§ 2. Податкова декларація та інша податкова звітність

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначен­ням об’єктів оподаткування та податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Податкова декларація - це документ, який подає платник податку до контролюючого органу в терміни і за формою, встановленими законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений законодавством звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкові декларації приймає контролюючий орган без попередньої перевірки зазначених у них показників. Якщо відповідно до правил подат­кового обліку, визначених законами, податкова звітність щодо окремого податку, збору (обов’язкового платежу) складається наростаючим підсумком, то податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації, при цьому остання не надається. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов’язань. Платник подат­ків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’я­зання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого законодавством для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.

Форма податкової декларації повинна містити обов’язкові рек­візити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити:

• тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

• звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

• звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточ­нюючого розрахунку);

• повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

• код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДПС і мають відмітку у паспорті);

• місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

• найменування органу ДПС, до якого подається звітність;

• дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

• ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

• підписи платника податку - фізичної особи та/або посадо­вих осіб платника податку, визначених ПК України, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнен­ня документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні і фізичні особи - платники податків, їх представники та податкові агенти.

Для уникнення непорозумінь у стосунках з платниками встановлено, що форми звітів повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку (збору). Порядок їх складання затверджується центральним контролюючим органом.

Податкова звітність повинна відповідати вимогам інформа­тивності, достовірності, належності, аналітичності та контрольної придатності.

ПК України встановлює порядок подання податкової звітності платниками до органів ДПС. У цьому контексті перш за все визна­чено відповідальних за подання звітності, спосіб та періодичність подання, місце та терміни подання. Платнику надається право обирати один з трьох способів подання податкової звітності:

• особисто або через уповноважену особу;

• поштою з повідомленням про вручення та з описом про вкладення;

• засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Орган ДПС зобов’язаний без попередньої перевірки (крім перевірки наявності обов’язкових реквізитів) та будь-яких інших умов прийняти податкову звітність платника. Податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою за наявності однієї з таких умов:

• відмітка (штамп) органу ДПС, яким отримано податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання;

• квитанція про отримання податкової декларації (у разі її подання засобами електронного зв’язку);

• поштове повідомлення з відміткою про вручення органу ДПС у разі надсилання поштою податкової декларації;

• відсутність повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації у встановлений строк.

Надходження заяви платника, у якій викладаються порушення (на його думку) порядку приймання податкової звітності посадо­вими особами органу податкової служби, зумовлює проведення службового розслідування.

З метою одночасного захисту прав платників та дотримання фіскальних інтересів держави передбачено порядок внесення змін до податкової звітності. Основних шляхів реалізації цієї процедури є три: подання нової декларації з виправленими показниками; надання уточнюючого розрахунку до податкової декларації; уточнення показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого виявлені помилки.

Подання нової податкової декларації можливо у випадку, коли термін звітування за відповідний період ще не минув. Тоді як звіт платника податку сприймається остання з наданих декларацій, а санкції за допущені помилки у розрахунках показників раніше наданих звітів за цей же період, що призвели до заниження податкових зобов’язань, не застосовуються.

Кожен платник податків, будь-який громадянин, особа без грома­дянства чи іноземець має право звернутися до контролюючих органів податкової та митної служби України для отримання консультацій з питань практичного використання норм податкового права.

Податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків щодо практичного викорис­тання норми закону або нормативно-правового акта з питань адмі­ністрування податків і зборів, контроль за справлянням яких покла­дено на такий контролюючий орган.

За вибором платника податкова консультація надається в письмовій або усній формі. Податкова консультація в усній або письмовій формі не має юридичної сили. Письмова податкова консультація може застосовуватися платником податків у вирішенні податкових спорів. Податкова консультація з конкретного питання повинна бути оформлена відповідно до встановленого порядку документообігу.