СПОСОБИ ЗБИРАННЯ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Способами збирання доказів, які у загальних рисах визна­чено в ст. 93 КПК України, є такі:

1) проведення слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій;

2) витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових і фізичних осіб речей, документів, ві­домостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів пере­вірок;

3) одержання доказів на території іноземної держави в ре­зультаті здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження;

4) проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.

Проведення слідчих (розшукових) дій і такого їх різновиду, як негласні слідчі (розшукові) дії, є основним способом зби­рання доказів стороною обвинувачення. Це пояснюється тим, що слідчі (розшукові) дії спрямовано безпосередньо на отри­мання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих дока­зів у конкретному кримінальному провадженні, а виключною компетенцією їх проведення наділяються лише слідчий, дізна- вач, відповідні оперативні підрозділи за письмовим доручен­ням слідчого, дізнавача або прокурора та прокурор.

Сторона захисту, потерпілий і представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, під час збирання доказів не мають права проводити слідчі (розшукові) дії, не­гласні слідчі (розшукові) дії та інші процесуальні дії, проте за­кон надає їм право ініціювати проведення вказаних дій шля­хом подання слідчому, дізнавачу або прокурору відповідних клопотань, які мають бути розглянуті в строк не більше трьох днів з моменту подання.

Сторона обвинувачення, сторона захисту, потерпілий і представник юридичної особи, щодо якої здійснюється прова­дження, також мають право збирати докази шляхом витребу­вання та отримання від органів державної влади, органів місце­вого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових і фізичних осіб речей, документів, відомостей, висно­вків ревізій та актів перевірок. При цьому, на відміну від сто­рони обвинувачення, сторону захисту, потерпілого і представ­ника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, наділено правом отримувати лише копії вказаних документів.

Сторона захисту, потерпілий і представник юридичної осо­би, щодо якої здійснюється провадження, мають право збирати

докази також шляхом здійснення інших дій, здатних забезпе­чити подання суду належних і допустимих доказів. Так, напри­клад, адвокат має право збирати докази відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ст. 20).

До інших процесуальних дій, які є способами збирання стороною обвинувачення доказів, можна віднести будь-які пе­редбачені КПК України процесуальні дії, спрямовані на отри­мання доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 93 КПК України докази можуть бути одержані на території іноземної держави в результаті здійс­нення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Міжнародно-правова допомога під час криміна­льного провадження надається відповідно до норм КПК Украї­ни, а також чинних міжнародних договорів на підставі запиту до іншої держави (ст. 543 КПК України). Із запитом про міжна­родну правову допомогу під час досудового розслідування може звернутися Офіс Генерального прокуратура, а під час су­дового провадження - Міністерство юстиції України (ст. 545 КПК України).

52.