ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ДОКАЗУВАННЮ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, які слід установити у кожному криміналь­ному провадженні, є предметом доказування.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному прова­джені підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спо­сіб та інші обставини вчинення кримінального правопору­шення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримі­нального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопору­шенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчине­ного кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою за­криття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від криміна­льної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, були оде­ржані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (вико­ристовувалися) для схиляння особи до вчинення криміналь­ного правопорушення, фінансування та/або матеріального за­безпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопору­шення, зокрема пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшу­кані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби або знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юриди­чних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Предмет доказування є загальним для усіх кримінальних проваджень, будь-якого злочину чи кримінального проступку. Однак деякі особливості має предмет доказування у криміна­льних провадженнях щодо неповнолітніх (ст.

Загальний предмет доказування конкретизується та до­повнюється обставинами, які мають бути встановлені відпо­відно до положень статті КК України, за якою здійснюється кримінальне провадження.

Обставини, що становлять предмет доказування, і мають бути встановлені в кожному кримінальному провадженні в процесі кримінального процесуального доказування, утворю­ють головний факт, який підлягає доказуванню. Водночас під час здійснення кримінального провадження встановленню пі­длягають і так звані допоміжні факти (обставини), які не ма­ють значення для доказування наявності чи відсутності події кримінального правопорушення, винуватості чи невинувато­сті певної особи тощо, але мають допоміжне, забезпечувальне значення для встановлення обставин, які належать до пред­мету доказування у кримінальному провадженні, для застосу­вання заходів процесуального примусу, зупинення або за­криття кримінального провадження. Установлення під час кримінального процесуального доказування всього кола об­ставин, охоплюється поняттям «обсяг дослідження».

З поняттям «предмет доказування» є тісно пов’язаним по­няття «межі доказування». Межі доказування визначаються необхідною та достатньою сукупністю доказів, яка, будучи зі­браною у кримінальному провадженні, забезпечує прийняття законних, обґрунтованих та справедливих рішень. Якщо по­няття предмета доказування відображає, що слід з’ясувати, встановити у кримінальному провадженні, то поняття «межі доказування» відображає обсяг та глибину дослідження всіх обставин у кримінальному провадженні.

54.