Термінологія на літеру Д
ДАНІ
(англ. data ['deιto])
- інформація, яка подана у формі, придатній для її оброблення електронними засобами (джерело: Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України від 22.05.2003 № 851-IV // Відомості Верховної Ради України.
- 2003. - № 36. - Ст. 275; Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осібBankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 78.- Ст. 2545; Положення про систему електронної пошти Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про систему електронної пошти Національного банку України» від 17.04.2018 № 42 // Офіційний вісник України. - 2018. - № 41. - Ст. 1466).
ДАНІ, ЩО ДАЮТЬ ЗМОГУ ВСТАНОВИТИ КІНЦЕВОГО БЕНЕФІЦІАРНОГО ВЛАСНИКА (КОНТРОЛЕРА)
(англ. data which enable to determine the ultimate beneficial owner (controller) ['deιto wιφ ι'neιbl to di't3:min δi: 'Λltιmιt ιbenι'fιJ⅛l 'oono (kon'troolo)])
- відомості про фізичну особу, які включають прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи (фізичних осіб), країну її (їх) постійного місця проживання та дату народження (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII//Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 50-51. - Ст. 2057).
ДАТА ВАЛЮТУВАННЯ
(англ. settlement date ['setlmont deιt])
- зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача.
До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжної системи (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 137; Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за № 377/8976 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 13. - Ст. 908).ДАТА ВИЇЗНОЇ ПЕРЕВІРКИ
(англ. on-site inspection date [nn-sait in'spekfon deιt])
- календарна дата, станом на яку здійснюється виїзна перевірка та відображається стан справ банку/установи в довідці про виїзну перевірку (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 // Офіційний вісник України. - 2011. - № 55. - Ст. 2218).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «виїзна перевірка», «банк».
ДАТА ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ
(англ. date of contract execution [deit ov 'kυntrskt ιeksι'kjuιJ⅛n])
- дата підписання документа, який підтверджує виконання сторонами зобов’язань, що передбачені договором, та/або дата настання останньої з таких подій, які можуть відбуватися у будь-якій послідовності: перехід права власності на цінні папери або інші фінансові інструменти, що є об’єктами цивільних прав за договором, або здійснення оплати за договором, якщо сторони не домовилися про інше (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007р.
за № 52/13319 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - Ст. 235).ДАТА УКЛАДАННЯ ДОГОВОРУ
(англ. date of contract conclude [deit ov 'knntrakt kon'klu:d])
- дата досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору та підписання відповідного договору щодо операцій з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами (крім договору позики) (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - Ст. 235).
ДАТА ЗАКІНЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ БЕЗВИЇЗНОГО НАГЛЯДУ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ
(англ. date of the end of the off-site supervision on financial monitoring issues
[deit ov δi: end ov δi: nf-sait ιsjuψo'vτ3on υn fai'nsnjol 'mυnιtoιη 'iju:z])
- дата отримання банком/установою від Національного банку повідомлення про закінчення проведення безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу або акта (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних.злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197//Офіційний вісник України.
- 2011. - № 55. - Ст. 2218).Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «безвиїзний нагляд з питань фінансового моніторингу», «банк», «Національний банк України».
ДАТА НАБУТТЯ КОНТРОЛЮ
(англ. date of control entry into force [deιt ov kon'trool 'entrι 'ιntu: fo:s])
- дата отримання можливості здійснювати вирішальний вплив (контроль) на управління та/або діяльність юридичної особи - учасника банківської групи або особи, яка контролює учасника банківської групи (джерело: Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок ідентифікації та визнання банківських груп» від 09.04.2012 № 134, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 р. за № 708/21021 // Офіційний вісник України. - 2012. - № 36. - Ст. 1344).
ДАТА ПОЧАТКУ ПРОВЕДЕННЯ БЕЗВИЇЗНОГО НАГЛЯДУ З ПИТАНЬ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ
(англ. date of off-site supervision commencement on financial monitoring issues
[deit ov of-sait ιsjwpo'vιjon ko'mensmont on faι'nsnjol 'mυnιtoιη 'iju:z])
- дата отримання банком/установою запиту Національного банку про надання інформації, матеріалів, документів (їх копій та/або витягів з них), письмових пояснень, необхідних для проведення безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197 // Офіційний вісник України.
- 2011. - № 55.- Ст. 2218).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «безвиїзний нагляд з питань фінансового моніторингу», «банк», «Національний банк України».
ДЕБЕТ
(англ. debit ['dεbιt])
- ліва сторона рахунка бухгалтерського обліку, яку використовують для відображення економічних показників господарських операцій. Запис кожної суми на Д. певного рахунка повторюється у кредиті іншого рахунка, що зумовлено методом подвійного запису. Д. активів показує збільшення сум, які обліковують, а Д. пасивів - зменшення їх. В активно- пасивних рахунках Д. може вказувати як на збільшення, так і на зменшення коштів. Зв’язок між двома рахунками внаслідок подвійного запису називають кореспонденцією рахунків. Залишок у Д. рахунків на кінець звітного періоду показують в активі бухгалтерського балансу. Протилежним Д. є кредит (Credit) - права сторона рахунка бухгалтерського обліку. На активних рахунках по кредиту фіксується зменшення об’єкта обліку, а на пасивних - збільшення (джерело: Банківська енциклопедія /колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «бухгалтерський облік», «господарська операція».
ДЕБІТОРИ
(англ. debtors ['detoz])
- юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували установі певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203 // Офіційний вісник України.
- 2014. - № 35. - Ст. 949).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «юридичні особи», «фізичні особи».
ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ
(англ.
receivables [ri'si:vobl])- сума вимог банку до юридичних і фізичних осіб на певну дату щодо отримання активів, послуг (джерело: Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» від 11.09.2017 № 89 // Офіційний вісник України. - 2017. - № 80. - Ст. 2471);
- сума заборгованості дебіторів установі на певну дату (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014р. за № 426/25203 //Офіційний вісник України.
- 2014. - № 35. - Ст. 949).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «банк».
ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ, СТРОК ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ЯКОЇ МИНУВ
(англ. receivable, the expiry date of which has expired [n'si:vobl δi: ιks'pazoπ deιt ov wιf hoz ιks'paιod])
- дебіторська заборгованість, що обліковується після закінчення терміну позовної давності (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203 // Офіційний вісник України. - 2014. - № 35. - Ст. 949).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «дебіторська заборгованість».
ДЕКЛАРАЦІЯ
(англ. declaration [ιdek.la,reι.J⅛n])
- декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачена Законом України «Про запобігання корупції» (джерело: Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016№ 3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 за № 959/29089 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 55. - Ст. 1931).
ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ
(англ. declaration of goods origin [,deklo^ezjon ov godz,υrι⅛ιn])
- це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв’язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 44-45; № 46-47; № 48. - Ст. 552).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «товари», «сертифікат про регіональне найменування товару».
ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ
(англ. authority delegating [o^Onroti ,del.ι.got])
- передача частини прав однієї юридичної особи іншій, як правило, від вищої інстанції до нижчої. На практиці вища посадова особа делегує своїм підлеглим переважно відповідальність за поточні питання діяльності підприємства чи організації, вивільняючи для себе час на розв’язання найважливіших питань. Делегування повноважень повинно здійснюватися в індивідуальному порядку, з урахуванням того, кому передаються. У кожному окремому випадку керівник повинен бути впевнений, що підлеглий в змозі виконати ті завдання, які йому доручаються (джерело: Економічний словник/Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «підприємство».
ДЕМПІНГ
(англ. dumping [Ллшрір])
- ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 29. - Ст. 377).
ДЕПОЗИТ (ВКЛАД)
(англ. deposit [dfpnzιt])
- кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку. Залучення депозитів може здійснюватися у
формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів - Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ - державним органом, визначеним законом (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, /№ 13-14, № 15-16, № 17 /. - Ст. 112).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фізична особа», «юридична особа», «Національний банк України», «строк».
ДЕПОЗИТАРІЙ ІНВЕСТИЦІЙНОГО (ВЗАЄМНОГО) ФОНДУ
(англ. depositary of an investment (mutual) fund [dι'pυzιtoπ ov on ιn'vestmont ('mjuljool) f∆nd])
- депозитарна установа, яка здійснює відповідальне зберігання активів інвестиційного фонду, створеного відповідно до Указу Президента України від 19 лютого 1994 року № 55 «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії», здійснює обслуговування операцій з активами такого інвестиційного фонду та облік руху цих активів (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за № 1084/23616 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 52. - Ст. 1910).
ДЕПОЗИТАРІЙ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ
(англ. investment fund depositary [ιn'vestmont fλnd dι'pυzιtorι])
- юридична особа, яка здійснює відповідальне зберігання активів, обслуговування операцій з активами інвестиційного фонду та облік руху активів на підставі депозитного договору (джерело: Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: затверджено Указом Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» від 19.02.1994 № 55/94 [Електроннийресурс]//Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55/94). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «юридична особа».
ДЕПОЗИТАРІЙ-КОРЕСПОНДЕНТ
(англ. correspondent depositary [ιkυπs'pυndont dι'pυzιtoπ])
- депозитарій іноземної держави або міжнародна депозитарно-клірингова установа, що є клієнтом Центрального депозитарію та/або Національного банку України на підставі встановлених кореспондентських відносин щодо цінних паперів (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 39. - Ст. 517).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «Центральний депозитарій», «Національний банк України», «цінний папір».
ДЕПОЗИТАРНА ДІЯЛЬНІСТЬ
(англ. depositary activity [dι'pυzιtoπ ^k'tιvιtz])
- діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI //Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 39. - Ст. 517). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «професійні учасники депозитарної системи України», «Національний банк України», «цінний папір», «кліринг», «депонент».
ДЕПОЗИТАРНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕПОЗИТАРНОЇ УСТАНОВИ
(англ. depositary activity of the depositary institution [di'pnzitoπ ^k'tiviti ov δo di'pnzitoπ,instftjuijon])
- діяльність з депозитарного обліку та обслуговування розміщення, обігу цінних паперів та операцій емітента щодо розміщених ним цінних паперів на рахунках у цінних паперах її депонентів (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР //Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 51.
- Ст. 292).
ДЕПОЗИТАРНА ОПЕРАЦІЯ
(англ. depositary operation [dι'pυzιtorι ιυpo'reιJ⅛n])
- сукупність дій Центрального депозитарію, депозитарної установи, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр) або клірингової установи у разі провадження ними депозитарної діяльності депозитарної установи щодо здійснення ними депозитарної діяльності відповідно до законодавства України (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 р. за № 1084/23616// Офіційний вісник України.
- 2013. - № 52. - Ст. 1910).
ДЕПОЗИТАРНА СИСТЕМА УКРАЇНИ
(англ. depositary system of Ukraine [di'pnzitoπ 'sistim ov ju:'krein])
- сукупність учасників депозитарної системи та правовідносин між ними щодо ведення обліку цінних паперів, прав на цінні папери і прав за цінними паперами та їх обмежень, що встановлюються в системі депозитарного обліку цінних паперів, у тому числі внаслідок проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 39. - Ст. 517).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «професійні учасники депозитарної системи України», «цінний папір».
