КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ФОРМІ ПРИВАТНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ

Головною умовою віднесення усіх кримінальних правопо­рушень до категорії «приватного обвинувачення» є те, що в ре­зультаті їх вчинення шкода завдається безпосередньо інтересам потерпілого.

Порядок здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення регламентовано главою 36 КПК України, якою встановлено такі особливості:

1) підставою для початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення є лише заява потерпілого (заява має бути подана протягом строку давності притяг­нення до кримінальної відповідальності за вчинення конкре­тного кримінального правопорушення);

2) кримінальне провадження може бути розпочате лише щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 477 КПК України; аналіз слідчої практики свідчить про те, що най­більш часто вчинюваними із цієї категорії є такі кримінальні правопорушення: ч. 1 ст. 122 (умисне середньої тяжкості ті­лесне ушкодження без обтяжуючих обставин), ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження), ст. 126-1 (домашнє насильство), ч. 1 ст. 152 (зґвалтування без обтяжуючих обставин), ч. 1 ст. 164 (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей без обтяжуючих обставин) КК України;

3) відмова потерпілого від обвинувачення є підставою для закриття кримінального провадження (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК Ук­раїни), що здійснюється незалежно від того, чи виникли під час досудового розслідування або судового провадження підстави для закриття провадження (абз. 2 ч. 6 ст. 284 КПК України).

Досудове розслідування у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення здійснюється за загаль­ними правилами, передбаченими КПК України, але з урахуван­ням вимог глави 36 цього кодексу.

доказів повідомити особі про підозру, після чого в порядку ст. 283 КПК України приймає відповідне кінцеве процесуальне рішення.

Обов'язок доказування обставин, що підлягають встанов­ленню в кримінальному провадженні у формі приватного об­винувачення (ст. 91 КПК України), покладається на слідчого, дізнавача і прокурора. У разі відмови прокурора від підтри­мання державного обвинувачення цей тягар доказування по­кладається на потерпілого і лише за наявності процесуально вираженої його згоди на це (ч. 1 ст. 92 КПК України).

Відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному про­вадженні у формі приватного обвинувачення може відбува­тися на підставі угоди про примирення або без неї, зокрема шляхом добровільного відшкодування підозрюваним чи обви­нуваченим завданої шкоди чи подання цивільного позову (глава 9 КПК України).

131.