<<
>>

§ 2. Особливості промислового перевороту у Франції та Німеччині та США

Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії, і був затяжним. Перші машини тут з’явилися ще в кінці XVIII ст., але не мали широкого застосування.

Промислове піднесення відбулося у 1805-1810 pp. в часи правління Директорії та Наполеона, які активно підтримували промисловість і торгівлю. У цей же час у Франції знайшли поширення англійські винаходи. Разом з тим з’являлися і французькі. Особливу роль у текстильній галузі промисловості відіграли верстат Жаккара, створений у 1804-1808 pp., який виготовляв тканини з візерунком, та машини Жирара (1810 p.), що здійснювали хімічно-механічну обробку льону. Щоправда, ці винаходи поширилися у французькій текстильній промисловості лише у 40-х роках. У цілому інженерно-технічна думка у Франції відставала від англійської.

Континентальна блокада Англії, яку проводив Наполеон у 1806 p., закрила французький і європейський ринки для англійських промислових товарів, створила великі економічні труднощі для Англії. Вона прискорила становлення і розвиток деяких галузей французької промисловості (суконної, хімічної, металообробної). Проте ті галузі промисловості, які працювали на колоніальній сировині (бавовняна, цукрова), переживали занепад. Франція на довгі роки була позбавлена англійських машин, металовиробів та вугілля, необхідних для механізації виробничих процесів.

На другому етапі промислового перевороту (1815-1848 pp.) хід економічного розвитку Франції прискорюється. Зростають темпи механізації виробництва, розвивається текстильна, металургійна, поліграфічна, керамічна та інші галузі промисловості. У 20-х роках зароджується французьке машинобудування. За обсягом виробництва промислової продукції в середині XIX ст. Франція займала друге місце у світі після Великобританії. Однак її технічний рівень і конкурентоспроможність залишалися низькими.

У Франції зберігалися невеликі мануфактури та дрібне кустарне виробництво.

Вже на етапі промислового перевороту у Франції сформувалися фінансова буржуазія, яка відігравала значну роль в державі, зате мало опікувалася розвитком промисловості. Вона збагачувалася за рахунок лихварства, фінансових та біржових спекуляцій. Грошовий капітал зростав швидше, ніж промисловий.

Третій етап промислового перевороту у Франції відбувся після революції 18481849 pp. і тривав до кінця 60-х років. У цей період фабрично-заводське виробництво охопило більшість галузей промисловості. Загальний обсяг промислової продукції за 1851-1865 pp. зріс майже вдвічі.

За прикладом Англії було проголошено свободу торгівлі, ліквідовано обтяжливі мита. Успішно розвивалася кредитна справа, а біржа, банки і акціонерні товариства досягли небувалої сили і значення.

Отже, в результаті промислового перевороту французька економіка остаточно перейшла на шлях індустріального розвитку. Однак проблема індустріалізації не була вирішена і за структурою економіки країна залишалася аграрно-індустріальною. Провідне місце у державі займала не промислова буржуазія, а фінансова. Франція стає міжнародним банкіром та світовим лихварем.

Німеччина вийшла на шлях капіталістичного розвитку пізніше, ніж Англія та Франція. Промисловий переворот тут розпочався лише в 30-х роках XIX ст. і тривав до 70-х років. Найважливішою причиною такого відставання була наявність феодальних середньовічних порядків в сільському господарстві, збереження цехів у промисловості та політична роздробленість країни. До середини XIX ст. переворот не вийшов з початкової стадії.

Промисловий переворот прискорюється у 50-60-х роках, коли німецька промисловість переходить від мануфактурної стадії до фабрично-заводської. Але навіть до 1870 р. фабрика не витіснила мануфактуру і ремесло.

Особливості запізнілого промислового перевороту та індустріалізації в Німеччині:

  • розвивалася головним чином важка промисловість, а легка відставала.
    Випереджаючий розвиток важкої промисловості можна пояснити будівництвом залізниць та військовими потребами;
  • Німеччина була країною молодого капіталізму (німецькі заводи будувалися на півстоліття пізніше англійських і, природно, оснащувалися новітньою на той

час технікою, купленою в Англії, хоча було здійснено ряд власних винаходів. Тут, наприклад, відкрили методи виробництва анілінових фарб, і в результаті цих відкриттів почала успішно розвиватися хімічна промисловість;

— значна частина необхідних для розвитку промисловості капіталів знаходилася не в буржуазії, а в поміщиків.

Промисловий переворот США розпочався в останньому десятилітті XVIII ст., але проходив в особливих умовах. Однією з таких умов був постійний притік емігрантів з різних країн Європи. Якби не ця обставина, американська промисловість не мала б робітників. Другою умовою промислового перевороту був хронічний дефіцит робітників, тому що вони постійно йшли на захід, у фермери.

Як і в більшості країн Європи, переворот розпочався у бавовняній галузі. В 90 — ті рр. XVIII ст. англійський робітник Слейтер, який приїхав в Америку, по пам’яті відновив креслення ватерної машини, однієї з перших прядильних машин. У ті ж роки американський учитель Уїтні винайшов бавовноочисну машину (1793 р.). Перша фабрика в США була заснована в 1791 р. М. Браном у штаті Род-Айленд. Однак початковим етапом технічної революції в бавовняній промисловості вважається заснування Френсісом Лоуелом в 1815 р. в Уотелі (штат Масачусетс) фабрики, де вперше в світі був налагоджений процес виробництва під одним дахом.

До середини XIX ст. переворот у бавовняній промисловості був закінчений і США за виробництвом бавовняних тканин вийшли на II місце в світі після Англії.

Американці не тільки швидко переймали європейську техніку, але й створили ряд власних винаходів: молотарка, косарка, револьверний станок, бесемерівський процес в металургії, трактор, швейна машинка, пневматична шина, фосфорний сірник та ін. У 50-х роках XIX ст. в промисловості Північно-Східної частини США запанувала фабрична система.

Бурхливий розвиток металургії, будівництво залізниць стали добрим стимулом для розвитку вугільної промисловості (Пенсільванія). У 1807 р. на р. Гудзон з’явився колісний пароплав, збудований Р. Фултоном, швидкими темпами прокладалися канали, які мали велике господарське значення.

Та все ж до середини XIX ст. США залишалися в основному аграрною країною, промисловий переворот завершився лише в північних штатах. Південь залишався аграрним районом з рабовласницьким плантаційним господарством. Суперечності між північними і південними штатах викликали Громадянську війну в США (18611865 pp.), яка водночас була буржуазною революцією. Війна закінчилася перемогою Півночі. Важливими її наслідками було скасування рабства, ліквідація політичної та економічної роз’єднаності США та остаточне завершення промислового перевороту.

<< | >>
Источник: Андрющенко А. М., Бурляй А. П., Костюк В. С. та ін.. Економічна теорія: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 520 с.. 2009

Еще по теме § 2. Особливості промислового перевороту у Франції та Німеччині та США:

  1. Види кредитних установ
  2. § 2. Особливості промислового перевороту у Франції та Німеччині та США
  3. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
  4. § 3. Особливості економічного розвитку провідних країн світу в кінці XIX — на початку XX ст.
  5. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
  6. Сутність світового господарства, його структура і суперечності. Порівняльні економічні системи
  7. Економічне становище
  8. Розпад Австро-Угорщини і утворення 3УНР (1918-1919 рр.)
  9. Конституційні засади правового становища національних меншин у Малій конституції 1919 р. та Березневій конституції 1921 р.
  10. 1.4. Законодавство про інтелектуальну власність Російської імперії та його реалізація на українських землях (ХVIII – поч. ХХ ст.)
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -