Діяльність оперативних підрозділів органів внутрішніх справ України щодо забезпечення досудового слідства доказовою Інформацією під час здійснення оперативно-розшукових заходів до початку кримінального провадження

Згідно з п.1 чЛ ст. 7 Закону України «Про оперативно- розшукову діяльність» оперативні підрозділи у межах своїх повноважень відповідно до законів/ що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вживають необхідних оперативно-розшукових заходів (ОРЗ) щодо попередження, своєчасного виявлення й припинення злочинів, здобуваючи, зрозуміло, при цьому відповідні фактичні дані, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні.

Увесь перелік ОРЗ міститься в ст. 8 чинного Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» - «TJpaSa підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність».

Вважаємо за доцільне розглянути ці ОРЗ (стосовно завдань і особливостей діяльності органів внутрішніх справ) за певними критеріями.

Так, за критерієм призначення ОРЗ виокремлюється їх перший блок, що спрямований здебільшого на пошук із використанням різних Інформаційних джерел відомостей по- шуково-розвідувал ьного характеру.

Це в основному ОРЗ, передбачені б п.п. 1, 3, 4 (частково), 9,11 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про ОРД», а саме:

- опитування осіб за їх згодою, використання їх добровільної допомоги;

- порушення в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або Іншими видами господарської діяльності Індивідуально, та прийняття участі в їх проведенні;

- ознайомлення з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчення їх, за рахунок коштів, що видаляються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовлення копій з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій;

- здійснення аудіо-, відеоконтролю особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статей 260, 263-265 Кримінального процесуального кодексу України;

- здійснення спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтролю місця згідно з положеннями статей 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України.

Проте, не виключається, що під час проведення вище перелічених пошуково-розвідувальних ОРЗ можуть бути отримані фактичні дані про конкретні злочини, які вчиненні (вчиняються) або готуються окремими особами чи групами.

До другого блоку відносяться ОРЗ, призначенням яких переважно є виявлення й фіксація фактичних даних про конкретні злочинні дії, що готуються або вчинюються (вчинені) окремими особами й групами, з метою їх попередження, своєчасного виявлення та припинення, а саме, передбачені в п.п. 2, 4 (частково), 5, 6, 7, 8,10,12,15 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про ОРД», як те:

- проведення контрольованої поставки та контрольованої й оперативної закупки товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Проведення цих ОРЗ здійснюється згідно з положеннями статті 271 Кримінального процесуального кодексу України у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції Державної податкової служби України, Служби безпеки України, Державної митної служби України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України;

- витребування з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, документів та даних, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку;

- проведення операцій із захоплення злочинців, припинення злочинів;

- відвідування жилих та інших приміщень за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин злочину, що готується, а також збирання відомостей про протиправну діяльність осіб, щодо яких провадиться перевірка;

- негласне виявлення та фіксація слідів тяжкого або особливо тяжкого злочину, документів та інших предметів, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями статті 267 Кримінального процесуального кодексу України;

- виконування спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації згідно з положеннями статті 272 Кримінального процесуального кодексу України;

- накладання ареіиту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки згідно з положеннями статей 261, 262 Кримінального процесуального кодексу України;

- здійснення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу згідно з положеннями статті 268 Кримінального процесуального кодексу України;

- отримання від юридичних чи фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформації про злочини, що готуються або вчинені.

Умовно можна виокремити й третій блок ОРЗ, які, однак, мають забезпечувальне призначення. Це такі, передбачені в п.п. 13, 14, 16, 17, 18, 19, 20 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про ОРД», заходи:

- придбання та використання штатних та позаштатних негласних працівників;

- використання конфіденційного співробітництва згідно з положеннями статті 275 Кримінального процесуального кодексу України;

- використання за згодою адміністрації службових приміщень, транспортних засобів та іншого майна підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житла, Інших приміщень, транспортних засобів і майна, які їм належать;

- створення та використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) або несправжніх (імітаційних) засобів згідно з положеннями статті 273 Кримінального процесуального кодексу України;

- створення і застосування автоматизованих інформаційних систем;

- застосування засобів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї на підставах і в порядку, встановлених законами про міліцію;

- звернення в межах своїх повноважень із запитами до правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.

Кожний із зазначених забезпечувальних ОРЗ має своє особливе методичне й практичне призначення.

Далі, за критерієм дозвільно-застосовного характеру усі ОРЗ поділяються на три принципово відрізнені групи.

1. Група ОРЗ, проведення яких потребує ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженого з прокурором, а саме:

- негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи;

- аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця; - спостереження за особою, річчю, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж;

- накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки;

- установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу.

Ці заходи застосовуються виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, ..., якщо іншим способом одержати інформацію неможливо (ч. З ст. 8 зу «Про ОРД»).

94

2. Група ОРЗ, проведення яких може мати місце тільки за ініціативою керівника оперативного підрозділу та відповідною постановою прокурора, а саме:

- проведення контрольованої поставки та контрольованої її оперативної закупки товарів, предметів та речовин (ч. 7 ст. 271 КПК України);

- виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ч. 2 ст. 272 КПК України;

- створення та використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) або несправжніх (імітаційних) засобів (ч.ч.1,3 ст. 273 КПК України).

3. До третьої групи ОРЗ відносяться всі Інші операти- вно-розшукові заходи. Ix проведення не потребує ухвали слідчого судді або постанови прокурора. Бони здійснюються за рішенням керівника оперативного підрозділу або його заступника, але з повідомленням про прийняття цього рішення прокурора.

У всіх випадках проведення ОРЗ Ініціюється оперативним підрозділом, яким здійснюється й отримання за необхідності відповідних щодо цього дозволів (погодження або постанови прокурора, ухвали суду). При цьоліу клопотання про проведення ОРЗ повинні містити:

- найменування, реєстраційний номер оперативно- розшукової справи, її фабулу тощо;

- аргументовану інформацію, що обґрунтовує клопотання про проведення ОРЗ (короткий виклад подій, фактів І обставин, які потребують перевірки шляхом проведення ОРЗ, тощо);

- визначену мету їх проведення та наявність відповідних підстав;

- відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести ОРЗ;

- обставини, що дають підстави підозрювати особу у готуванні чи вчинювані кримінального правопорушення;

- вид ОРЗ та обгрунтування строку його проведення;

- обґрунтування неможливості отримання відомостей про ггідттовлюваний або вчинюваний злочин та причешу до цього особу в іншій спосіб;

- відомості залежно від виду ОРЗ про забезпечувальні засоби їх проведення;

- відомості про наміри щодо використання результатів оперативно-розшукових заходів, у тому числі як підстав для початку досудового розслідування тощо.

Hacmynmm актуальним питанням, 8 контексті теми, що розглядається, має бути порядок оформлення співробітниками оперативних підрозділів результатів проведення ОРЗ.

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» не врегульовує питання щодо форм, способів і порядку документального оформлення результатів проведення ОРЗ.

У ч. 2 ст. 8 цього закону вказується лише на те, що фіксація зазначених результатів та використання їх здійснюються згідно з положеннями глави 21 КПК України, проте з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, щодо мети проведення ОРЗ, суб' єшпа їх ініціювання та проведення, обгрунтування клопотання про їх проведення та підстав для його задоволення слідчим суддею.

Тож, виходячи з вимог глави 21 КПК України (ст. 252 КК), слід вважати формою фіксації результатів провецення ОРЗ відповідний протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки (носії аудіо- відео- фіксації, документи, їх копії, зразки матеріалів, речей, речовин і т. ін.).

При цьому відомості про негласних працівників оперативних під розділів та інших осіб, за допомогою яких проводилися ОРЗ, у тому числі, якщо відносно них виникає потреба в здійсненні заходів безпеки, мають зазначатися із

забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.

Загальні вимоги до складання протоколів містяться в cm. 104 КПК Україні і вони цілком відповідають вимогам щодо складання протоколів проведення ОРЗ. Окрім того, за такою ж аналогією, у протоколі про проведення ОРЗ мають бути враховані вимоги постанови прокурора про проведення НС(Р)Д, що передбачені ст. 251 КПК України. Отже з урахуванням цих передумов, протокол проведення ОРЗ повинен мати:

1. Вапупну частину, яка містить відомості про:

- найменування та реєстраційний номер оперативно- розшукової справи (OPQ, у рамках якої проводиться ОРЗ;

- місце, назву ОРЗ, що проводиться, та його мету;

- короткий виклад фабули ОРС;

- відомості про керівника підрозділу, за рішенням якого проводиться або готується відповідне клопотання про проведення ОРЗ, а також про прокурора, з яким погоджено та суддю, що надав дозвіл на проведення ОРЗ;

- відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводиться ОРЗ;

- особу (співробітника оперативного підрозділу), яка проводить ОРЗ (прізвище, ім'я, по батькові, посада);

- осіб, зокрема спеціалістів, які присутні під час проведення ОРЗ (прізвище, Ім'я, по батькові, посада);

- початок, тривалість і час закінчення проведення ОРЗ.

2. Описову частину, яка повинна містити відомості про:

- послідовність необхідних дій, пов'язаних з проведенням ОРЗ;

- отримані результаті, зокрема фактичні дані про під- готовлювані, вчинювані та інші виявлені злочини.

3. Заключну частину, яка повинна містити відомості

про:

- зафіксовані й вилучені речі, документи, зразки тощо; способи їх фіксації; способи упакування додатків тощо;

- зауваження й доповнення до протоколу з боку учасників ОРЗ, а також їх підписи.

Стосовно додатків до протоколу проведення ОРЗ, то вони мають оформлювапшся аналогічно вимогам, які містяться в чЗ an. 105 КПК України. Зокрема, Ідеться про належне виготовлення відповідних носіїв інформації, копій, зразків тощо, їх упакування з метою надійного збереження, а також засвідчення цих додатків підписами осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні їх.

Нарешті в даному контексті слід указати на вимоги щодо захисту інформації, яка не має перспектив використання її в кримінальному провадженні або в подальшій роботі по оператив- но-розшуковій справі, у Законі України «Про оперативно- розшукову діяльність» (ч,12 ст.9) зазначається, що одержані внаслідок оператиБно-розшукової діяльності відомості, які стосуються особистого життя, честі, гідності людини, якщо вони не містять Інформації про вчинення заборонених законом дій, зберіганню не підлягають і повітні бути знищені.

Таким чином, із вищевикладеного стає очевидним,

що:

- по-перше, заходи ОРД та отримання за результатами їх проведення фактичних даних доказового значення, які передують кримінальному провадженню, мають спрямованість не тільки на швидке її повне попередження та припинення злочинів (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ОРД»), але й на виявлення її фіксування фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, з наступним направленням цих матеріалів до відповідного органу досудо- бого розслідування для початку та здійснення досудового розслідування б порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України ( ч. 2 ст. 7 Закону України «Про ОРД»);

- по-друге, у дозвільно-застосовному й організаційно-правовому відношенні значна частина ОРЗ проводиться за порядком, передбаченим дчя проведення негласних слідчих (роз- шукових) дій, чим фактично визначається кінцеве призначення їх результатів для здійснення кримінального провадження.

На завершення даного підрозділу слід привести деякі положення з Наказу Генерального Прокурора України від 03.12.2012 Ns 4/1гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять опе- ративно-розшукову діяльність». Хоча цей підзаконний нормативно-правовий акт і носить суто відомчий характер, у ньому, якщо його уважно вивчити, розкриваються основні правові й змістовні аспекти оперативно-розшукової діяльності в умовах нової редакції Закону України «Про ОРД».

Зокрема:

У п. 1 Наказу Генпрокурор, зобов'язуючи підлеглих про- курорів забезпечити належну організацію нагляду за додержанням прав І свобод людини і громадянина, інтересів суспільства та держави при здійсненні оперативно-розшу- кової діяльності щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинів, розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судці, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, а також безвісно зниклих осіб, фактично закріпив три відповідні функції ОРД (попередження злочинів, припинення злочинів, розшук осіб), які знайшли також і законодавче закріплення в Законі України «Про ОРД» після набрання чинності новим КПК.

У п. 4 Наказу, де йдеться про загальні підстави перевірки прокурорами законності проведення оперативно-роз- шукових заходів та прийнятих при цьому рішень, Генпро-

^kYP⁰P^0m такії.г підстав віднесено принципово нові й дуже

важливі змістовні елементи власне самої оперативно-розшу- кової діяльності, наприклад, наявність:

- даних про відсутність позитивних результатів щодо попередження, своєчасного виявлення й припинення злочинів, розшуку осіб, які переховуються від органів досудо- вого розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання, а також безвісно відсутніх осіб;

- інформації про неналежне виконання вказівок уповноваженого прокурора;

- повідомлень оперативних підрозділів про заведення чи закриття оперативно-розшукової справи, проведення опе- ративно-розигукових заходів, які не потребують дозволу слідчого судді або рішення прокурора;

- Інформації про неналежне виконання доручень, постанов, ухвал та інших обов'язкових рішень слідчого, прокурора, слідчого судці, суду щодо здійснення розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання і ін.

У п. 5 Наказу Генпрокурор, зобов'язуючи прокурорів перевіряти додержання вимог чинного законодавства щодо проведення оперативних розробок, серед іншого, відніс до цих вимог'.

- відповідність оперативно-розшукових заходів цілям і завданням оперативно-розшукової діяльності, дотримання встановлених законодавством умов і порядку проведення оперативно-розшукових заходів, а також залучення громадян до їх здійснення на конфіденційній основі на засадах добровільності (п.п. «в»);

- застосування окрелшх обмежень прав і свобод людини, обґрунтованість клопотань до суду про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів, зокрема пов'язаних Із втручанням у приватне спілкування (п.п, «т»);

- своєчасність направлення відомостей про злочинну діяльність окремих осіб/ які здобуті б ході оперативно-розіну- кобої діяльності/ органам досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування (п.п. «г»).

Як бачимо/ вищезазначені нормативні приписи Генерального прокурора України спрямовані на посилення наглядового прокурорського контролю за: якісніш станом і результативністю оперативно-розшукОБОЇ діяльності/ цілеспрямованістю й обгрунтованістю проведення конкретних заходів ОРД, своєчасним направленням відомостей про злочинну діяльність окремих осіб органам досудового рохлідування для початку та здійснення досудового рохлідування.

До речі, у п, 8 Наказу Генпрокурор підкреслив можливість затримки направлення матеріалів ОРД до органів досудового розслідування у зв'язку з проведенням оператив- но-розшукових заходів, що тривають і припинення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження, за умови своєчасних відповідних повідомлень органам досудового рохлідування, прокурору. Не важко помітити, що завдяки цьому припису оперативні підрозділи мають можливість провести кваліфіковані комбінації щодо виводу з оперативних розробок своїх негласних працівників.