<<
>>

§ 1. Причини, хід та наслідки промислового перевороту в Англії

Капіталізм перемагає тільки з другої половини XVIII ст. Чому? Тому що тільки з цього часу розпочинається промисловий переворот — перехід від мануфактури з її ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського виробництва.

Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія — в останній третині XVIII — середині XIX ст.

Причини промислового перевороту в Англії:

  • накопичення капіталу;
  • знищення класу селянства і повний перехід сільського господарства на шлях капіталізму;
  • Англійська буржуазна революція;
  • створення колоніальної імперії (до середини XIX ст.);
  • створення армії найманих робітників.

Розпочався промисловий переворот у текстильній промисловості, і перш за все в бавовняній галузі. Потіснивши дороге сукно, бавовняна тканина, виготовлена з допомогою нових машин, стала більш дешевою та якісною. Саме вона змогла забезпечити як власний значний попит, так і витіснити конкурентів на світовому ринку.

Саме ткацтво стало об’єктом удосконалень та винаходів. Розпочався промисловий переворот з того, що у 1733 р. механік Джон Кей винайшов найпростіший ткацький верстат з літаючим човником. Винахідником — ткачем Джеймсом Харгрівсом у 1765 р. була винайдена механічна прялка «Дженні», на якій можна було працювати спочатку на 8, а потім на 80 веретенах. У 1769 р. була сконструйована «ватерна машина Хайса», яка приводилася в рух водою. В останній третині XVIII ст. С. Кромптон створив «мюль-машину», яка базувалася на принципах роботи прядки «Дженні», але виготовляла тонку і міцну бавовняну пряжу. Вона поширилася у виробництві і стала технічною основою механізованого прядіння.

Процеси ткацтва деякий час відставали від механізованого прядіння, але ця невідповідність була ліквідована винаходом механічного ткацького верстата Е. Картрайта у 1785 р.

Він заміняв роботу 40 ткачів. Так в англійській промисловості з’явилися перші машини і фабрики. У 60-80-х роках XVIII ст. вони з’явилися в інших галузях промисловості.

Епохальне в історії промисловості значення мав винахід шотландського механіка Джеймса Уатта, який у 1769 р. винайшов першу парову машину. У 1782 р. Дж. Уатт удосконалив її, і з цього часу парова машина стала основним джерелом енергії британської текстильної промисловості. Це дало змогу широко використовувати вугілля як основне паливо, ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрило для промисловості нові регіони країни.

Застосування машин прискорило розвиток металургії, вугільної промисловості. Виникло машинобудування, основу якого складали винахід і широке застосування токарного верстата та свердлильної машини. Зростання промислового виробництва зумовило появу нових досконаліших та швидкісних транспортних засобів. Наявність парової машини зробила можливим її застосування на залізничному і морському транспорті. У 1812 р. в Англії пущено пароплав на р. Клайд. У той же час розпочалися експерименти на залізницях. Р. Тревтик збудував декілька моделей парових повозок. Продовжив його пошуки Дж. Стефенсон, який створив самохідну паросилову установку на основі стаціонарної парової машини. Локомотив Стефенсона у 1829 р. пройшов перші випробування і розвивав швидкість 22 км/год. У 1830 р. була збудована перша в Англії та світі залізниця, яка з’єднала Манчестер і Ліверпуль та мала велике господарське значення. Будівництво залізниць викликало докорінні зміни в економіці Англії, створивши стабільні комунікації між різними районами та галузями промисловості.

Промисловий переворот змінив економічну географію Англії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. На середину XIX ст. країна перетворилася у «майстерню» світу, виробляючи близько половини світової промислової продукції, і зайняла виняткове становище в світовому господарстві й міжнародній політиці.

Промислово-торговій гегемонії Англії сприяла економічна політика держави. До 40-х років XIX ст., коли індустріалізація ще не була завершена, в Англії панували високі митні збори на іноземні товари. Коли ж англійська промисловість наскільки зміцніла, що перестала боятися іноземної конкуренції, буржуазія проголосила необмежену свободу торгівлі — так зване фрітредерство (від «фрі тред» — вільна торгівля). Його суть полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів, що завозилися в Англію, і була розрахована на взаємне сприяння, тобто зустрічну відміну чи значне скорочення мита на ввіз англійських товарів в інші країни. Це забезпечувало Великобританії як вільний збут за кордоном своїх товарів, так і дешеву імпортну сировину та продовольство.

Перемога машинного виробництва в Англії дала поштовх до формування соціальної структури індустріального суспільства. Промисловий пролетаріат становив 45,5% зайнятого населення. Урбанізація перетворила Великобританію на країну міст і фабричних поселень. На кінець XIX ст. у містах проживало майже 75% населення.

<< | >>
Источник: Андрющенко А. М., Бурляй А. П., Костюк В. С. та ін.. Економічна теорія: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 520 с.. 2009

Еще по теме § 1. Причини, хід та наслідки промислового перевороту в Англії:

  1. § 1. Причини, хід та наслідки промислового перевороту в Англії
  2. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
  3. Розпад Австро-Угорщини і утворення 3УНР (1918-1919 рр.)
  4. Конституційні засади правового становища національних меншин у Малій конституції 1919 р. та Березневій конституції 1921 р.
  5. Еволюція вітчизняної фінансово-правової думки в період ХУІІІ - перша пол. ХІХ ст.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -