Висновки по першому розділу

Використання нових інформаційних технологій у нинішній час розширює можливості для розвитку правової науки. Використання методів і досвіду штучного інтелекту може допомогти вирішити ряд проблем у юридичній теорії і практиці, зокрема таких, як істотне поліпшення якості законів, передача досвіду і професіоналізму висококваліфікованих фахівців в галузі правознавства шляхом комп\'ютерного об\'єктивовання знання.

Технологічний підхід до правового знання – особлива операціональна система діяльнісних актів з юридичним знанням з метою його перекладу із соціуму в штучну інтелектуальну діалогову систему.

Зараз питання специфіки людського знання, особливості взаємозв\'язку його основних рівнів (особистісного й об\'єктивованого) переведені в площину актуальних і винятково важливих практичних проблем. Нові інформаційні технології дають можливість об\'єктивовання знання шляхом подання його в комп\'ютерних системах.

За допомогою інтеграції знань виявляються логіко–методологічні аспекти взаємозв\'язку об\'єктивованого й особистісного знання в сфері правознавства. Перетворення об\'єктивованого знання в живе знання стає соціально значимим у тому випадку, якщо це не механічне перенесення інформації в голову суб\'єкта–індивіда, а перетворення її в особистісне, творчо активне знання.

Суб\'єкт–індивід одержує унікальну можливість специфічним способом об\'єктивувати (візуалізувати) свої особистісні знання й у такій формі їх перетворювати. Отримані за допомогою штучної юридичної системи знання починають сприйматися суб\'єктом–індивідом як особистісно–значимі, що сприяє розвиткові особистісних якостей фахівця в галузі правознавства.

Але в зв\'язку з цим виникли складні проблеми, пов\'язані з перетворенням у комп\'ютерне не тільки соціалізованого, але й особистісного знання. Логіко–методологічне осмислення цих проблем можливо з позицій суб\'єктно–гуманістичної моделі наукового знання.

Технологічний підхід до знань у сфері правознавства характеризується наявністю таких компонентів:

1) особистісного знання експерта–правознавця як матеріалу технології;

2) “прозорої” діалогової комп\'ютерної системи з пояснювальним компонентом;

3) соціального призначення – надання допомоги фахівцям середньої кваліфікації в ситуаціях, що виходять за межі їхньої компетентності, або у випадках, коли необхідно одержати кваліфіковану допомогу по виниклій проблемі в більш короткий термін, ніж це робиться людьми, або консультація віддалених користувачів у режимі on–line. РОЗДІЛ 2