Термінологія на літеру Е

ЕКВАЙР

(англ. acquirer [o’kwazo])

- установа, що надає послуги технологічного, інформаційного обслуговування розрахун­ків, які здійснюються із застосуванням платіжних систем через банкомати, POS-термінали тощо.

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «платіжна картка», «банкомат».

ЕКВАЙРИНГ

(англ. acquiring [o'kwaιoιη])

- послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (дже­рело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 137).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «електронний платіжний засіб», «платіжна система».

ЕКВАЙРИНГОВА УСТАНОВА (ЕКВАЙР)

(англ. acquiring institution (acquirer) [o'kwaιoιη _ιιnstι'tjuιJ⅛n (o'kwaιoo)])

- юридична особа, яка здійснює еквайринг (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 137).

ЕКВІВАЛЕНТ ГРОШОВИХ КОШТІВ

(англ. cash equivalents [kaφ ι'kwιvolonts])

- короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Е. г. к. є різ­новидом фінансових інвестицій, що відображаються на рахунку 35 «Короткострокові фі­нансові інвестиції».

Е. г. к. утримуються для погашення короткострокових зобов’язань, а не для інвестиційних цілей. Для того, щоб інвестицію можна було визначити як Е. г. к., вона повинна вільно конвертуватися у відповідну суму грошей та характеризуватися незначним ризиком зміни вартості. Прикладом Е. г. к. можуть бути казначейські векселі, а також депозитні сертифікати з терміном погашення до 3 місяців. Таким чином, інвестиція визначається, здебільшого, як Е. г. к. тільки в разі короткого строку погашення (протягом трьох місяців або навіть і менше з дати придбання). Інвестиції в інструменти власного капіталу не входять до складу Е. г. к., якщо вони не є за сутністю Е. г. к., наприклад, у випадку привілейованих акцій, придбаних протягом короткого періоду їх погашення і з визначеною датою викупу (дже­рело: Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. - С. 503).

ЕКВІВАЛЕНТИ ГРОШОВИХ КОШТІВ (ГРОШЕЙ)

(англ. cash equivalents [kaφ z'kwιvolonts])

- короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошей і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості (джерело: Націо­нальне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджено наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фі­нансової звітності»» від 07.02.2013 № 73, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за № 336/22868 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 19. - Ст. 665).

ЕКОНОМІЧНА ВИГОДА

(англ. economic benefit [_ιiιko'nυmιk 'benιfιt])

- потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання ак­тивів (джерело: Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV//Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 40. - Ст. 365). Зв’язок з іншими термінами: див.

ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ (СЕНС) ФІНАНСОВОЇ ОПЕРАЦІЇ (англ. financial transaction economic feasibility (sense) [faι^,nsnj⅛l tran'z^kj⅛n _ιiιko'nυmιk _ιfiιzo'bιlιti (sens)])

- аргументоване обґрунтування, що така фінансова операція спрямована на досягнення економічного результату, економічних або особистих цілей, які не порушують вимоги зако­нодавства України або не спрямовані на такі порушення (джерело: Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та 'їх учасників: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки докумен­тів (інформації) про фінансові операції та 'їхучасників» від 15.08.2016 № 369 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 70. - Ст. 2360).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «фінансова операція».

ЕКОНОМІЧНІ НОРМАТИВИ

(англ. economic standards [_ιiιko'nυmιk 'stendodz])

- показники, що встановлюються Національним банком України і дотримання яких є обов’яз­ковим для банків (джерело: Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5. - Ст. 30).

ЕКСПЕРТ

(англ. expert ['eksp3it])

- особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обста­вини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI//Відомості Вер­ховної Ради України. - 2013. - № 9-10. - Ст. 88).

ЕКСПЕРТИЗА

(англ. examination [zg_ιz^mι'neιjn])

- дослідження будь-якого питання обізнаною особою (експертом) з метою надання виснов­ку (джерело: Економічний словник/Й.С.

ЕКСПЕРТИЗА ГРОШОВИХ ЗНАКІВ

(англ. examination of banknotes [zg_ιz^mι'neιjn ov 'b^ηk.noot])

- перевірка грошових знаків і розмінної монети на їх справжність і платіжність. Мета експер­тизи - виявити фальшиві, старі, пошкоджені грошові знаки і монети. Якщо при експертизі пошкоджених знаків буде встановлено їхню справжність і платіжність, банк замінює їх на нові за заявою пред’явника (джерело: Економічний словник/Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «грошові знаки», «банк».

ЕКСПЕРТНА КОМІСІЯ

(англ. expert commission ['eksp3it ko'mιj⅛n])

- комісія Держфінмоніторингу України з розгляду узагальнених матеріалів і додаткових узагальнених матеріалів, підготовлених для подання правоохоронним та розвідувальним органам, склад і повноваження якої затверджуються окремим наказом Держфінмоніторингу України (джерело: Порядок надання та розгляду узагальнених матеріалів: затверджено наказом Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Мініс­терства доходів і зборів України, Служби безпеки України «Про затвердження Порядку надання та розгляду узагальнених матеріалів» від 02.12.2013 № 1026/1184/739/484, зареє­стровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2013 р. за № 2170/24702 // Офіційний вісник України. - 2014. - № 3. - Ст. 75).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «Державна служба фінансового моніторингу України», «узагальнені матеріали», «додаткові узагальнені матеріали».

ЕКСПОРТ

(англ. export ['ekspoιt])

- продаж або передача на інших законних підставах товарів іноземним суб’єктам госпо­дарської та іншої діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів за межі митного кордону України, включаючи реекспорт товарів, у тому числі:

продаж або передача товарів в Україні посольству чи представнику будь-якої юридичної особи іноземної держави, іноземцю чи особі без громадянства;

продаж або передача в Україні чи за її межами права управління (контролю) товарами відповідно юридичній особі іноземної держави чи її представнику, іноземцю чи особі без громадянства, у тому числі через засоби зв’язку;

розкриття технології іноземцю чи особі без громадянства;

фактичне відвантаження товарів з метою подальшої їх передачі або переміщення за межі України (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів вій­ськового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV //Відомості Верховної Ради України.

- (1) Вивезення товару або капіталу за кордон самостійно або із залученням послуг не­залежних маркетингових посередників. (2) Товари, які відправляють до іншої країни на продаж (джерело: Економічний словник/Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич.

- К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «товари».

ЕКСПОРТ (ЕКСПОРТ ТОВАРІВ)

(англ. export (export of goods) ['ekspo:t ('ekspo:t ov godz)])

- продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з виве­зенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів (джерело: Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпорт­ними операціями: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 № 136, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631 // Офіційний вісник України. - 1999. - № 22. - Ст. 1020). При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на терито­рію України (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII//Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 29. - Ст. 377).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «зовнішньоекономічна діяльність», «господар­ська діяльність».

ЕКСПОРТ (ІМПОРТ) КАПІТАЛУ

(англ. export (import) of capital ['ekspo:t (TmpoT) ov 'k^pztl])

- вивезення за межі України (ввезення з-за меж України ) капіталу у будь-якій формі (валют­них коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності (джерело: Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 № 959-XII// Відомості Верховної Ради України.

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «валютні кошти», «господарська діяльність».

ЕКСПОРТ (ОСТАТОЧНЕ ВИВЕЗЕННЯ)

(англ. export (final export) ['ekspo:t ('faιnl ' ekspo:t)])

- митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення (джерело: Митний кодекс України: Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 44-45; № 46-47; № 48. - Ст. 552).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «митні режими», «товари».

ЕКСПРЕСИВНІ НПО

(англ. expressive NPO [ιks'prεsιv εn-pi>oo])

- НПО, що залучені до певних активних заходів, які включають програми зосереджені на спорті та відпочинку, мистецтві та культурі, представлені інтересів та адвокатської діяль­ності (джерело: EU Supranational Risk Assessment Report [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/newsroom/just/item-detail.cfm?item_id=81272).

ЕКСТРАДИЦІЙНА ПЕРЕВІРКА

(англ. extradition inspection [ _ι ekstro'dijbn ιn'spek∫⅛n])

- діяльність визначених законом органів щодо встановлення та дослідження передбачених міжнародним договором України, іншими актами законодавства України обставин, що мо­жуть перешкоджати видачі особи (екстрадиції), яка вчинила злочин (джерело: Криміналь­ний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 9-10. - Ст. 88).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «видача особи (екстрадиція)», «злочин».

ЕКСТРАДИЦІЙНИЙ АРЕШТ

(англ. extradition arrest [_ιekstro'dιJ⅛n o'rest])

- застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою з метою забезпечення її видачі (екстрадиції) (джерело: Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI //Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 9-10. - Ст. 88). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «видача особи (екстрадиція)».

ЕКСТРЕМІСТ

(англ. extremist [ik'stri:mist])

- особа, яка схильна до крайніх поглядів і дій (джерело: Облік та контроль ядерного матеріалу, фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок. Тлумачний словник українських термінів. Словники термінів: українсько-англо-російський, русско-украинско-ан­глийский, english-russian-ukranian / НП 306.7.086-2004. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/en/v0101578-04/ed20040608/find/sp:java-:max1 00?text=%CE%E1%EB%B3%EA%EE%E2%E8%E9+%E7%E2%B3%F2).

ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА

(англ. e-mail address [i:-meil o'dres])

- адреса електронної пошти платника податків, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені, що використовується платником податків для листування з дер­жавними, у тому числі контролюючими, органами та повідомляється шляхом внесення адреси електронної пошти до облікових даних платника податків, зокрема в електронному кабінеті (джерело: Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI// Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13, /№ 13-14, № 15-16, № 17 /. - Ст. 112).

ЕЛЕКТРОННА ІДЕНТИФІКАЦІЯ

(англ. electronic identification [ι_ιlek'trυnιk aι_ιden.tι.fι'keι.J⅛n])

- процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які одно­значно визначають фізичну особу (джерело: Порядок формування, ведення та оприлюд­нення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016№ 3, зареєстровано в Міністерстві юстиції Укра­їни 15 липня 2016 за № 959/29089 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 55. - Ст. 1931). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «фізична особа».

ЕЛЕКТРОННА ПЕЧАТКА

(англ. electronic stamp [ι_ιlek'tronιk stomp])

- електронні дані, які додаються створювачем електронної печатки до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються для визначення походження та перевірки цілісності пов’язаних електронних даних (джерело: Порядок формування, веден­ня та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: затверджено рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій дер­жави або місцевого самоврядування» від 10.06.2016 № 3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 за № 959/29089 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 55.

- Ст. 1931).

ЕЛЕКТРОННА СИСТЕМА ЗАКУПІВЕЛЬ

(англ. electronic procurement system [ιlek'trυnzk pro'kjoomont 'sιstιm])

- інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами (джерело: Про публічні закупівлі: Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII // Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № 9. - Ст. 89).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «веб-портал Уповноваженого органу».

ЕЛЕКТРОННА СИСТЕМА ПРИЙНЯТТЯ СТАВОК

(англ. electronic accept bets system [ιlek'trυnιk ok'sept bets 'sιstιm])

- програмно-технічний комплекс, призначений для фіксації та обліку ставок у державній лотереї, фіксації виплати призів і/або виплати призів, зберігання інформації про проведення лотереї, а також для здійснення інших операцій, пов’язаних з проведенням державної лотереї. Електронна система прийняття ставок складається з центральної електронної системи та терміналів електронної системи прийняття ставок, пов’язаних між собою електронним або іншим зв’язком. Використання електронної системи прийняття ставок не вимагається при проведенні миттєвих лотерей (джерело: Про державні лотереї в Україні: Закон України від 06.09.2012 № 5204-VI //Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 31. - Ст. 369). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «ставка», «приз (виграш)», «лотерея», «дер­жавна лотерея».

ЕЛЕКТРОННЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ

(англ. electronic confirmation of identification [ιlek'tronιk _ιknnfo'meιJ⅛n ov aι_ιdentιfι'keιj⅛n])

- складова частина дистанційної ідентифікації, інформація у вигляді електронної анкети, яка містить підтвердження факту успішної автентифікації користувача системи BankID абонентом-ідентифікатором і дані користувача. Перелік даних користувача відповідає тим, що були визначені в електронному запиті на ідентифікацію (джерело: Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електро­нної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 78. - Ст. 2545).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «система BankID», «автентифікація», «або- нент-ідентифікатор».

ЕЛЕКТРОННЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

(англ. electronic message [ιlek'tronιk 'mesι⅛])

- інформація в електронному вигляді для обміну між абонентами та користувачами сис­теми електронної пошти Національного банку України, а також для використання в про­грамно-технічних комплексах і яка має визначений формат, технологію оброблення згідно з домовленостями між користувачами системи електронної пошти Національного банку України та вимогами відповідних програмно-технічних комплексів (джерело: Положення про систему електронної пошти Національного банку України: затверджено постано­вою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про систему електронної пошти Національного банку України» від 17.04.2018 № 42 //Офіційний вісник України. - 2018. - № 41. - Ст. 1466).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «система електронної пошти Національного банку України», «абонент системи електронної пошти Національного банку», «користувач системи електронної пошти Національного банку».

ЕЛЕКТРОННЕ РОЗРАХУНКОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

(англ. electronic settlement message [ιlek'trυnιk 'setlmont 'mesι⅛])

- електронний документ, який несе інформацію щодо переказу коштів, має такий самий формат, реквізити, порядок формування і технологію оброблення в СЕП, як і міжбанківський електронний розрахунковий документ, але не супроводжується рухом коштів (джерело: Ін­струкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006р. за № 1035/12909 // Офі­ційний вісник України. - 2006. - № 36. - Ст. 2507).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «переказ коштів», «система електронних плате­жів Національного банку (СЕП)», «міжбанківський електронний розрахунковий документ».

ЕЛЕКТРОННИЙ БАНКІВСЬКИЙ ДОКУМЕНТ

(англ. electronic banking document [ιlek'tronιk 'b^ηkzη 'dυkjomont])

- електронний документ, що використовується в банківській діяльності, формат, обов’язкові реквізити і засоби захисту якого відповідають вимогам законодавства (джерело: Інструк­ція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 № 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 р. за № 1035/12909 // Офі­ційний вісник України. - 2006. - № 36. - Ст. 2507).

ЕЛЕКТРОННИЙ ГАМАНЕЦЬ

(англ. electronic purse [ιlεk'tronzk po:s])

- смарт-картка або платіжний додаток до платіжної картки, кошти за операціями з якою(им) обліковуються на консолідованому рахунку емітента. Використання Е. г. дає змогу його держателю в межах встановленого ліміту виконувати платіж за товари (послуги) без вве­дення персонального ідентифікаційного номера. Призначений в основному для здійснення розрахунків і зняття готівки на невеликі суми. Е. г. є одним із типів наперед оплачених платіжних карток (джерело: Банківська енциклопедія /колектив авторів. - ISBN 978-966­346-923-2. - К.: ЦНД НБУ «Знання», 2011. - С. 503).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «емітент», «платіж», «кошти», «готівка».

ЕЛЕКТРОННИЙ ЗАПИТ НА ІДЕНТИФІКАЦІЮ

(англ. e-request for identification [i>π'kwεst for aι_ιdentιfι'keιj⅛n])

- складова частина дистанційної ідентифікації в електронній формі, яку ініціює користувач системи BankID на порталі абонента - надавача послуг (джерело: Положення про Єдину національну систему електронної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про Єдину національну систему електро­нної дистанційної ідентифікації фізичних і юридичних осіб BankID Національного банку України» від 30.08.2016 № 378 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 78. - Ст. 2545). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «дистанційна ідентифікація», «система BankID», «абонент-надавач послуг».

ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДПИС

(англ. electronic signature [ιlek'tronιk 'sιgnιfo])

- дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних (джерело: Про електро­нний цифровий підпис: Закон України від 22.05.2003 № 852-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 36. - Ст. 276).

ЕЛЕКТРОННИЙ ПЛАТІЖ

(англ. wire transfer ['waιo ' transfo(:)])

- будь-яка операція, що відбувається від імені відправника через фінансову установу за допомогою електронних засобів, з метою зробити цю суму коштів доступною для отри­мувача у фінансовій установі отримувачі, незалежно від того чи є відправник та отриму­вач однією особою (джерело: The FATF Recommendations Glossary of specific terms used in Interpretive Note 16 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/ publications/fatfrecommendations/documents/fatf-recommendations.html).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «фінансоваустанова», «відправник», «фінансова установа отримувач», «отримувач».

ЕЛЕКТРОННИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЗАСІБ

(англ. electronic payment instrument [ιlek'tronιk 'peιmont 'ιnstromont])

- платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 137).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «платіжний інструмент», «платіжний при­стрій», «переказ коштів».

ЕЛЕКТРОННИЙ ПРИСТРІЙ

(англ. electronic device [ilek'tronik di'vais])

- чип, що міститься на пластиковій картці або на іншому носії, пам’ять комп’ютера тощо, які використовуються для зберігання електронних грошей (джерело: Положення про елек­тронні гроші в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» від 04.11.2010 № 481, зареє­стровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010р. за № 1336/18631 // Офіційний вісник України. - 2010. - № 100. - Ст. 3571).

ЕЛЕКТРОННИЙ РОЗРАХУНКОВИЙ ДОКУМЕНТ

(англ. electronic settlement document [ilek'tronik 'setlmont 'dokjomont])

- документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи від­повідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами (дже­рело: Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004 № 22, зареєстро­вано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 13. - Ст. 908; Банківська енциклопедія / колектив авторів. - ISBN 978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503).

ЕЛЕКТРОННИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК БАНКІВ УКРАЇНИ ТА ІНШИХ УСТАНОВ

(англ. electronic technological guidebook of banks of Ukraine and other institutions [ilek'tronik _ιtεkno'lo⅛ik(o)l 'gaidbok ov b^ηks ov ju:'krein ond 'λ6o _ιinsti'tjwJ⅛nz])

- систематизований перелік банків, філій, інших установ, що є складовою частиною ін­формаційної мережі Національного банку і використовується під час роботи всіх її про­грамно-технічних комплексів (джерело: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» від 16.08.2006№ 320, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006р. за № 1035/12909 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 36. - Ст. 2507). Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банки», «інформаційна мережа Національного банку».

