<<
>>

2.6.2. ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

Визначення норм обов\'язкових резервів полягає в тому, що НБУ встановлює комерційним банкам та іншим кредитним установам нор-мативи обов\'язкового резервування залучених коштів. Розмір обов\'яз-кових резервів установлюється в процентному відношенні до загальної суми залучених банком коштів.
Резерви зберігаються на кореспондент-ському рахунку комерційного банку в Національному банку, проценти на обов\'язкові резерви не нараховуються. Для різних видів залучених коштів можуть установлюватися різні норми обов\'язкового резерву-вання. Вимоги обов\'язкового резервування можуть поширюватися на всі депозити чи на окремі їхні види залежно від тієї ролі, яка відво-диться цьому інструментові в монетарній політиці НБУ. Якщо НБУ проводить рестрикційну політику, то він підвищує норму обов\'язкових резервів. Тією ж мірою збільшується сума обов\'язкових резервів і зменшується ресурсний потенціал кожного комерційного банку. Значною мірою (на коефіцієнт "мультиплікації") зменшаться розмір кредитів банківської системи й загальна маса грошей в обігу. Якщо НБУ проводить експансійну політику, то він зменшує норму обов\'язко-вого резервування. Відповідно у кожного комерційного банку збіль-шується ресурсний потенціал, що зумовлює збільшення банківських кредитів і загальної маси грошей в обігу.

Процентна політика як інструмент грошово-кредитного регулювання економіки полягає в тому, що НБУ визначає рівень процентних ставок за ломбардними й обліковими кредитами, які він надає комерційним банкам у порядку рефінансування їхніх активних операцій. Якщо НБУ проводить політику стримування або скорочення маси гро - шей в обігу, він підвищує процентні ставки, що зменшує попит на кредитні гроші. Скорочення попиту призводить до скорочення пропозиції. Невикористані для кредитування гроші вкладаються в інші активи (цінні папери держави, місцевих органів влади) або зберігаються на депозитах комерційних банків у НБУ, як наслідок - відбувається зменшення грошей в обігу.

У протилежному разі, якщо політика спря-мована на збільшення грошей в обігу, НБУ знижує рівень процентних ставок за своїми активними операціями, що стимулює попит на позички, а отже, й кредитну діяльність комерційних банків. Вони змушені перетворювати свої вторинні резерви (кошти, вкладені в цінні папери або розміщені на депозитах у НБУ) в первинні, внаслідок цього збільшуються залишки грошей на їхніх кореспондентських рахунках у НБУ й загальна маса грошей в обігу.

Рефінансування комерційних банків як інструмент грошово-кредитної політики тісно пов\'язане з процентною політикою, але має й певні власні риси. Цей інструмент базується на функції НБУ як "кредитора останньої інстанції". Комерційні банки звертаються до нього за кредитом найчастіше в разі появи тимчасового дефіциту первинних резервів (коштів на кореспондентському рахунку в НБУ). За такими позиками банки звертаються, як правило, на короткий строк та одержують їх у порядку переобліку комерційних векселів. НБУ може кредитувати комерційні банки і через операції РЕПО, які полягають в обов\'язковій купівлі-продажу державних цінних паперів, але головною метою цих операцій є підтримання короткострокової ліквідності системи комерційних банків.

Операції з цінними паперами на відкритому ринку полягають у змінах обсягів купівлі та продажу НБУ цінних паперів: казначейських зобов\'язань (депозитних сертифікатів), інших цінних паперів. За умов, коли потрібно стабілізувати чи зменшити масу грошей в обігу, стри-мати зростання платоспроможного попиту, знизити інфляцію, НБУ продає цінні папери комерційним банкам. В останніх зменшуються первинні резерви (кошти на коррахунках у НБУ), а внаслідок цього скорочується загальний обсяг грошової маси. НБУ може продавати цінні папери й іншим суб\'єктам (підприємствам, населенню) через сис-тему фондового ринку. У цьому випадку в комерційних банків зменшу-ються їхні первинні резерви, тому що скорочуються залишки грошей на рахунках їхніх клієнтів.

Якщо потрібно збільшити грошову масу, НБУ купує цінні папери в комерційних банків, підприємств, населення.

Внаслідок такої операції в зазначених суб\'єктів збільшуються залишки грошей, зокрема і на їхніх рахунках у банках, і відповідно зростає обсяг грошей в обігу. Отже, купівля НБУ цінних паперів означає емісію грошей, а продаж - вилучення їх із обігу.

Політика підтримання обмінного курсу національної валюти включає операції НБУ з управління валютними резервами держави. НБУ забезпечує управління валютними резервами, здійснюючи валютні інтервенції шляхом купівлі-продажу іноземної валюти на валютних ринках із метою підтримання курсу національної валюти стосовно іноземних валют і впливу на загальний попит і пропозицію грошей у державі. Якщо на валютному ринку попит на іноземну валюту, яка є базовою для визначення курсу національної валюти, перевищує пропозицію, це може призвести до падіння курсу національної валюти, її девальвації. Щоб цього не допустити, НБУ продає частину свого валютного резерву (якщо це є доцільним на даний час), урівноважуючи попит із пропозицією і відповідно підтримуючи курс національної валюти. Під час продажу частини валютного резерву виникає така сама ситуація з грошовою масою в обігу, як і в разі продажу цінних паперів, тобто вона скорочується, а при купівлі НБУ іноземної валюти відбувається емісія грошей і відповідно збільшення обсягу грошової маси в обігу. До купівлі іноземної валюти на валютному ринку НБУ вдається тоді, коли пропозиція на таку валюту перевищує попит, а це може призвести до ревальвації національної валюти. І девальвація, і ревальвація національної валюти - це відхилення від сталого економічного процесу, й тому НБУ прагне або зовсім не допускати таких явищ, або регулювати курс національної валюти в межах заздалегідь визначених коливань.

Регулювання імпорту та експорту капіталу є інструментом впливу на грошову масу в обігу, який застосовується НБУ через:

облік імпорту та експорту капіталу;

установлення максимальних і мінімальних розмірів процентних ставок за іноземними депозитами в українських банках;

установлення для осіб, які мають борги перед нерезидентами, обо-в\'язкового безпроцентного вкладення певної частини від суми цих боргових зобов\'язань в уповноважених банках України.

Експорт та імпорт капіталу супроводжуються припливом і відтоком іноземного капіталу.

Відчутно впливають на стан грошового обігу в країні іноземні фінансові інвестиції, що вкладаються в національні цінні папери зі спекулятивними цілями. Особливо це стосується вкладень іноземними інвесторами свого капіталу в боргові зобов\'язання держави. Якщо привабливість державних цінних паперів знижується, відбувається відтік іноземного капіталу з країни, що провокує зниження курсу національної валюти. Як наслідок, виникає необхідність вжиття з боку НБУ і Мінфіну певних заходів, серед яких - підвищення процентної ставки й рівня дохідності емітованих державою цінних паперів. Одночасно Національний банк України не повинен допускати відтоку за кордон національної валюти, що може виникнути внаслідок відносно заниженої депозитної процентної ставки в країні.

<< | >>
Источник: О. Костюк, М. Лін, Г. Омет. Євразійські перспективи розвитку банківських систем , монографія / за заг. ред. О. Костюка, М. Лін, Г. Омета. - Суми : ДВНЗ "УАБС НБУ",2010. - 157 с.. 2010

Еще по теме 2.6.2. ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ:

  1. 2.6.2. ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ
  2. 3.5. ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА
  3. 3.5.1. СТРУКТУРА ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ
  4. 3.5.2. ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ
  5. 4.5. ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА В ЙОРДАНІЇ
  6. § 5. Грошово-кредитна політика центрального банку
  7. РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ ГРОШЕЙ ТА ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ
  8. Грошово-кредитна політика в системі економічної політики держави і механізм її впливу на макроекономічні показники
  9. Особливості грошово-кредитної політики України
  10. РОЗДІЛ 2 ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ
  11. Нормативно-правові засади проведення грошово-кредитної політики
  12. 2.2. Сучасні інструменти та механізми грошово-кредитної політики Національного банку України
  13. Теоретичні засади трансмісійного механізму грошово-кредитної політики
  14. Напрями удосконалення трансмісійного механізму грошово-кредитної політики на основі зарубіжного досвіду
  15. Проблемні питання визначення ефективності грошово-кредитної політики
  16. Зближення позицій монетаристів та неокейнсіанців у їхніх рекомендаціях щодо грошово-кредитної політики в сучасних умовах.
  17. Грошово-кредитна політика центрального банку: суть, типи, стратегічні цілі. Інструменти грошово-кредитного регулювання.
  18. Грошово-кредитна політика центрального банку:суть, типи, стратегічні цілі. Інструменти грошово-кредитного регулювання
  19. Грошово-кредитна політика в Україні
  20. МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЇ ГРОШЕЙ ТА ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -