3.2. Діяльність оперативних підрозділів OBC щодо забезпечення досудового слідства доказовою Інформацією після початку кримінального провадження

Як зазначається в ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове рохлідування кримінальних правопорушень розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових рохлідувань.

Зазначену вище законодавчу норму треба сприймати з позицій реатьного підходу. Звісно, що до прийняття нового КПК України споконвічно в рамках кримінатьного судочинства здійснюватася оперативно-розшукова діяльність. На неї покладаюся оперативно-розшукове супроводження як досудового, так і судового слідства, у тому числі й отримання в передбачені законодавством способи фактичних даних доказового значення. Поза всяким сумнівом, саме оперативні підрозділи на сьогодні є найбільш професійно підготовленими до практичного здійснення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні. Тому на сьогодні слідчі, як правило, доручають практичне проведення зазначених дій оперативним підрозділам.

Інша справа, що НС(Р)Д і процесуальні механізми їх проведення в ході досудового слідства є абсолютно новим утворенням (інститутом) у кримінальному процесуальному праві, а тому І слідчим, І співробітникам уповноважених оперативних підрозділів, окрім засвоєння правової сутності негласних слідчих (розшукових) дій і відповідного процесуального механізму щодо їх реалізації, потрібно читко уявляти потенційні пізнавальні можливості кожної НС(Р)Д з тим, щоб і прийняття рішень про їх проведення, і власне само проведення відповідали дійсним потре

бам досудового слідства І мали найбільш оптимальний рівень.

У межах даного розділу нема змоги розкрити всі пізнавальні можливості НС(Р)Д та вряд чи є потреби повного розкриття процесуальних вимог щодо їх проведення, бо, з одного боку, більшість цих питань є прерогативою інших правових дисциплін (кримінального процесу, криміналістики), а з іншого боку, треба виходити з того, що істинним мірилом цих питань може бути тільки сама практика. Але деякі узагальнені положення щодо цього спробуємо показати.

Так, уявляючи пізнавальні можливості групи НС(Р)Д, що відносяться до втручання у приватне спілкування, тобто: аудіо-, відеоконтроль особи; арешт, огляд І виїмка кореспонденції; зняття Інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем, що передбачені ч. 4 ст. 258 КПК України, слід виходити, насамперед, із законодавчого визначення самого поняття втручання у приватне спілкування. Ним визнано доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним.

Тож, можливості заздалегідь передбачуваного здобуття шляхом законного втручання в приватне спілкування певних осіб відомостей, украй необхідних для отримання доказів у кримінальному провадженні, є вихідною пізнавальною передумовою щодо прийняття відповідного процесуального рішення про проведення НС(Р)Д зазначеної групи.

Ідеться, наприклад, про фіксування під час аудіо-, ві- деоконтролю особи її розмови або Інших звуків, рухів, дій, пов'язаних з її діяльністю або місцем перебування, із змісту яких можна з'ясувати події, обставини й учасників злочину, місце знаходження його знаряддя, предметів а бо самих злочинців і т.ін. Ці ж самі можливості й очікування скриті в накладенні арешту на кореспонденцію, її

огляді й виїмці, а також у знятті Інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, як те: контролі за телефонними розмовами, негласному одержанні, перетворенні І фіксації різних видів сигналів, які передаються каналами зв'язку мережі Інтернет, інших мереж передачі даних, що контролюються.

Інформація, отримана шляхом проведення вищезазначених дій, має документуватися в порядку, встановленому законом та відомчими нормативними актами органів, які мають право ведення оперативно-розшукової діяльності. Після закінчення НС(Р)Д за їх результатами складається протокол, який разом з відповідними додатками підлягає використанню в процесуальному доказуванні.

Додатками до протоколу є, як правило, предмети І документи, або певні носії Інформації. З метою забезпечення представлення стороною обвинувачення до суду у якості доказів додатків до протоколу про проведення зазначеної групи негласних слідчих дій, прокурор повинен застосувати заходи щодо їх збереження (ст.259 КПК України). Ці додатки повинні зберігатися у прокурора, або у випадках, якщо це неможливо, у органі, що здійснював забезпечення безпосереднього виконання НС(Р)Д. Зокрема, в уповноваженому оперативному підрозділі можуть за рішенням прокурора зберігатися первинні носії та технічні засоби фіксації Інформації.

Предмети, речі, документи, отримані за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які можуть виступати речовими доказами підготовки або вчинення злочину, зберігаються у порядку, визначеному спільним наказом Генеральної прокуратури України, Державної податкової адміністрації України, Верховним судом України, Міністерством внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125 «Про затвердження та введення вдію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду».

Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК України), на відміну від попередньої групи НС(Р)Д, передбачає можливість таємного виявлення предметів, речей, речовин, документів або Інших матеріальних об'єктів, що є або предметами, або зна- ^{[26] [27] ряддям вчинення злочину, або носіями його слідів, або виявлення осіб, які розшукуються і ін., що здійснюється таємним проникненням у зазначені місця й на об'єкти, їх негласним оглядом та обстеженням, а також шляхом встановлення в них технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.}

Виявлені в ході негласного проникнення предмети, речі, речовини, документи не вилучаються. Вони можуть фіксуватися шляхом фото-, відеозйомки, виготовлення відтисків, відбитків, зліпків тощо. Надалі матеріальні носії цієї інформації виступають додатками до протоколу про проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії та використовуються для досягнення цілей кримінального провадження.

Слід зазначити, що особливості організації та проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи передбачають обов'язкове залучення слідчим уповноважених оперативних підрозділів, у тому числі спеціалістів підрозділів, які мають статус оперативних підрозділів, на підставі письмового доручення, наданого у порядку, визначеному ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК України.

Доволі важливі пізнавальні можливості закладені в такій НС(Р)Д, як установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 KPK України), суть якої полягає в установленні місцезнаходження радіоелектронного пристрою, що використовується особою, підозрюваною або причетною до вчинення злочину, шляхом застосування спеціальних технічних засобів, які забезпечують дистанційну локалізацію місцезнаходження пристрою системи радіозв'язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються цими засобами, чи іншого радіовипромінювального пристрою.

Проведення цієї НС(Р)Д забезпечує отримання даних, які сприяють оперативному розшуку особи, підозрюваної у причетності до вчинення злочину, за рахунок встановлення місцезнаходження його персональної радіостанції стільникового радіозв'язку (тобто мобільного телефону). Це робиться шляхом негласного встановлення місцезнаходження у визначений проміжок часу радіоелектронних засобів та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, а також осіб, які або використовували ці засоби в зазначений час, або яким вони належали. Зрозуміло, що таким чином є можливість встановлення осіб, причетних до вчинення злочину, потерпілих, свідків тощо.

Характерною особливістю розглядуваної НС(Р)Д є те, що її проведення не обмежує конституційні права та свободи людини і громадянина, оскільки об'єктом цієї дії є технічний засіб, а не фізична особа. Окрім того, під час установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу не контролюється будь-яка інформація, що передається засобами зв'язку, чи інша інформація, якою обмінюються особи, що перебувають у приміщенні, де знаходиться радіоелектронний засіб. Тому відповідно до вимог цієї статті, проведення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії не є винятковим, та допускається у розслідуванні злочинів будь- якого ступеню тяжкості.

Спостереження т особою річчю або місцем. Пізнавальні можливості цієї НС(Р)Д визначені у самому її понятті, наданому в ч. 1 т. 269 КПК України, де вказується, що для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях може проводитися візуальне спостереження за зазначеними об'єктами або візуатьне спостереження з використанням вщео- запису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження (оптичних та радіоприладів, приладів нічного бачення, інших технічних засобів тощо).

Практично ця НС(Р)Д спрямована на отримання фактичних даних про злочинну діяльність окремих осіб, їх співучасників, виявлення зв'язків цих осіб, встановлення місцезнаходження осіб, які розшукуються органами досу- дового розслідування чи судом, а також встановлення місць зберігання знарядь, предметів вчинення злочинів і незаконно добутого майна. До того ж візуальне спостереження може проводитися з метою забезпечення інших НС(Р)Д, наприклад, негласного проникнення в житло чи інше володіння осіб, проведення контрольованих та оперативних закупок товарів, затримання підозрюваного тощо.

За результатами проведення спостереження за особою річчю або місцем складається протокол, у якому послідовно, у хронологічному порядку із зазначенням точного часу а також місця події, міститься опис досягнутих результатів. Додатками до протоколу можуть бути фотографії, відеома- теріали, письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у його проведенні, аудіозапис, фототаблиці, схеми, зліпки і інші носії інформації.

Майже аналогічні попередній НС(Р)Д пізнавальні можливості закладені у аудіо-, відеоконгпролі місця (ст. 270 КПК України). Цей контроль також може проводитися в місцях імовірного перебування або появи осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, з метою фіксації інформації, що може використовуватись у доказуванні в ході досудового слідства та в суді.

Зауважимо, що від аудіоконтролю та відеоконтролю особи ця НС(Р)Д відрізняється тим, що аудіо-, відеоконт- роль місця полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб.

Указаними місцями є громадські місця та місця загального користування, доступ до яких необмежений. Тобто до них можна увійти або в них можна перебувати на законних підставах без відома їх власників, володільців або присутніх там інших осіб. Приміром, це можуть бути кафе, ресторани, місця загального користування (реєстратури, вітальні, приймальні тощо) державних установ, лікарень, навчальних закладів і т.п.

Проведення розглядуваної НС(Р)Д здійснюється шляхом встановлення спеціальних технічних засобів у зазначених місцях за наявності відомостей про те, що розмови І поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, мають значення для кримінального провадження.

Як правило, аудіо-, відеоконтроль місця проводиться співробітниками уповноважених оперативних підрозділів за участю відповідних спеціалістів. Отримані результати фіксуються на матеріальні носії, які можуть використовуватися для доказування в кримінальному провадженні.

Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК України). Пізнавальні можливості цієї НС(Р)Д розкриває саме по собі визначення її поняття, що полягає в діях слідчого чи уповноваженої особи, які дозволяють без відома власника чи володільця отримати зразки матеріалів, сировини, виробів тощо, у тому числі в публічно недоступних місщх.

Вочевидь, що мета зазначеної НС(Р)Д полягає у виявленні, вилученні, фіксації (консервації) матеріальних носіїв криміналістично значимої інформації як об'єктів подальшого порівняльного дослідження з метою вирішення конкретних завдань досудового слідства. Зрозуміло, що негласний спосіб отримання вказаних зразків обумовлений Інте

ресами слідства, а саме неможливістю або процесуальною недоцільністю проведення відповідних гласних дій.

Вимоги до негласно отриманого зразка, за допомогою якого здійснюватиметься порівняльне дослідження, визначаються слідчим залежно від мети та виду дослідження, скоєного злочину, наявності матеріальних слідів вчинення злочину та ін.

Безпосередній відбір цих зразків може здійснюватись слідчим, співробітником уповноваженого оперативного підрозділу. Проте в багатьох випадках для цього залучається особа, яка співпрацює з органом досудового розслідування на конфіденційній основі, спеціаліст чи Інші особи.

Особливі пізнавальні можливості закладені в групі HC(P)Jb що охоплюється змістом контролю за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України). Це, зокрема, виявлення ознак злочину та фіксація відповідних фактичних даних (доказів) у ході здійснення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експери- менту та імітування обстановки злочину. Законодавцем установлено (ч.5 ст. 271 КПК України), що порядок і тактика проведення цих НС(Р)Д визначається законодавством.

Нарешті слід указати на пізнавальні можливості виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК України).

Вони полягають у отриманні відомостей про структуру зазначеної групи чи організації, способи і методи злочинної діяльності, характеристику речей і документів, які мають значення для розслідування злочину або злочинів, що вчиняються цими групами, І т. Ін. особою, яка введена в них під легендою прикриття і відповідно до закону виконує спеціальне завдання, або є учасником зазначеної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.

Украй важливе значення при проведенні НС(Р)Д мають положення щодо фіксації процесу їх здійснення та отриманих результатів (ст. 252 КГЖ України). Основою цього є складання протоколу, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Цей протокол повинен відповідати загальним вимогам, що закріплені процесуальним законом, ате Із урахуванням специфіки й особливостей їх провадження. З агат ьн і вимоги до структури та змісту протоколу НС(Р)Д містяться у ч. З ст. 104 КГЖ України, відповідно до яких він повинен складатися з:

1. Вступної частини, яка повинна містити відомості про:

- місце, час проведення та назву процесуальної дії;

- особу, яка проводить процесуатьну дію (прізвище, Ім'я, по батькові, посада);

- усіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

- інформацію про те, що особи, які беруть участь у про- цесуатьній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв Інформації, які застосовуються при проведенні процесуатьної дії, умови та порядок їх використання.

У вступній частині протоколу НС(Р)Д додатково повинно бути зазначене відповідне рішення про проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

Z Описової частини, яка повинна містити відомості про:

- послідовність дій;

- отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, у тому числі виявлені та/ або надані речі і документи.

3. Заключної частини, яка повинна містити відомості про:

- вилучені речі й документи та спосіб їх ідентифікації;

- спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;

- зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

Особливості умов та порядку проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій можуть вимагати:

- забезпечення конфіденційності даних про осіб/ які проводили негласну слідчу (розшукову) дію або були залучені до її проведення. Порядок застосування таких заходів забезпечення конфіденційності, щодо названих осіб, визначається відповідними нормативно-правовими актами України;

- складання протоколів за результатами проміжних етапів їх проведення. Наприклад коли при проведенні довготривалих НС(Р)Д особи, які їх проводять, отримують фактичні дані, що мають значення дія кримінального провадження, зокрема, для прийняття процесуальних рішень щодо проведення інших слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, вони можуть скласти відповідний протокол без завершення цієї НС(Р)Д .

Додатками до протоколу можуть бути:

1) спеціально виготовлені коті, зразки об'єктів, речей і документів;

2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;

3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;

4) фотодаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації та Інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.

Додатки до протоколу НС(Р)Д повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спе-

Див., п.п. 3.4.2 згаданої вище Інструкції «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні».

112

ціаліста, інших осіб/ які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Варто зауважити, що протоколи НС(Р)Д згідно п. З ч. ст. 99 КПК відносяться до документів, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. З ст. 252 КПК України протоколи НС(Р)Д з додатками до них не пізніше чим через 24 години після їх припинення мають бути передані прокуророві, що здійснює нагляд за дотриманням законів в ході проведення до- судового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, у рамках якого були проведені ці негласні слідчі (розшукові) дії.

Завершимо розгляд теми розглядом окремих положень Наказу Генерального Прокурора України від 19.12.2012 Ns 4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні». За змістом цей наказ здебільшого спрямований на впорядкування процесуального контролю про- курора за кримінальним провадженням. Але деякі приписи стосуються й уповноважених оперативних підрозділів, які приймають участь у досудовому слідстві та представники яких у даних випадках одержують статус слідчих.

На наш погляд окремої уваги заслуговують наступні положення зазначеного наказу.

Перше. Прокурорам, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування, наказано перевіряти законність здійснення негласних слідчих (роз- шукових) дій, проведення яких не потребує дозволу СЛІДЧОГО судді або рішення прокурора, упродовж доби з часу отримання письмового повідомлення слідчого про їх проведення (п.п. 10.3).

Формально цей контроль спрямований на дії слідчого. Проте, зважаючи на те, що більшість НС(Р)Д проводиться за дорученням слідчого співробітником уповноваженого оперативного підрозділу, слід вважати, що даний контроль автоматично переноситься на його безпосередні дії в рамках кримінального провадження.

Друге положення стосується дотримання прокурорами вимог режиму таємності, вжиття ними заходів щодо забезпечення захисту від розголошення даних про факт, методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відомостей про особу, місце чи річ, щодо яких проводяться такі дії (п.п. Ю.8.). Тут також ідеться начебто про суто прокурорський обов'язок щодо дотримання режиму таємності проведення НС(Р)Д. Але, знов таки, якщо ці дії проводять співробітники уповноважених оперативних підрозділів, то на них однозначно покладається обов'язок забезпечення захисту від розголошення даних про факт та методи здійснення НС(Р)Д. Це вкрай відповідальна вимога і про неї треба дуже пильно дбати.

Наказ містить і інші важливі положення, що потребують повної усвідомленості з боку осіб, які здійснюють як слідчі (розшукові), так І негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні.

Контрольні запитання

1. У чому полягають завдання та форми діяльності оперативних підрозділів органів внутрішніх справ щодо забезпечення досудового слідства доказовою Інформацією?

2. Охарактеризуйте нормативно-правові засади діяльності оперативних підрозділів органів внутрішніх справ щодо забезпечення досудового слідства доказовою інформацією.

3. У чому полягають сутність та пізнавальні можливості оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів органів внутрішніх справ щодо забезпечення досудового слідства доказовою інформацією до початку кримінального провадження?

4. у чому полягають сутність та пізнавальні можливості діяльності оперативних підрозділів органів внутрішніх справ щодо забезпечення досудового слідства доказовою інформацією після порушення кримінального провадження?

5. Розкрийте зміст та структуру протоколу, що складається співробітником уповноваженого оперативного підрозділу за результатами проведення НСРД.

6. Розкрийте зміст додатків до протоколів НСРД та вимоги щодо їх оформлення.

7. У чому полягають сутність і зміст прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність?

8. У чому полягають наглядові функції прокурора, як процесуального керівника, під час проведення НСРД у кримінальному провадженні?

Літературні й інші джерела до третього розділу

1. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність», від 18 лютого 1992 року N 2135-ХІІ / Відомості Верховної Ради, 1992, N 22, ст.ЗОЗ.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України, прийнятий 13 квітня 2012 р.: Голос України від 19.05.2012 / N90-91 /.

3. Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», N 3341-ХІІ від 30.06.1993 Ne 3341-ХІІ / Відомості Верховної Ради України, рік 1993, 31.08.1993, N 35, ст. 358.

4. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» від 13.04.2012 №4652- VI. Відомості Верховної Ради, 2013, № 21, ст.208.

5. Про затвердження Інструкції «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання‘їх результатів у кримінальному провадженні» Наказ України вщ 16 .листопада 2012 р. № 114/1042/516/1199/936/1687/5.

6. Збірник нормативно-правових актів України, що регламентують окремі питання кримінального провадження: [упоряд. С.М. Алфьоров, С.М. Міщенко, В.І.Фаринник, О.М Петелюк та ін.]; за заг. ред. В.І. СлІпченка. - Київ: TOB «АРТ-Дизайн», 2012. - 250 с.

7. Збірник взірців процесуальних документів та коментарі до них: [С.М. Алфьоров, С.М. Міщенко, О.Ю. Татаров, О.М. Петелюк та ін.]; за заг. ред. В.І. СлІпченка. - Київ: TOB «АРТ-Дизайн», 2012. - 196 с.

8. ПІдюков П. Роль І місце негласного провадження у кримінально-процесуальному доказуванні / П.ПІдюков, Я.Конюшенко // Вісник Академії управління МВС. - K., 2010. -№ 3 (15). - С.133-143.

9. Шумило М. Є. Оперативно-розшукові і слідчі дії: взаємозв'язок І розбіжність (гносеологічна І правова природа) / М.Є. Шумило / / Становлення системи негласного розслідування у кримінально-процесуальному законодавстві України : матеріали круглого столу (Київ, 7жовт. 2011р.). - K., 2011. - С. 24-27.

10. Негласні слідчі (розшукові) дії: курс лекцій / за ред. Д.М. Никифорчука; НАВС. - K., 2012. - 123 с.

11. Фаринник В. Негласні слідчі (розшукові) дії / В. Фа- ринник / / Юридичний вісник України. - 2012. - ЗО черв. - 6 лип. - Ne 26. - С. 4.

12. Омельченко А.С. Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії / А.С. Омельченко / / Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. - 2012. - Ne 4. - С. 205-210.

13. Скулиш Є.Д. Система негласних слідчих (розшукових) дій за кримінальним процесуальним кодексом украї- 116

ни / Є.Д. Скулиш / / Науковий вісник Чернівецького університету. - 2012. - Випуск 618. - С. 108-114.

14. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т.1 / О.М. Бандурка/ Є.М. Блажівській, €.П. Бурдоля та ін. - X.: Право, 2012. - 768 с.

15. Кримінатьний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За загат ьною редакцією професорів В.Г. Гончаренко, Т.В. Нора, М.€. Шумила. - K.: ЮстІніан, 2012. - 1224 с.

16. Кримінатьний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / Відп. ред.: С.В. Ківатов, С.М. МІщенко, В.Ю. Захарченко. - X.: ОдІссей, 2013. - 1104 с.

17. Мусієнко І.І. Тактика використання матеріалів опера- тивно-розшукової діяльності б кримінатьному провадженні / LI. Мусієнко // Теорія та практика судової експертизи та криміналістики. - 2012. - Ne 12. - С. 100-104.

18. Шехавцов Р.М. Класифікація негласних слідчих (розшукових) дій / Р.М. Шехавцов // www.corp- lguvd.lg.ua/dl30202.html

19. Кудінов С.С. Негласні слідчі (розшукові) дії та використання результатів оперативно-розшукової діятьності у кримінатьному провадженні: Навчатьно-практичний посібник / Кудінов С.С., Шехавцов Р.М., Дроздов О.М., Гриценко С.О. - K.: «Оберіг». - 2013. - 344 с.

Розділ 4_____________________________________________