<<
>>

Проблемні питання визначення ефективності грошово-кредитної політики

Грошово-кредитна політика як складова частина економічної політики держави сприяє досягненню прогнозованих соціально-економічних показ­ників шляхом реалізації монетарних цілей і завдань інструментами гро­шово-кредитного і валютного регулювання.

З огляду на важливу роль, яку відіграє монетарна політика центрального банку в загальнодержавній по­літиці, особливої актуальності набуває питання визначення її ефективнос­ті. Розв’язання цього питання потребує насамперед з’ясування економіч­ної сутності категорій «грошово-кредитна політика» та «ефективність грошово-кредитної політики», а також визначення критеріїв та оціночних показників, які б об’єктивно відображали ступінь ефективності проведен­ня монетарної політики в Україні.

Відповідно до Закону України «Про Національний банк України» гро­шово-кредитна політика визначається як сукупність заходів у сфері грошово­го обігу та кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці Украї­ни, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу [171]. У наведеному трактуванні сутності грошово-кредитної політики широ­ко окреслюється її спрямованість без зазначення головної цілі, що утруднює вибір основних критеріїв і показників оцінки її ефективності.

У цілому категорія «ефективність» характеризує дієвість, економічну результативність, успішність і корисний результат від досягнення постав­леної мети. На мікрорівні ефективність кількісно визначається як співвід­ношення доходів і витрат, пов’язаних із здійсненням певного виду діяль­ності [48]. Загальна ефективність оцінюється з точки зору того, яким чи­ном одержані результати співвідносяться з поставленими цілями [25].

Щодо ефективності грошово-кредитної політики, то це питання, не­зважаючи на його актуальність, залишається малодослідженим, а серед існуючих підходів щодо аналізу ефективності монетарної політики немає єдиного розуміння критеріїв і показників, що її характеризують.

Зокрема, за одним із підходів ефективність грошово-кредитної політики пропону­ється оцінювати за результатом, який визначається збалансованістю попи­ту і пропозиції грошей як головної умови зміцнення національної валюти [227, с. 17]. Серед фінансистів-практиків зустрічається таке розуміння ефективності монетарної політики, результатом реалізації якої є відсут­ність в економіці бумів і спадів, наявність стабільного розвитку і передба­чуваної ситуації на грошових ринках [144]. За іншим, більш поширеним підходом, ефективність грошово-кредитної політики характеризується відповідністю одержаних результатів поставленим цілям [226, с. 403].

Щодо цілей грошово-кредитної політики в Україні, то відповідно до основної функції Національного банку України, прописаній в Конституції України та в Законі України «Про Національний банк України» нею є стабільність грошової одиниці [72; 171]. Проте в чинному законодавстві не визначено ні сутності категорії «стабільність грошової одиниці», ні її кількісних цільових параметрів чи критеріїв, за якими можна аналізувати її досягнення. Це не лише утруднює визначення ефективності грошово- кредитної політики, але й робить не прозорою ціль монетарної політика через її незрозумілість для суб’єктів економіки, яка є основою довіри до дій та політики центрального банку.

В Основних засадах грошово-кредитної політики щороку визначають­ся кількісні змінні індикатори фінансової сфери (прогнозні показники мо­нетарної сфери) спрямовані на здійснення за допомогою інструментів грошово-кредитної політики регулювання грошового обігу та кредитуван-

ня економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці як ос­новної цілі грошово-кредитної політики Національного банку України.

Такими змінними індикаторами фінансової сфери протягом 2003­2006 рр. були індекс споживчих цін, монетарна база, грошова маса та об­мінний курс гривні до долара США. Із 2007 р. з переліку прогнозних показ­ників фінансової сфери вилучено монетарну базу. Крім цього, в Основних засадах зазначено, що зростання грошової маси не має статусу монетарної цілі і відхилення від неї не вимагає автоматичного коригування грошово- кредитної політики, а є лише приводом для детальнішого аналізу [123-124].

Тобто основними прогнозними показниками монетарної сфери на сьогодні є обмінний курс та індекс споживчих цін.

Проведений аналіз рівня виконання змінних індикаторів фінансової сфери, визначених Основними засадами грошово-кредитної політики у 2003-2007 рр., показав, що протягом досліджуваного періоду жодного ра­зу фактичні їх значення не відповідали плановим одночасно за всіма пока­зниками, а найбільше невиконання спостерігалося у темпів зростання грошової маси і грошової бази (табл. 4.9).

Так, показники темпів зростання грошової маси і бази перевищували їх прогнозні значення, передбачені Основними засадами грошово- кредитної політики у 2003 р. відповідно на 10 і 20%, у 2005 р. - на 28 і 21%. У 2006 році показник монетарної бази знаходився в межах прогнозо­ваного значення, а монетарна маса зросла на 3% або на 20,3 млрд. грн. більше її максимального прогнозованого значення. У 2007 році показник грошової бази серед прогнозних показників монетарної сфери не визна­чався, а його фактичне значення зросло на 46% порівняно з 2006 роком. Грошова маса збільшилася у 2007 році на 52% проти попереднього року, що на 19% перевищило прогнозований показник, визначений в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2007 рік.

За досліджуваний період прогнозований показник обмінного курсу показав стійку тенденцію до ревальвації, причому більшими темпами, ніж це передбачалось прогнозними значеннями цього індикатора монетарної політики на відповідний рік. Про це свідчать показники фактичного об­мінного курсу національної валюти до долара США, який був нижчим за прогнозований у 2003-2005 рр. відповідно, на 0,15, 0,06 і 0,14 коп. Протя­гом 2006-2007 рр. обмінний курс гривні щодо долара США підтримувався на стабільному рівні 5,05 грн. за дол. США в межах визначеного коридору валютного курсу, який у 2006 р. становив 5,0-5,2, а у 2007 - 4,95-5,25 грн. за дол. США.

Динаміка виконання прогнозних показників монетарної сфери, передбачених Основними засадами

грошово-кредитної політики у 2003-2007 рр.

2003 2004 2005 2006 2007
Прогнозні показники монетарної сфери § ■©bgcolor=white>135 3 128-133 152 19,0
Середній за період обмінний курс, грн. за дол. СІЛА 5,48 5,33 -0,15 5,38-

5,42

5,32 -0,06 5,27-

5,31

5,13 -0,14 5,0-5,2 5,05 + 4,95-

5,25

5,05 +
308

Джерело: [119-122; 17; власні розрахунки].

Примітка: «+» - фактичне значення показника знаходиться в межах, передбачених в Основних засадах грошово-кредитної політики.

Як відомо, стабільність національної валюти має дві складові: зовніш­ню (курсову) та внутрішню (інфляційну). Щодо інфляційної складової ста­більності гривні, то в кількісному вимірі показник індексу споживчих цін за 2003-2007 роки демонстрував тенденцію до зростання, темпами, що пере­вищували відповідно на 1,2, 6,0, 3,3, 2,1 та 9,1% прогнозований показник інфляції, передбачений Основними засадами грошово-кредитної політики.

Таким чином, як показала практика, одночасне виконання всіх про­гнозованих індикаторів грошово-кредитної політики в Україні було немо­жливим.

Це зумовлено тим, що зазначені показники виявилися несуміс­ними через те, що їх одночасне досягнення вимагало застосування різно- спрямованого інструментарію та заходів центрального банку для регулю­вання грошово-кредитного ринку. Зокрема, в умовах діючого в Україні валютного режиму, що базується на прив’язці курсу гривні до долара США, відкритості української економіки та значних надходжень інозем­ного капіталу, Національний банк для підтримки курсової стабільності змушений проводити валютні інтервенції з купівлі валюти, що познача­ється на зростанні грошової маси та перевищенні запланованого інфля­ційного показника. Ситуація ускладнюється і сучасними економічними умовами, які характеризуються значними зовнішніми ціновими шоками, структурними змінами в економіці, нерозвиненістю внутрішнього фінан­сового ринку та недостатньою узгодженістю монетарної та фіскальної політики. Останній чинник зумовив те, що інфляційні тенденції останніх років на 2/3 зумовлені немонетарними чинниками. Дія усіх зазначених чинників у сукупності зумовила дилему трьох цілей грошово-кредитної політики - монетарної, інфляційної та курсової.

Як правильно зазначають А. Гриценко та Т. Кричевська, змінні індика­тори грошово-кредитної політики не можуть відігравати роль цілей грошо­во-кредитної політики, оскільки кожен із них для досягнення встановленого значення потребує відповідної до конкретних умов зміни інших, які віді­грають у такому випадку роль інструмента досягнення мети [40]. Урахову­ючи це прогнозні показники монетарної сфери в сукупності не можуть бути показниками, за якими можна провести оцінку ефективності грошово- кредитної політики через неможливість їх одночасного виконання в умовах, що склалися в Україні. Розв’язання зазначеної проблеми потребує конкре­тизації в чинній законодавчій та нормативній базі цілі монетарної політики та кількісних показників, які б характеризували її досягнення.

Слід зазначити, що у вітчизняній нормативній базі з 2005 р. вже були зроблені перші кроки в цьому напрямі.

Так, в Основних засадах грошово- кредитної політики на 2005 р. уперше були прописані положення, відповід­но до яких «головним орієнтиром грошово-кредитної політики визначено індекс споживчих цін. Регулювання обмінного курсу спрямовується на під­тримання цінової і фінансової стабільності. Показники монетарної бази і

грошової маси визначено проміжними орієнтирами, які використовуються для вирішення поточних завдань монетарного забезпечення макроекономіч- ної рівноваги» [121; 122]. Крім того, в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2006 р. показник індексу споживчих цін було визначено голов­ним орієнтиром, що відображає рівень і тенденції стабільності грошової одиниці, а цінову стабільність - головним критерієм ефективності грошово- кредитної політики. Тоді як до 2005 року, відповідно до положень Основ­них засад грошово-кредитної політики на 2002-2004 рр., цільові фінансові індикатори грошово-кредитної політики були, де-юре, рівно пріоритетни­ми. Тобто, у зазначеному нормативному документі не визначались основні та проміжні кількісні орієнтири грошово-кредитної політики.

Проте зазначені зміни щодо нормативного визначення індексу спожи­вчих цін головним орієнтиром грошово-кредитної політики не було по­ширено на Основні засади грошово-кредитної політики на 2007-2008 рр. Обґрунтуванням цьому слугує той факт, що остаточному переходу до ви­користання інфляційного орієнтира як головної цілі грошово-кредитної політики має передувати певний перехідний період, протягом якого На­ціональний банк спрямовуватиме свої зусилля на підтримку як зовнішньої стабільності національної валюти через регулювання обмінного курсу, так і внутрішньої цінової стабільності. У цей період має бути створено низку макроекономічних, фінансових та інституційних умов, серед яких: макро- економічна та фінансова збалансованість, поступовий перехід до режиму вільного плавання обмінного курсу, достатній розвиток ринку цінних па­перів, трансмісійних механізмів, комунікації центрального банку із суб’єктами господарювання і населенням [123; 124].

Проведене дослідження законодавчо визначених цілей центральних банків зарубіжних країн дозволило визначити, що цінова стабільність є основною ціллю в багатьох країнах, наприклад, в країнах, що запровадили режим таргетування інфляції (Великобританія, Швейцарія, Нова Зеландія, Ісландія, Польща, Чехія, Корея, Колумбія, Філіппіни, Швеція, Угорщина, Словаччина, Туреччина та ін.). Цінова стабільність визначена ціллю цент­рального банку і в законодавстві багатьох країн, що не здійснюють прямо­го таргетування інфляції, зокрема країн Єврозони, Японії, Словенії, а та­кож постсоціалістичних країн - Литві, Латвії, Естонії, Казахстані, Кирги­зії, Молдові (табл.4.10). Слід зазначити, що таке рішення центральних ба­нків цих країн зумовлене усвідомленням того, що найбільший внесок мо­нетарної політики у підтримання стійкого економічного зростання в дов­гостроковому періоді пов’язаний із підтриманням інфляції на низькому рівні та її передбачуваністю.

Законодавче формулювання основної цілі центральних банків
Країна Правовий акт Цілі центрального банку
Велико­

британія

Закон «Про банк Англії», 1998 р. Ч.2, ст. 11. У сфері монетарної політики цілями Банку Англії є: 1. Підтримка цінової стабільності; 2. Відповідно до першої цілі підтримка економічної політики уряду, включаючи його цілі щодо зростання і зайнятості
Нова

Зеландія

Закон «Про Резе­рвний банк Нової Зеландії», 1989 р. Ст. 8. Первинною функцією банку є формування і прове­дення монетарної політики, спрямованої на досягнення і підтримку стабільності загального рівня цін
Ісландія Закон «Про Центральний банк Ісландії» Ст.3. Основною ціллю ЦБІ є підтримка цінової стабіль­ності. За згодою з прем’єр-міністром Центральний банк може оголошувати кількісний таргет для інфляції
Мексика Закон «Про банк Мексики»,1993 р. Ст.2. Призначення банку Мексики є забезпечення еконо­міки країни внутрішньою валютою. При виконанні цієї функції первинною ціллю є забезпечення купівельної спроможності грошової одиниці
Корея Закон «Про банк Кореї», 1997 р. Основною ціллю банку Кореї є підтримка цінової стабі­льності. Законом також передбачено, що банк Кореї вста­новлює щорічний інфляційний таргет
Колумбія Конституція Ціллю Банку Республіки є забезпечення цінової стабіль­ності в координації із загальною макроекономічною полі­тикою з метою стимулювання зростання обсягу виробни­цтва та зайнятості
ИНШШІПф Закон «Про

центральний

банк»

Ст. 3. Основною ціллю центрального банку є підтримка цінової стабільності, що сприяє збалансованому і стійко­му зростанню економіки. Він також сприяє і підтримує грошову стабільність та конвертованість песо
Чилі Закон «Про центральний банк Чилі». Ст. 3. Ціллю банку є забезпечення стабільності грошової одиниці та нормального функціонування внутрішньої і зовнішньої платіжної системи. Повноваження банку від­повідно до цієї цілі включає регулювання кількості гро­шей та кредиту в обігу, проведення кредитних та валют­них операцій і випуск регуляторних актів з монетарних, кредитних, фінансових та валютних питань
Перу Закон «Про Центральний резервний банк Перу» Ст. 2. Ціллю банку є збереження грошової стабільності

Країна Правовий акт Цілі центрального банку
Норвегія Закон «Про банк Норвегії», 1985 р. зі змінами Ст. 1. Банк є виконавчим і дорадчим органом монетарної, кредитної та валютної політики. Він має випускати банк­ноти і монети, забезпечувати ефективну платіжну систе­му в середині країни та з іншими країнами, контролює стан грошового, кредитного і валютного ринку
Південно - Африканська Республіка Закон «Про резервний банк Південної Африки», 1989 р. Ст. 3. Пріоритетною ціллю Банку є захист валюти респу­бліки в інтересах збалансованого та стійкого економічно­го зростання в республіці
Швеція Закон «Про шведський Ріксбанк», 1988 р. зі змінами Ст. 2. Ріксбанк відповідає за монетарну політику. Ціллю операцій Ріксбанку є підтримка цінової стабільності. Ріксбанк також сприяє безпеці та ефективності платіжної системи
Таїланд Закон Про банк Таїланду Ст. 5. Банк Таїланду утворено з метою управління випус­ком банкнот Міністерства фінансів.

На офіційному веб-сайті сказано, що хоча закон не ви­значає експліцитної цілі монетарної політики, але на практиці Банк завжди вважав пріоритетною ціллю під­тримку монетарної та фінансової стабільності, необхідної для досягнення стійкого економічного зростання в довго­строковому періоді

Угорщина Закон «Про Національний банк Угорщини»,

2001 р.

Ст. 3. Первинною ціллю Національного банку Угорщини є досягнення і підтримка цінової стабільності. Не пере­шкоджаючи первинній цілі національний банк Угорщини підтримує економічну політику Уряду, використовуючи інструменти монетарної політики, що перебувають в його розпорядженні
Словаччи­

на

Закон «Про Національний банк Словаччини», 1992 р. зі змінами Ст. 2. Первинною ціллю НБС є підтримка цінової стабільності
Польща Закон «Про Національний банк Польщі», 1997 р. Ст.3. Основною ціллю НБП є підтримка цінової стабіль­ності; він підтримує економічну політику Уряду тією мі­рою за якої не обмежується досягнення основної цілі
Чехія Закон «Про Чеський Національний банк», 1992 р. зі змінами Ст.2. Первинною ціллю ЧНБ є підтримка цінової стабіль­ності. Не перешкоджаючи первинній цілі, ЧНБ підтримує загальну економічну політику Уряду щодо стійкого еко­номічного зростання

Країна Правовий акт Цілі центрального банку
Канада Закон «Про банк Канади» Центральний банк Канади створюється з метою грошово­го та кредитного регулювання в інтересах економічного життя народу, контролю та захисту зовнішньої вартості Національної грошової одиниці та пом’якшення впливу її коливань на загальний рівень виробництва, торгівлі, цін та зайнятості наскільки це можливо, виходячи з характе­ру монетарних дій, та в цілому сприяти економічному та фінансовому добробуту Канади
Швейцарія Федеральний закон про Швей­царський Націо­нальний банк, 2003 р. Ст. 5. Національний банк має забезпечувати цінову стабі­льність. Цим він робить свій внесок у розвиток економіки
Австралія Закон «Про Резервний банк Австралії» Розділ 10. Обов’язком Ради резервного банку в межах її повноважень є забезпечення спрямування монетарної і банківської політики банку на максимізацію інтересів на­роду Австралії, повноваження банку, надані цим та ін­шими законами використовуються таким чином, що, на думку ради банку, це найбільш сприяє: 1. Стабільності валюти Австралії; 2. Підтримці повної зайнятості в Авст­ралії; 3. Економічному процвітанню та добробуту народу Австралії
Країни

Єврозони

Угода про

Європейський

Союз

Ст. 105. Первинною ціллю ЄЦБ є підтримка цінової ста­більності. Без шкоди для цілей цінової стабільності ЄЦБ підтримуватиме загальну економічну політику Співтова­риства з метою досягнення цілей Співтовариства
Туреччина Закон «Про Центральний банк Республіки Туреччина» Ст.4. Первинною ціллю банку є досягнення і підтримка цінової стабільності. Банк самостійно визначає свою мо­нетарну політику й інструменти монетарної політики, що використовуються для досягнення і підтримки цінової стабільності. Не вступаючи в конфлікт із ціллю досяг­нення і підтримки цінової стабільності, банк підтримує політику уряду щодо зростання і зайнятості
Словенія Закон «Про банк Словенії»,

2002 р.

Ст.4. Первинною ціллю банку Словенії є підтримка ціно­вої стабільності. Узгоджено з ціллю цінової стабільності Банк Словенії підтримує загальну економічну політику і прагне фінансової стабільності згідно з принципами від­критої ринкової економіки
Литва Закон «Про банк Литви», 2001 р. Ст.7. Первинною ціллю банку Литви є підтримка цінової стабільності. Банк Литви в межах своєї компетенції під­тримує економічну політику Уряду Литви, якщо це не перешкоджає виконанню первинної цілі Банку Литви
Латвія Закон «Про банк Латвії», 1992 р. зі змінами Ст.3. Основною ціллю Банку Латвії є проведення монета­рної політики шляхом контролю кількості грошей в обігу з метою підтримки цінової стабільності в державі

Країна Правовий акт Цілі центрального банку
Естонія Закон «Про банк Естонії», 1993 р. зі змінами Первинною ціллю Банку Естонії є забезпечення цінової стабільності. Банк Естонії регулює грошовий обіг як в Естонії, так і з іншими країнами з метою підтримки ста­більності національної валюти
Казахстан Закон «Про Національний банк Республіки Казахстан»,

1995 р. зі змінами

Ст. 7. Основною ціллю Національного банку Казахстану є забезпечення стабільності цін в Республіці Казахстан
Джерело: [39].

Ураховуючи важливість для економічного розвитку України цінової стабільності, Національний банк України в реалізації грошово-кредитної політики, виходячи із середньострокової стратегії, орієнтується на необхід­ність поступового переходу до монетарного режиму, що ґрунтується на ці­новій стабільності [124]. Перехід до нового режиму потребує відповідних правових змін. Одними з таких змін має бути чітке визначення сутності грошово-кредитної політики, яка має бути спрямована на досягнення основ­ної цілі - цінової стабільності, а також не перешкоджаючи їй - на підтри­мання загальноекономічної політики уряду. Таке визначення грошово- кредитної політики робить прозорими її цілі для суб’єктів ринку та зрозумі­лими критерії оцінки її ефективності, що є важливою передумовою довіри до політики центрального банку та зниження інфляційних очікувань.

4.6.

<< | >>
Источник: В.С. Стельмах. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін / За ред. В.С. Стельмаха. - К.: Центр наукових дослід­жень Національного банку України, УБС НБУ,2009. - 404 с.. 2009

Еще по теме Проблемні питання визначення ефективності грошово-кредитної політики:

  1. 4.1 Еволюція та сучасні тенденції в розвитку кредитних систем
  2. 5.5 КРЕДИТНА СИСТЕМА ЯПОНІЇ
  3. 9.8. Кредитна політика банківських установ
  4. Обґрунтування необхідності формування системи фінансової безпеки суб’єктів підприємництва як основи їх ефективної та стабільної діяльності
  5. Оцінка сучасного стану банківської системи України в контексті рівня її безпеки
  6. ЗМІСТ
  7. ПЕРЕДМОВА
  8. Перспективи переходу Національного банку України до режиму монетарної політики, що базується на ціновій стабільності
  9. Проблемні питання визначення ефективності грошово-кредитної політики
  10. ВСТУП
  11. 3. методичні рекомендації ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО CЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Модуль I. Вивчення теоретичного курсу дисципліни ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ГРОШОВИХ ВІДНОСИН
  13. 1.2 Стан проблеми бухгалтерського обліку кредитів банку
  14. Тема 7. Кредитні системи Методичні вказівки до вивчення теми
  15. РОЛЬ ГРОШЕЙ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
  16. Тема 5. Інфляція та грошові реформи
  17. ІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КАПІТАЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ У НЕРУХОМІСТЬ
  18. 1.2. Поняття, соціально-правовий зміст та проблеми державного управління сільським господарством у сучасних умовах
  19. Характеристика основних проявів конфіденційності та їх місця у фінансово-правових відносинах
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -