КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ОКРЕМОЇ КАТЕГОРІЇ ОСІБ

Із правила про дію КПК України за колом осіб (ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 10 КПК України) є певні винятки, які також стосуються ок­ремої категорія громадян, діяльність яких спрямовано на за­безпечення належного функціонування державних інститутів, підтримання сталості суспільних відносин тощо.

Перелік осіб, на яких розповсюджується здійснення особ­ливого порядку кримінального провадження, визначено у ст. 480 КПК України, зокрема, він застосовується щодо: 1) на­родного депутата України; 2) судді, судді Конституційного Суду України, судді Вищого антикорупційного суду, а також присяжного на час виконання ним обов'язків у суді, Г олови, за­ступника Голови, члена Вищої ради правосуддя, Голови, засту­пника Голови, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ук­раїни; 3) кандидата у Президенти України; 4) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 5) Голови, іншого члена Рахункової палати; 6) депутата місцевої ради; 7) адво­ката; 8) Генерального прокурора, його заступника, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 9) Директора та працівників Національного антикорупційного бюро Укра­їни; 10) Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступника.

Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб здійснюється у відповідності до загальних положень КПК Ук­раїни з урахуванням особливостей, визначених главою 37 КПК України, диференційованих залежно від правового статусу особи. У зв'язку з цим для розуміння специфіки кримінального провадження щодо окремих категорій осіб слід брати до уваги вимоги законів України, в яких визначено правову основу дія­льності цих осіб (наприклад, закони України «Про статус на­родного депутата України», «Про судоустрій та статус суддів», «Про прокуратуру», «Про адвокатуру та адвокатську діяль­ність» тощо).

Особливості притягнення до кримінальної відповідально­сті народного депутата України

Відповідно до ч.

Згідно зі ст. 482-2 КПК України відомості, що можуть свід­чити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до ЄРДР Генеральним прокуро­ром (особою, що виконує обов'язки Генерального прокурора) у порядку, встановленому ст. 214 КПК України.

Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіж­ного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про за­стосування інших заходів, зокрема негласних слідчих (розшу­кових) дій, що відповідно до закону обмежують права і сво­боди народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені з Генераль­ним прокурором (особою, що виконує обов'язки Генерального прокурора). Розгляд таких клопотань, крім застосування не­гласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється слідчим суд­дею, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває орган досудового розслідування, а в кримінальних прова­дженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого ан- тикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупцій- ного суду. Такі клопотання розглядаються за обов’язкової участі народного депутата України. Слідчий суддя зобов’язаний завчасно повідомити народного депутата України про розгляд зазначеного клопотання, за винятком клопотання про прове­дення негласних слідчих (розшукових) дій або обшуку. Якщо народний депутат України без поважної причини не прибув на судове засідання або не повідомив про причини своєї відсутно­сті, відповідне клопотання може розглядатися без його участі.

Без дозволу слідчого судді, наданого на підставі клопо­тання, погодженого Генеральним прокурором (особою, що ви­конує обов’язки Генерального прокурора), затримувати на­родного депутата України дозволяється лише у тому разі, якщо останнього застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’я­заного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людини.

Орган або посадові особи, які затримали народного депу­тата України, повідомили йому про підозру, застосували до нього запобіжний захід або здійснили інші слідчі (розшукові) дії, за винятком обшуку та негласних слідчих (розшукових) дій), зобов’язані негайно, але не пізніше 24 години з моменту вчинення таких дій, повідомити про це Г олову Верховної Ради України.

У разі вчинення дій, зазначених в абзаці шостому ст. 482-2 КПК України, стосовно Голови Верховної Ради України орган або посадові особи зобов’язані негайно, але не пізніше 24 го­дини з моменту вчинення таких дій, повідомити про це Пер­шого заступника Голови Верховної Ради України. Ухвали за результатами розгляду таких клопотань можуть бути оскар­жені в апеляційному порядку у випадках, передбачених КПК України.

Особливості притягнення до кримінальної відповідально­сті судді, судді Конституційного Суду України та присяжного.

Відповідно до ст. 126 Конституції України і ст. 482 КПК Ук­раїни без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути за­тримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тя­жкого злочину. Це саме стосується і судді Конституційного Суду України. Суддю, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлено кримінальну відповідальність, слід негайно зві­льнити після з’ясування його особи, за винятком таких випадків:

1) якщо Вищою радою правосуддя надано згоду на затри­мання судді у зв’язку з таким діянням;

2) затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затри­мання є необхідним для попередження вчинення злочину, від­вернення чи попередження наслідків злочину або забезпе­чення збереження доказів цього злочину.

Суддя має бути негайно звільнений, якщо мета такого за­тримання (попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збере­ження доказів цього злочину) була досягнута.

Порядок надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом визначено статтями 58-61 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених суддею, суддею Конституційного Суду України або присяжним здійснюють слідчі органів державного бюро розс­лідувань. Письмове повідомлення про підозру судді, судді Кон­ституційного Суду України або присяжному здійснюється Ге­неральним прокурором України або його заступником.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 КПК України кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні криміналь­ного правопорушення не може здійснюватися тим судом, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. У разі якщо згідно із загальними правилами підсудності кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримі­нальне провадження здійснюється судом, найбільш територі­ально наближеним до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва чи Севастополя).

Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійс­нення правосуддя ухвалюється Вищою радою правосуддя на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника (ч. 1 ст. 155-1 КПК України). Вимоги до та­кого клопотання мають відповідати ч. 2 ст. 155 КПК України. Суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців.

Особливості притягнення до кримінальної відповідально­сті судді Вищого антикорупційного суду

Відомості, що можуть свідчити про вчинення криміналь­ного правопорушення суддею Вищого антикорупційного суду, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генера­льним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) у порядку, встановленому ст. 214 КПК України.

Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генераль­ного прокурора) зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту внесення до ЄРДР відомостей про вчи­нення суддею Вищого антикорупційного суду кримінального правопорушення повідомити Верховний Суд про початок до- судового розслідування (ст.

Під час досудового розслідування у кримінальному прова­дженні щодо судді Вищого антикорупційного суду клопотання учасників кримінального провадження розглядає слідчий су­ддя, визначений п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Особливості притягнення до кримінальної відповідально­сті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини унормовано в ст. 20 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».

Письмове повідомлення про підозру Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини здійснюється Генера­льним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора - керів­ником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (п. 2 ч. 1 ст. 481 КПК України).

Особливості притягнення до кримінальної відповідально­сті Голови та інших членів Рахункової палати: воно здійсню­ється з урахуванням Закону України «Про Рахункову палату« (ст. 8, 37), а повідомлення зазначеним особам про підозру у вчиненні кримінального правопорушення здійснюється Гене­ральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора - керів­ником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Окремо звернемо увагу на те, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради, сільському, селищному чи міському голові здійснюється Генеральним прокурором, його заступником або керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.

132.