ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Процесуальні джерела доказів - це форма закріплення та збереження фактичних даних.

Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є такі:

1) показання;

2) речові докази;

3) документи;

4) висновки експертів.

Показання - це відомості, які надаються в усній або пись­мовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим чи експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження (ч. 1 ст. 95 КПК України).

Такі учасники кримінального провадження, як підозрюва­ний, обвинувачений і потерпілий, мають право давати пока­зання під час досудового розслідування та судового розгляду, а свідок та експерт зобов’язані давати показання. Свідок зо­бов’язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому суді та суду, а експерт - слідчому суді та суду в установленому КПК України порядку.

Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряд­дям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути ви­користані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення криміналь­ного правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Документом як джерелом доказів є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який мі­стить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зо­браження тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час криміна­льного провадження (ч. 1 ст. 99 КПК України).

До документів за умови наявності в них відомостей, які мо­жуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встанов­люються під час кримінального провадження, можуть належати:

1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (зокрема електронні);

2) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кри­мінального провадження заходів, передбачених чинними між­народними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;

3) складені в порядку, передбаченому КПК України, прото­коли процесуальних дій та додатки до них, а також носії інфо­рмації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії;

4) висновки ревізій та акти перевірок;

5) матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про проти­правні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними під­розділами з дотриманням вимог Закону України «Про опера- тивно-розшукову діяльність».

Висновок експерта - це докладний опис проведених експе­ртом досліджень і зроблені за їх результатами висновки, об­ґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка за­лучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи (ч. 1 ст. 101 КПК України).

Висновок експерта надається в письмовій формі, але ко­жна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз’яснення чи доповнення його висновку.

55.