§ 3. «Прусський» та «американський» шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві
Первісне накопичення капіталу в Німеччині в основному проходило лише в XIX ст. і було пов’язане з ліквідацією кріпосного права. За законами селяни при звільненні повинні були віддати частину своєї землі поміщикам і в якості викупу заплатити їм суму, яка в 20 разів перевищувала величину річної ренти.
В результаті проходила капіталізація ренти, тому що для поміщика феодальна рента перетворюва- лась в дохід з капіталу: поклавши викуп в банк, поміщик продовжував би отримувати у вигляді процентів такий же дохід, який він раніше отримував у вигляді оброку з селян.Прусський шлях був найбільш важким і соціально несправедливим для селян. Невеликі ділянки землі, які не забезпечували життя селянина, прив’язували його до попереднього пана, дозволяли експлуатувати працю селянина напівфеодальними методами. Такі «батраки» з наділом складали саму безправну частину населення. Але для розвитку сільського господарства цей шлях виявився сприятливим, тому що поміщики (юнкери) переходили до великого товарного виробництва.
Таким чином, розвиток капіталізму в сільському господарстві Німеччини проходив шляхом перетворення феодальних помість у великі капіталістичні господарства, шляхом перетворення поміщиків в сільських капіталістів, а селян — у найманих працівників.
Чому цей шлях названо прусським, а не німецьким? Тому що єдиної німецької держави поки не було, а найбільшою з німецьких держав була Пруссія.
Американський шлях — це шлях розвитку фермерських господарств, але на відміну від європейських держав — без великого землеволодіння вчорашніх феодалів, без пережитків феодалізму. Він розпочався із «Закону про гомстеди» (1862 р.), за яким кожний громадянин США міг отримати практично безплатно ділянку землі в 70 га. при умові, що буде використовувати її для ведення фермерського господарства. Такі ділянки були названі гомстедами. В результаті американський фермер весь дохід використовував для підвищення технічного рівня свого господарства.