Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

> наявність у публічного службовця приватного інтересу, який має бути сформульований (артикульований) та визначений;

> наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність виявляється або впливає на ухвалення рішення;

> наявність повноважень на ухвалення рішення¹;

> наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об’єктивність або неупередженість рішення.

При цьому, якщо у службовця виникають сумніви щодо наявності в нього конфлікту інтересів, він має право звернутися за роз’ясненнями до Національного агентства з питань запобігання корупції2. Щодо такого звернення діє принцип «мовчазного заперечення» (на противагу відомому в публічному адмініструванні принципу «мовчазної згоди»), адже якщо службовець не отримав підтвердження про відсутність конфлікту інтересів (або не отримав відповіді), то він має вважати, що конфлікт інтересів існує, та зобов’язаний вжити заходів для врегулювання відповідної ситуації. При отриманні публічним службовцем підтвердження стосовно відсутності конфлікту інтересів він звільняється від відповідальності в разі подальшого виявлення у його діях (щодо яких було звернення) конфлікту інтересів.

Щодо конфлікту інтересів у публічних службовців існують зобов'язання:

- вживати заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів;

- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли службовець дізнався чи мав дізнатися про наявність у нього будь-якого конфлікту інтересів. Повідомлення адресується безпосередньому керівникові, а якщо посада публічної служби не передбачає наявності безпосереднього керівника або мова йде про посаду в колегіальному органі, - НАЗК або колегіальному органу^{[415] [416] [417];}

- не вчиняти дій та не ухвалювати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а також не спонукати підлеглих до будь -яких протиправних діянь на користь своїх приватних інтересів або інтересів третьої особи;

- ужити заходів щодо врегулювання^[418] конфлікту інтересів.

Захід самостійного врегулювання конфлікту інтересів:

У відбувається способом позбавлення відповідного приватного інтересу (якщо природа інтересу допускає можливість позбавитися від нього);

У пов’язаний з потребою надати керівникові документи, що підтверджують факт позбавлення приватного інтересу (якщо природа інтересу та спосіб позбавлення від нього передбачають ймовірність документального підтвердження).

У разі коли із суб’єктивних або об’єктивних причин позбавлення приватного інтересу не відбулося, застосовуються заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів, яких існує шість:

1) усунення особи від виконання завдання, учинення дій, ухвалення рішення чи участі в його ухваленні;

2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою владних повноважень (утілюється у формі перевірки іншим працівником органу стану чи результатів виконання завдань, перевірки рішень чи проєктів рішень, виконання завдань у присутності іншого працівника органу або участі уповноваженої особи НАЗК у роботі колегіального органу у статусі спо- стерігача та без права голосу¹);

3) обмеження доступу особи до певної інформації;

4) перегляд обсягу службових повноважень;

5) переведення особи на іншу посаду (якщо вона відповідає її особистим і професійним якостям та є вакантною);

6) звільнення.

Щодо умов застосування цих заходів варто зауважити таке:

- кожен із них може застосовуватися для врегулювання як потенційного, так і реального конфлікту інтересів;

- перші два заходи застосовуються у випадках, коли конфлікт інтересів має тимчасовий характер ^{[419] [420] [421], а чотири інших - лише коли він є постійним;}

- здійснення публічних повноважень під зовнішнім контролем, переведення на іншу посаду та звільнення - це заходи, що застосовуються за відсутності можливості використати інші заходи врегулювання; при цьому диференціювати їх потрібно саме на основі характеру конфлікту (тимчасовий - зовнішній контроль; постійний - переведення або звільнення);

- усунення від виконання завдань, обмеження доступу до інформації або перегляд обсягу повноважень застосовується, лише якщо існує можливість покладення відповідних функцій на іншого службовця.

Оскільки наявність у публічного службовця^[422] підприємства або корпоративних прав також може породжувати конфлікт інтересів, для недопущення останнього Закон «Про запобігання корупції» (ст. 36) вимагає передати їх в управління.

При цьому слід дотримуватися вимог щодо:

> строків: здійснити передання упродовж 30 днів після призначення на посаду;

> суб'єкта: не передавати належні службовцеві підприємства або корпоративні права в управління членам сім’ї або суб’єктам господарювання, в яких працюють члени їх сім’ї;

> форми: за допомогою укладення договору управління майном, договору про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими активами або договору про створення венчурного пайового інвестиційного фонду;

> повідомлення: упродовж одного дня після передання підприємства або корпоративних прав в управління слід письмово повідомити про це НАЗК, надавши нотаріально засвідчену копію укладеного договору.

4.6.