ЕЛЕКТРОННИЙ ЦИФРОВИЙ ПІДПИС

(англ. electronic digital signature [ilek'tronik 'dι⅛ιtl 'signifo])

- вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний циф­ровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (джерело: Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22.05.2003 № 852-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 36. - Ст. 276).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «електронний підпис».

ЕЛЕКТРОННИЙ ЧЕК

(англ. electronic check [ιlεk'trυnιk tjεk])

- комп’ютерний пристрій, який використовують в окремих системах електронних грошей, зокрема, в НСМЕП. Е. ч. включає в себе картку з інтегральною схемою або в нього мо­жуть бути вмонтовані картки з інтегральною схемою (джерело: Банківська енциклопедія /колектив авторів. -ISBN978-966-346-923-2. - К.: ЦНДНБУ «Знання», 2011. - С. 503). Зв’язок з іншими термінами: див. термін «електронні гроші».

ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ

(англ. electronic money [ιlεk'trυnιk 'mΛni]; e-money [_ιiι'mΛni]; digital cash ['dιd3∑t(o)l k^J])

- цифровий засіб вираження фіатної валюти, що використовується для електронної передачі вартості вираженої у фіатній валюті. Е-гроші представляють собою механізм цифрового переказу фіатної валюти - тобто вони використовуються для електронного переказу валюти та мають статус законного платіжного засобу (джерело: FATFReport: Virtual Currencies Key Definitions and Potential AML/CFT Risks [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Virtual-currency-key-definitions-and-potential- aml-cft-risks.pdf);

- грошова вартість, що зберігається на електронному пристрої, в тому числі магнітному носії, представлені у вигляді вимоги до емітента, яка випускається під час отримання ко­штів для проведення платіжних операцій, як це зазначено в пункті 5 статті 4 Директиви 2007/64/ЄС, та яка приймається фізичною або юридичною особою, відмінною від емітента електронних грошей (джерело: EU Supranational Risk Assessment Report [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/resource.html?uri=cellar:d4d7d30e-5a5a- 11e7-954d-01aa75ed71a1.0001.02/D0C_1&format=PDF);

- одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб пла­тежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.

Випуск електронних грошей може здійснювати виключно банк. Банк, що здійснює випуск електронних грошей, бере на себе зобов’язання з їх погашення.

Випуск електронних грошей здійснюється шляхом їх надання користувачам або комерцій­ним агентам в обмін на готівкові або безготівкові кошти.

Банк, що здійснює випуск електронних грошей, зобов’язаний погашати випущені ним елек­тронні гроші на вимогу користувача (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III // Відомості Верховної Ради України.

- 2001. - № 29. - Ст. 137);

- грошові зобов’язання емітента в електронному вигляді, які знаходяться на електронному пристрої у розпорядженні користувача. Таким пристроєм може бути мікропроцесорна карт­ка, комп’ютер користувача, сервер системи розрахунків, де централізовано зберігаються Е. г. користувачів. У системах, які здійснюють розрахунки в Е. г., банківські рахунки ви­користовуються лише, якщо гроші вводяться та виводяться із системи. При цьому йдеться про банківські рахунки емітента Е. г., а не користувачів. У разі емісії Е. г. традиційні гроші користувачів зараховуються на банківський рахунок емітента. При пред’явленні Е. г. для погашення, традиційні гроші списуються з банківського рахунка емітента і надаються пред’явнику, наприклад торговцю, який реалізував за Е. г. товари чи послуги, або споживачу, якщо він вже не потребує такого платіжного засобу.

Міжнародні банківські установи, зокрема, Банк міжнародних розрахунків та Європейський центральний банк, наголошують, що Е. г. необхідно розглядати окремо від засобів доступу до банківського рахунка, і встановлюють вимоги до емітентів і систем розрахунків Е. г. незалежно від виду носія, на якому вони зберігаються.

Е. г. всіх відомих сьогодні систем є наперед оплаченими і, таким чином, тісно пов’язаними з грошима центральних банків. Саме передоплата традиційними грошима є передумовою для запису на технічному пристрої користувача грошової вимоги до емітента у вигляді Е. г. Ця грошова вимога (або зобов’язання емітента погасити пред’явнику Е. г. традиційними грошима) і використовується для придбання товарів чи послуг у торговців. Ступінь того, як приймаються Е. г. торговцями, залежить лише від домовленостей, досягнутих між ними та емітентом Е. г. Оскільки купівельна спроможність Е. г. потенційно є необмеженою, їх природа характеризується як грошова.

Правове визначення Е. г. для країн Європейського Союзу міститься у Директиві 2000/46/ ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС про започаткування та здійснення діяльності установами-емітентами електронних грошей та пруденційний нагляд за ними від 18 верес­ня 2000 р. Відповідно до статті 1 Директиви, «Е. г. - грошова вартість, яка є вимогою до емітента і яка: (і) зберігається на електронному пристрої; (іі) емітується під час отримання грошових коштів у вартісному розмірі не меншому, ніж емітована грошова вартість; (ііі) приймається як засіб платежу підприємствами, іншими ніж емітент».

Однією з особливостей Е. г., порівняно з традиційними видами грошей, є обмеженість щодо виконання ними функцій засобу платежу і засобу обігу. Як засіб платежу Е. г. мають суттєві технічні обмеження: можливість їх приймання залежить від технічної оснащеності торговців (наявність карт-ридерів, електронних гаманців тощо). Обмежене виконання Е. г. функції збереження вартості, оскільки проценти за Е. г. не нараховуються. Проте якщо в майбутньому суми Е. г., якими володіють фізичні та юридичні особи, збільшуватимуться, ймовірним є відкриття фінансовими посередниками депозитних рахунків Е. г. (джерело: Електронні гроші: світовий досвід і перспективи розвитку в Україні /В.І. Міщенко, О.О. Махаєва, В.В. Крилова. -К.: ЦНДНБУ, 2007. - 108 с.);

- умовна назва грошових коштів, які використовуються їхніми власниками на основі елек­тронної системи банківських послуг. По суті, це кредитні гроші, які приводяться в рух не за допомогою паперових носіїв (банківських білетів, чеків, векселів), а завдяки запрова­дженню в сфері розрахунків найновітніших комп’ютерів і сучасних систем зв’язку. Е. г. є найбільш прогресивним, економічним і зручним носієм грошових функцій. Поява елек­тронних грошей стала можливою завдяки широкому впровадженню в банківську справу, у сферу обслуговування населення комп’ютерної техніки і технології, створенню ефективної системи правового захисту всіх суб’єктів розрахунково-платіжних відносин. Основними компонентами системи забезпечення Е. г. є банківські автомати, касири, кредитні картки, дебетові картки, електронні системи розрахунків у торговельних пунктах, електронна си­стема обслуговування вдома та ін. Широкого розвитку Е. г. набули у США, Японії, ФРН та інших країнах з розвинутою електронною індустрією (джерело: Економічний словник / Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «фіатні валюти», «емітент», «гроші».

ЕМБАРГО (ПОВНЕ АБО ЧАСТКОВЕ)

(англ. embargo (full or partial) [em'bαιgao (fol э 'paιj⅛l)])

- заборона чи обмеження експорту товарів до держав, визначених міжнародними організаці­ями, членом яких є Україна, або до держав, щодо яких проводиться відповідна національна політика (джерело: Про державний контроль за міжнародними передачами товарів вій­ськового призначення та подвійного використання: Закон України від 20.02.2003 № 549-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 23. - Ст. 148).

ЕМІСІЙНІ БАНКНОТИ

(англ. issuing banknotes ['ιjuπη 'Ью1]кпэо1Ц)

- банкноти, які ще не перебували в обігу (джерело: Положення про передавання запа­сів готівки на зберігання до уповноважених банків: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків» від 07.12.2016 № 408 // Офіційний вісник України. - 2017. - № 5. - Ст. 172).

ЕМІСІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ

(англ. electronic payment instruments emission [ιlek'trυnιk 'рехтэп1 'Instromэnts ι'mιj⅛n])

- проведення операцій з випуску електронних платіжних засобів певної платіжної системи (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 137).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «електронний платіжний засіб», «платіжна система».

ЕМІСІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

(англ. securities emission [sι'k^πtιz ι'mιj⅛n])

- сукупність дій емітента, що спрямовані на реєстрацію випуску цінних паперів у Націо­нальній комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх розміщення серед інвесторів в цінні папери та здійснюються в послідовності, встановленій статтею 29 цього Закону.

У разі емісії цінних паперів емітент оформлює відповідне рішення про емісію, вимоги до якого встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Емітент повинен надавати інвестору засвідчену копію рішення про емісію на його запит. Емісія цінних паперів здійснюється емітентом самостійно або через андеррайтера, що уклав з емітентом договір про андеррайтинг (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - Ст. 268).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «цінний папір», «емітент».

ЕМІТЕНТ

(англ. issuer ['ιju^])

- установа, яка випускає передплачені картки та отримує заявки від клієнтів на поповнення або зняття готівки (джерело: Guidance for a Risk-Based Approach to Prepaid Cards, Mobile Payments and Internet-Based Payment Services [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/recommendations/Guidance-RBA-NPPS.pdf);

- суб’єкт господарювання, що «продає» електронні гроші клієнту (споживачу чи бізне­су) в обмін на оплату. Цьому суб’єкту необхідний дозвіл на емісію електронних грошей і його діяльність регулюється другою Директивою ЄС про електронні гроші (джерело: EU Supranational Risk Assessment Report [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// eur-lex.europa.eu/resource.html?uri=cellar:d4d7d30e-5a5a-11e7-954d-01aa75ed71a1.0001.02/ DOC_1&format=PDF);

- юридична особа, у тому числі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Автономна Респу­бліка Крим або міська рада, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади чи міжнародна фінансова організація, які від свого імені розміщують емісійні цінні папери та беруть на себе зобов’язання за ними перед їх власниками (джерело: Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV//Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - Ст. 268);

- банк-резидент, що здійснює випуск електронних грошей і бере на себе зобов’язання з їх погашення (джерело: Положення про електронні гроші в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» від 04.11.2010 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010р. за № 1336/18631 // Офіційний вісник України. - 2010. - № 100. - Ст. 3571).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «юридична особа», «цінний папір», «банк», «елек­тронні гроші».

ЕМІТЕНТ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТІЖНИХ ЗАСОБІВ

(англ. electronic payment instruments issuer [ιlek'tronιk 'peιmont 'ιnstromonts ^,ιjuιs])

- банк, що є учасником платіжної системи та здійснює емісію електронних платіжних за­собів (джерело: Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-III//Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 29. - Ст. 137).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «банк», «платіжна система», «електронний платіжний засіб».

ЕМІТЕНТ-НЕРЕЗИДЕНТ

(англ. non-resident issuer [nυn-'rezιdont 'ιjuιo])

- особа, яка здійснює випуск електронних грошей за межами України для їх використання в міжнародній системі інтернет-розрахунків, відомості щодо якої внесено до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфра­структури (джерело: Положення про електронні гроші в Україні: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей» від 04.11.2010 № 481, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2010р. за № 1336/18631 // Офіційний вісник України. - 2010. - № 100. - Ст. 3571).

ЕСКРОУ РАХУНОК

(англ. escrow account ['εskroo o'kaont])

- рахунок умовного зберігання (ескроу) в іноземній валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют і банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами), та/або в гривнях, що відкритий уповноваженим банком клієнту (іноземному інвестору/резиденту) відповідно до вимог глави 23 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (джерело: Положення про порядок іноземного інвестування в Україну: затверджено постановою Правління Національного банку України «Про врегу­лювання питань іноземного інвестування в Україну» від 10.08.2005 № 280, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2005 р. за № 947/11227 // Офіційний вісник України. - 2005. - № 35. - Ст. 2132).

ЕВРОВАЛЮТА

(англ. eurocurrency ['jooroo_ιkΛronsi])

- валютні кошти, депоновані на рахунках в європейських банках за межами відповідних країн. Рахунки в Є. почали застосовувати в умовах конвертованості валют і «доларового перенасичення», що виник внаслідок хронічного дефіциту платіжного балансу США. Це обумовило розвиток ринку Є., тобто міжнародного ринку короткострокових капіталів. Маючи Є. (долари, марки, франки, фунти стерлінгів та ін.), банки користуються зручним інстру­ментом для проведення кредитних угод на різні терміни (джерело: Економічний словник / Й.С. Заводський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. терміни «валютні кошти», «банк».

ЄВРОДОЛАРИ

(англ. eurodollars [^,jooroo,Jnloz])

- тимчасово вільні кошти в доларах США, розміщені в банках Європи. Використовуються для покриття дефіциту платіжного балансу, поповнення національних грошових ринків (джерело: Економічний словник / Й.С. Завадський, Т.В. Осовська, О.О. Юшкевич. - К.: КОНДОР, 2006. - 356 с.).

Зв’язок з іншими термінами: див. термін «кошти».

ЄВРОПЕЙСЬКА ВАЛЮТНА (МОНЕТАРНА) СИСТЕМА

(англ. European Monetary System (EMS) [jooro,pi:on,mΛnιt(o)ri,sιstom])

- форма організації валютних відносин, координації валютної політики та механізмів ва­лютного регулювання країн Західної Європи. Як форма організації валютних відносин Європейська валютна система почала діяти з березня 1979 р.

