з управління взаємовідносинами з кореспондентами (RMA) SWIFT, у контексті відносин з особами, що не є клієнтами, але мають постійний характер чи повторюються. (джерело: The FATF guidance Correspondent banking services (October 2016), page 7. [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ fatfrecommendations/documents/correspondent-banking-services.html).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «установа-кореспондент», «установа-респон- дент».

КОРЕСПОНДЕНТСЬКИЙ РАХУНОК

(англ. correspondent account [_ιkυrιs'pυndont o'kaont])

- рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору (джерело: Про платіжні системи та пере­каз коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 137);

- рахунок, що відкривається одним банком іншому банку філії іноземного банку для здійснення міжбанківського переказу коштів (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 36. - Ст. 2507);

- рахунок, відкритий конкретному банку в центральному банку або в іншому банку. К. р. призначений для відображення розрахунків, які здійснює один банк за дорученням і за рахунок іншого банку на підставі укладеної між ними кореспондентської угоди (договору). Основними видами К. р. є:

1. «Ностро» (від іт. nostro conto - «наш рахунок у Вас») - рахунок, відкритий банком у бан- ку-кореспонденті для відображення взаємних розрахунків банків та їх клієнтів. Для банку, який має рахунок «ностро», він є активним, оскільки відображує розміщення коштів у формі банківського депозиту. Для іншого банку даний рахунок є пасивним, оскільки відображає залучені ресурси та називається рахунок «лоро».

2. «Лоро» (від іт. loro conto - «Ваш рахунок у нас») - рахунок, відкритий банком своєму банку-кореспонденту, на який зараховуються всі одержані або видані за його дорученням суми коштів. У банківському листуванні термін «лоро» також вживається по відношенню до кореспондентського рахунку третього банку, відкритого у банку-кореспонденті даної кредитної установи, а рахунок банку-кореспондента в даній кредитній установі називається «ностро».

3. «Востро» (від іт. vostro conto) - рахунок, який банк веде за кордоном у місцевій валюті. Банк, який розмістив кошти на такому рахунку, буде посилатися на нього як на рахунок «ностро».

У вітчизняній практиці банки відкривають кореспондентські рахунки у Національному банку, а також один у одного. У зв’язку з запровадженням СЕП НБУ потреба банків у взаємному відкритті один у одного кореспондентських рахунків зменшилась. Кореспондентський ра­хунок, що відкритий банком у територіальному управлінні Національного банку, і на якому об’єднані кошти банку та його філій (або певної кількості філій) у разі роботи банку (філії) у системі СЕП НБУ за відповідною моделлю обслуговування називається консолідованим К. р. Списання коштів з К. р. банку (філії) здійснюється за міжбанківськими електронни­ми розрахунковими документами, сформованими власником рахунка або Національним банком. Учасник СЕП забезпечує формування, передавання, приймання міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних роз­рахункових повідомлень з використанням апаратно- програмних засобів захисту інформа­ції. Міжбанківський електронний розрахунковий документ вважається виконаним у СЕП з часу відображення його суми за технічним рахунком учасника СЕП-отримувача (джерело: Банківські операції: Підручник /В.І. Міщенко, Н.Г. Слав'янська, О.Г. Коренєва. -2-е вид., переробл. і доп. - К. : Знання, 2007. - С. 104 - 154).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «банк-кореспондент», «система електро­нних платежів Національного банку (СЕП)», «вкладний (депозитний) рахунок», «поточний рахунок», «рахунокумовного зберігання (ескроу)».

КОРИСЛИВИЙ ЗЛОЧИН

(англ. acquisitive crime [o’kwizitzv kraιm])

- будь-який злочин, скоєний з метою отримання злочинних доходів (джерело: FATFReport: Money laundering and Terrorist Financing Vulnerabilities of Legal Professionals [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/ML%20and%20 TF%20vulnerabilities%20legal%20professionals.pdf).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «злочин».

КОРИСТУВАЧ

(англ. user [^,juιza])

- фізична особа або суб’єкт господарювання, який є власником електронних грошей і має право використовувати їх для придбання товарів і здійснення переказів з урахуванням обмежень, установлених цим Положенням (джерело: Положення про електронні гроші в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про вне­сення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» від 04.11.2010 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010 р. за № 1336/18631 // Офіційний вісник України. - 2010. - № 100. - Ст. 3571).

КОРИСТУВАЧ (ВІРТУАЛЬНИХ ВАЛЮТ)

(англ. user [^,juιzo(r)])

- фізична або юридична особа, яка придбаває віртуальну валюту і використовує її для купівлі реальних або віртуальних товарів/послуг або відправляє перекази у приватному порядку іншій особі (для особистого використання), або яка тримає віртуальну валюту у якості (особистих) інвестицій. Користувачі можуть отримувати віртуальну валюту декіль­кома шляхами. Наприклад, вони можуть придбавати віртуальну валюту за реальні гроші (у провайдера послуг з обміну, або в обмін на певну централізовану віртуальну валюту безпосередньо у адміністратора /емітента); брати участь у певній діяльності, оплата за яку здійснюється у віртуальній валюті (наприклад, беручи участь в промо-акціях, опитуваннях / анкетуванні, надаючи реальні або віртуальні товари або послуги); в разі деяких децентра­лізованих віртуальних валют (наприклад, біткоін) самостійно генерувати одиниці валюти шляхом «майнінгу» і отримувати її у якості подарунку, винагороди або в рамках безкош­товного розподілу (джерело: the fatf guidance for a risk-based approach virtual currencies (june 2015). Електронний ресурс - режим доступу: http://www.Fatf-gafi.Org/publications / fatfgeneral/documents/guidance-rba-virtual-currencies.Html).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «віртуальна валюта», «провайдер послуг з об­міну», «майнер», «фізична особа», «юридична особа».

КОРИСТУВАЧ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ

(англ. information user in the system Ijnfymcifon 'ju:zo in δo,sιstιm])

- фізична або юридична особа, яка в установленому законодавством порядку отримала право доступу до інформації в системі (джерело: Про захист інформації в інформаційно-телеко­мунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 31. - Ст. 286).

КОРИСТУВАЧ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ

(англ. payment system user ['pcimont 'sistim ju:zo])

- юридична або фізична особа, якій надається послуга платіжної системи щодо виконання переказу коштів учасником платіжної системи (джерело: Про платіжні системи та пере­каз коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 137).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «платіжна система», «банки», «суб'єкти пер­винного фінансовго моніторингу».

КОРИСТУВАЧ СИСТЕМИ BANKID

(англ. BankID system user [bsηkid 'sιstιm 'ju:zo])

- суб’єкт звернення (фізична або юридична особа), який у конкретний час ініціював елек­тронний запит на ідентифікацію через систему BankID (джерело: Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електро­нної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 78. - Ст. 2545). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фізична особа», «юридична особа», «система BankID», «електронний запит на ідентифікацію».

КОРИСТУВАЧ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ ПОШТИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

(англ. National Bank of Ukraine e-mail system user ['naj⅛nl b^ηk ov ju:'krein i:-meil 'sistim ju:zo])

- особа чи програмно-технічний комплекс, які в конкретний час мають доступ до відповідної електронної поштової скриньки системи електронної пошти Національного банку України з правами та обов’язками щодо відправлення та одержання електронних повідомлень у сис­темі електронної пошти Національного банку України (джерело: Положення про систему електронної пошти Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про систему електронної пошти Національного банку України» від 17.04.2018 № 42 // Офіційний вісник України. - 2018. - № 41. - Ст. 1466).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «система електронної пошти Національного банку України», «електронне повідомлення».

