Особливості використання загальнопоширених корисних копалин місцевого значення у сільському господарстві
У даний час надра активно використовуються для ведення сільськогосподарської діяльності. Зокрема, в недіючих шахтах вирощують гриби, квіти, овочі та інші рослини. Надрами користуються для витримування виноматеріалів, зберігання харчової продукції та інших потреб.
Загальнопоширені корисні копалини місцевого значення і прісні підземні води застосовуються для ведення сільськогосподарської діяльності.Надрокористування у сільському господарстві відзначається певними особливостями правового регулювання, що передбачено Кодексом України про надра1, Законом України «Про державну геологічну службу України»[143] [144] та іншими законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами. За ст. І Кодексу України про надра, останні являють собою частину земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Чинне законодавство не встановлює чіткої межі поверхні землі для розмежування земель і надр як природних об'єктів та визначення режиму їх правового регулювання. Більш того, ч. З ст. 79 Земельного кодексу України[145] передбачає, що право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Проте надра все ж відмежовуються від землі за юридичними ознаками, зокрема - метою і способом використання й охорони цих об'єктів. Якщо поверхня землі слугує просторово-операційним базисом для розміщення різних об' - єктів або засобом виробництва сільськогосподарської продукції, то має місце використання земельних ресурсів за земельним законодавством. Якщо здійснюється геологічне вивчення, розвідка чи дослідження земної кори, видобування корисних складових надр землі або відбувається інша підземна діяльність, то має місце надрокорис^щання, що вимагає звернення та застосування законодавства про надра. Надра слід відмежовувати не тільки від поверхні землі, а і від підземних вод. Відповідно до положень чинного Водного кодексу України, підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра, вони є складовою надр. Складається ситуація, коли підземні води як природний ресурс наділені подвійним правовим режимом. Тому при регулюванні використання підземних вод, у тому числі для сільського господарства, слід керуватися як водним законодавством, так і законодавством про надра. Аналіз українського природноресурсового законодавства показує, що слід розрізняти правовий режим прісних підземних вод і правовий режим мінеральних, термальних, промислових та інших вод. Отже, під час видобування прісних підземних вод треба керуватися водним законодавством, а під час видобування мінеральних, термальних, промислових та інших вод - законодавством про надра. Істотною рисою відносин, що складаються у сфері сільськогосподарського використання надр, є конституційне закріплення надр як об'єкта права власності Українського народу. За цим засадничим конституційним положенням під час здійснення сільськогосподарської діяльності у разі необхідності, згідно зі ст. 4 Кодексу про надра, останні можуть надаватися лише у користування. Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу про надра, державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. У ст. 6 кодифікованого гірничого закону корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища Разом з тим у ст. ст. 90 та 95 Земельного кодексу України закріплено поділ корисних копалин на загальнопоширені і не- загальнопоширені. Сільськогосподарське використання надр переважно пов'язане з видобуванням загальнопоширених корисних копалин місцевого значення. До них, зокрема, відносяться: сировина для хімічних меліорантів (вапняк, гіпс, сапропель), крейда, пісковик, галька, гравій, пісок, ракуша, глина легкоплавка, суглинок, супісок тощо. Відомо, що, згідно зі ст. 5 Водного кодексу України, підземні води, в тому числі прісні, що є джерелом централізованого водопостачання, належать до природних складових загальнодержавного значення. Проте підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання, віднесені до водних об'єктів місцевого значення. Таким чином, використання прісних підземних вод для сільськогосподарських потреб здійснюється на засадах загального водокористування і не потребує одержання спеціального дозволу. На підставі спеціального дозволу[148] можливе використання для погреб сільського господарства лише корисних копалин загальнодержавного значення, а також прісних підземних вод та корисних копалин місцевого значення, якщо перевищено дозволену загальну глибину розробки або обсяги видобування перевищують господарські та побутові потреби власників чи користувачів земельних ділянок. На розробку корисних копалин, у тому числі сільськогосподарськими підприємствами, та здійснення відповідної діяльності в надрах, відповідно до вимог ст. 17 Кодексу про надра, надається гірничий відвід. Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами і підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Спеціальне використання надр на праві надрокористування може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі виникнення необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено. Спеціальне надрокористування, в тому числі й для здійснення сільськогосподарської діяльності, є платним. Проте, відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських та побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господар- Офіційний вісник України. 2011. № 45. Ст. 1832. сько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб. Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу із застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Одночасно слід зауважити, що за ст. 55 Кодексу України про надра користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами. У проектах повинні передбачатися заходи, що забезпечують знешкодження стічних вод, шкідливих речовин і відходів виробництва або локалізацію їх у визначених межах, а також запобігають їх проникненню в гірничі виробки, на земну поверхню та у водні об’єкти. У разі скидання в надра стічних вод, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва надро- користування повинно бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено уповноваженими державними органами в порядку, передбаченому чинним законодавством. 8.5.
Еще по теме Особливості використання загальнопоширених корисних копалин місцевого значення у сільському господарстві:
- Правове регулювання використання водних ресурсів у сільському господарстві
- Правові засади раціонального використання земельних ресурсів як засобу виробництва в сільському господарстві
- Поняття, принципи та види використання природних ресурсів у сільському господарстві.
- Правове регулювання використання рослинного світу в сільському господарстві
- Правове регулювання використання тваринного світу в сільському господарстві
- Особливості державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності у сільському господарстві
- Стаття 9. Амортизація витрат, пов\'язаних з видобутком корисних копалин
- 8.3 Правові засади використання лісів та лісових ресурсів у сільському господарстві
- Порядок установлення лімітів використання природних ресурсів місцевого значення
- Договори страхування у сільському господарстві
- Адміністративні правопорушення в сільському господарстві