§ 1. Поняття податкового правопорушення

Як відомо, юридична відповідальність - це вид соціальної відповідальності, сутність якої полягає у застосуванні до право­порушників передбачених законодавством санкцій, що забезпе­чуються у примусовому порядку державою.

Поняття податкового правопорушення, види юридичної відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також процедура притягнення до фінансово- правової відповідальності встановлюються гл. 11 розд. ІІ ПК України.

Єдиною підставою застосування заходів юридичної відпові­дальності є вчинення особою податкового правопорушення, ознаки складу якого визначені чинним податковим законодавством.

Поняття податкового правопорушення наведено у ст. 109 ПК України.

Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законодавець визначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.

Порушення приписів правових норм у суспільстві має не одиничний характер і заподіює суспільству досить істотної шкоди. У цих умовах держава, видаючи норми права, визначає юридичну відповідальність суб’єктів незалежно від їх волі й бажання, що має державно-примусовий характер.

Підставою відповідальності є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Не зупиняючись докладно на аналізі правопорушення, виділимо загальні ознаки, характерні для всіх видів правопорушень, у тому числі й для податкових:

• суспільна небезпека діяння;

• протиправність дій або бездіяльності;

• винна поведінка як результат вільного волевиявлення правопорушника;

• караність.

Правопорушення є саме діянням людей, що включає два варіанти поведінки: активна дія суб’єкта або юридично значуща бездіяльність. Причому подібна поведінка може бути віднесена до правопорушення тільки за умови його суспільної небезпеки, тобто за умови включення наявності шкоди. Заподіюючи шкоду суспіль­ству, правопорушник створює певну юридичну небезпеку або зло­вживає правом. Протиправність у цьому випадку саме і є юридич­ним виявленням суспільної небезпеки діяння, його шкоди для суспільства.

Під складом податкового правопорушення розуміють вста­новлену правом сукупність ознак, при наявності яких діяння особи визнається правопорушенням (об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона).

Об’єктом правопорушення є суспільні відносини, що регу­люються й охороняються правом. У сфері податкового регулювання це відносини, що встановлюють порядок реалізації податкового обов’язку платником податків, порядок обчислення, сплати, справляння податків, податкової звітності й податкового контролю. Фактично об’єктом податкового правопорушення є фінансові інтереси держави, що охоплюють процес формування централізо­ваних грошових фондів за рахунок податків та зборів.

Об’єктивна сторона правопорушення показує його вира­ження зовні. Зміст об’єктивної сторони становить протиправне діяння, його суспільно шкідливі наслідки, причинний зв’язок між діянням і наслідками, що настали. Об’єктивна сторона податкового

130 Гл. 6. Юридична відповідальність за податкові правопорушення правопорушення виявляється протиправністю дії (бездіяльності) суб’єкта, за яке встановлена юридична відповідальність. Цей елемент складу податкового правопорушення характеризує зовнішні прояви правопорушення в об’єктивній дійсності (момент вчинення (закінчення) правопорушення, спосіб, повторність і т. ін.). Об’єктив­на сторона податкового правопорушення виражає систему ознак, що характеризують його зовні. Протиправність дії означає пряму забо­рону на її здійснення відповідною нормою податкового законодав­ства або здійснення такої дії у формі, що суперечить припису правової норми. У цьому випадку протиправність може проявлятися щодо будь-якого видового податкового обов’язку (відсутність податкового обліку; сплата податку із затримкою або в меншому розмірі; ненадання податкової звітності й т. ін.). Бездіяльність є протиправною в тому випадку, якщо обов’язок активних дій прямо передбачений податковим законодавством, а особа, незважаючи на це, відмовляється їх здійснювати.

Суб’єктом правопорушення за ст.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризує внут­рішню сторону правопорушення (на відміну від об’єктивної сторони, яка деталізує зовнішній прояв правопорушення), відобра­жає індивідуальну волю особи, спрямовану на досягнення певних цілей, конкретизує психічні процеси, що відбуваються в її свідо­мості. Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наяв­ністю вини (психічним ставленням особи до вчиненого). Ступінь її разом з мотивом, метою правопорушення залежить від характеру оцінки правопорушником своїх діянь, передбачення суспільно небезпечних наслідків цього. Вина як психічне ставлення суб’єкта до протиправного діяння і його наслідків обумовлює різне поєд­нання інтелектуальних і вольових засад вини, реалізацію її за допомогою свідомості й волі. Виходячи із цього, законодавчо визначаються дві форми вини: намір і необережність.

Податкове правопорушення визнається здійсненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій (бездіяльності), бажала або свідомо допускала настання шкідливих наслідків таких дій (бездіяльності).

Податкове правопорушення визнається вчиненим з необереж­ності, якщо особа, яка його вчинила, не усвідомлювала проти­правного характеру своїх дій (бездіяльності), або шкідливого хара­ктеру наслідків, що виникли через ці дії (бездіяльність), хоча повинна була й могла це усвідомлювати.

Визначення форми вини може ускладнюватися стосовно юридичних осіб. У цьому випадку податкове правопорушення організацій може розглядатися як наслідок неправомірної поведінки декількох осіб. Вина останніх також може реалізовуватися в різних формах і передбачати поєднання різних форм відповідальності.

Законодавчо класифікувати конкретні склади податкових правопорушень доцільно за двома напрямками:

а) матеріальні склади, пов’язані в основному із прихованням або заниженням доходу, прибутку;

б) формальні склади, що полягають у неподанні або несвоє­часному поданні в податковий орган необхідних документів. Такий розподіл дозволить сформулювати загальні підходи при диференціа­ції санкцій, закласти стійкі критерії. Так, щодо матеріальних скла­дів, може йтися про розмір прихованого або заниженого прибутку, 132 Гл. 6. Юридична відповідальність за податкові правопорушення доходу, залежно від чого й варіювалися б санкції й навіть вид відповідальності. Щодо документальних складів, подібним критерієм може бути строк затримки документів, їх характер.

Види податкових правопорушень. Класифікація податкових правопорушень може здійснюватися за різними критеріями залежно від:

• галузей і характеру санкцій (кримінальна; адміністративна; фінансова);

• ступеня суспільної небезпеки (податкові злочини; податкові провини).

Розподіл податкових правопорушень залежно від ступеня суспільної небезпеки на злочини й провини фактично переплі­тається з попереднім критерієм, що передбачає галузеву класифі­кацію, відповідно до якого злочини кваліфікуються кримінально- правовими нормами, тоді як провини - адміністративними й фінан­сово-правовими нормами;

• об’єкта (пов’язані з приховуванням об’єкта оподаткування; заниження об’єкта оподаткування; відсутність обліку об’єкта опо­даткування або ведення його обліку з порушенням установленого порядку; несвоєчасна сплата податку чи збору; ненадання докумен­тів та іншої інформації й т.

Можлива й більш вузька класифікація податкових правопо­рушень. Як такі підстави може бути виділений поділ податкових правопорушень:

1) за суб’єктним складом (податкові правопорушення, вчинені винятково фізичними особами; податкові правопорушення, вчинені тільки організаціями; податкові правопорушення, що передбачають змішаного суб’єкта відповідальності й здійснюються як фізичними особами, так і організаціями);

2) за особливостями статусу суб’єкта правопорушення (податкові правопорушення, вчинені платниками податків і зборів; податкові правопорушення, вчинені податковими агентами; подат­кові правопорушення, вчинені банками; податкові правопорушення, вчинені іншими зобов’язаними особами);

3) за особливостями об’єктивної сторони податкового право­порушення (податкові правопорушення, вчинені діями суб’єктів правопорушень; податкові правопорушення, вчинені в результаті бездіяльності; податкові правопорушення, вчинені як результат су­купності дії і бездіяльності й т. ін.).

Таким чином, наявність податкового правопорушення є підставою для притягнення до юридичної відповідальності.