ДЕПОЗИТАРНА УСТАНОВА
(англ. depositary institution [di'pnzitori iinsti'tju:J'on])
- юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи, Розрахунковий центр або клірингова установа - при провадженні ними депозитарної діяльності депозитарної установи (джерело: Положення про провадження депозитарної діяльності: затверджено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про провадження депозитарної діяльності» від 23.04.2013 № 735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013р. за № 1084/23616//Офіційний вісник України. - 2013. - № 52. - Ст. 1910).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «юридична особа», «депозитарна діяльність».
ДЕПОЗИТАРНИЙ ОБЛІК ЦІННИХ ПАПЕРІВ
(англ. depositary securities accounting [dι'pυzιtoπ sι'kjooπtιz o'kaontιη])
- облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 39. - Ст. 517).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «цінний папір».
ДЕПОЗИТНИЙ СЕРТИФІКАТ
(англ. certificate of deposit [so'tιfιkot υv dι'pυzιt])
- один із монетарних інструментів Національного банку. Д. с. є борговим цінним папером Національного банку в бездокументарній формі з іменною ідентифікацією власників на підставі реєстру власників системи кількісного обліку СЕРТИФ, який свідчить про розміщення в Національному банку коштів банків і їх право на отримання внесеної суми та процентів після закінчення встановленого строку. Д. с. овернайт - борговий цінний папір Національного банку, який свідчить про розміщення банком коштів через постійно діючу лінію проведення тендерів з розміщення депозитних сертифікатів на термін до наступного робочого дня (джерело: Банківська енциклопедія /колектив авторів. - ISBN 978-966-346923-2. - К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. - С. 503).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «Національний банк України», «цінний папір», «кошти», «банк».
ДЕПОЗИТНІ ГРОШІ
(англ. deposit money [dι'pυzιt 'mΛni])
- безготівкові гроші, які знаходяться у вигляді записів на рахунках клієнтів банків. Д. г. виникли у процесі обліку банком векселів, внаслідок чого замість виплати суми боргу банкнотами банк відкривав власнику векселя рахунок, на якому відображувалася належна йому сума коштів. Потім з цього рахунка за дорученням клієнта банк здійснював відповідні платежі шляхом списання грошей з рахунка. Зараз Д. г. частіше за все створюються (виникають) шляхом внесення готівкових грошей у касу банку при відкритті поточних або депозитних банківських рахунків. Управління Д. г. здійснюється з використанням чека, платіжного доручення, пластикової картки або систем дистанційного доступу до банківських рахунків. Д. г. - форма кредитних грошей (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «гроші», «клієнт», «банк».
ДЕПОЗИТНІ РАХУНКИ
(англ. deposit accounts [dι'pυzιt o'kaonts])
- рахунки, які відкриваються в органах Державної казначейської служби України та/або установах банків для обліку депозитних сум, які з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням (джерело: Порядок бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 02.04.2014 № 372, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2014 р. за № 426/25203 // Офіційний вісник України. - 2014. - № 35. - Ст. 949).
ДЕПОНЕНТ
(англ. bailor [,bezla])
- власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи. Національний банк України може бути депонентом у випадках, передбачених цим Законом (джерело: Про депозитарну систему України: Закон України від 06.07.2012 № 5178-VI //Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 39. - Ст. 517). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «нотаріус», «цінний папір», «Національний банк України».
ДЕПОНОВАНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА
(англ. deposited wages [dfpnzitid,weι⅛ιz])
- готівка, одержана суб’єктами господарювання для виплат, пов’язаних з оплатою праці, та не виплачена в установлений строк окремим фізичним особам (джерело: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 № 148 // Офіційний вісник України. - 2018. - № 10. - Ст. 369).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «готівка», «фізична особа».
ДЕРЖАВА ТРАНЗИТУ
(англ. transit state [, transit steit])
- держава, через територію якої переміщаються незаконні наркотичні засоби, психотропні речовини і речовини, внесені до Таблиці I і Таблиці II Конвенції Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин і яка не є ні місцем походження, ні місцем кінцевого призначення таких засобів і речовин (джерело: United Nations Convention against Illicit Traffic in Narcotic Drugs and Psychotropic Substances (20.12.1988), a. 1 [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.unodc. org/unodc/en/commissions/CND/conventions.html).
ДЕРЖАВНА ЛОТЕРЕЯ
(англ. state lottery [steit ⅛toπ])
- лотерея, що проводиться оператором лотерей відповідно до цього Закону (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 31. - Ст. 369).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «лотерея», «оператор державних лотерей».
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ, ЩО НЕ МАЮТЬ СТАТУСУ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ, ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ
(англ. state registration of legal entities, public formations, that do not have the status of a legal entity, and individuals - entrepreneurs [steιt ∣re⅛is'treij⅛n av 'li:gal ,entιtιz lpΛblιk fo:'meijonz δ^t du: not hav δa 'staeιtas av a 'li:gal ,entιtι and ∣indi'vidjoalz ιontrapra'∏3^∣)
- офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців, об’єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом (джерело: Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Закон України від 15.05.2003 № 755-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 31. - Ст. 263).
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА
(англ. state service [steit ' s3:vis])
- це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:
1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;
6) управління персоналом державних органів;
7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством (джерело: Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII // Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № 4. - Ст. 43).
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ УКРАЇНИ (ДЕРЖФІНМОНІТОРИНГ)
(англ. State Financial Monitoring Service of Ukraine (SCFM) [steit fai'n^nfal 'mυnιtaιη 's3:vis av ju:'krein (εs-si>εf-εm)])
- центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (джерело: Положення про Державну службу фінансового моніторингу України: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну службу фінансового моніторингу України» від 29.07.2015 № 537// Урядовий кур ’єр. - 2015. - № 150). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «спеціально уповноважений орган».
ДЕРЖАВНА СТАТИСТИКА
(англ. state statistics [steιt sto'tistiks])
- централізована система збирання, опрацювання, аналізу, поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації (джерело: Про державну статистику: Закон України від 17.09.1992 № 2614-XII //Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 43. - Ст. 608). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «статистична інформація».
ДЕРЖАВНА СТАТИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
(англ. state statistical activity [steit sto'tistikol ^k'tiviti])
- сукупність дій, пов’язаних з проведенням державних статистичних спостережень та наданням інформаційних послуг, спрямована на збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації, забезпечення її достовірності, а також удосконалення статистичної методології (джерело: Про державну статистику: Закон України від 17.09.1992 № 2614-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 43. - Ст. 608).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «статистичне спостереження».
ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
(англ. State Judicial Administration of Ukraine [steit ⅛uι'd∑J⅛l odιminis'treifon ov ju:'krein])
- державний орган у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом (джерело: Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII // Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № 31. - Ст. 545).
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ (ДФС) (англ. State Fiscal Service of Ukraine (SFS) [steit 'fiskol 'ss:vis ov jufkreιn(εs-εf-εs)])
- центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (джерело: Положення про Державну фіскальну службу України: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про Державну фіскальну службу України» від 21.05.2014 № 236 // Офіційний вісник України. - 2014. - № 55. - Ст. 1507).
ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ
(англ. State Bureau of Investigations [steit bjoo'roo ov inιvesti'geij⅛nz]) центральний орган виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції (джерело: Про Державне бюро розслідувань: Закон України від 12.11.2015 № 794-VIII//Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № 6. - Ст. 55).
ДЕРЖАВНЕ ЗАПОЗИЧЕННЯ
(англ. public borrowing ['рлЬІік ADrooip])
- операції, пов’язані з отриманням державою кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування державного бюджету (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 50, /№ 50-51 /. - Ст. 572).
ДЕРЖАВНЕ КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО
(англ. state commercial enterprise [steιt koAisJol,entopraιz])
- суб’єкт підприємницької діяльності, що діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «суб’єкти підприємницької діяльності».
ДЕРЖАВНЕ (КОМУНАЛЬНЕ) ГОСПОДАРСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ (англ. state (communal) economic association [steit (ADmjonl)iEkonDmik Q'SoosfeiJon)]
- об’єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об’єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «об’єднання підприємств», «підприємство».
ДЕРЖАВНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ
(англ. state prosecution [steit iProsiAJuiJon])
- процесуальна діяльність прокурора, що полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI //Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 9-10. - Ст. 88).
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО
(англ. state enterprise [steit,entopraiz])
- підприємство, що діє на основі державної власності, або підприємство, у статутному капіталі якого частка державної власності становить 50 і більше відсотків (джерело: Про фінансову реструктуризацію: Закон України від 14.06.2016 № 1414-VIII // Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № 32. - Ст. 555).
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
(англ. banking activity state regulation [Aaijknj akAviti steit rεgJo,leιJ(o)n])
- одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства. Державне регулювання банківської діяльності в Україні здійснює Національний банк на основі використання методів адміністративного та індикативного регулювання. Шляхом регулювання банківської діяльності відбувається реалізація правового статусу Національного банку як особливого центрального органу державного управління, визначеного Законом України «Про Національний банк України» (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «Національний банк України», «банк», «банківська діяльність».
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ (англ. state regulation of the [δi:] financial services market [steιt TegJo1IeiJ(O)H υv δi: FAi1HanJ(O)I ,mαιkιt])
- здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам. Основною метою державного регулювання ринку фінансових послуг є забезпечення стабільного та динамічного розвитку вітчизняного фінансового сектору та його ефективного впливу на розвиток усієї економічної системи. Головними напрямами реалізації цієї мети є: проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;
захист інтересів споживачів фінансових послуг;
створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг; створення умов для ефективної мобілізації та розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства;
забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників;
додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства;
запобігання монополізації та створення умов для розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг;
сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг (джерело: Банківська енциклопедія /колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
(англ. securities market state regulation [sfkJoontiz ⅛αιkιt steit ι TegJoJeiJon])
- здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996№ 448/96-ВР //Відомості Верховної Ради України. -1996. - № 51. - Ст. 292).
ДЕРЖАВНЕ УНІТАРНЕ ПІДПРИЄМСТВО
(англ. state unitary enterprise [steit 'Ju:nit(o)ri,entopτaiz])
- утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.
Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «підприємство».
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ (англ. financial services markets state regulation [faι,nsnj⅛l 's3ivιszz 'ma:kits steιt,regjo'leιj⅛n])
- здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 1. - Ст. 1).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фінансова послуга», «ринки фінансових послуг».
ДЕРЖАВНИЙ АБО УРЯДОВИЙ ОБ’ЄКТ
(англ. state or government facility [steιt o: 'gΛvnmont fo'sιlιti])
- будь-який постійний чи тимчасовий об’єкт чи транспортний засіб, який використовують або займають представники держави, члени уряду, представники законодавчого або судового органу чи посадові особи або державні службовці або службовці будь-якого іншого державного органу або установи, чи службовці або посадові особи міжурядової організації у зв’язку з виконанням ними своїх службових обов’язків (джерело: International Convention for the Suppression of the Financing of Terrorism (09.12.1999), a. 1 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.un.org/Docs/asp/ws.asp?m=A/RES/54/109).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «керівна посадова особа».
ДЕРЖАВНИЙ БАНК
(англ. state bank [steιt b^ηk])
- банк, створений за рішенням Кабінету Міністрів України на основі державної власності (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144);
- банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі (джерело: Про фінансову реструктуризацію: Закон України від 14.06.2016 № 1414-VIII//Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № 32. - Ст. 555).
Державний банк створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов>язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру заснування державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов>язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності.
Статут та діяльність державного банку мають відповідати вимогам цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України.
Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України.
Державна реєстрація державних банків здійснюється відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Держава здійснює і реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку. Кабінет Міністрів України здійснює управління державним банком у випадках, встановлених цим Законом, іншими законами і статутом державного банку.
Органами управління державного банку є наглядова рада і правління банку.
Органом контролю державного банку є ревізійна комісія, персональний та кількісний склад якої визначаються наглядовою радою державного банку.
Наглядова рада є вищим органом управління державного банку, що здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам і захисту інтересів держави як акціонера державного банку, а також здійснює інші функції, визначені цим Законом (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «банки», «Національний банк України».
ДЕРЖАВНИЙ БОРГ
(англ. state debt [steιt det])
- загальна сума боргових зобов’язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010№ 2456-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 50, /№ 50-51 /. - Ст. 572).
ДЕРЖАВНИЙ ДЕРИВАТИВ
(англ. state derivative [steιt dι,πvotιv])
- цінний папір, що розміщується державою на міжнародних фондових ринках і підтверджує зобов’язання України відповідно до умов розміщення цього цінного папера здійснити виплати власнику цього цінного папера в разі досягнення певних показників валового внутрішнього продукту України, а також здійснити інші виплати.
Емісія державних деривативів є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Рішення про розміщення державних деривативів та умови їх розміщення приймається згідно з Бюджетним кодексом України та законами України (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - Стор. 1126. - Ст. 268).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «цінний папір».
ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНИЙ КОНТРОЛЬ
(англ. state export control [steιt,ekspoιt kon^rool])
- комплекс заходів з контролю за міжнародними передачами товарів, їх використанням юридичною чи фізичною особою, що здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, та іншими державними органами з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки та відповідно до міжнародних зобов’язань України (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 23. - Ст. 148).
ДЕРЖАВНИЙ ОРГАН
(англ. state authority [steιt ?OOnrιtι∣)
- орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб’єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю (джерело: Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII // Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 49. - Ст. 2056).
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР БАНКІВ
(англ. state register of banks [steit ,re⅛ιsto ov b^ηks])
- реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30; Банківська енциклопедія /колектив авторів. -ISBN978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «Національний банк України», «банк».
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ
(англ. state register of financial institutions [steit,re⅛ιsto ov fai'nsnjol,instftjuijonz])
- система одержання, накопичення, зберігання, захисту, використання та поширення адміністративної інформації (даних) про фінансову установу (джерело: Положення про Державний реєстр фінансових установ: затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ» від 28.08.2003 № 41 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 28.11.2013 № 4368), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2003р. за № 797/8118 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 38. - Ст. 2048).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «фінансова установа».
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТРАТОР ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ
(англ. state registrar of legal entities, individuals - entrepreneurs and public formations [steit ιre⅛ιs,trα: ov,li:gol,entitiz,indfvidjoolz -ιυntropro⅛z ond, pvbiik fo^meijonz])
- особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації, нотаріус (джерело: Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Закон України від 15.05.2003 № 755-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 31. - Ст. 263).
ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ
(англ. civil servant Csivl,ss:vont|)
- громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (джерело: Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII // Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № 4. - Ст. 43).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «державна служба».
ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ АУДИТ
(англ. public financial audit ['рлЬІік faι,nsnj⅛l 'aιdιt])
- різновид державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю (джерело: Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 436-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144; Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні: Закон України від 26.01.1993 № 2939-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 13. - Ст. 110).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «аудит», «майно».
ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ
(англ. state financial monitoring [steit fai'n^nfol 'mυnιtoιη])
- сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу і спрямовуються на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення:
державний фінансовий моніторинг, який проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - сукупність заходів із збору, обробки та аналізу зазначеним органом інформації про фінансові операції, що подається суб’єктами первинного і державного фінансового моніторингу та іншими державними органами, відповідними органами іноземних держав, іншої інформації, що може бути пов’язана з підозрою в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення та/або іншими незаконними фінансовими операціями, а також заходів з перевірки такої інформації згідно із законодавством України;
державний фінансовий моніторинг інших суб’єктів державного фінансового моніторингу - сукупність заходів, які здійснюються іншими суб’єктами, визначеними частиною третьою статті 5 цього Закону, і спрямовані на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 50-51. - Ст. 2057).
ДЕРЖАВНІ ОБЛІГАЦІЇ
(англ. government bonds ['gΛv(o)nιm(o)nt bυndz ])
- цінні папери, що посвідчують внесення їх власниками грошей, визначають відносини позики між власниками облігацій та їх емітентом в особі держави, підтверджують зобов’язання держави повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією.
Д. о. України можуть бути: довгострокові - понад п’ять років; середньострокові - від одного до п’яти років; короткострокові - до одного року.
Д. о. України поділяють на облігації внутрішніх державних позик, облігації зовнішніх державних позик та цільові облігації внутрішніх державних позик України.
Облігації внутрішніх державних позик України - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку та підтверджують зобов’язання держави щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.
Цільові облігації внутрішніх державних позик - облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу (джерело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «цінний папір», «гроші», «облігація».
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, СПЕЦІАЛЬНО СТВОРЕНІ ДЛЯ БОРОТЬБИ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ
(англ. state authorities specially created to fight organized crime [steit oι,θυπtιz 'spej⅛lι krifeitid to fait, Oigonaizd kraim])
До державних органів, спеціально створених для боротьби з організованою злочинністю, належать:
а) Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України;
в) спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.
В разі необхідності Верховною Радою України на постійній або тимчасовій основі можуть бути створені й інші спеціальні органи для боротьби з організованою злочинністю (джерело: Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30.06.1993 № 3341-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 35. - Ст. 358). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «організована злочинність».
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У БОРОТЬБІ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ
(англ. state authorities involved in the fight against organized crime [steit ofθυritiz invυlvd in δo fait Q,genst,Oigonaizd kraim])
До державних органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, належать:
а) органи Національної поліції і Служби безпеки України, крім зазначених у пункті 2 цієї статті;
б) органи прокуратури України;
в) органи доходів і зборів, органи Державної прикордонної служби України та органи державного фінансового контролю;
д) органи і установи виконання покарань та слідчі ізолятори;
е) розвідувальний орган Міністерства оборони України;
є) Служба зовнішньої розвідки України;
ж) Національне антикорупційне бюро України (джерело: Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30.06.1993 № 3341-XII//Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 35. - Ст. 358).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «організована злочинність».
ДЕРЖАВНІ ЦІННІ ПАПЕРИ
(англ. government securities ['gΛvnmont si'kjooritiz])
- облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, розміщені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /. - Ст. 112).
ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИ
(англ. government special earmarked funds ['gΛv(o)nιm(o)nt 'spεf(o)l 'io.ma:k fΛndz])
- фонди грошових коштів, які формуються у процесі розподілу та перерозподілу ВВП за рахунок сплати фізичними та юридичними особами обов’язкових внесків та інших надходжень. Кошти Д. ц. ф. використовуються на фінансування державних економічних та соціальних програм і перебувають у розпорядженні центральних та місцевих органів влади. На сучасному етапі роль Д. ц. ф. є значною - їх бюджети становлять близько однієї чверті обсягу фінансових ресурсів, якими розпоряджається держава.
ІснуванняД. ц. ф. пов’язане з необхідністю задоволення певних економічних та соціальних потреб, які мають особливо важливе значення. Відокремлення коштів Д. ц. ф. від коштів державного бюджету (повне відокремлення від бюджету або виокремлення Д. ц. ф. у складі бюджету) та чітке визначення джерел їх формування і напрямів використання акумульованих ними фінансових ресурсів сприяв підвищенню рівня задоволення суспільних потреб та ефективності контролю за цільовим використанням коштів. В Україні найбільші Д. ц. ф. мають соціальну спрямованість: Пенсійний фонд України; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності (джерело: Фінанси: підручник. / [С. І. Юрій, В. М. Федосов, Л. М. Алексеєнко та ін.] за ред. С. І. Юрія, В. М. Федосова. - К.: Знання, 2008. - 611 с.).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «грошові кошти (гроші)», «фізична особа», «юридична особа».
ДЕРЖАТЕЛЬ ЕЛЕКТРОННОГО ПЛАТІЖНОГО ЗАСОБУ
(англ. electronic payment instrument holder [ilek'trυnik 'peimont 'instromont 'hooldo])
- фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 137).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фізична особа», «банк», «електронний платіжний засіб», «переказ коштів».
ДЕРИВАТИВ
(англ. derivative [dι'πv9trv])
- стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством. Стандартна (типова) форма деривативів затверджується Кабінетом Міністрів України (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, /№ 13-14, № 15-16, № 17 /. - Ст. 112).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «своп», «опціон», «форвардний контракт», «ф'ю- черсний контракт».
ДЕФІЦИТ БЮДЖЕТУ
(англ. budget deficit ['bΛ⅛ιt 'defisιt])
- перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету) (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 50, /№ 50-51 /. - Ст. 572).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «бюджет».
ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНА ВІРТУАЛЬНА ВАЛЮТА
(англ. decentralised virtual currency [di∕sεntrolaιzd 'v3itjool 'kΛronsi])
- віртуальна валюта, що також відома як криптовалюта, що є розподіленою заснованою на математичних принципах з відкритим початковим кодом, у якої немає централізованого адміністратора та відсутній централізований контроль чи нагляд (джерело: FATF Report: Virtual Currencies Key Definitions and Potential AML/CFTRisks [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Virtual-currency-key-definitions- and-potential-aml-cft-risks.pdf).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «віртуальна валюта», «криптовалюта».
ДЖАНКЕТ АГЕНТ
(англ. junket agent [ ⅛Ληkιt 'ez⅛ont])
- особа або компанія, яка підписує договори із клієнтами казино, щодо участі у джанкет-турі (джерело: The FATF Report: Vulnerabilities of Casinos and Gaming Sector (March 2009) Електронний ресурс - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications /methodsandtrends/ documents /Vulnerabilitiesofcasinosandgamingsector. html).
ДЖАНКЕТ-ТУР
(англ. junket [ ⅛Ληkιt ])
- група людей, які подорожують до казино, перш за все, щоб грати в азартні ігри. Джан- кет-тур зазвичай включає трансфер, проживання, стимули щоб грати в казино і перевезення коштів з та до казино (джерело: The FATF Report: Vulnerabilities of Casinos and Gaming Sector (March 2009) Електронний ресурс - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications / methodsandtrends/documents/vulnerabilitiesofcasinosandgamingsector.html).
ДЖЕК-ПОТ
(англ. jackpot [' ⅛^kpυt])
- максимальний приз, що формується відповідно до умов проведення державної тиражної лотереї в кожному тиражі, в декількох тиражах або іншим способом, визначеним в умовах проведення лотереї (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 31. - Ст. 369).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «приз (виграш)», «тираж», «лотерея», «державна лотерея».
ДЖЕРЕЛА ПОХОДЖЕННЯ КОШТІВ (АКТИВІВ)
(англ. origin of funds (assets) ['υrι⅛ιn ov fvndz (⅛sets)])
- документально підтверджені [на підставі офіційних документів, належним чином засвідчених їх копій або інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою)] відомості, що дають можливість зробити обґрунтований висновок щодо наявності достатніх фінансових можливостей клієнта, адекватних його фінансовому стану та/або соціальному статусу (джерело: Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та 'їхучасників: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та 'їхучасників» від 15.08.2016 № 369 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 70. - Ст. 2360).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «клієнт», «офіційний документ».
