Висновки до розділу 4
У розділі 4 роботи «Основні етапи та напрями гармонізації цивільного процесу ЄС та України» було проведене дослідження питань, пов’язаних із з’ясуванням та характеристикою конкретних заходів із гармонізації цивільного процесуального законодавства України та ЄС.
1. До етапів гармонізації цивільного процесу ЄС та України, що перебуває на стадії ухвалення Угоди про Асоціацію і створення зони вільної торгівлі, які повинні бути відображені в Програмі, віднесено такі. По-перше, це запровадження в правову систему України і внесення відповідних змін до законодавства, які мають відображати основні положення законодавчих актів ЄС, що регулюють відносини транскордонного цивільного процесу, що є результатом розвитку спільного ринку. Так Україна забезпечить зі свого боку здійснить необхідні кроки назустріч і забезпечить розширення спільного правового простору, забезпечуючи ефективний захист учасників транскордонних відносин - жителів ЄС, що має відбуватися в таких напрямах:
1) забезпечення режиму вільного обігу судових рішень; 2) узгодження положень про юрисдикцію та правила недопущення паралельного розгляду цивільних і комерційних справ транскордонного характеру в ЄС та Україні; 3) забезпечення ефективного судового співробітництва між судами ЄС та України при розгляді цивільних і комерційних справ транскордонного характеру (вручення судових і позасудових документів, отримання доказів, забезпечення позовних вимог); 4) узгодження цивільного процесуального законодавства України з вимогами директив ЄС (зокрема, Директиви № 2013/11/EU від 21 травня 2013 р. про альтернативні способи вирішення споживчих спорів, Директиви 2002/8/EC від 27 січня 2003 р. про надання правової допомоги, Директиви № 2009/22/ЄС від 23 квітня 2009 р. про судові заборони на захист прав споживачів (кодифікована версія)), а також інших рекомендацій про гармонізацію цивільного процесуального законодавства держав-членів (зокрема, Рекомендації Комісії від 11 червня 2013 р. про спільні принципи для судів щодо компенсаційних механізмів розгляду колективних позовів у державах - членах ЄС та ін.).
На другому етапі зазначене вище дасть можливість запровадити єдиний порядок вирішення цивільних і комерційних спорів транскордонного характеру в ЄС та Україні з метою забезпечення запровадженої Угодою зони вільної торгівлі.
2. Конкретизуючи конкретні заходи з гармонізації цивільного процесу ЄС та України, визначено таке:
1) принцип взаємної довіри при здійсненні правосуддя зумовлює необхідність скасування будь-яких додаткових процедур визнання рішень, які ухвалені в державах-членах, та запровадження режиму вільного обігу судових рішень в Україні та ЄС. Запровадження між Україною та ЄС такого режиму стане еволюційним кроком до розбудови справжнього європейського простору правосуддя та надійним підґрунтям для подальшої гармонізації й адаптації законодавства ЄС;
2) принцип недопущення паралельного розгляду справ різними судами зумовлює необхідність закріплення принципу справедливого судового розгляду тим судом, який може належно здійснити правосуддя, та забезпечення суду правом відмовити у відкритті провадження у справі, якщо в суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа зі спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, і вирішити питання про розгляд справи, якщо тотожна справа розглядається судом іншої держави відповідно до принципу;
3) виходячи із загальних засад права особи на судовий захист, слід забезпечити сторони правом обирати суд, компетентний розглядати спори, що виникають між ними як невід’ємний елемент, який слід гарантувати в чинному законодавстві України.
Еще по теме Висновки до розділу 4:
- Висновки до розділу 2
- Висновки до розділу 3
- Висновки розділу
- Висновки до розділу 3
- Висновки до розділу 2
- Висновки до розділу 1
- Висновки до розділу 2
- Висновки до розділу 1
- Висновки до розділу 4
- Висновки до розділу 1
- Висновки до розділу 2
- Висновки до розділу 3
- Висновки до розділу 1
- Висновки до розділу 1
- Висновки до розділу 2
- Висновки до розділу 1
- Висновки до розділу 2
- Висновки до розділу 4