Адміністративні правопорушення в сільському господарстві

Серед адміністративних проступків у сільскому господарстві Національній поліції України підвідомчі порушення, зазначені в ч. 2 ст. 106¹: «Невжиття землекористувачами або землевласниками на закріплених за ними земельних ділянках заходів щодо знищення дикорослих конопель чи снотворного маку»^[92].

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сферах охорони здоров'я населення та обігу наркотичних засобів, психот­ропних речовин і прекурсорів. Незаконний обіг наркотичних засо­бів, психотропних речовин і прекурсорів - це діяння, пов'язані з культивуванням рослин, що містять наркотичні речовини, розроб­кою, виробництвом, відпуском, виготовленням, зберіганням, розпо­ділом, торгівлею, використанням, переміщенням на території Укра­їни та за її межі наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які здійснюються з порушенням вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»^[93].

Об’єктивна сторона цього правопорушення полягає у бездіяль­ності землекористувачів або землевласників щодо знищення дико­рослих конопель чи снотворного маку на закріплених за ними зе­мельних ділянках.

Суб’єкт адміністративного проступку - громадяни і посадові особи. Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується ная­вністю вини у формі умислу чи необережності.

4.4. Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку (чч. 1, 2, 3, 4, 6 ст. 109, ст. 110, ч. 3 ст. 114, ч. 1 ст. 115, ст. 1162, ч. 2 ст. 117, чч. 1, 2 ст. 119, чч. 1, 2, 3, 5, 6, 8, 10, 11 ст. 121, ст. 1211, ст. 1212, чч. 1, 2, 3, 5 ст. 122, ч. 1 ст. 123,

ст. 1241, 125, чч. 1, 2, 4 ст. 126, чч. 1, 2, 3

ст. 127, ст. 128-129, ч. 1 ст. 1321, чч. 1, 2, 5 ст. 133,

чч. 3, 6, 8, 9, 10, 11 ст. 1331, ч. 2 ст. 135, ст. 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), ст. 137, чч.

Органам Національної поліції України підвідомча велика кіль­кість адміністративних проступків у галузі транспорту, шляхового господарства і зв’язку. Їх повний перелік зазначений у ст. 222 Коде­ксу України про адміністративні правопорушення^[94]. Зокрема, до них належать:

1) порушення правил з охорони порядку і безпеки руху на за­лізничному транспорті;

2) порушення водієм правил керування транспортним засо­бом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами;

3) порушення правил перевезення пасажирів під час надання послуг з перевезення пасажирів;

4) керування транспортним засобом особою, яка не має відпо­відних документів на право керування таким транспортним засо­бом або не пред’явила їх для перевірки;

5) випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних докумен­тів, передбачених законодавством;

6) порушення правил перевезення небезпечних речовин і пре­дметів на транспорті;

7) порушення правил надання послуг та вимог безпеки під час надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобіль­ним транспортом;

8) порушення правил, норм і стандартів при утриманні авто­мобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної забо­рони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт.

Більшість із вказаних проступків полягають у порушенні пра­вил дорожнього руху. Адміністративні проступки у сфері безпеки дорожнього руху є найпоширенішими серед усіх адміністративних проступків. Отже, безпосереднім об’єктом більшості складів право­порушень в зазначеній сфері є суспільні відносини у сфері безпеки дорожнього руху.

Стаття 16 Закону України «Про транспорт» від 10.11.1994 № 232/94-ВР говорить, що підприємства транспорту зобов’язані забезпечувати безпеку життя і здоров’я громадян, безпеку експлуа­тації транспортних засобів, охорону навколишнього природного середовища^[95].

Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII говорить, що міністерства, інші центральні органи виконавчої вла­ди та об’єднання у межах своєї компетенції забезпечують безпеку дорожнього руху, несуть відповідальність за виконання державних і галузевих програм у сфері дорожнього руху, видають нормативні акти про дорожній рух, що не суперечать законодавству про дорож­ній рух, сприяють підприємствам, установам та організаціям, що входять до їх складу, у здійсненні заходів, спрямованих на забезпе­чення безпеки дорожнього руху^[96].

Крім того, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання розробляють і здійснюють за­ходи для забезпечення безпеки дорожнього руху, проводять у тру­дових колективах профілактичну роботу з дотримання вимог законо­давства про дорожній рух, за згодою з первинними профспілковими організаціями включають до колективних договорів вимоги щодо форм впливу на членів трудового колективу в разі порушення ними обов’язків учасників дорожнього руху, встановлених чинним зако­нодавством про дорожній рух.

Серед адміністративних проступків, передбачених главою 10 КУпАП^[97] та підвідомчих Національній поліції, можна виокремити:

- проступки у сфері охорони порядку і безпеки руху та заліз­ничному, річковому, морському транспорті;

- проступки, що пов’язані з безпекою експлуатації особистого автотранспорту (т. з. порушення правил дорожнього руху);

- проступки, що пов’язані з порушенням порядку надання послуг транспортом (порушення правил перевезення вантажів, пасажирів, допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння);

- проступки, пов’язані з порушенням правил, норм і стандар­тів при утриманні автомобільних доріг і вулиць.

Об’єктивна сторона розглядуваних правопорушень може хара­ктеризуватися як виключно діянням, наприклад: допуск до керу­вання транспортним засобом особи, яка не має права на керування транспортним засобом, перевищення встановлених обмежень шви­дкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год. (формаль­ний склад), - так і настанням певних наслідків та наявністю при- чинно-наслідкового зв’язку (матеріальний склад). До останніх на­лежать, зокрема, проступки, передбачені ст. 109 та 110 КУпАП: пош­кодження внутрішнього обладнання пасажирських вагонів, скла локомотивів і вагонів, пошкодження залізничної колії, захисних лісонасаджень, снігозахисних загороджень та інших колійних об’єктів, споруд і пристроїв сигналізації та зв’язку^[98].

Серед додаткових ознак об’єктивної сторони можна виділити: місце вчинення проступку - перехід пішоходом проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами (ст. 127 КУпАП); умови вчинення - в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений (ч. 1 ст. 123 КУпАП), непокора сигналам регулювання дорожнього руху (ст. 127 КУпАП); участь у відносинах із правопорушником представників органів держави ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам (ст. 124¹ КУпАП) ^[99].

Суб'єкти адміністративних проступків, підвідомчих Національ­ній поліції, що містяться у главі 10 Кодексу України про адміністра­тивні правопорушення, мають як загальні, так і спеціальні ознаки. До загальних належать ті, відповідно до яких це має бути фізична осудна особа, яка досягла віку адміністративної відповідальності. Спеціальними ознаками визнаються такі, що вказують на особливо­сті правового становища суб'єктів і дозволяють диференціювати їх відповідальність. До таких ознак можна віднести посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транс­портних засобів, громадян суб'єктів господарської діяльності, воді­їв, осіб, які не мають права керування, пішоходів тощо.

Слід додати, що проступки у сфері безпеки дорожнього руху, крім загальних і спеціальних суб'єктів, учиняють особи, правовий статус яких визначається окремими статтями КУпАП, а саме непов­нолітні (ст. 13 КУпАП), військовослужбовці та інші особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів (ст. 15 КУпАП)^[100].

Так, у разі вчинення транспортних проступків неповнолітніми від 16 до 18 років за ст. 121-127 КУпАП вони підлягають адмініст­ративній відповідальності на загальних підставах. Але з урахуван­ням характеру вчиненого правопорушення та особи правопоруш­ника до них можуть бути застосовані заходи виховного характеру, передбачені ст. 24¹ КУпАП.

Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв'язку та за­хисту інформації України, поліцейські за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

У разі порушення правил дорожнього руху водіями транспорт­них засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. По­садові особи Національної поліції, яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопору­шення відповідним органам для вирішення питання про притяг­нення винних до дисциплінарної відповідальності.

Суб’єктивна сторона адміністративних проступків у сфері тран­спорту може характеризуватися як умислом, так і необережністю З необережності вчиняється значна кількість проступків у сфері без­пеки дорожнього руху, наприклад за ст. 122, 125, 127 КУпАП¹⁰¹.

У той же час можлива й умисна форма вини, зокрема у випадках пошкодження внутрішнього обладнання та стекол автобусів, мар­шрутних таксі, тролейбусів або трамваїв (ст. 119 КУпАП), допуску до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, або у хворобли­вому стані, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ст. 129 КУпАП), здійснення регулярних перевезень пасажирів на постійних маршрутах без укладення дого­вору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом або без паспорта маршруту (ст. 133¹ КУпАП).

Більш детально повноваження Національної поліції щодо про­вадження у справах про ці проступки та накладання адміністратив­них стягнень будуть розглянуті у наступних розділах підручника.

4.5.