ДЖЕРЕЛО КОШТІВ
(англ. source of funds [so:s ov fλnd∣)
- походження конкретних коштів або активів, які є предметом ділових відносин між публічною особою (ПО) і фінансовою установою / визначеною нефінансовою установою та професією (ВНУП) (наприклад, кошти, що інвестуються; кошти, що вносяться на депозит, або які переводяться в процесі ділових відносин) (джерело: FATF guidance: Politically exposed persons (Recommendations 12 and 22 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/recommendations/Guidance-PEP-Rec12-22.pdf). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «публічна особа», «фінансова установа», «визначені нефінансові установи та професії», «кошти».
ДЖЕРЕЛО СТАТКІВ
(англ. source of wealth [so:s ov welθ])
- походження всіх статків публічної особи (ПО) (тобто всіх активів). Ця інформація зазвичай відображає дані про те, які статки має клієнт і як публічна особа (ПО) їх отримала (джерело: FATF guidance: Politically exposed persons (Recommendations 12 and 22 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/recommendations/ Guidance-PEP-Rec12-22.pdf).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «публічна особа», «активи», «клієнт».
ДИВЕРСИФІКАЦІЯ
(англ. diversification [daιιv3isιfι'keιj⅛n])
- обмеження впливу фактора ризику за рахунок уникнення надмірної концентрації за одним портфелем шляхом пошуку та поєднання портфелів, які за однакових умов приводять до різних не обов’язково прямо протилежних результатів. Диверсифікація є методом пом’якшення ризику, який застосовується як щодо активних, так і пасивних операцій (джерело: Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах» від 11.06.2018 № 64 // Офіційний вісник України. - 2018. - № 55. - Ст. 1936).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «ризик».
ДИВІДЕНД
(англ. dividend ['dividend])
- платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010№ 2755-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, /№ 13-14, № 15-16, № 17/. - Ст. 112);
- частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів (джерело: Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 № № 514-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2008. - № 50, /№ 50-51/. - Ст. 384).
ДИЛЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
(англ. dealer activity ['di:lo sk'tiviti])
- укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - Стор. 1126. - Ст. 268; Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 51.
- Ст. 292).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «цінний папір».
ДИЛЕРСЬКИЙ ДОГОВІР
(англ. dealership contract ['di:lojip 'kυntrskt])
- договір купівлі-продажу (міни, позики) цінних паперів або інших фінансових інструментів, що укладається торговцем від свого імені та за свій рахунок (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007р. за № 52/13319 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - Ст. 235).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «цінний папір».
ДИНАМІКА ВИТРАЧАННЯ
(англ. burn rate [Ьз:п reιt])
- сума грошей, яку ІДІЛ витрачає відносно своїх доходів, що має важливе значення для розпізнавання її загального фінансового стану та сили (джерело: FATF Report: Financing of the Terrorist Organisation Islamic State in Iraq and the Levant (ISIL) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Financing-of- the-terrorist-organisation-ISIL.pdf.
ДИСКОНТ
(англ. discount ['dzskaont])
- винагорода, що беруть банки під час врахування векселів та купівлі векселів у векселе- держателів до закінчення терміну їх сплати (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 10. - Ст. 444).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «вексель», «векселедержатель».
ДИСКОНТНІ ОБЛІГАЦІЇ
(англ. discount bonds ['dιskaont bυndz])
- облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації, яка виплачується власнику облігації під час її погашення становить доход (дисконт) за облігацією (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - Стор. 1126. - Ст. 268).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «облігація».
ДИСКРЕЦІЙНІ ПОВНОВАЖЕННЯ
(англ. discretionary powers [dιs'krejnorι 'paooz])
- сукупність прав та обов’язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта (джерело: Методологія проведення антикорупційної експертизи: затверджено наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи» від 24.04.2017 № 1395/5 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1395323-17/card6/Public).
ДИСПЕНСЕР
(англ. dispenser [dι'spen.sor])
- пристрій для видачі готівки в банкоматі (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів / Під заг. редакцією Карпова О.О. - К.: Українська міжбанківська Асоціація членів платіжних систем «ЕМА», 2018. - 86 с.).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «готівка», «банкомат».
ДИСТАНЦІЙНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ
(англ. remote identification [π'moot aιιdentιfι'keιj⅛n])
- процес розпізнавання фізичної або юридичної особи абонентами - надавачами послуг шляхом підтвердження успішної автентифікації користувача системи BankID абонентом-і- дентифікатором (джерело: Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 78. - Ст. 2545).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фізична особа», «юридична особа», «автенти- фікація», «система BankID», «абонент-ідентифікатор».
ДИСТАНЦІЙНЕ БАНКІВСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
(англ. remote banking [π'moot 'baηkιη])
- сукупність техніко-технологічних і організаційно-правових методів і прийомів надання банками послуг своїм клієнтам на основі розпоряджень, які клієнт передає на відстані (віддаленим способом), тобто без відвідання банку. Для характеристики такої технології використовують різні терміни: Інтернет-банкінг, Інтернет-банк, системаД. б. о, електронний банк, on-line banking, home banking, internet banking, PC banking, phone banking, mobile-banking, SMS-banking та ін. ВидиД. б. о:. 1) системи «клієнт-банк» (PC-banking, remote banking, direct banking, home banking), доступ до яких здійснюється через персональний комп’ютер; 2) системи «телефон-банк» (телефонний банкінг (phonebanking), телебанкінг, телефон-клієнт, SMSbanking); 3) обслуговування з використанням банкоматів (АТМ-banking) і пристроїв банківського самообслуговування.
Технології Д. б. о. з використанням пристроїв банківського самообслуговування сьогодні найбільш популярні у світі. Існує кілька видівД. б. о. за типом використовуваних пристроїв: з використанням банкоматів (ATM-banking), платіжних терміналів та інформаційних кіосків (джерело: Електронний бізнес на ринку фінансових послуг /В.І. Міщенко, А.В. Шаповалов, Г.В. Юрчук. - К.: Знання, 2003. - 278 с.);
- технологія надання банківських послуг на підставі розпоряджень отриманих від клієнта віддалено через комп’ютерні або телефоні мережі, тобто без його візиту в банк (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів / Під заг. редакцією Карпова О.О. - К.: Українська міжбанківська Асоціація членів платіжних систем «ЕМА», 2018. - 86 с.).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «клієнт».
ДИСТАНЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
(англ. remote service [π'moot ' s3:vis])
- комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за № 377/8976 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 13. - Ст. 908). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «клієнт».
ДИСТАНЦІЙНЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ
(англ. remote arrangements [π'moot o'rein⅛monts])
- розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976// Офіційний вісник України. - 2004. - № 13. - Ст. 908).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «клієнт».
ДИСТАНЦІЙНІ ПОСЛУГИ
(англ. remote services [π'moot 's3ivιsιz])
- послуги, які передбачають проведення фінансових операцій без попереднього прямого (особистого) контакту з клієнтом (джерело: Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» від 08.07.2016 № 584, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за № 1047/29177 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 63. - Ст. 2136).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фінансова операція», «клієнт».
ДИСТРИБ’ЮТОР (ВКЛЮЧАЮЧИ РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЦІВ)
(англ. distributor (including retailer) [dis’tnbju(:)to])
- установа з продажу та поширення передплачених карток серед клієнтів від імені емітента. Дистриб’ютори можуть також надавати інші послуги клієнтам (джерело: Guidance for a RiskBased Approach to Prepaid Cards, Mobile Payments and Internet-Based Payment Services [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/recommendations/ Guidance-RBA-NPPS. pdf).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «клієнт», «емітент».
ДИСЦИПЛІНАРНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
(англ. disciplinary proceedings ['disiplinori pro'siιdιηz])
- процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку (джерело: Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII//Відомості Верховної Ради України. - 2015. - № 2-3. - Ст. 12).
ДИТИНА
(англ. child [faild])
- будь-яка фізична особа віком до вісімнадцяти років (джерело: Про протидію торгівлі людьми: Закон України від 20.09.2011 № 3739-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 19-20. - Ст. 173);
- особа віком до 18 років (джерело: Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001 № 2235-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 13. - Ст. 65);
- особа до досягнення нею повноліття (джерело: Сімейний кодекс України: Закон України від 10.01.2002 № 2947-III //Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 21. - Ст. 135). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фізична особа», «малолітня дитина», «неповнолітня дитина».
ДІЗНАННЯ
(англ. preliminary investigation [pπ'lιmιnoπ ιnιvestι'geιj⅛n])
- форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 9-10. - Ст. 88).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «досудове розслідування».
ДІЇ, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ДО ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЯ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ
(англ. actions related to legalization (laundering) of the proceeds from crime
['skf(o)nz rι'leιtιd tu: ιlrgolaι'zeιJ⅛n ('loιndoιη) ov δo 'proosiιdz from kraιm])
- будь-які дії, пов’язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з активами, одержаними внаслідок вчинення злочину, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких активів чи володіння ними, прав на такі активи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням активів, одержаних внаслідок вчинення злочину (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 50-51. - Ст. 2057).
ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ
(англ. business reputation ['bιznιs ιrepjufteιJ⅛n])
- відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у такій юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-111 // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30);
- сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі злочини і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-111 // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 1. - Ст. 1; Порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі: затверджено рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг «Про затвердження Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі» від 04.12.2012 № 2531 (у редакції розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 20.09.2016 № 2290), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2012 р. за № 2190/22502 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 6. - Ст. 217).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «бездоганна ділова репутація».
ДІЛОВІ ВІДНОСИНИ
(англ. business relationship [,bιznιs rτ,leιjbnjip])
- ділові, професійні чи комерційні відносини, пов’язані з професійною діяльністю підзвітних організацій, які передбачають, в момент встановлення контакту, певний елемент тривалості (джерело: Директива (ЄС) 2015/849 Європейського Парламенту та Ради від 20 травня 2015 року про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму ([Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://eur-lex.europa. eu/legal-content/ENTXT/PDF/?uri=CELEX:32015L0849&from=EN);
- відносини між клієнтом та суб’єктом первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі договору (у тому числі публічного) про надання фінансових або інших послуг (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України.
- 2014. - № 50-51. - Ст. 2057).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «підзвітна організація», «клієнт», «суб'єкти первинного фінансового моніторингу».
ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
(англ. bank performance at capital markets [b^ηk pofo:m(o)ns Aapzt(o)l
,mαι.kzt])
- емісійна, посередницька та інвестиційна діяльність банків з цінними паперами. Залежно від характеру операції банки можуть бути емітентами цінних паперів, інвесторами або посередниками з надання послуг.
Діяльність банків з надання послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за ними та управління активами інституційних інвесторів називають професійною діяльністю. До професійної діяльності на ринку цінних паперів відносять діяльність: з торгівлі цінними паперами (дилерська та брокерська діяльність, андеррайтинг і діяльність з управління цінними паперами); з управління активами інституційних інвесторів; депозитарну діяльність; з організації торгівлі на фондовому ринку.