Основними рисами ЄВС є: створення колективної валюти; використання валютних інтер­венцій для підтримки ринкових курсів валют у межах погоджених відхилень; стимулювання європейських інтеграційних процесів (джерело: Валютна політика та валютне регулювання / С.В. Науменкова, В.І. Міщенко. - К.: Знання, 2010. - 64 с.).

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК (ЄЦБ)

(англ. European Central Bank (ECB) [jooro,pi:on,sεntr(o)l b^ηk])

- центральний банк Європейського Союзу та Єврозони. ЄЦБ - головний елемент Європей­ської системи центральних банків, до складу якої, крім ЄЦБ, входять центральні банки країн Європейського валютного союзу (ЄВС). ЄЦБ розпочав роботу 1 червня 1998 р. Штаб-квар­тира розташована в Німеччині у Франкфурті-на-Майні.

Діяльність ЄЦБ ґрунтується на засадах незалежності від рішень національних держав і наддержавних органів ЄС. Головні функції ЄЦБ: 1) розробка та реалізація єдиної монетарної та валютної політики Єврозони; 2) утримання та управління офіційними валютними резе- рвами країн Єврозони; 3) емісія готівкового євро; 4) встановлення основних процентних ставок; 5) підтримка цінової стабільності в Єврозоні та рівня інфляції не вище 2% на рік (джерело: Офіційний сайт Європейського центрального банку [Електронний ресурс] - Режим доступу: http//www.ecb.eu).

ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ДЕМОГРАФІЧНИЙ РЕЄСТР

(англ. Unified state demographic register [^,juιnιfaιd steit,di:mo'gr$fik 're⅛isto])

- електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотри­мання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина (джерело: Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 51. - Ст. 716).

ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ

(англ. Unified state register of joint investment institutes ['ju:nifaid steit 're⅛isto ov ⅛oint in'vestmont 'institju:ts])

- сукупність записів про інститути спільного інвестування, які містять інформацію, визначену нормативно-правовими актами Комісії (джерело: Про інститути спільного інвестування: Закон України від 05.07.2012 № 5080-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 29. - Ст. 337).

ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ПІДПРИЄМСТВ І ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ (ЄДРПОУ)

(англ. Unified State Register of Enterprises and Organizations of Ukraine

['ju:nifaid steit 're⅛isto ov 'entopraiziz ond _io:gonai'zeiJ'onz ov ju:'krein])

- автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про всіх юридич­них осіб, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за межами України (джерело: Про державну статистику: Закон України від 17.09.1992 № 2614-XII//Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 43. - Ст. 608).

ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, ФІЗИЧНИХ ОСІБ - ПІДПРИЄМЦІВ ТА ГРОМАДСЬКИХ ФОРМУВАНЬ (англ. Unify state register of legal entities, individuals - entrepreneurs and public formations ['ju:nifai steit 're⅛isto ov 'li:gol 'entitiz _ιindi'vidjoolz -_ιυntropro'n3^ ond 'pΛblik fo:'meijonz])

- єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи (джерело: Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Закон України від 15.05.2003 № 755-IV// Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 31. - Ст. 263).

ЄДИНИЙ КАЗНАЧЕЙСЬКИЙ РАХУНОК

(англ. single treasury account ['siηgl 'trajari a'kaont])

- рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти дер­жавного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знахо­дяться на казначейському обслуговуванні (джерело: Бюджетний кодекс України: Закон України від 18.07.2010 № 2456-VI //Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 50, / № 50-51 /. - Ст. 572).

ЄДИНИЙ РЕЄСТР БОРЖНИКІВ

(англ. unified debitor register [^,juιnιfaιd 'dεbιta 're⅛ista])

- це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна (джерело: Про виконавче провадження: Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII //Відомості Верховної Ради України. - 2016. - № 30. - Ст. 542).

ЄДИНИЙ РЕЄСТР ДОСУДОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ

(англ. unified pre-trial investigations register [^,juιnιfaιd pri:-'traial in_ιvesti'geifanz 're⅛ista])

- створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазна­чених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кри­мінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом (джерело: Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань: затверджено наказом Генеральної прокуратури України «Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» від 06.04.2016 № 139, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 р. за № 680/28810 // Офіційний вісник України. - 2016. - № 46. - Ст. 1674).

ЄДИНИЙ РЕЄСТР ОБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ

(англ. unified register of state property objects ['ju:nifaid 're⅛ιsta av steit 'prnpati 'υb⅛ιkts])

- автоматизована система збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду (лізинг), концесію або заставу, державних підприємств, установ та організацій, а також про корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських структур (джерело: Про управління об'єктами державної власності: Закон України від 21.09.2006 № 185-V//Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 46. - Ст. 456).