КОРИСТУВАЧІ ПОСЛУГ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ

(англ. postal communication services users ['poostol ko_ιmjurni'keij⅛n ⅛visiz ^,ju:zoz])

- фізичні та юридичні особи, які користуються послугами поштового зв’язку (джерело: Про поштовий зв'язок: Закон України від 04.10.2001 № 2759-III//Офіційний вісник України. - 2001. - № 43. - Ст. 1918).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «послуги поштового зв'язку», «фізична особа», «юридична особа».

КОРИСТУВАЧІ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

(англ. financial reporting users [fai'nsnjol ri'po:tip 'ju:zoz])

- фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 40. - Ст. 365; Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «За­гальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 // Офіційний вісник України. - 2013.

- № 19. - Ст. 665).

КОРПОРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

(англ. corporate liability ['koιporιt _ιlaιo'bιlιti])

- юридична відповідальність корпорації за злочинні дії або бездіяльність працівників компанії у певних випадках. Якщо певні дії були проведені на користь компанії, були результатом недбалості або відбулись через відсутність відповідального управління компанією, корпо­рація може судово переслідуватись та отримати покарання (джерело: Business Dictionary [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.businessdictionary.com/definition/ corporate-liability.html).

КОРПОРАТИВНЕ підприємство

(англ. corporate enterprise ['koιpoπt 'entopraιz])

- утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (до­говором), діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підпри­ємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб (джерело: Господар­ський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «підприємство».

КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ

(англ. corporative management ['koιporotιv 'm^m⅛mont])

- система відносин, яка визначає правила та процедури прийняття рішень щодо діяльності господарського товариства та здійснення контролю, а також розподіл прав і обов’язків між органами товариства та його учасниками стосовно управління товариством (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР //Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 51. - Ст. 292).

КОРПОРАТИВНИЙ АКЦІОНЕР

(англ. corporate shareholder ['koι.por.ot 'Jeo_ιhool.dor])

- юридична особа, яка володіє акціями (джерело: The FATF study «The misuse of corporate vehicles, including trust and company service providers» (October 13, 2006), Anex I. Glossary. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/ documents/themisuseofcorporatevehiclesincludingtrustandcompanyserviceproviders.html). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «юридична особа».

КОРПОРАТИВНИЙ ДИРЕКТОР

(англ. corporate director ['koι.por.ot dι'rεkto])

- юридична особа (чи корпорація), яку призначили виконувати функції директора, які у свою чергу виконує представник цієї обраної юридичної особи (джерело: The FATF study «The misuse of corporate vehicles, including trust and company service providers» (October 13, 2006), Anex I. Glossary. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/ publications/methodsandtrends/documents/themisuseofcorporatevehiclesincludingtrustandcom panyserviceproviders.html).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «юридична особа», «корпорація».

КОРПОРАТИВНИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД

(англ. corporate pension fund [Aoiporit ^,pεnj⅛n fΛ∏d])

- недержавний пенсійний фонд, засновником якого є юридична особа-роботодавець або де­кілька юридичних осіб-роботодавців та до якого можуть приєднуватися роботодавці-платники (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV //Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47. - Ст. 372).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «недержавний пенсійний фонд», «юридична особа».

КОРПОРАТИВНІ ОПЕРАЦІЇ ЕМІТЕНТА

(англ. issuer corporate operations [^,ijuιo Aoiporit _ιυpQ,reιJ⅛nz])

- операції емітента щодо емісії, викупу, дроблення, консолідації, конвертації, погашення, анулювання, виплати доходу за цінними паперами, а також пов’язані з припиненням емі­тента, зміною розміру статутного капіталу емітента, а також інші операції за переліком, визначеним Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI//Відомості Вер­ховної Ради України. - 2013. - № 39. - Ст. 517).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «цінний папір».

КОРПОРАТИВНІ ПРАВА

(англ. corporate rights [Aoipont raits])

- права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської ор­ганізації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, /№ 13-14, № 15-16, № 17 /. - Ст. 112).

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436- IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144);

- сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випли­вають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статут­ними документами (джерело: Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 № № 514-VI //Відомості Верховної Ради України. - 2008. - № 50, /№ 50-51/. - Ст. 384).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «підприємництво», «господарська організація».

КОРПОРАТИВНІ СТРУКТУРИ

(англ. corporate vehicles [Ao:.por.ot,yi:iklz])

- термін «копоративні структури» використовується у такому ж значенні як у звіті ОЕСР «За корпоративною завісою - використання корпоративних утворень для протизаконних цілей» (OECD report «Behind the Corporate Veil - Using Corporate Entities for Illicit Purposes»). Він охоплює корпорації, трасти, партнерства з обмеженою відповідальністю, фундації тощо. У Рекомендаціях ФАТФ використовується два окремих терміни «юридичні особи» та «пра­вові утворення», які у сукупності мають таке ж саме значення, що термін «корпоративні структури» у вищевказаному звіті ОЕСР (джерело: The FATF study «The misuse of corporate vehicles, including trust and company service providers» (October 13, 2006), Anex I. Glossary. [Електроннийресурс] - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/ documents/themisuseofcorporatevehiclesincludingtrustandcompanyserviceproviders.html).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «юридичні особи», «правовіутворення», «траст», «фонд», «партнерство».

КОРПОРАЦІЯ

(англ. corporation [_ιkoιpo'reιJ⅛n])

- юридична особа, якою володіють акціонери. Контроль над корпорацією здійснює рада директорів, яку обирають акціонери. Оскільки корпорація є юридичною особою, то ак­ціонери несуть відповідальність у межах суми їх інвестицій. Корпорація створюється на необмежений термін. Корпорації поділяються на приватні акціонерні товариства та на пу­блічні акціонерні товариства.

1. Приватні акціонерні товариства (приватні компанії, англ. private companies [^,prarvιt ^,kΛmp9niz]) - компанії, що мають обмеження на кількість акціонерів та на переда­вання прав власності на акції. Приватні акціонерні товариства не мають права розміщувати акції публічно. Приватні акціонерні товариства мають менш жорсткі умови до звітності, ніж публічні акціонерні товариства.

2. Публічні акціонерні товариства (публі компанії, англ. public companies ['pΛblιk 'kΛmpaniz])

- це компанії, що вільно можуть торгувати власними акціями та мати необмежену кількість акціонерів. Такі товариства мають право розміщати свої акції публічно. Публічні акціонерні товариства, як правило, мають більш жорсткі умови до звітності та підлягають жорсткому державному нагляду (джерело: The FATF study «The misuse of corporate vehicles, including trust and company service providers» (October 13, 2006), Anex VI. Corporate Vehicles. [Елек­тронний ресурс] - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/ documents/themisuseofcorporatevehiclesincludingtrustandcompanyserviceproviders.html);

- договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерцій­них інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпо­рації (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «господарське об’єднання», «підприємство», «акція», «юридична особа».

КОРУПЦІЙНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

(англ. corruption offense [ko'rΛpJ⅛n o'fεns])

- діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-пра­вову відповідальність (джерело: Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII //Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 49. - Ст. 2056).

КОРУПЦІЙНИЙ РИЗИК

(англ. corruption risk [ko'rΛpJ⅛n risk])

- ймовірність того, що відбудеться подія корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, яка негативно вплине на досягнення органом влади визначених цілей та завдань (джерело: Методологія оцінювання корупційнихризиків у діяльності органів влади: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про затвердження Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади» від 02.12.2016 № 126, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2016р. за № 1718/29848 // Офіційний вісник України. - 2017. - № 4. - Ст. 168).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «корупційне правопорушення», «правопорушення, пов'язане з корупцією».

КОРУПЦІОГЕННИЙ ФАКТОР

(англ. Corruptogenic factor [ko^,ΓΛpto⅛enιk 'fekto])

- здатність нормативно-правової конструкції (окремого нормативного припису чи їх су­купності) самостійно чи у взаємодії з іншими нормами сприяти вчиненню чи збільшенню корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією (джерело: Ме­тодологія проведення антикорупційної експертизи: затверджено наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи» від 24.04.2017 № 1395/5 [Електронний ресурс]//Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/v1395323-17/card6#Public).

КОРУПЦІЯ

(англ. corruption [ko^pjbn])

- використання державної посади для отримання особистої вигоди. Вважається, що таке ви­значення, в цілому, відображає різні незаконні вчинки і дії, в тому числі привласнення чужої власності (при якій кошти або майно, що належать державі, використовуються державними по­садовими особами для отримання особистої вигоди) і зловживання службовим становищем (при якому корумпований чиновник має особистий інтерес в рішеннях, прийнятих ним як державною посадовою особою). Це визначення також включає хабарництво як зі «сторони, що вимагає хабар», коли посадова особа бере хабар (іноді називається «пасивним» хабарництвом), так і зі «сторони, що дає хабар», коли фізична або юридична особа пропонує хабар (іноді називається «активним» хабарництвом). Аналіз не обмежується операціями за участю політичних діячів, у межах визначення, що застосовується у Рекомендаціях ФАТФ, але також поширюється на чи­новників (включаючи членів сімей і близьких осіб), ділові відносини і компанії, чиї корупційні операції можуть опинитись в сфері компетенції підзвітних організацій (джерело: FATFReport: Specific Risk Factors in Laundering the Proceeds of Corruption - Assistance to reporting institutions (June 2012) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gfi.org/media/fatf/documents/ reports/Specific%20Risk%20Factors%20in%20the%20Laundering%20of%20Proceeds%20of%20 Corruption.pdf;

- дія або бездіяльність при виконанні обов’язків або у зв’язку з цими обов’язками в результаті вимагання чи прийняття подарунків, обіцянок або стимулів чи їх незаконне отримання кожного разу, коли має місце така дія чи бездіяльність (джерело: Кодекс поведінки посадової особи щодо підтримання правопорядку, прийнятий Резолюцією 34/169Генеральної асамблеї ООН 17.12.1979р., [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_282);

- порушення етичного (морального), дисциплінарного, адміністративного, кримінального ха­рактеру, що виявилися в протизаконному використанні свого службового становища суб’єк­том корупційної діяльності (джерело: Панченко М.В. Особливості суміщення та сумісництва професій (посад) в органах СБ України / М.В. Панченко // Європейські перспективи. - 2012.

- № 3(3). - С. 133);

- прямі чи опосередковані вимагання, пропонування, давання чи отримання хабара чи будь-якої іншої неправомірної вигоди або можливості її отримання, які порушують належне виконання будь-якого обов’язку особою, що отримує хабара, неправомірну вигоду й можливість мати таку вигоду, або поведінку такої особи (джерело: Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією: прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 4 листопада 1999року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_102);

- використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’я­заних з ними можливостей (джерело: Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII//Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 49. - Стор. 3186, ст. 2056).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «зловживання владою або службовим становищем».

КОРУПЦІЯ ВИСОКОГО РІВНЯ

(англ. grand corruption [grand ko^,ΓΛpJ⅛n])

- зловживання повноваженнями високого рівня, що надає користь малій кількості осіб за рахунок витрат багатьох осіб, а також спричиняє серйозну та велику шкоду окремим особам та суспільству (джерело: Transparency International [Електроннийресурс]. - Режим доступу: https://www. transparency. org/news/feature/what_is_grand_corruption_and_how_can_we_stop_it).

КОТИРУВАННЯ

(англ. quotation [kwoo^eijbn])

- механізм визначення та/або фіксації на фондовій біржі ринкової ціни емісійного цінного паперу, що перебуває в обігу на такій біржі (джерело: Про цінні папери та фондовий ри­нок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2006.

- № 31. - Стор. 1126. - Ст. 268).

КОШТИ

(англ. funds [fΛndz])

- активи будь-якого типу, матеріальні чи нематеріальні, рухомі чи нерухомі, що були придбані, а також юридичні документи чи інструменти у будь-якій формі, включаючи електронну чи цифрову, що підтверджують право власності або частку власності у такому активі (джере­ло: The FATFRecommendations General Glossary [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html);

- гривня або іноземна валюта (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, / № 13-14, № 15­16, № 17/. - Ст. 112);

- (у складі майна суб’єктів господарювання) гроші у національній та іноземній валюті, при­значені для здійснення товарних відносин цих суб’єктів з іншими суб’єктами, а також фі­нансових відносин відповідно до законодавства (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18.

- Ст. 144);

- гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент (джерело: Про банки і бан­ківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30);

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «кошти або інші активи», «гривня», «активи», «документ».

КОШТИ АБО ІНШІ АКТИВИ

(англ. funds or other assets [fΛ∏d о:(г) 'лбэ(г) ⅛s.et])

- будь-які активи, включно з, але не обмежуючись, фінансовими активами; економічними ресурсами (в тому числі нафта та інші природні ресурси); майном будь-якого типу, матері­альним чи нематеріальним, рухомим чи нерухомим, але придбаним; а також юридичними документами чи інструметами у будь-якій формі, в тому числі в електронній чи цифровій, що підтверджують право власності на таке майно чи активи, що включають, але не обме- жуться цим, банківськи кредити, дорожні чеки, банківськи чеки, платіжні доручення, акції, цінні папери, векселя, а також будь-які відсотки, дивіденди чи інший прибуток на грошові цінності накопичені або отримані з таких фондів чи інших активів, та будь-які інші активи, які потенційно можуть бути використані для отримання коштів, товарів чи послуг (джере­ло: The FATFRecommendations General Glossary [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фінансові активи», «майно», «кошти».

КОШТИ В ДОРОЗІ

(англ. cash in transit [k$f ι∏ 'transit])

- кошти, які перераховані в останні дні місяця на реєстраційні, спеціальні реєстраційні, поточні рахунки установи, але будуть зараховані на ці рахунки в наступному місяці (дже­рело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних уста­нов: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014р. за № 426/25203 // Офіційний вісник України. - 2014. - № 35. - Ст. 949).

КОШТИ ГРОШОВІ

(англ. cash [k¾f])

- грошова одиниця України, яка виконує функцію засобу платежу та обліковується на рахунках у банках (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за № 377/8976 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 13. - Ст. 908).

КОШТИ КЛІЄНТА

(англ. customer funds ['kΛstomo fΛ∏dz])

- гроші в національній або іноземній валюті чи їх еквіваленти, що обліковуються на поточних (у тому числі рахунках за спеціальним режимом їх використання) та вкладних (депозит­них) рахунках (джерело: Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» від 10.08.2005 № 281, зареє­стровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005р. за № 950/11230 // Офіційний вісник України. - 2005. - № 35. - Ст. 2133).

КОШТИ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ

(англ. joint investment funds [⅛oιnt ιn'vestmont fΛ∏dz])

- кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених цим Законом, інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного ін­вестування після внесення такого фонду до Реєстру (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI // Відомості Верховної Ради України.

- 2013. - № 29. - Ст. 337).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «інститут спільного інвестування», «кошти».

КОШТОРИС

(англ. estimate ['estιmιt])

- основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигну­вань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010№ 2456-VI //Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 50, /№ 50-51 /. - Ст. 572).

КРАДІЖКА

(англ. theft [θeft])

- таємне викрадення чужого майна (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25. - Ст. 131).

КРАЇНА

(англ. country ['kΛ∏tri])

- усі посилання у Рекомендаціях ФАТФ на країну чи країни застосовуються у рівній мірі до територій та юрисдикцій (джерело: The FATFRecommendations General Glossary [Елек­тронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/ documents/fatf-recommendations.html).

КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ

(англ. country of origin ['kΛ∏trι ov 'υπ⅛ιn])

- країна, громадянином якої є фізична особа, або країна місця проживання або перебування для особи без громадянства (джерело: Про протидію торгівлі людьми: Закон України від 20.09.2011 № 3739-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 19-20. - Ст. 173);

- країна реєстрації кредитної установи - учасника міжнародної банківської групи, нагля­довий орган якої здійснює нагляд на консолідованій основі за такою групою (джерело: Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп: затверджено по­становою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп» від 09.04.2012 № 134, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 708/21021 // Офіційний вісник України. - 2012. - № 36. - Ст. 1344).

КРАУДФАНДИНГОВА ПЛАТФОРМА

(англ. crowdfunding platform [kraodfΛndιη 'ptetfom])

- веб-сайти, які дозволяють взаємодію між збирачами коштів та особами, зацікавленими у вкладенні коштів в проекти (джерело: EU Supranational RiskAssessment Report [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/resource.html?uri=cellar:d4d7d3Qe-5a5a- 11e7-954d-Q1aa75ed71a1.QQQ1.Q2/DOC_1&format=PDF).

КРЕДИТ

(англ. credit ['krεdιt]; loan [loon])

- економічна категорія, що відображає систему відносин між суб’єктами господарювання щодо надання та отримання позики в грошовій чи товарній формі на умовах повернення, строковості та платності.

У науковій літературі існують різні визначення суті К., які відображають окремі його риси, склад учасників кредитного процесу, стадій руху позичкового капіталу тощо. На практиці К. визначають як: взаємини між кредитором і позичальником; зворотний рух вартості; рух платіжних засобів за умови повернення; рух позичкової вартості; рух позичкового капіталу. Виникнення К. обумовлене розвитком грошово-кредитних відносин. Його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необхідність К., є коливання потреби у коштах та джерелах їх формування у юридичних і фізичних осіб. Коли в одних кошти вивільняються, іншим їх не вистачає. Ця суперечність розв’язується за допомогою К., який необхідний позичальнику для розширення виробництва, повного забезпечення власних потреб.

Довіра є невід’ємною, проте не вирішальною властивістю, що розкриває суть К. як виду економічних відносин. Вона є передумовою формування і руху вільних грошових ресур­сів. Основою розвитку К. як економічного явища є достатня платоспроможність суб’єктів економічних відносин.

Таким чином К. - це система економічних відносин, що виникають між кредитором і по­зичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умо­вах повернення і платності (джерело: Банківські операції: Підручник / В.І. Міщенко, Н.Г. Слав'янська, О.Г. Коренева. - 2-е вид., переробл. і доп. - К. : Знання, 2QQ7. - С. 1Q4 - 154).

КРЕДИТНА КАРТКА

(англ. credit card ['krεdιt ka:d])

- банківська картка, на основі якої її держателю надана кредитна лінія. К. к. надає її держателю можливість здійснювати покупки або знімати готівку в межах заздалегідь установленого ліміту. Наданий кредит може бути погашений повністю після закінчення певного періоду часу або частково. При цьому залишок розглядають як розширений кредит. З суми будь-якого розширеного кредиту стягуються проценти, а з держателя картки інколи стягуються комісій­ні (джерело: Банківська енциклопедія /колектив авторів. -ISBN978-966-346-923-2. - К.: ЦНД НБУ «Знання», 2Q11. - С. 5Q3).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «готівка», «готівкова виручка (готівка)».

КРЕДИТНА ЛІНІЯ

(англ. credit line ['krεdιt lain]; bank line [b^ηk lain])

- кредитна угода, відповідно до якої протягом передбаченого договором терміну банк ви­діляє позичальнику кредит у межах узгодженої суми (ліміту кредитування) на умовах, що відрізняються від умов одноразового надання кредиту. Виділяють два різновиди К. л.: рекомендована лінія (Advised Line) або підтверджена лінія (Confirmed Line). У період дії К. л. в межах встановленого ліміту позичальник може одержувати додаткові кошти відповідно до своєї потреби в них. У договорі на відкриття та обслуговування К. л. передбачають усі умови кредитування, в т. ч. ступінь безумовності підтримки та обслуговування К. л.

Кредитування на умовах К. л. використовують у тому випадку, коли позичальник періодично потребує значних коштів або наперед не може точно визначити необхідну суму кредиту. Надання К. л. пов’язано з додатковими ризиками, оскільки позичальник може у будь-який час зажадати значну суму (в межах виділеного ліміту) або взагалі відмовитися від вико­ристання позичкових коштів. За користування К. л. банки, як правило, стягують додаткову платню чи ж відкривають такі лінії тільки надійним клієнтам. Розрізняють поновлювану та непоновлювану К. л. Рух коштів при виділенні та обслуговуванні К. л. обліковується на позабалансових рахунках (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «клієнт».

КРЕДИТНА СПІЛКА

(англ. credit union ['kredιt 'juιnjon])

- неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об’єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144);

- неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об’єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (джерело: Про кредитні спілки: Закон України від 20.12.2001 № 2908-111 // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 15. - Ст. 101).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «суб'єкти первинного фінансового моніторингу».

КРЕДИТНА ОПЕРАЦІЯ

(англ. credit operation ['kredιt _ιυpo'rezJ⅛n])

- вид активних банківських операцій, пов’язаних із розміщенням залучених банком коштів таким шляхом: надання їх у тимчасове користування або прийняття зобов’язань про надання певної суми коштів; надання гарантій, порук, акредитивів, акцептів, авалів; розміщення депозитів; проведення факторингових операцій та операцій фінансового лізингу; видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій зворотного репо; будь-якого про­довження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання щодо сплати процентів та інших зборів за такою сумою (відстрочення платежу); розстрочення платежу за продані банком активи (джерело: Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 30.06.2016 № 351 // Офі­ційний вісник України. - 2016. - № 61. - Ст. 2101).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «аваль».

КРЕДИТНА УСТАНОВА

(англ. credit institution ['kredιt _ιmstι'tjuιJ⅛n])

- суб’єкти підприємницької діяльності, які залучають депозити та кошти на поворотній основі від населення та надають кредити за рахунок власних коштів, а також їхні філії, які є юридично незалежними від їх головної установи та здійснюють безпосередньо всі або деякі операції, які властиві цій головній установі (джерело: Regulation (EU) No 575/2013 of the European Parliament and of the Council of 26 June 2013 on prudential requirements for credit institutions and investment firms and amending Regulation (EU) No 648/2012, a. 4, [Елек­тронний ресурс] - Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uri serv:0J.L_.2013.176.01.0001.01.ENG&toc=0J:L:2013:176:FULL);

- фінансова установа, яка відповідно до закону про діяльність відповідної фінансової уста­нови має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ //Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 1. - Ст. 1). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фінансоваустанова», «депозити», «кредити», «філії», «операції».

КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ

(англ. credit portfolio ['krεdιt po:t'foolioo])

- сукупність усіх банківських позик, що структуровані за певними параметрами відповідно до завдань визначеної кредитної політики банку.

Обсяг К. п. оцінюється за балансовою вартістю всіх кредитів банку, у т. ч. прострочених, пролонгованих і сумнівних. У структурі балансу банку кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складова частина активів банку, котра має свій рівень дохідності та від­повідний рівень ризику.

Обсяг і структура К. п. банку визначаються такими чинниками: розмір банку (капіталу); правила регулювання банківської діяльності; офіційна кредитна політика банку; досвід і кваліфікація менеджерів; рівень дохідності різних напрямів розміщення коштів.

Якість К. п. суттєво впливає на рівень ризиковості та надійності банку, саме тому кредитна діяльність підлягає регулюванню з боку органів нагляду в багатьох країнах. Установлені обмеження та нормативи, а також правила регулювання банківської діяльності відіграють значну роль у процесі формування кредитного портфеля (джерело: Банківська енциклопедія /колектив авторів. -ISBN978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «кошти».

КРЕДИТНИЙ РИЗИК

(англ. credit risk ['kredit risk])

- імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів унаслідок невиконання боржником/контрагентом узятих на себе зобов’язань відпо­відно до умов договору (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національ­ного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 // Офіційний вісник України. - 2018. - № 55. - Ст. 1936);

- наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспро­можність сторони, що взяла на себе зобов’язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов’язання.

К. р. є в усіх видах діяльності, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента або позичальника. Він виникає кожного разу, коли банк надає кошти, бере зобов’язання про їх надання, інвестує кошти або іншим чином ризикує ними відповідно до умов реальних чи умовних угод незалежно від того, де відображається операція - на балансі чи поза балансом (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. - С. 503).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «контрагент», «емітент».

КРЕДИТНІ ДЕРИВАТИВИ

(англ. credit derivatives [^,krεdιt dι^,πvotιvz])

- фінансові інструменти, призначені для передачі кредитного ризику від однієї особи до іншої. До К. д. належать: дефолтні свопи, свопи на сукупний дохід і кредитні ноти.

Дефолтний своп (Credit Default Swap) - контракт, відповідно до якого продавець кредит­ного захисту погоджується виплатити покупцю у випадку настання певної кредитної події визначену суму. В обмін на це покупець виплачує продавцю премію.

Кредитна нота (Credit-Linked Note) - цінний папір, платежі за яким залежать від настан­ня певної кредитної події або зміни кредитного показника (рейтингу, якості тощо) якоїсь особи чи пулу активів. Наприклад, виплати за кредитною нотою можуть бути поставлені у залежність від рівня втрат (дефолту) у визначеному пулі іпотечних кредитів, який повинен бути нижчим за встановлену величину. Оскільки активи, що включаються в такий пул, знаходяться на балансі оригінатора або власника активів, то останні можуть розглядати кредитну ноту як гарантію від втрат за цими активами (джерело: Банківська енциклопедія /колектив авторів. -ISBN978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).

КРЕДИТНІ ОПЕРАЦІЇ

(англ. credit operations [,krεdιt,opo^eijonz])

- вид активних операцій, пов’язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов’язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення фак­торингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (відстрочення платежу). К. о. класифікують залежно від рівня ризику та поділяють на: «стандартні», «під контролем», «субстандартні», «сумнівні» та «безнадійні». Класифікація К. о. здійснюється на основі оцінки рівня ризику за кожною кредитною операцією з урахуванням фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та рівня забезпечення кредитної операції (джерело: Банківська енциклопедія /колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923­2. -К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).

КРЕДИТОР

(англ. creditor [^,kredιto])

- юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи - щодо податків та зборів (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI// Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, /№ 13-14, № 15-16, № 17/. - Ст. 112);

- юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кре­дитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя) (джерело: Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII//Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 31. - Ст. 440);

- фізична особа, фізична особа - підприємець, юридична особа, органи стягнення, які ма­ють документально підтверджені вимоги до боржника щодо його грошових зобов’язань (джерело: Про фінансову реструктуризацію: Закон України від 14.06.2016 № 1414-VIII // Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № 32. - Ст. 555).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «юридична особа», «фізична особа», «боржник», «банкрутство».

КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ

(англ. account payable [o'kaont 'peιobl])

- сума зобов’язань банку юридичним і фізичним особам на певну дату щодо надання активів, послуг, інших зобов’язань банку (джерело: Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: затверджено постановою Правління Національ­ного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» від 11.09.2017 № 89 // Офіційний вісник України. - 2017.

- № 80. - Ст. 2471).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «банк».

КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ, СТРОК ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ЯКОЇ МИНУВ

(англ. account payable, action limitation period of which has expired [o'kaont 'peιobl ⅛kj⅛n _ιlιmι'teιJ⅛n 'pιorιod ov wιf hoz ιks'paιod])

- прострочена кредиторська заборгованість, щодо якої кредитором втрачено право зверну­тися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014р. за № 426/25203 // Офіційний вісник України. - 2014. - № 35. - Ст. 949).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «кредиторська заборгованість».

КРЕДИТОСПРОМОЖНІСТЬ

(англ. credit worthiness ['krεdιt 'w3i.δι.nos])

- наявність у позичальника банку передумов для отримання кредиту та його здатність по­вернути кредит і відсотки за ним у повному обсязі та в обумовлені договором строки (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. - С. 503).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «банк».

КРЕДИТУВАННЯ ФІНАНСОВОЮ УСТАНОВОЮ ПІД СВОЄ ІМ’Я ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ТРАНЗАКЦІЇ

(англ. lending the financial institution’s name to the transaction [^,lεndιη δo faι'nsnj⅛l,InstftjuiJonz neιm tu: δo tran'z^kjon])

- відбувається у двох випадках: 1) коли фінансова установа бере на себе зобов’язання зі сплати на певних умовах (наприклад, на умовах акредитиву); 2) коли фінансова установа зобов’язується сплатити, якщо покупець порушив зобов’язання зі сплати (гарантія) (дже­рело: The FATFstudy «Trade-basedmoney laundering» (June 23, 2006). Anex I. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/ trade-basedmoneylaundering.html).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «акредитив», «гарантія», «фінансовіустанови».

КРИМІНАЛІЗАЦІЯ

(англ. criminalization ['knminli'zeiJXaJn])

- дія або процес перетворення певної діяльності у кримінальний злочин, шляхом визнання його незаконним через нормативно-правові акти (джерело: Oxford Dictionary [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://en.oxforddictionaries.com/definition/criminalization). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «злочин».

КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

(англ. criminal proceedings [Ariminl prs'siidiqz])

- досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (джерело: Кримі­нальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 9-10. - Ст. 88).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «досудове розслідування».

КРИПТОВАЛЮТА

(англ. cryptocurrency ['kπptoo_ιkΛr(o)nsi])

- заснована на математичних принципах децентралізована конвертована валюта, яка захищена за допомогою криптографічних методів, тобто використовує криптографію для створення розподіленої, децентралізованої і захищеної інформаційної економіки. У криптовалютах використовуються відкриті і закриті ключі для переказу валюти від однієї (фізичної чи юридичної) особи іншій, і для переказу криптовалюти кожен раз потрібно використовувати криптографічний підпис. Безпека, цілісність і актуальність реєстрів операцій з криптова­лютою забезпечується мережею пов’язаних між собою осіб (у випадку Біткоін, ці особи називаються «майнерами» (miners)), які захищають мережу в обмін на можливість отримання комісійних зборів. (У випадку Біткоін - невелика кількість нових створених біткоінів, які називаються «винагородою за блок» (block reward), а в деяких випадках також комісійні за операції, які виплачуються користувачами в якості матеріального стимулу «майнерам» для включення їх операцій в наступний блок). В наш час співіснують сотні варіацій криптовалют, більшість з яких пов’язані з Біткоін, в якому використовується принцип «proof-of-work» («докази виконання роботи» - система, заснована на тому, що будь-яка операція вимагає певної кількості обчислень) для перевірки і підтвердження правильності операцій і ведення ланцюжка блоків. Хоча Біткоіни є першим працюючим криптографічним протоколом для криптовалют, росте зацікавленість до розробки альтернативних, більш ефективних мето­дів перевірки і підтвердження правильності операцій, таких як системи «proof-of-stake» («доказ володіння» - система, в якій нові монети генеруються не за рахунок використання обчислювальних ресурсів, а за рахунок тривалості зберігання старіших монет) (джерело: The FATF Guidance for a risk-based approach virtual currencies (June 2015). Електронний ресурс - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfgeneral/documents/guidance- rba-virtual-currencies.html).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «децентралізована віртуальна валюта», «кон­вертована віртуальна валюта», «майнер», «біткоін».

КРИПТОГРАФІЧНИЙ ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ

(англ. cryptographic information protection [_ιkrιpto'grafιk _ιιnfo'meιjon pro'tek∫on])

- вид захисту інформації, що реалізується шляхом перетворення інформації з використан­ням спеціальних (ключових) даних з метою приховування/відновлення змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо (джерело: Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 31. - Ст. 286).

КРИПТОГРАФІЧНИЙ ЗАХИСТ СЕКРЕТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

(англ. cryptographic protection of classified information [ 'kriptografik pro'tεkf(o)n υv 'klasrf^Λid info'meij'(o)n])

- вид захисту (інформації), що реалізується шляхом перетворення інформації з використан­ням спеціальних даних (ключових даних) з метою приховування (або відновлення) змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо (джерело: Облік та контроль ядерного матеріалу, фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок. Тлумачний словник українських термінів. Словники термінів: українсько-англо-російський, русско-украинско-английский, english-russian-ukranian /НП 306.7.086- 2004. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0101578-04/ed20040608/ find/sp:java-:max100?text=%CE%E1%EB%B3%EA%EE%E2%E8%E9+%E7%E2%B3%F2). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «інформація».

КРИТЕРІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ НАЛЕЖНОСТІ ТА ВІДПОВІДНОСТІ (англ. professional backgrounds and compliance criteria [pro'fej⅛nl 'b^kgraondz ond kom'plaions krai'tiorio])

- перелік вимог, яким повинні відповідати ключові керівники банку. Критерії професій­ної належності та відповідності, як правило, включають вимоги до професійного досвіду, освіти, кваліфікації, етичні вимоги, вимоги до фінансової надійності тощо (джерело: Ме­тодичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про схвалення Мето­дичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» від 28.03.2007№ 98 [Електроннийресурс]//Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/v0098500-07/card6#Public).

КРИТЕРІЙ РИЗИКУ

(англ. risk criteria [risk krai'tiorio])

- ознака, характеристика, параметри або їх сукупність, за якими здійснюється оцінка ризику (джерело: Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних.злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення: за­тверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» від 08.07.2016 № 584, зареє­стровано в Міністерстві юстиції України 27липня 2016р. за № 1047/29177// Офіційний вісник України. - 2016. - № 63. - Ст. 2136).

КРИТИЧНИЙ ФІНАНСОВИЙ СТАН

(англ. critical financial condition [Aritikol faι^,nsnj⅛l kon'dι∣on∣)

- ситуація, коли боржником визнана неспроможність своєчасно виконати свої грошові зо­бов’язання перед кредиторами (джерело: Про фінансову реструктуризацію: Закон України від 14.06.2016 № 1414-VIII //Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № 32. - Ст. 555).

КРУПНІ ГРАВЦІ

(англ. high rollers [ haι,rooloz ])

- преміум-гравці, які постійно грають на високі ставки та великі суми грошей (джерело: The FATF Vulnerabilities of Casinos and Gaming Sector (March 2009) Електронний ресурс - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications /methodsandtrends/documents/vulnera bilitiesofcasinosandgamingsector.html).

«КУЛЬКОВИЙ» КРЕДИТ

(англ. balloon loan [bolu:n loon])

- кредит, який передбачає погашення основної суми боргу у вигляді одноразового платежу, здійсненого на заздалегідь обумовлену дату, або у вигляді наростаючих платежів (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. - С. 503).

КУЛЬТУРА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ

(англ. risk management culture [risk, m^nι⅛mont AAlfo])

- дотримання визначених банком принципів, правил, норм банку, спрямованих на про- інформованість усіх працівників банку щодо прийняття ризиків та управління ризиками (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 // Офіційний вісник України. - 2018.

- № 55. - Ст. 1936).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «ризик».

КУПІВЛЯ ІНОЗЕМНОЇ ВАЛЮТИ

(англ. foreign currency purchase [,form AAronsi,psιfos])

- операція з купівлі іноземної валюти за гривні (джерело: Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» від 10.08.2005 № 281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 950/11230 // Офіційний вісник України. - 2005. - № 35. - Ст. 2133).

КУРАТОР БАНКУ

(англ. bank’s assigned controller [bsηkz o'samd kon'troolo])

- службовець Національного банку, призначений рішенням Правління Національного бан­ку в конкретний банк у разі обмеження його діяльності шляхом встановлення особливого режиму контролю з метою забезпечення щоденного контролю за діяльністю банку і вико­нанням ними вимог Національного банку щодо усунення допущених порушень (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. - С. 503).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «Національний банк України».

КУР’ЄРИ З ПЕРЕВЕЗЕННЯ ГОТІВКИ (КЕШ-КУР’ЄРИ, МУЛИ)

(англ. cash couriers [k$f 'korιoz], money mules ['mΛni mju:lz])

- фізичні особи, які займаються перевезенням валюти чи оборотних інструментів на пред’яв­ника з однієї країни в іншу з метою відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом чи фінансування тероризму (джерело: The FATFstudy «Trade-basedmoney laundering» (June 23, 2006). Glossary. [Електроннийресурс] - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/ methodsandtrends/documents/trade-basedmoneylaundering.html).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фізична особа», «країна», «відмивання коштів».

Термінологія на літеру Л

ЛАНЦЮГ ВОЛОДІННЯ ІСТОТНОЮ УЧАСТЮ

(англ. qualifying shareholding ownership chain ['kwυlιfaιιη 'Jeahaoldig 'aonajip JTem])

- послідовність юридичних осіб, через яких заявник набуває або збільшує істотну участь у фінансовій установі (джерело: Порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі: затверджено рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про затвердження Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі» від 04.12.2012 № 2531 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.09.2016№ 2290), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2012 р. за № 2190/22502 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 6. - Ст. 217). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «юридична особа», «істонаучасть».

ЛАНЦЮГ ВОЛОДІННЯ КОРПОРАТИВНИМИ ПРАВАМИ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

(англ. ownership chain of legal entity corporate rights ['aonajip Jein av 'li:gal 'entiti 'ka:parit raits])

- інформація про склад ключових учасників юридичної особи, яка включає інформацію про ключових учасників першого і кожного наступного рівня володіння корпоративними правами юридичної особи (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ //Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30; Поло­ження про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: затверджено постановою Правління Націо­нального банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 // Офіційний вісник України. - 2017. - № 80. - Ст. 2465).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «юридична особа», «ключовийучасник юридичної особи».

ЛАНЦЮГ ПОСТАВОК

(англ. supply chain [sa'plΛi tjein])

- перетворення сировини і її компонентів в кінцевий продукт, включаючи подальше тран­спортування і зберігання перед поставкою до кінцевого споживача (джерело: FATFReport: Illicit Tobacco Trade [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/ fatf/documents/reports/Illicit%20Tobacco%20Trade.pdf).

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ

(англ. legalization ['li:.gol.aiz])

- узаконення, надання законної сили, перехід на легальні відносини; в міжнародному праві

- підтвердження достовірності та юридичної сили документа, виданого в іноземній держа­ві (джерело: Економічний словник/Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «документ».

ЛЕГАЛІЗАЦІЯ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ

(англ. legalization (laundering) of proceeds from crime ['li:.gol.ali-za'shon

('loιndoιη) ov 'proosi:dz from kraιm])

- вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25. - Ст. 131).

ЛІД-МЕНЕДЖЕР

(англ. lead manager [li:d 'manιd30])

- головний організатор позики - синдикованого кредиту або випуску цінних паперів. Функції Л.-м., зазвичай, бере на себе крупний інвестиційний банк (інвестиційна компанія), який формує склад, виражає інтереси учасників синдикату кредиторів і є гарантом позики. Кон­кретний банк, який буде Л.-м., як правило, обирає сам позичальник (емітент). Л.-м. здійснює управління синдикатом банків-дилерів, підбирає менеджерів позики та розміщує цінні па­пери. Зазвичай, Л.-м. одержує найбільшу частку випуску цінних паперів або синдикованої позики. Л.-м. бере на себе роль головного консультанта позичальника, а при проведенні сек’юритизації - і продавця активів (джерело: Банківська енциклопедія /колектив авторів. -ISBN978-966-346-923-2. -К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).

ЛІЗИНГ

(англ. leasing ['lksιη])

- договір, згідно з яким надається у користування нерухомість, що придбана для цієї мети відповідно до вимог майбутнього користувача в обмін на винагороду у формі періодичних платежів, що компенсують вартість активу, крім вартості права покупки об’єкта та фінансових витрат. Майнові об’єкти, що надані у кредит, можуть використовуватись тільки у господар­ській діяльності особи. Договір фінансового лізингу повинен містити право купівлі об’єкта користувачем після закінчення дії договору (джерело: The FATF report «Money laundering and terrorist financing through the real estate sector» (June 29, 2007), footnote 18. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/documents/ moneylaunderingandterroristfinancingthroughtherealestatesector.html).

ЛІЗИНГОВА (ОРЕНДНА) ОПЕРАЦІЯ

(англ. leasing operation [^,liιsιη _ιnpo'rezJ⅛n])

- господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надан­ня основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, /№ 13-14, № 15-16, № 17 /. - Ст. 112).

ЛІЗИНГОДАВЕЦЬ

(англ. lessor [le'so:])

- юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізин- гоодержувачу (джерело: Про фінансовий лізинг: Закон України від 16.12.1997№ 723/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 16. - Ст. 68).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «юридична особа», «лізингоодержувач».

ЛІЗИНГООДЕРЖУВАЧ

(англ. lessee [le'si:])

- фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця (джерело: Про фінансовий лізинг: Закон України від 16.12.1997 № 723/97-ВР //Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 16. - Ст. 68).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фізична особа», «юридична особа», «лізинго- давець».

ЛІКВІДАЦІЙНИЙ НЕТТІНГ

(англ. closeout netting ['kloozaot 'nεtιη ])

- форма неттінгу, яка використовується в разі невиконання зобов’язань. Метою Л. н. є зменшення суми, що підпадає під ризик за відкритими угодами, у випадку, коли для однієї із сторін настають певні події, передбачені угодою (наприклад, вона підпадає під проце­дуру банкрутства), до розрахункової дати. Інколи Л. н. називають неттінгом невиконання зобов’язань, неттінгом відкритої угоди або неттінгом заміщення угоди (джерело: Банків­ська енциклопедія /колектив авторів. -ISBN978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).

ЛІКВІДАЦІЯ БАНКУ

(англ. bank liquidation [Ьюрк _ιlιkwι'deιJ⅛n])

- процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до поло­жень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-111 // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30);

- процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства (джерело: Про систему гарантування вкладів фізичних осіб: Закон України від 23.02.2012 № 4452-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 50. - Ст. 564).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «юридична особа».

ЛІМІТ ЗАПАСІВ ГОТІВКИ НА ЗБЕРІГАННІ

(англ. cash reserves limit on storage [k$f π'z3ivz 'limit on 'stoιπ⅛])

- максимальний обсяг запасів готівки, що може бути на зберіганні в уповноваженому банку з урахуванням наданого забезпечення та технічного стану сховища (джерело: Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків» від 07.12.2016 № 408 // Офіційний вісник України. - 2017. - № 5. - Ст. 172).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк».

ЛІСТИНГ

(англ. listing ['lιstιη])

- сукупність процедур із включення цінних паперів до реєстру фондової біржі та здійснення контролю за відповідністю цінних паперів і емітента умовам та вимогам, установленим у правилах фондової біржі (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - Стор. 1126. - Ст. 268).

ЛІМІТ ЗАЛИШКУ ГОТІВКИ В КАСІ (ЛІМІТ КАСИ)

(англ. rest limit of money in the cash desk (cash desk limit) [rest 'limit ov 'тлпі in do k$fdesk (k$f desk 'limit)])

- граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забез­печити роботу на початку наступного робочого дня (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових опе­рацій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України.

- 2018. - № 10. - Ст. 369).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «готівка».

ЛІЦЕНЗІАТ

(англ. licensee [_ιlaison'si:])

- суб’єкт господарювання, який має ліцензію на провадження встановленого законом виду господарської діяльності (джерело: Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII//Відомості Верховної Ради України. - 2015. - № 23. - Ст. 158);

- юридична особа (компанія з управління активами, банк, який прийняв рішення щодо управління активами створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду, про­фесійний адміністратор, який прийняв рішення щодо управління активами недержавних пенсійних фондів, яким він надає послуги з адміністрування), яка одержала ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) (джерело: Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльно­сті з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (ді­яльності з управління активами)» від 23.07.2013 № 1281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2013 р. за № 1576/24108 // Офіційний вісник України. - 2013.

- № 76. - Ст. 2835);

- професійний учасник фондового ринку, який має відповідну ліцензію, видану Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (джерело: Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)» від 14.05.2013 № 817, зареєстровано в Міністер­стві юстиції України 1 червня 2013 р. за № 854/23386 // Офіційний вісник України. - 2013.

- № 48. - Ст. 1736).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «ліцензія», «юридична особа», «компанія з управ­ління активами», «банк», «Національна комісієя з цінних паперів та фондового ринку».

ЛІЦЕНЗІЙНИЙ РЕЄСТР

(англ. license register [^,laιsons ^,re⅛ιsto])

- перелік суб’єктів господарювання - ліцензіатів, який формується і ведеться органом ліцен­зування як автоматизована система збирання, накопичення, захисту та обліку відомостей про цих суб’єктів у порядку, установленому законодавством з цього питання (джерело: Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів): затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів)» від 14.05.2013 № 817, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2013 р. за № 854/23386 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 48. - Ст. 1736).

ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ

(англ. license terms [Jaisons t3:mz])

- нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог, обов’яз­кових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії (джерело: Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII//Відомості Верховної Ради України. - 2015. - № 23. - Ст. 158).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «ліцензіат».

ЛІЦЕНЗІЯ

(англ. license [4aιsons])

- запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб’єкта господа­рювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (джерело: Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII //Відомості Верховної Ради України. - 2015. - № 23. - Ст. 158);

- документ Національного банку, який засвідчує право небанківської фінансової установи надавати послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків (далі

- переказ коштів) (джерело: Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків: за­тверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків» від 17.08.2017 № 80 // Офіційний вісник України. - 2017. - № 80. - Ст. 2465).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «ліцензування», «Національний банк України», «небанківська фінансова установа».

ЛІЦЕНЗУВАННЯ

(англ. licensing ['laιsonsιη])

- засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, спрямований на забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері ліцензування, захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів (джерело: Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 02.03.2015 № 222-VIII //Відомості Верховної Ради України. - 2015. - № 23. - Ст. 158).

ЛІЦЕНЗУВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

(англ. bank licensing [bsηk 'laιsnsιη])

- один із методів державного управління у сфері банківської діяльності, яке здійснює На­ціональний банк України. Законодавче та нормативне врегулювання процесу ліцензування банківської діяльності здійснюється з метою підвищення надійності та стабільності бан­ківської системи України, а також забезпечення захисту інтересів вкладників і кредиторів банків (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2.

- К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банківська діяльність», «Національний банк України».

ЛОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ

(англ. logical control ['lυdjιkl kon'trool])

- встановлення логічної відповідності, повноти та співвідношення відомостей, зазначених у декларації чи повідомленні про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування (джерело: Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 за № 959/29089 // Офі­ційний вісник України. - 2016. - № 55. - Ст. 1931).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «декларація».

ЛОДІНГ

(англ. loading ['loodιη])

- додаткова до процентних і акцептних платежів премія за ризик, яку стягує банк в роз­рахунку від номінальної вартості перевідного векселя, представленого для обліку. Ставка лодінгу коливається залежно від репутації та кредитоспроможності позичальника (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. - С. 503).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «вексель», «кредитоспроможність».

ЛОКАЛЬНЕ ТЕРОРИСТИЧНЕ ФОРМУВАННЯ

(англ. localised terrorist actor ['Iaokglaizd 'tεrgrιst ⅛kto])

- цей термін означає:

i) громадяни або резиденти країни, яких залучено до терористичної діяльності в межах або поза межами території їх країни, іноді піддаються впливу іноземних бойовиків. Важливо зазначити, що такий вплив може різнитись від формального до натхненного;

ii) особи або маленька група, яких активно не вербували до терористичних організацій і які долучились до терористичної діяльності за власним бажанням з метою сприяння терорис­тичній справі (джерело: FATF Report: Risk of Terrorist Abuse in Non-Profit Organisations (June 2014) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/ reports/Risk-of-terrorist-abuse-in-non-profit-organisations.pdf.

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «терористична діяльність», «іноземні бойовики», «терористична організація».

ЛОМБАРД

(англ. pawnshop [po:njbp])

- фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фі­нансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент та надання супутніх послуг ломбарду (джерело: Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами: затверджено розпоря­дженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвер­дження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами» від 26.04.2005 № 3981, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 травня 2005 р. за № 565/10845 // Офіційний вісник України. - 2005. - № 21. - Ст. 1146);

- небанківська кредитно-фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під процент, зберігання речей та надання супутніх послуг, пов’язаних з діяльністю Л.

Діяльність Л. із надання фінансових кредитів є одним із найстаріших видів кредитування населення. Батьківщиною Л. вважають Ломбардію - область Північної Італії, де в XIII ст. виникли банківські контори, що видавали позички під заставу майнових цінностей. У XV ст. Л. з’являються практично у всіх містах Італії та надають позички під заставу особистих речей.

У Франції перші Л. було створено у XV ст. лихварями, вихідцями з Ломбардії. У Німеччині перший Л. виник у Нюрнбергзі в 1498 р. В Англії на початку XVIII ст. було внесено білль про необхідність відкриття Л. з метою створення конкуренції лихварям, які брали за надані кредити до 80% річних. Віденський Л. існує з 1713 р.

На території України перший Л. створено в 1800 р. в Одесі.

Основним видом діяльності Л. є надання фізичним особам миттєвих короткострокових споживчих кредитів за рахунок власних і залучених коштів на власний ризик і під заставу майна споживачів цих послуг (джерело: Професійна діяльність ломбардів на ринку фінан­сових послуг України /М.І. Звєряков, В.І. Суслов. - Одеса: Атлант, 2010. - 330 с.; Ринок фінансових послуг: навч. посіб. /С.В. Науменкова, С.В. Міщенко. -К.: Знання, 2010. - 532 с.). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фінансоваустанова», «супутні послуги ломбарду».

ЛОМБАРДНА ОПЕРАЦІЯ

(англ. pawnshop operation ['poιnjop _ιopo'reιJ⅛n])

- операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юри­дичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010№ 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, /№ 13-14, № 15-16, № 17 /. - Ст. 112).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фізична особа», «юридична особа», «кошти».

ЛОТЕРЕЙНА СФЕРА

(англ. lottery sphere ∣' Iotori sfιo])

- сукупність суспільних відносин, що складаються у процесі проведення лотерей (джере­ло: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 31. - Ст. 369).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «лотерея».

ЛОТЕРЕЙНИЙ БІЛЕТ

(англ. lottery ticket ∣' Iotori 'tιkιt])

- документ встановленої умовами проведення лотереї форми, виготовлений відповідно до вимог законодавства, наявність якого засвідчує внесення гравцем лотереї ставки і надає право одержати приз відповідно до умов проведення лотереї. Державна лотерея може про­водитись як із застосуванням лотерейних білетів, так і з застосуванням інших засобів, які дозволяють засвідчити участь у лотереї або розмір виграшу, якщо вони передбачені умовами лотереї, в тому числі через термінали електронної системи прийняття ставок (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 31. - Ст. 369).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «лотерея», «гравець», «державна лотерея».

ЛОТЕРЕЯ

(англ. lottery ['lotoπ])

- масова гра незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш при­зового (виграшного) фонду між її гравцями, приз (виграш) в якій має випадковий характер і територія проведення якої не обмежується одним приміщенням (будівлею). Діяльність з проведення лотерей регулюється спеціальним законом. Не вважаються лотереєю ігри, що проводяться на безоплатних засадах юридичними особами та фізичними особами - підпри­ємцями і мають на меті рекламування їх товару (платної послуги), сприяння їх продажу (наданню) за умови, що організатори цих ігор витрачають на їх проведення свій прибуток (дохід) (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI// Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, /№ 13-14, № 15-16, № 17/. - Ст. 112);

- масова гра, незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями і перемога в якій має випадковий характер, територія проведення (розповсюдження) якої поширюється за межі однієї будівлі (споруди), незалежно від способу прийняття грошей за участь у такій грі (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 31. - Ст. 369).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «гравець», «приз (виграш)», «юридична особа», «фізична особа».