Банки, здійснюючи професійну діяльність, стають фондовими посередниками з купівлі-про- дажу цінних паперів. Діяльність банків на ринку цінних паперів здійснюється на підставі: 1) банківської ліцензії (емісія власних цінних паперів; організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені); 2) письмового дозволу Національного банк України (інвестиції у статутні фонди та акції інших юридичних осіб; довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами; депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів); 3) ліцензіїДКЦПФР (професійна діяльність з торгівлі цінними паперами (брокерська; дилерська; андеррайтинг; діяльність з управління цінними паперами); депозитарна діяльність зберігача цінних паперів; діяльність з управління іпотечним покриттям) (джерело: Ринок фінансових послуг: навч. посібн. /С.В. Науменкова,
С.В. Міщенко. - К.: Знання, 2010. - 532 с.).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «цінний папір».
ДІЯЛЬНІСТЬ З НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (англ. non-government pension provision activities [nυn -'gΛvnmont pαιn'sjoon pro'vijon ^k'tivitiz])
- сукупність організаційних, юридичних та інших передбачених законодавством дій, спрямованих на здійснення недержавного пенсійного забезпечення фізичних осіб (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47. - Ст. 372).
ДІЯЛЬНІСТЬ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ
(англ. activity of trade organization in the stock market [^k'tiviti ov treιd ιoιgonai'zeiJ⅛n in δo stυk 'mαιkit])
- діяльність фондової біржі із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно пропозицій цінних паперів та інших фінансових інструментів і попиту на них, проведення регулярних біржових торгів цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, централізованого укладання договорів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів згідно з правилами, встановленими такою фондовою біржею, зареєстрованими у встановленому законом порядку. Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку може включати здійснення клірингу та розрахунків за фінансовими інструментами, іншими, ніж цінні папери (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР //Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 51. - Ст. 292). Розмір статутного капіталу фондової біржі має становити не менш як 15 мільйонів гривень. Розмір власного капіталу фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки, має становити не менш як 25 мільйонів гривень (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - Стор. 1126. - Ст. 268).
ДІЯЛЬНІСТЬ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ
(англ. asset management activities ∣'^set 'm^nι⅛mont sk'tivitiz])
- професійна діяльність учасника фондового ринку - компанії з управління активами, що провадиться нею за винагороду від свого імені або на підставі відповідного договору про управління активами інституційних інвесторів (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006№ 3480-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2006.
- № 31. - Ст. 268; Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996№ 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. -1996. - № 51. - Ст. 292);
- професійна діяльність, визначена законодавством про цінні папери та фондовий ринок (джерело: Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV //Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47. - Ст. 372).
ДІЯЛЬНІСТЬ З УПРАВЛІННЯ ІПОТЕЧНИМ ПОКРИТТЯМ
(англ. mortgage collateral management activities ['moιgi⅛ kn'tetorol 'm^ni⅛mont ^k'tivitiz])
- діяльність, що провадиться управителем іпотечного покриття від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління іпотечним покриттям та передбачає представництво інтересів власників іпотечних облігацій, здійснення контролю за додержанням умов заміни іпотечних активів чи включення нових іпотечних активів до складу іпотечного покриття, здійснення контролю за своєчасністю та повнотою здійснення емітентом платежів за звичайними іпотечними облігаціями, забезпечення відповідності іпотечного покриття вимогам законодавства, виконання інших функцій, визначених законодавством (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР //Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 51.
- Ст. 292).
ДІЯЛЬНІСТЬ З УПРАВЛІННЯ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ
(англ. securities management activities [sι'kjooπtiz 'm^m⅛mont ^k'tιvztiz])
- діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами, іншими фінансовими інструментами та коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, а також отриманими у процесі управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і коштами в інтересах установника управління або визначених ним третіх осіб (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР //Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 51. - Ст. 292).
Договір про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, може передбачати виникнення у торговця цінними паперами права довірчої власності на передані йому в управління цінні папери, інші фінансові інструменти і кошти, призначені для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, а також виникнення права довірчої власності на кошти, цінні папери, інші фінансові інструменти, отримані торговцем цінними паперами від управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами.
Торговець цінними паперами, який провадить діяльність з управління цінними паперами, може надавати консультації, пов’язані з обслуговуванням установника управління.
Торговець цінними паперами має право укладати договори про управління цінними паперами з фізичними та юридичними особами.
Сума договору про управління цінними паперами з одним клієнтом - фізичною особою має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.
Істотні умови договору про управління цінними паперами встановлюються законом та за домовленістю сторін.
Договір про управління цінними паперами не може укладатися торговцем цінними паперами з компанією з управління активами.
Торговець цінними паперами здійснює управління цінними паперами відповідно до вимог Цивільного кодексу України, цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-1V// Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - Ст. 268).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «цінний папір».
ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ ЗБЕРІГАННЯ АКТИВІВ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ
(англ. joint investment institutions assets storage activities [⅛omt ιn'vestmont ιιnstι'tjuιJ⅛nz ⅛sets 'stoιπ⅛ ^k'tιvιtzz])
- діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування (документів, що підтверджують право власності на активи інститутів спільного інвестування), обслуговування операцій інститутів спільного інвестування та здійснення контролю за їх діяльністю у випадках та порядку, що визначені законом (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР //Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 51. - Ст. 292).
ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ ЗБЕРІГАННЯ АКТИВІВ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ (англ. pension funds assets storage activities [pαιn'sjoon fΛ∏dz ⅛sets ,stoιπ⅛ ^k'tivitiz])
- діяльність з обслуговування пенсійного фонду відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (джерело: Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР //Відомості Верховної Ради України.
- 1996. - № 51. - Ст. 292).
ДІЯЛЬНІСТЬ ІЗ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ
(англ. joint investment activities [⅛oint ιn'vestmont ^k'tivitiz])
- діяльність, яка провадиться в інтересах учасників (учасника) інституту спільного інвестування та за рахунок інституту спільного інвестування шляхом вкладення коштів спільного інвестування в активи інституту спільного інвестування (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 29. - Ст. 337).
ДІЯЧІ, ЩО ВИКОНУЮТЬ ПОЛІТИЧНІ ФУНКЦІЇ В МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ
(англ. politically exposed persons, who perform political functions in international organizations [po'litikoli eks'poozeid 'ps:snz hu: po'fo:m po'lιtιkol 'EvnpkJonz in ∣into'najoni io:gonai'zeijbnz])
- посадові особи міжнародних організацій, що обіймають або обіймали протягом останніх трьох років керівні посади в таких організаціях (директори, голови правлінь або їх заступники) або виконують будь-які інші керівні функції на найвищому рівні, в тому числі в міжнародних міждержавних організаціях, члени міжнародних парламентських асамблей, судді та керівні посадові особи міжнародних судів (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII//Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 50-51. - Ст. 2057).
ДОБРОВІЛЬНА ВІДМОВА
(англ. voluntary refusal ['vυlontoπ n'fju:zol])
- остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25. - Ст. 131).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «злочин».
ДОБРОВІЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ
(англ. voluntary insurance ['vυlontoπ in'Joorons])
- це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (джерело: Про страхування: Закон України від 07.03.1996 № 86/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 18. - Ст. 78).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «страхування», «страхувальники», «страховики».
ДОБРОСОВІСНИЙ НАБУВАЧ МАЙНА
(англ. bona fide acquirer of property [,faιdι -ra- ov 'prυpoti])
- набувач, який не знав і не повинен був знати про незаконність свого володіння (джерело: Термінологічний словник з цивільного права та сімейного права Укладач: викладач кафедри цивільно-правових дисциплін Даниленко С.К.. - Одеса: ОДУВС, 2016. с.32).
ДОБРОЧЕСНІСТЬ СУДОВОЇ СИСТЕМИ
(англ. integrity of judiciary [ιn'tεgrιti υv ⅛u(ι)'dιj'ιori])
- цілісна концепція, яка стосується спроможності судової системи або окремого члена судової влади протистояти корупції, при цьому повністю поважаючи основні цінності незалежності, неупередженості, особистої недоторканності, пристойності, рівності, компетенції та старанності (джерело: United Nations Convention against Corruption [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.unodc.org/documents/treaties/UNCAC/Publications/ Convention/08-50026_E.pdf).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «корупція».
ДОВЕДЕННЯ ДО БАНКРУТСТВА
(англ. bringing to bankruptcy ['bπηιη to 'bsηkroptsι])
- умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб’єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб’єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-111 // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25. - Ст. 131).
ДОВІДКА ПРО ВИЇЗНУ ПЕРЕВІРКУ
(англ. on-site inspection certificate [on-sait ιn'spek∫0n so'tifikit])
- офіційний документ, що містить результати виїзної перевірки та складається інспекційною групою (джерело: Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 20.06.2011 № 197// Офіційний вісник України. - 2011. - № 55. - Ст. 2218).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «виїзна перевірка».
ДОВІДКА ПРО ОБЛІКОВИЙ ІДЕНТИФІКАТОР
(англ. account id certificate [o'kaont id so'tifikit])
- документ установленого зразка, що надається на вимогу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який став на облік у Держфінмоніторингу, та використовується ним при направленні запитів до державних органів та державних реєстраторів стосовно ідентифікації клієнтів та в інших визначених законодавством випадках (джерело: Порядок формування облікового ідентифікатора та надання довідки про обліковий ідентифікатор: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку формування облікового ідентифікатора та надання довідки про обліковий ідентифікатор та форми такої довідки» від 08.06.2015 № 542, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 р. за № 749/27194 // Офіційний вісник України. - 2015. - № 52. - Ст. 1677). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «обліковий ідентифікатор», «суб’єкти первинного фінансового моніторингу».
ДОВІДНИК УЧАСНИКІВ СЕП
(англ. directory of EPS participants [dι,rektoπ ov i:-pi:-es pαι'tιsιponts])
- систематизований перелік усіх учасників СЕП, що є складовою частиною СЕП і використовується під час роботи всіх її програмно-технічних комплексів (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 36. - Ст. 2507).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «система електронних платежів Національного банку (СЕП)».
ДОВІРИТЕЛЬ
(англ. settlor ['sεtlo])
- особа чи компанія, яка передає право власності на належне їй майно довірчому власнику на основі трастової угоди. Якщо довіритель бажає надати вказівки щодо інвестування чи розподілу трастового майна, то угоду може супроводжувати лист, який не несе юридичної сили та в якому зазначені побажання довірителя щодо дій з майном (джерело: The FATF study «The misuse of corporate vehicles, including trust and company service providers» (October 13, 2006), Anex I. Glossary. [Електроннийресурс]- Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/ publications/methodsandtrends/documents/themisuseofcorporatevehiclesincludingtrustandcomp anyserviceproviders.html);
- юридична або фізична особа, яка передає банку повноваження власника щодо належних їй векселів відповідно до умов договору, укладеного між ними (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 10. - Ст. 444). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «юридична особа», «фізична особа», «банк», «вексель», «договір», «довірчий власник», «траст».
ДОВІРЧЕ УПРАВЛІННЯ
(англ. trust managing [trΛst 'manιd31η])
- надання довірителями трастовим установам свого майна без передачі права власності на нього для подальшого інвестування цих коштів від імені власників і за їх дорученням на різних фінансових ринках з метою отримання прибутку або одержання інших доходів чи переваг.
У зарубіжній практиці під довірчими (трастовими) операціями переважно розуміють операції банків і небанківських фінансових установ з управління майном і виконання інших послуг за дорученням і на користь клієнтів на правах його довіреної особи. Д. у. активами в США та Великий Британії характеризують поняттям «trust». У континентальній Європі переважно використовують термін «довірче управління».
У світовій практиці зустрічаються такі види трастів: 1) забезпечувальний - використовується при опосередкуванні реалізації кредитором заставленого майна або позбавленні боржника права його викупу за рішенням суду; 2) охоронний - застосовується у разі тривалого збереження майна з метою одержання довірителем доходу від його управління; 3) дискреційний - якщо довірена особа самостійно визначає час і розмір виплат довірителю доходу, одержаного від управління переданим майном; 4) благодійний - який характеризується необмеженим терміном передачі майна в довірче управління та невизначеним колом вигодонабувачів і може мати різне призначення - допомога інвалідам, сиротам, підтримка соціальних програм тощо; 5) голосуючий - використовується для концентрації пакетів акцій або інших майнових прав з метою забезпечення контрольного пакета та права вирішального голосу в управлінні компанією.
У вітчизняній літературі «траст» характеризується як особлива форма розпорядження власністю, що визначає права на майно, яке передається в трастове управління, на розподіл прибутку, отриманого в результаті цього управління, і є відносинами між засновником трасту, довірчим власником (розпорядником) і бенефіціаром.
Д. у. майном та фінансовими активами може здійснюватися в трьох формах: повне довірче управління, довірче управління за узгодженням, довірче управління за наказом.
Повне довірче управління передбачає вчинення довіреною особою дій щодо предмета довірчого управління самостійно в межах, визначених довірчим договором, з обов’язковим повідомленням довірителя про кожну вчинену дію.
Довірче управління за узгодженням передбачає вчинення дій щодо предмета довірчого управління за умови обов’язкового попереднього узгодження з довірителем кожної вчиненої довіреною особою дії.
Довірче управління за наказом передбачає вчинення довіреною особою дій щодо предмета довірчого управління лише за умови видання довірителем наказу у формі та порядку, передбачених довірчим договором.
Залежно від характеру розпорядження майном послуги зД. у. поділяють на: 1) активні, коли майно, що перебуває у розпорядженні довіреної особи, може видозмінюватися, наприклад, шляхом його продажу, надання в позику або заставу без додаткової згоди довірителя; 2) пасивні, коли майно не може бути видозмінене або використане довіреною особою без згоди довірителя.
Фінансові установи, що здійснюють Д. у, за свою діяльність отримують комісійні у вигляді фіксованої суми або як відсоток від вартості операції чи як відсоток від одержаного прибутку. Послуги з Д. у для фізичних осіб, які надаються довіреними особами, класифікують за чотирма групами: 1) заповідальний траст - розпорядження майном клієнтів за заповітом чи спадщиною (одержання рішення суду; збір та інвентаризація майна; сплата адміністративних витрат і податків; здійснення розрахунків з кредиторами; розподіл майна між спадкоємцями тощо); 2) прижиттєвий траст - управління майном, грошовими коштами та іншими фінансовими активами відповідно до угоди (зберігання та інвестування активів, розпорядження одержаним доходом, оформлення страхування і внесення страхових платежів, депозитні операції з готівкою, облікові операції, виплата доходів, аналіз ефективності використання майна тощо); 3) опікунство та забезпечення зберігання майна та фінансових активів; 4) агентські послуги - встановлення договірних зобов’язань між принципалом і третьою особою (збереження активів, купівля-продаж цінних паперів, погашення облігацій, сплата податків, оформлення страхових полісів, оплата рахунків, укладання від імені клієнта договорів, отримання кредитів, купівля-продаж іноземної валюти тощо).
На сьогоднішній день для фізичних осіб найбільшу частку в трастових операціях складають агентські послуги - різноманітні операції з цінними паперами, отримання грошей під заставу, оренда сейфів, оплата рахунків довірителів, сплата податків та оформлення всіх видів доходів за дорученням клієнтів.
До послуг з Д. у. для юридичних осіб належать: тимчасове управління справами компанії у випадку зміни власників, реорганізації, ліквідації тощо; агентські послуги; депозитарні послуги; розпорядження активами, включаючи управління нерухомістю; інвестиційні послуги, у т.ч. інвестування коштів, формування інвестиційних портфелів, придбання пакетів акцій тощо; створення різноманітних фондів компанії та управління ними (страхових і резервних фондів, для погашення боргів, сплати відсотків, податків, викупу облігацій; виплати дивідендів акціонерам, пенсій, винагород працівникам, забезпечення функціонування благодійних фондів тощо). Надання послуг з Д. у. здійснюється шляхом виконання наступних фінансових операцій: 1) формування інвестиційного портфеля та управління активами інвестора, розміщеними в довірче управління, на його замовлення; 2) отримання платежів за дорученням клієнта, наприклад, процентів, дивідендів, орендних платежів тощо; 3) укладання договорів на брокерське обслуговування, купівля-продаж цінних паперів від імені та за дорученням клієнта, проведення розрахунків з покупцями та продавцями; 4) зберігання цінних паперів; 5) виконання заявок клієнта на пошук контрагента по угодах або цінних паперах, податкове планування, пошук та придбання нерухомості, антикваріату, постійне інформування клієнта про стан ринку цінних паперів; 6) формування інвестиційної стратегії з урахуванням побажань клієнта, диверсифікація структури активів на основі використання різних інвестиційних інструментів; 7) створення окремих фондів компанії та управління ними тощо.
У вітчизняній практиці найбільшого поширення набули довірчі операції банків і небанків- ських установ щодо інвестування коштів на грошовому ринку та ринку капіталів.
Відмінність між управлінням активами інститутів спільного інвестування та Д. у полягає в тому, що при спільному інвестуванні кошти клієнтів акумулюються в один загальний фонд для подальшого управління ними за однією стратегією, а в індивідуальному Д. у. управління портфелем інвестора відбувається за стратегією, розробленою особисто для конкретного довірителя з урахуванням його запитів. При цьому винагорода управляючого залежить безпосередньо від кінцевого результату інвестування.
Д. у. здійснюється на підставі довірчого договору, укладеного в письмовій формі між довірителем і довіреною особою (джерело: Ринок фінансових послуг: навч. посібн. / С.В. Науменкова, С.В. Міщенко. - К.: Знання, 2010. - 532 с.).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «кошти», «траст», «фінансоваустанова», «клієнт».
ДОВІРЧИЙ ВЛАСНИК
(англ. trustee [trΛs,ti:])
- фахівець (напр., в залежності від юрисдикції, юрист чи трастова компанія), якому платять за те, щоб він діяв як довірена особа у рамках своєї професійної діяльності. Довірчим власником може бути і не фахівець (напр., особа, що діє без винагороди від імені сім’ї) (джерело: The FATFRecommendations General Glossary [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html);
- фахівець, що працює професійно у трастовій сфері за певну плату чи компанія або приватна особа, що виконує свої обов’язки безкоштовно. Довірчий власник утримує довіренне йому майно окремо від інших активів. Довірчий власник інвестує та розпоряджається майном, яке йому довірили, відповідно до трастового договору, укладеного з довірителем, звертаючи увагу на листи-побажання останнього. Також є можливим призначення протектора трасту, який може накласти вето на пропозиції довірчого власника чи відхилити їх. Також може бути назначений опікун, який розпоряджається майном (неповнолітньої чи неповносправної особи) відповідно до вказівок довірчих власників-управителів (джерело: The FATFstudy «The misuse of corporate vehicles, including trust and company service providers» (October 13, 2006), Anex I. Glossary. [Електроннийресурс] - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/methodsandtrends/ documents/themisuseofcorporatevehiclesincludingtrustandcompanyserviceproviders.html).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «довіритель», «протетор», «опікун», «траст».
ДОВІРЧИЙ ФОНД, ЩО СТВОРЕНИЙ ЗА ЗГОДОЮ СТОРІН (ВИРАЖЕНИЙ (ВИСЛОВЛЕНИЙ) ТРАСТ)
(англ. express trust [ιk'spres trΛst])
- фонд, який безпосередньо створений засновником, що зазвичай зафіксовано у вигляді якогось документа, для прикладу, письмового трастового договору. Такі фонди відрізняються від фондів, які створені у силу дій законів та не є результатом чіткого наміру чи рішення засновника щодо створення трасту чи іншого аналогічного правового утворення (так званий конструктивний траст) (джерело: The FATF RBA guidance for trust and companies service providers (TCSPs) (June 17, 2008). Glossary of terminology [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/documents/rba-tcsps.html; The FATF RBA guidance for legal professionals (October 23, 2008). Glossary of terminology [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfrecommendations/ documents/riskbasedapproachguidanceforlegalprofessionals.html).
ДОГОВІР
(англ. contract [' kυntrakt])
- домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV //Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356).
ДОГОВІР АНДЕРРАЙТИНГУ
(англ. underwriting contract ['Λndoraιtιη 'kυntrakt])
- договір, який укладається між торговцем (андеррайтером) та емітентом щодо відчуження цінних паперів та/або здійснення дій чи надання послуг, пов’язаних з таким відчуженням, від імені та за рахунок емітента за винагороду (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007р. за № 52/13319 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - Ст. 235).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «договір», «цінний папір».
ДОГОВІР БАНКІВСЬКОГО ВКЛАДУ (ДЕПОЗИТУ)
(англ. bank deposit contract [bsηk dι,pυzιt Anntrakt])
- договір за яким одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «договір», «банк».
ДОГОВІР БАНКІВСЬКОГО РАХУНКА
(англ. bank account contract [b^ηk oAaont Anntrakt])
- договір за яким банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «договір», «банк».
ДОГОВІР ДОВГОСТРОКОВОГО СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ
(англ. long-term life insurance contract ∣lnιj-t3im laιf In1Jborons Anntrakt∣)
- договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку
- роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010№ 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, /№ 13-14, № 15-16, № 17 /. - Ст. 112).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «договір», «страхування життя», «страхова виплата».
ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ
(англ. contract of agency [Anntrakt ov Aι⅛onsι])
- договір за яким одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003.
- № 40. - Ст. 356);
- договір, за яким одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити певні юридичні дії щодо цінних паперів та/або інших фінансових інструментів від імені та за рахунок другої сторони (довірителя), включаючи внесення змін до договору або розірвання такого договору (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006№ 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007р. за № 52/13319 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - Ст. 235).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «договір», «правочин», «цінний папір».
ДОГОВІР КОМІСІЇ
(англ. commission contract [ko'mιj⅛n 'knntrakt])
- договір за яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356);
- договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або декілька правочинів щодо цінних паперів або інших фінансових інструментів від свого імені за рахунок комітента (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007р. за № 52/13319 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - Ст. 235).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «договір», «цінний папір».
ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ
(англ. contract of sale [ 'knntrakt ov seιl])
- договір за яким одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV //Відомості Верховної Ради України.
- 2003. - № 40. - Ст. 356).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «договір».
ДОГОВІР ЛІЗИНГУ
(англ. lease contract [li:s 'knntrakt])
- договір за яким одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «договір».
ДОГОВІР НА БРОКЕРСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
(англ. brokerage service contract ['brookorι⅛ 's3ivzs 'kυntrakt])
- договір, укладений між торговцем та клієнтом, який передбачає надання торговцем послуг щодо укладання правочинів з цінними паперами або іншими фінансовими інструментами на підставі разових замовлень клієнта (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007р. за № 52/13319 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - Ст. 235). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «договір», «цінний папір».
ДОГОВІР НА ВИКОНАННЯ
(англ. contract for execution ['kυntr^kt for ιeksι'kjuιJ⅛n])
- договір купівлі-продажу (міни, позики, РЕПО) цінних паперів або інших фінансових інструментів, який укладається торговцем (комісіонером, повіреним, управителем) з третьою особою (контрагентом) на виконання умов договору комісії, договору доручення, договору про управління, укладеного між торговцем та його клієнтом, або разового замовлення клієнта до договору на брокерське обслуговування (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007р. за № 52/13319 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - Ст. 235).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «договір», «цінний папір».
ДОГОВІР ПРО ЗБЕРІГАННЯ ЗАПАСІВ ГОТІВКИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
(англ. cash reserves storage contract of the National Bank of Ukraine [k^f π'z3ivz 'stoιπ⅛ 'kυntrakt ov δo 'naφoni b^ηk ov ju:'krein])
- домовленість у письмовій формі між Національним банком та уповноваженим банком про передавання на зберігання до уповноваженого банку запасів готівки Національного банку, зменшення/збільшення запасів готівки на зберіганні, підкріплення запасів готівки на зберіганні, вивезення із запасів готівки на зберіганні не придатної до обігу готівки та надлишків придатної до обігу готівки відповідно до вимог цього Положення (джерело: Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків» від 07.12.2016 № 408 // Офіційний вісник України. - 2017. - № 5. - Ст. 172).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «Національний банк України».
ДОГОВІР НА КОРИСТЬ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ
(англ. contract in favor of a third party [ ,kυntrakt in feiva av a 03:d ,pαιtι])
- договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «договір».
ДОГОВІР НА ПРИДБАННЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ПРИ АНДЕРРАЙТИНГУ
(англ. securities purchase contract at underwriting [sfkjoantiz,p3:fas ⅛ntrakt at ∖ndaraιtnj∣)
- договір купівлі-продажу цінних паперів, який укладається торговцем (андеррайтером) з першим власником (контрагентом) на виконання договору андеррайтингу та на підставі заявки на придбання, а також договір купівлі-продажу цінних паперів, який укладається торговцем (андеррайтером) з емітентом щодо купівлі торговцем (андеррайтером) усіх або частини нереалізованих цінних паперів за визначеною в договорі андеррайтингу фіксованою ціною (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007 р. за № 52/13319 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - Ст. 235).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «договір», «цінний папір».
ДОГОВІР ПОЗИКИ
(англ. loan contract [laon Anntrakt])
- договір за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «договір».
ДОГОВІР ПРИЄДНАННЯ
(англ. adhesion contract [adAkjan Anntrakt∣)
- договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «договір».
ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ
(англ. purchase contract [lp3if⅛s Anntrakt])
- договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (джерело: Про публічні закупівлі: Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII // Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № 9. - Ст. 89).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «договір».
ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ
(англ. services supply agreement ['s3:visiz so'plai o'gri:mont])
- договір за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV //Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «договір».
ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ
(англ. contract on the provision of legal assistance [Anntrakt nn δo pro'vijon ov
,li:gol o'sistons])
- домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (джерело: Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 27. - Ст. 282).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «адвокат», «клієнт».
ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ СТРАХОВИХ АГЕНТСЬКИХ ПОСЛУГ (АГЕНТСЬКА УГОДА)
(англ. contract on the provision of insurance agent services (agency agreement) [Anntrakt nn δo pro'vijon ov in'Joorons 'ei⅛ont ⅛vιsιz ('ei⅛onsi o'gri:mont)])
- письмова угода між страховиком та страховим агентом, в якій визначаються права та обов’язки сторін щодо порядку укладення, обслуговування та виконання договорів страхування, порядок внесення страхових платежів, умови здійснення взаєморозрахунків між ними, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов зазначеної угоди, інші умови за згодою сторін (джерело: Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками» від 18.12.1996 № 1523 // Урядовий кур'єр. - 21.01.1997).
ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ СТРАХОВИХ БРОКЕРСЬКИХ ПОСЛУГ (БРОКЕРСЬКА УГОДА)
(англ. contract on the provision of insurance brokerage services (brokerage agreement) [ Anntrakt nn δo pro'vijon ov in'Jborons 'brookori⅛ 's3:visiz ('brookoπ⅛ o'gri:mont)])
- письмова угода між страхувальником та страховим брокером, в якій визначаються права та обов’язки сторін, порядок і умови набуття чинності договору страхування, що укладається при посередництві страхового брокера, порядок внесення страхових платежів та інформування страхувальника про набуття чинності договору страхування, умови здійснення взаєморозрахунків між ними, відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов зазначеної угоди, інші умови за згодою сторін (джерело: Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками: затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками» від 18.12.1996 № 1523 // Урядовий кур’єр. - 21.01.1997).
ДОГОВІР ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
(англ. joint activity contract [⅛amt ^k'tιvιtz 'kυntr^kt])
- договір за яким сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356);
- двосторонній або багатосторонній договір, що укладається між андеррайтерами з метою організації публічного розміщення цінних паперів (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007р. за № 52/13319 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - Ст. 235).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «договір», «юридична особа», «цінний папір».
ДОГОВІР ПРО УПРАВЛІННЯ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ, ІНШИМИ ФІНАНСОВИМИ ІНСТРУМЕНТАМИ ТА ГРОШОВИМИ КОШТАМИ, ПРИЗНАЧЕНИМИ ДЛЯ ІНВЕСТУВАННЯ В ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ІНШІ ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ
(англ. contract on securities, other financial instruments, and cash management intended for securities and other financial instruments investment [ 'knntrakt υn sι'kjoaπtιz 'λ∂o faι'nsnj⅛l 'ιnstromants and k$f 'm^m⅛mant ιn'tendιd fa sι'kjoaπtιz and 'лба faι'nsnjal 'ιnstromants ιn'vestmant])
- договір, за яким одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк об’єкт (об’єкти) управління в інтересах установника управління або визначених ним третіх осіб за винагороду (джерело: Правила (умови) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами: затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.11.2011 № 1638), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2007р. за № 52/13319 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 6. - Ст. 235).
ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ
(англ. insurance contract [in,Jborons ,knntrakt])
- договір за яким одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40.
- Ст. 356);
- письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (джерело: Про страхування: Закон України від 07.03.1996№ 86/96-ВР//Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 18. - Ст. 78).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «договір», «страхування», «страхувальники», «страховики».
ДОГОВІР УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ
(англ. estate administration contract [ιs4eιt od.minis^reifon ⅛ntrakt])
- договір за яким одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача) (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «договір».
ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ (ФІНАНСУВАННЯ ПІД ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ГРОШОВОЇ ВИМОГИ)
(англ. factoring contract (financing at assignment of money claim) [,fektoiη
⅛ntrakt (fafn^nsiη ot o^ainmont ov kleim)])
- договір за яким одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (джерело: Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40. - Ст. 356). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «договір».
ДОГОВІР ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ
(англ. financial lease contract [fai,n^nfol li:s ⅛ntrakt])
- договір за яким лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) (джерело: Про фінансовий лізинг: Закон України від 16.12.1997 № 723/97-ВР //Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 16. - Ст. 68).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фінансовий лізинг», «лізингодавець», «лізинго- одержувач».
ДОДАТКИ ДО УЗАГАЛЬНЕНИХ МАТЕРІАЛІВ
(англ. case referrals annexes [keιs n'fsralz ⅛neksιz])
- копії документів, які стосуються відомостей про фінансові операції, та інша інформація, пов’язана з узагальненими матеріалами, у письмовій та/або електронній формі (за наявності) (джерело: Порядок надання та розгляду узагальнених матеріалів: затверджено наказом Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства доходів і зборів України, Служби безпеки України «Про затвердження Порядку надання та розгляду узагальнених матеріалів» від 02.12.2013 № 1026/1184/739/484, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2013 р. за № 2170/24702 // Офіційний вісник України. - 2014. - № 3. - Ст. 75).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «узагальнені матеріали», «фінансова операція».
ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
(англ. additional information [o'dιj⅛nl ιιnfo'meιJ⅛n])
- відомості про фінансові операції, які стали об’єктом фінансового моніторингу, та пов’язані з ними фінансові операції, відомості про їх учасників, а також інша наявна у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформація або інформація, яка повинна зберігатися в нього відповідно до вимог законодавства, зокрема інформація з обмеженим доступом, копії документів, або інформація з них, необхідні для виконання завдань, покладених на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 50-51. - Ст. 2057).
ДОДАТКОВІ БЛАГА
(англ. additional benefits [o'dιj⅛nl 'benιfιts])
- кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу) (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, /№ 13-14, № 15-16, № 17 /. - Ст. 112).
ДОДАТКОВІ ПОКАРАННЯ
(англ. additional punishments [o'dιjonl 'pΛnιJmonts])
- позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна.
Штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання (джерело: Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25. - Ст. 131).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «покарання», «види покарань», «основні покарання».
ДОДАТКОВІ УЗАГАЛЬНЕНІ МАТЕРІАЛИ
(англ. additional case referrals [o'dij⅛nl keιs ri'f3rolz])
- відомості, зібрані на основі аналізу додатково одержаної інформації на додачу до раніше поданих узагальнених матеріалів (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII // Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 50-51. - Ст. 2057).
ДОЗВІЛ
(англ. permission [po'mij⅛n])
- документ, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який надає право на експорт чи імпорт товарів. Дозвіл може бути разовим, генеральним або відкритим (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 23. - Ст. 148).
ДОКАЗИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
(англ. evidence in criminal proceedings ['evzdons in 'kriminl pro'siιdiηz])
- фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 9-10. - Ст. 88).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «слідчий», «прокурор», «слідчий суддя».
ДОКАЗИ В СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
(англ. evidence in an administrative offense case ['evidons in on od'ministrotiv o'fεns keis])
- будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (джерело: Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 № 8073-X//Відомості Верховної Ради УРСР. - 1984. - № 51. - Ст. 1122).
ДОКУМЕНТ
(англ. document ['dnkjomont])
- спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 9-10. - Ст. 88);
- матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі (джерело: Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII //Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «інформація», «кримінальне провадження».
ДОКУМЕНТ ЗА ОПЕРАЦІЄЮ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ
(англ. document on operation with the use of electronic payment facilities
['dnkjomont nn ιnpo'reιJ⅛n wιδ δo ju:s ov ιlek'tronιk 'peιmont fo'sιlιtιz])
- документ, що підтверджує виконання операції із використанням електронного платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 137). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «електронний платіжний засіб», «документ на переказ».
ДОКУМЕНТ НА ПЕРЕКАЗ
(англ. transfer document ∣ 'Iransfs: 'dnkjomont])
- електронний або паперовий документ, що використовується суб’єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 137).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «кліринговаустанова», «еквайринговаустанова (еквайр)».
ДОКУМЕНТ НА ПЕРЕКАЗ ГОТІВКИ
(англ. cash transfer document [k^J' ' Iransfs: 'dnkjomont])
- документ на переказ, що використовується для ініціювання переказу коштів, поданих разом з цим документом у готівковій формі (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-111 // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 137).
ДОКУМЕНТ ПРО ГАРАНТІЮ
(англ. warranty document ['wnrontι 'dnkjomont])
- документ, який містить письмове зобов’язання (підтвердження) уповноваженого на це державного органу України або іноземної держави щодо використання в заявлених цілях товарів і видається у формі міжнародного імпортного сертифіката, сертифіката підтвердження доставки чи іншого документа, що містить таке зобо’язання (підтвердження), а також документ, який містить письмове зобов’язання кінцевого споживача, що видається у формі сертифіката кінцевого споживача (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 23. - Ст. 148).
ДОКУМЕНТАРНИЙ ЦІННИЙ ПАПІР
(англ. documentary security [ιdυkjo'mentoπ sι'kjoorιtι])
- паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - Ст. 268).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «цінний папір», «бездокументарний цінний папір».
ДОКУМЕНТИ, ЩО ЗАСВІДЧУЮТЬ ОСОБУ
(англ. documents of identification ['dυkjomonts ov aιιdentιfι'keιj⅛n])
- паспорт громадянина України, для громадян інших країн - паспортний документ, посвідка на проживання особи без громадянства та інші, визначені законодавством, документи (джерело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за № 377/8976// Офіційний вісник України. - 2004. - № 13. - Ст. 908).
ДОКУМЕНТИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ КРАЇНУ ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ
(англ. documents confirming the country of goods origin ['dυkjomonts kon'f3imιp δo 'kvntπ ov godz 'υπ⅛ιn])
- сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 44-45; № 46-47; № 48. - Ст. 552).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «товари».
ДОМАШНІЙ АРЕШТ
(англ. house arrest [haos o'rest])
- заборона підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 9-10. - Ст. 88).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «підозрюваний», «обвинувачений (підсудний)».
ДОМІЦИЛІАНТ
(англ. domiciliation agent [ιdυmιsιlι'eιJ⅛n 'eι⅛ont])
- платник за векселем, який уповноважує доміциліата здійснити платіж за векселем у місці доміциляції - місцезнаходженні доміциліата. Місцезнаходження платника і доміциліата різні. Право доміцилювати вексель, тобто визначати особливе місце платежу (населений пункт, відмінний від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем), належить виключно векселедавцю як у простих, так і в переказних векселях (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 10. - Ст. 444). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «платник (траст)», «вексель», «доміциліат», «вексель простий», «вексель переказний».
ДОМІЦИЛІАТ
(англ. domiciliate [ιdυmιsιlι'eιt])
- особа, яка є особливим платником за векселем за дорученням і за рахунок доміциліанта. Місцезнаходження такої особи і доміциліанта різні (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 10. - Ст. 444). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «платник (траст)», «вексель», «доміциліант».
ДОМІЦИЛЯЦІЙНА ФОРМУЛА
(англ. domiciliation formula [ιdnmιsιlι'eιJ⅛n 'fomjolo])
- напис на векселі, що обумовлює особливе місце платежу, яке відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем. Учиняється векселедавцем (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України.
- 2003. - № 10. - Ст. 444).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «платник (траст)», «вексель».
ДОМІЦИЛЯЦІЯ ВЕКСЕЛЯ
(англ. domiciled bill ['dυmιsaιld bιl])
- призначення за векселем особливого місця платежу, що відрізняється від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем, шляхом проставлення доміциляційної формули. Під час складання векселя векселедавець може зазначити не лише особливе місце платежу, а й особу, яка оплатить вексель у місці доміциляції. Якщо така особа не зазначена, то її може зазначити трасат під час акцепту. Якщо він цього не зробить, то вважається, що акцептант сам виконає платіж у місці доміциляції (джерело: Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України» від 16.12.2002 № 508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 р. за № 174/7495 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 10. - Ст. 444). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «.платник (траст)», «вексель», «доміциляційна формула», «векселедавець», «акцептант векселя».
ДОРОГОЦІННЕ КАМІННЯ
(англ. precious stones [,prej⅛s stoonz])
- природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):
а) першого порядку - алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олександрит;
б) другого порядку - демантоїд, евклаз, жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий, опал благородний чорний, шпінель благородна;
в) третього порядку - аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворіт, циркон, шпінель;
г) четвертого порядку - адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, гесоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, фероортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин (джерело: Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними: Закон України від 18.11.1997 № 637/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 9. - Ст. 34; Банківська енциклопедія /колектив авторів. -ISBN978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).
ДОРОГОЦІННІ МЕТАЛИ
(англ. precious metals [,prej⅛s ⅛etlz])
- золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) (джерело: Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними: Закон України від 18.11.1997 № 637/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 9. - Ст. 34).
ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ
(англ. access to information in the system [⅛kses to,info^eijbn in δo,sιstιm])
- отримання користувачем можливості обробляти інформацію в системі (джерело: Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР //Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 31. - Ст. 286).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «користувач інформації в системі».
ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ
(англ. pre-trial investigation [pri√traιol investfgeijon])
- стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 9-10. - Ст. 88).
ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО
(англ. pre-trial examination [pri√traιol IgiZsmfneiJon])
- форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 9-10. - Ст. 88).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «досудове розслідування», «злочин».
ДОСЬЄ
(англ. profile ['prao.faιl])
- (1) Сукупність документів і матеріалів з якоїсь конкретної справи або питання. (2) Папка з цими матеріалами (джерело: Економічний словник/Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).
ДОТРИМАННЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ТА ВНУТРІШНІХ ПРОЦЕДУР (КОМПЛАЄНС)
(англ. compliance with legislation requirements and internal procedures
(compliance) [kom'plaιons wιδ ιle⅛ιs'leιjan rι'kwaιomonts and in't3:nl pra'siι⅛az (kam'plaians)])
- необхідність знати, розуміти та дотримуватися всіх вимог законодавства України, нормативів, положень і правил, внутрішніх політик, стандартів та кодексів з питань діяльності банку (джерело: Методичні рекомендації щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України» від 28.03.2007 № 98 [Електроннийресурс]//Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/laws/show/v0098500-07/card6#Public).
ДОХІД
(англ. mcome ['ιnkΛm])
- кошти в грошовій або натуральній формі, одержані внаслідок підприємницької чи будь- якої іншої діяльності (джерело: Економічний словник/Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).
Зв’язок з іншими термінами: див. термін «кошти».
ДОХІД З ДЖЕРЕЛОМ ЇХ ПОХОДЖЕННЯ З УКРАЇНИ
(англ. income from the source of their origin from Ukraine ['ιnkΛm from δa so:s av δea 'nπ⅛ιn from ju:'krein])
- будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов>язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов›язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, /№ 13-14, № 15-16, № 17 /. - Ст. 112).
ДОХІД, ОТРИМАНИЙ З ДЖЕРЕЛ ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ
(англ. received income from sources outside Ukraine [ri'si:vd 'ιnkΛm from 'so:siz 'aot'said ju:'krein])
- будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010№ 2755-VI//Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17/. - Ст. 112).
ДОХОДИ
(англ. proceeds ['proosfdz])
- будь-яке майно, що прямо або опосередковано походить або отримано в наслідок вчинення злочину (джерело: The FATF Recommendations General Glossary [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/publications/fatfwcommendatkms/documents/fatf-recommendatkms. html);
- будь-яка економічна вигода, набута злочинним шляхом. Вона може складатись з будь-якої власності (джерело: Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada. gov. ua/laws/show/995_029);
- збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV // Відомості Верховної Ради України. -1999. - № 40.
- Ст. 365; Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 19. - Ст. 665). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «активи», «майно», «злочин».
ДОХОДИ БЮДЖЕТУ
(англ. budget incomes ['bΛ⅛zt 'ιnkΛmz])
- податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ) (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 50, /№ 50-51 /. - Ст. 572).
ДОХОДИ ВІД ЗЛОЧИНУ
(англ. proceeds of crime ['proo.siιdz ov kraιm])
- будь-яке майно, придбане чи отримане, прямо або посередньо, в результаті вчинення будь-якого злочину (джерело: United Nations Convention against Transnational Organized Crime (15.11.2000), a. 2 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.un.org/Docs/ asp/ws.asp?m=A/RES/55/25).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «майно», «злочин».
ДОХОДИ, ОДЕРЖАНІ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ
(англ. proceeds of crime ['proosiιdz ov kraιm])
- будь-яка вигода, одержана внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, яка може складатися з рухомого чи нерухомого майна, майнових та немайнових прав, незалежно від їх вартості (джерело: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII //Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 50-51. - Ст. 2057).
ДОЧІРНЯ КОМПАНІЯ
(англ. subsidiary [sob'sιdjorι])
- юридична особа, яка контролюється іншою юридичною особою (материнською компанією) (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30);
- юридична особа, яка контролюється іншою юридичною особою (материнською компанією) (джерело: Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-ІІІ //Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 1. - Ст. 1). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «юридична особа».
ДРІБНИЙ НАРКОДИЛЕР
(англ. small drug dealer [smo:l drΛg ' di:lo ])
- особа, що поставляє маленькі партії наркотиків (напр., партії героїну до 20 грам) або придбає їх від інших торгівців. Ця категорія, в основному, включає споживачів наркотиків, які, залежно від ситуації, виступають як посередники або самостійно купують невеликі партії наркотиків для їх перепродажу. Вони заробляють кошти на різниці цін купівлі та продажу, часто не маючи іншого джерела доходу, та витрачають свій дохід на придбання нової партії наркотиків, сплачуючи за транспортування та власне споживання (джерело: FATFReport: Financialflows linked to the production and trafficking of Afghan opiates [Електронний ресурс].
- Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Financial-flows-linked- to-production-and-trafficking-of-afghan-opiates.pdf.
ДРОБЛЕННЯ СУМ
(англ. sum split [sΛm split])
- штучна структуризація (ділення) суми фінансової операції, граничний розмір якої визначений відповідними вимогами та обмеженнями, передбаченими банківським, валютним законодавством, законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму, на декілька пов’язаних між собою фінансових операцій, що здійснюються на менші суми (джерело: Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів: затверджене постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів» від 15.09.2016 № 338 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 80. - Ст. 2671). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «фінансова операція».
ДРОП
(англ. drop [drop])
- людина-посередник, яка не маючи на те законних підстав здійснює отримання коштів із застосуванням білого пластику в банкоматах чи касах банків або знімає з власного рахунку (або перераховує на інший рахунок) кошти одержані злочинним шляхом, які надійшли на її рахунок для легалізації. Працюють за наймом, комісійну винагороду, або, навіть, зарплату (джерело: Основи платіжного картознавства: посібник-довідник для прокурорів та суддів /Під заг. редакцією Карпова О.О. - К.: Українська міжбанківська Асоціація членів платіжних систем «ЕМА», 2018. - 86 с.).
Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «кошти», «банк».
Еще по теме Термінологія на літеру Д:
- Термінологія на літеру А
- Термінологія на літеру Б
- Термінологія на літеру В
- Термінологія на літеру Г
- Термінологія на літеру Е
- Термінологія на літеру Ж
- Термінологія на літеру З
- Термінологія на літеру І
- Термінологія на літеру К
- Термінологія на літеру М
- Термінологія на літеру Н
- Термінологія на літеру О
- Термінологія на літеру П