<<
>>

Висновки до першого розділу

Отже, підсумовуючи викладене в першому розділі дисертації, видається за можливе зробити загальний висновок про те, що появі перших конституцій передувало багатолітнє формування політико-правових ідей та поглядів конституційного характеру, в основу яких було покладено вчення про цінність природних прав та свобод людини, народний суверенітет, ідеї розподілу влади, парламентаризму та місцевого самоврядування.

Перші конституції держав виступили, до певної міри, своєрідним узагальненням вище згаданих політико-правових ідей та поглядів. Вони виникають на етапі зміни відживаючого феодального ладу більш демократичною системою суспільних відносин, що було загалом обумовлено цілою низкою причин економічного, соціального, культурного та політико-правового характеру.

Конституційні ідеї, погляди, доктрини та побудовані на них пізніше конституції держав за час свого існування розвивалися, вдосконалювались, набували якісно нового звучання разом із розвитком суспільства та держави. Їхня еволюція найбільш рельєфно проявилася у еволюції змісту конституцій. Найбільш логічним та аргументованим видається підхід, за яким в історії світового конституціоналізму виділяється три основні періоди еволюції змісту конституцій: перший період – кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.; другий період – 1918-1939 рр.; третій період – від 1945 року (так звані періоди – «старих», «нових» та «новітніх» конституцій). В основі кожного з цих періодів лежать певні умови, обставини, закономірності розвитку держави, її нормативно-правової системи, процеси демократизації суспільства; для кожного із цих трьох періодів, а відповідно і до трьох груп конституцій, характерним є свої особливості у змісті та структурі текстів основних законів, сутності їхніх положень, методиці викладення, використанні понятійного апарату і т.д.

Суспільно-політичні процеси періоду національно-визвольної війни українського народу 1648-1654 рр., особливо з врахуванням обставин тогочасного загальноєвропейського демократичного поступу, а також причини виникнення, зміст та практику застосування вітчизняних політико-правових документів того часу та наступних десятиліть, – дають підстави вважати часом зародження (виникнення) в Україні перших політико-правових ідей та поглядів передконституційного та конституційного характеру період від початку національно-визвольної війни українського народу 1648-1654 рр.

і до вигнання гетьмана Івана Мазепи в 1709 р. на еміграцію (сер. ХVІІ ст. – до початку ХVІІІ ст.). При цьому, особливе місце в процесі утвердження в Україні перших політико-правових ідей та поглядів конституційного характеру займає «Правовий уклад та Конституції відносно прав і вольностей Війська Запорозького /.../» (Конституції Пилипа Орлика, 1710 р.). Розвиток політико-правових ідей та поглядів конституційного характеру в Україні було перервано внаслідок фактичної ліквідації автономії України в складі Московської держави та встановлення на українських землях жорсткого режиму національного та соціального гноблення як з боку Російської імперії, так і Польської держави;

Процес початку відродження політико-правових ідей конституційного характеру в Україні припадає на середину ХІХ століття. Від того часу конституційні ідеї в українській політичній та правовій думці пройшли декілька етапів (періодів) свого розвитку, які є взаємозалежні між собою та тісно пов\'язані із історією становлення національної державності українського народу. Цими періодами є: 1) відродження політичних та правових ідей конституційного характеру в Україні (середина ХІХ ст.) та їхній розвиток до 1917 року; 2) розвиток конституційних ідеї в українській політичній та правовій думці міжвоєнного періоду (1918-1939); 3) розвиток конституційних ідей в українській політичній та правовій думці в 50-80 рр. ХХ ст.; 4) розвиток конституційних ідей в Україні після 1990-1991 рр. Запропоновані періоди (етапи) розвитку конституційних ідей в українській політичній та правовій думці у часових рамках загалом відповідають трьом основним періодам («хвилям») еволюції змісту конституцій та конституційних ідей «світового конституційного процесу» («старим, новим та новітнім» конституціям). Так, на основі аналізу змісту, внутрішньої структури, методики викладу головних положень, конституційний проект «Основний Закон Самостійної України» (1905) можна відносити до групи документів першої хвилі конституційних ідей та конституцій (так звана група «старих» конституцій), Конституцію УРН 1918 року, конституційний проект С.Дністрянського (проект Конституції ЗУНР 1920 р.) – до групи документів другої хвилі конституційних ідей та конституцій (так звана група «нових» конституцій), а Конституцію України 1996 року – до «новітніх» конституцій;

Розвиток політичних та правових ідей і поглядів конституційного характеру в Україні в період від середини ХІХ - до початку Першої світової війни заклав основи для утвердження (формування) в українському суспільстві двох основних моделей майбутнього України як конституційної держави: автономно-федеративної та самостійно-соборницької (державницької).

<< | >>
Источник: Стецюк Наталія Василівна. «КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЛІТИЧНІЙ ТА ПРАВОВІЙ ДУМЦІ (середина ХІХ ст. – кінець 80-х років ХХ ст.)». Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Львів -2003. 2003

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до першого розділу:

  1. Розділ 20 і ПРОВЕДЕННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ: ЗАВДАННЯ ТА ЦІЛІ
  2. Висновки до третього розділу
  3. Процесуальне керівництво прокурором проведенням негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ
  4. Розділ 10 Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю прийняття рішень органами розслідування щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій
  5. Розділ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДОЛОГІЧНОЇ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
  6. Висновки до розділу 3
  7. 3.2. Кримінологічні заходи протидії злочинам, що вчиняються особами в складі натовпу
  8. ВИСНОВКИ
  9. Оцінні поняття, які використовують у кримінальному провадженні на підставі угод
  10. Сторона захисту під час судового розгляду у першій інстанції
  11. Місце і роль перегляду судових рішень, ухвалених судами першої інстанції, у механізмі цивільного судочинства
  12. 3.1. Процесуальні особливості перегляду судових рішень суду першої інстанції. Межі розгляду справи
  13. Правові наслідки перегляду судових рішень, ухвалених судами першої інстанції
  14. РОЗДІЛ 1 СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ МВС УКРАЇНИ (1936–2000 рр.): ПРОБЛЕМИ ІСТОРІОГРАФІЇ
  15. Висновки до розділу 2
  16. РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ
  17. РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ США
  18. Висновки до розділу 1
  19. Вплив фінансово-правових поглядів державних діячів першої половини ХІХ ст. на становлення науки фінансового права.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -