Система органів державного управління і контролю в сільському господарстві

Систему органів державного регулювання сільського госпо­дарства складають: державні органи, які здійснюють законодав­че та програмне забезпечення розвитку сільського господарства України; державні органи та органи місцевого самовря^угання, які здійснюють безпосередньо заходи державного регулювання, тобто наділені виконавчо-розпорядчими функціями; державні органи, які здійснюють контроль та нагляд за дотриманням за­конодавства у сфері сільського господарства, тобто наділені контрольно-наглядовими функціями.

Відповідно до Конституції України єдиним органом зако­нодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада Укра­їни. Саме цим органом приймаються основоположні засади ре­гулювання аграрних правовідносин та програми розвитку сіль­ського господарства. Загальні повноваження щодо регулювання аграрних правовідносин покладені також на Президента Укра­їни. Систему виконавчих органів загальної компетенції, що ре­гулюють відносини в сільському господарстві, очолює Кабінет Міністрів України.

Центральним органом виконавчої влади, на який покладені функції спеціального регулювання аграрних правовідносин, є Міністерство аграрної політики і продовольства України (Мін- агрополітики). Це міністерство діє на підставі положення, за­твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лис­топада 2015 року Мінагрополітики є головним органом у си­стемі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує:

1) формування та реалізацію державної аграрної політики, дер­жавної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва; 2) формування та реалізацію державної політики у сферах рибного господарства та рибної промисловості, охо­рони, використання та відтворення водних біоресурсів, регу­лювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту риб­ного господарства, лісового та мисливського господарства, ве­теринарної медицини, безпечності та окремих показників яко­сті харчових продуктів, у сферах карантину та захисту рослин, насінництва та розсадництва, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру державного нагляду (контролю) в АПК у частині дотримання земельного законо­давства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Перелік функцій Міністерства аграрної політики та продо­вольства України надзвичайно широкий. Серед покладених на нього завдань можна виокремити такі основні групи:

1) прийняття участі у правотворчій діяльності (узагальнює практику застосування законодавства, розробляє пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правових актів, погоджує про­екти законів, інших актів законодавства, готує висновки і про­позиції до проектів актів законодавства; здійснює нормативно- правове регулювання питань, що належать до його компетенції, приймає участь у підготовці технічних регламентів і стандартів; розроблює рекомендації та заходи щодо забезпечення родючості ґрунтів і застосування агрохімікатів, а також механізмів еконо­мічного стимулювання здійснення заходів щодо використання та охорони земель і підвищення родючості ґрунтів тощо);

2) встановлення галузевих правил діяльності (визначає обсяги вирощування цукрових буряків для виробництва цукру в ме­жах квоти «А»; визначає порядок процедури присвоєння від­повідного статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві, бонітування тварин та ведення племінного обліку; встановлює порядок здійснення ідентифікації та реєстрації тварин тощо);

3) забезпечення здійснення реєстрації та ведення реєстрів (здійснює ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання; проводить реєстра­цію насаджень технічних і столових сортів винограду у госпо­дарствах усіх форм власності, а також списання виноградників усіх форм власності, які закладені за ра^хунок державних кош­тів; проводить державну реєстрацію суб'єктів племінної справи у тваринництві, племінних і підконтрольних тварин та селек­ційних досягнень у тваринництві; формує інформаційний банк даних про стан ґрунтів земель сільськогосподарського призна­чення; формує галузевий фонд нормативних документів у сфері стандартизації; веде реєстри сільськогосподарських дорадників, експертів-дорадників та дорадчих служб; Державний реєстр за­явок на сорти рослин (Реєстр заявок), Державний реєстр прав власників сортів рослин (Реєстр патентів), Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні (Реєстр со­ртів), Реєстр представників з питань інтелектуальної власності на сорти рослин, державні книги племінних тварин, Державний реєстр суб'єктів племінної справи у тваринництві та Державний реєстр селекційних досягнень у тваринництві, Державний ре­єстр технічних засобів для агропромислового комплексу Укра­їни, інші реєстри відповідно до закону);

4) здійснення державної підтримки сільськогосподарських това­ровиробників (забезпечує підтримку підприємств сфер агропро­мислового виробництва, особистих селянських і фермерських господарств, сільськогосподарської кооперації; здійснює заходи щодо економічного стимулювання виробників харчової про­дукції, задоволення потреб населення у продуктах харчування та насичення продовольчого ринку харчовими продуктами; здій­снює заходи, спрямовані на вдосконалення зовнішньоекономіч­ної діяльності, захист інтересів вітчизняних товаровиробників сільськогосподарської продукції на зовнішньому ринку та роз­виток внутрішнього ринку);

5) проведення сертифікації і атестації (здійснює сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів, присвоєння відповідного ста­тусу суб'єктам племінної справи у тваринництві; видає сертифі­кат на право надання дорадчих послуг; видає патенти на сорти рослин і свідоцтва про авторство на сорти рослин тощо);

6) здійснення стимулювання розбудови інфраструктури сільсь­кого господарства (вживає заходів, спрямованих на техніко-тех- нологічне переоснащення сфер агропромислового виробництва, сприяє розвитку машинобудування для АПК, енергозбережен­ня, координації інноваційних проектів; готує пропозиції щодо формування та розвитку ринкових механізмів і принципів за­безпечення підприємств АПК технічними засобами, обладнан­ням, зокрема для виробництва біопалива, запасними частина­ми, пально-мастильними матеріалами та іншими енергоресурса­ми; розробляє і здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури аграрного та продовольчого ринку, зокрема біржового, оптових ринків сільськогосподарської продукції, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, кредитних спілок, страхових ком­паній, виставок, ярмарків тощо).

Наведений перелік функцій та завдань Міністерства аграрної політики та продовольства України є далеко не вичерпним, що пояснюється необхідністю регулювання різних галузей АПК та різних видів аграрних правовідносин.

Управлінські функції у сфері регулювання відносин у сіль­ському господарстві реалізуються також низкою інших органів виконавчої влади. Відповідно до Закону України «Про централь­ні органи виконавчої влади» до органів виконавчої влади, окрім міністерств, відносяться служби, агентства та інспекції. У разі якщо більшість функцій центрального органу виконавчої вла­ди складають функції з надання адміністративних послуг фізич­ним і юридичним особам, центральний орган виконавчої влади утворюється як служба. Регулювання відносин у сільському го­сподарстві здійснюють кілька служб.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру України (Держгеокадастр) є центральним органом ви­конавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра аграрної політики та продовольства, який реалізує державну політику у сфері то­пографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних від­носин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в АПК в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості Грунтів. Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та ка­дастру затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спря­мовується і координується Кабінетом Міністрів України че­рез міністра аграрної політики та продовольства, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах без­печності та окремих показників якості харчових продуктів, ка­рантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вжи­вання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в ме­жах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадницт- ва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), дер­жавного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і ре­кламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біоло­гічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях АПК незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогоспо­дарської продукції і продуктів харчування.

Відповідно до законодавства у разі якщо більшість функ­цій центрального органу виконавчої влади складають функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфе­ри його управління, центральний орган виконавчої влади утво­рюється як агентство. Регулювання відносин у сільському го­сподарстві здійснюють кілька агентств.

Державне агентство рибного господарства (Держрибагент- ство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України че­рез міністра аграрної політики та продовольства, який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної про­мисловості, охорони, використання та відтворення водних біо- ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства. Положення про Державне агент­ство рибного господарства України затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року

Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагент- ство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність яко­го спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра аграрної політики та продовольства, який ре­алізує державну політику у сфері лісового та мисливського гос­подарства. Положення про Державне агентство лісових ресурсів України затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 року.

Державне агентство водних ресурсів України (Держводагент- ство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України че­рез міністра екології та природних ресурсів, який реалізує дер­жавну політику у сфері розвитку водного господарства та гі­дротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів. Положення про Дер­жавне агентство водних ресурсів України затверджене постано­вою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року.

У разі якщо більшість функцій центрального органу вико­навчої влади складають контрольно-наглядові функції за дотри­манням державними органами, органами місцевого самовряду­вання, їх посадовими особами, юридичними та фізичними осо­бами актів законодавства, центральний орган виконавчої влади утворюється як інспекція. Слід зазначити, що спеціальних ін­спекцій, які б здійснювали контроль і нагляд у сфері сільського господарства, наразі немає. Окремі загальні функції контролю і нагляду виконує Державна екологічна інспекція України.

Указана система органів виконавчої влади у сфері регулю­вання відносин у сільському господарстві склалася у результаті прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимі- зацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10 ве­ресня 2014 року. Даною постановою було, зокрема, реорганізо­вано Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України, яка була приєднана до створеної Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Положеннями постанови було ліквідовано спеціалізовану Дер­жавну інспекцію сільського господарства, а її функції було пе­рекладено на низку інших органів. Так, функції із здійснення реєстрації та обліку машин, державного нагляду (контролю) в частині експлуатації та технічного стану машин, функції із здійснення сертифікації насіння і садивного матеріалу, держав­ного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рос­лин, насінництва та розсадництва, здійснення державного кон­тролю за якістю зерна та продуктів його переробки; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біоло­гічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях АПК незалежно від їх підпорядкування і форми власності; здійснення радіаційно­го контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільського­сподарської продукції і продуктів харчування - на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту спо­живачів, функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості Грунтів - на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру.

6.3.