<<
>>

Поняття і види підсудності кримінального провадження.

Під підсудністю розуміють сукупність встановлених законом ознак кримінального провадження, яка визначає конкретний судовий орган, що здійснюватиме судове провадження.

Значення правил про підсудність полягає в тому, що вони в першу чергу мають бути гарантією права на справедливий суд, встановлений законом «право на свого суддю» (ЄКПЛ).

Порушення правил про підсудність - це безумовна підстава для скасування судового рішення (ст. 412 КПК).

Розрізняють наступні види підсудності (суди загальної юрисдикції): територіальну (ч. 1 ст. 32 КПК); персональну (ч. 2 ст. 32 КПК); інстанційну (ст. 33 КПК); за зв'язком проваджень (ст.ст. 217, 334 КПК). Законом визначена предметна підсудність Вищого антикорупційного суду (ст. 33-1 КПК). Крім того, необхідно вести мову і про підсудність слідчому судді.

Територіальна підсудність (ст. 32 КПК) визначається місцем вчинення кримінального правопорушення. Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування (ч. 1 ст. 32 КПК).

Необхідно звернути увагу, що все вище наведене не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Кримінальні провадження щодо злочинів, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд.

Кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. Якщо згідно з ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно- територіальної одиниці (АРК, області, міста Києва чи Севастополя) (ч. 2 ст. 32 КПК).

Якщо кримінальне правопорушення, досудове розслідування якого проводилося територіальним управлінням Національного антикорупційного бюро України (крім злочинів, які КПК віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду), вчинено у межах територіальної юрисдикції місцевого суду за місцезнаходженням відповідного територіального управління Національного антикорупційного бюро України, то кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду за місцезнаходженням відповідного територіального управління Національного антикорупційного бюро України, іншої адміністративно-територіальної одиниці (АРК, області, міста Києва чи Севастополя) (ч. 3 ст. 32 КПК).

Персональна (спеціальна) підсудність визначається суб’єктом кримінального правопорушення. За чинним КПК - це лише в разі вчинення кримінального правопорушення суддею (ч. 2 ст. 32 КПК). В разі обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення здійснює інший суд, а не той, де він обіймає чи обіймав посаду судді, який визначається згідно правил територіальної підсудності.

Інстанційна підсудність (ст. 33 КПК) визначається судовою інстанцією, в якій здійснюється судове провадження (див. структуру КПК - Розділ IV Судове провадження у першій інстанції; Розділ V Судове провадження з перегляду судових рішень, який містить: Глава 31 Провадження в суді апеляційної інстанції, Глава 32 Провадження с суді касаційної інстанції, Глава 34 Провадження за нововиявленими та виключними обставинами.

Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві загальні суди, а також Вищий антикорупційний суд (ч. 1 ст. 33 КПК).

Кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють відповідні апеляційні суди, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ч. 2 ст. 33 КПК).

Кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд (ч. 3 ст. 33 КПК).

Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається (ч. 4 ст. 33 КПК).

Кримінальне провадження за виключними обставинами залежно від виключних підстав для перегляду (п.п. 1-3 ч. 3 ст. 459 КПК) (ч. 5 ст. 33 КПК): судом, який ухвалив рішення, що переглядається - підстав, визначених п.п., 1, 3 ч. 3 ст. 459 КПК ((п. 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи; (п. 3)

встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення); Великою Палатою Верховного Суду (ч. 5 ст. 33 КПК) - з підстави, визначеної у п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК (п. 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом.

Підсудність за зв'язком проваджень (за зв’язком справ) визначається необхідністю об’єднання декількох проваджень.

Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначена в ст. 33-1 КПК, де встановлено, що ВАС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці ст. 45 КК, ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК. Інші суди не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абз. 7 ч. 1 ст.

34 КПК). На момент початку роботи цього суду вже виникали питання стосовно застосування ним окремих положень КПК України, зокрема, у частині предметної підсудності: 1) обмеження формулювання ст. 33-1 КПК України «якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України» стосується злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України (проте лише тих з перелічених, які підслідні НАБУ), та передбачених статтями 206- 2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України; 2) законодавцем обрано цікавий спосіб визначення підсудності Вищому антикорупційному суду через підслідність НАБУ, що свідчить про те, що кримінальні провадження щодо злочинів, які є корупційними у розумінні ст. 45 КК України, проте, не є підслідними НАБУ, не будуть підсудними Вищому антикорупційному суду, а мають розглядатися, за інших рівних умов, за загальними правилами підсудності. Крім того, виникло питання стосовно ситуацій, коли провадження, підслідні НАБУ, розслідуються іншими органами досудового розслідування. І хоча у доктрині викладено різні думки, було обґрунтовано висновок: у разі, якщо наявні умови, передбачені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду незалежно від того, який орган здійснював досудове розслідування (Гловюк І.В., Пономаренко Д.Г. Питання предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. URL: https://barristers.org.ua/news/tezypartnera- ao-barristers-advokata-denysa-ponomarenko-ta-naukovogo-radnyka-aobarristers- advokata-iryny-glovyuk-na-temu-pytannya-predmetnoyi-pidsudnostivyshhogo- antykorupijnogo-sudu/). Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18.09.2019 р. пункт 20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України було викладено в такій редакції: "20-2. Підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: 1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду"; 2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Норма п. 2 покликана виключити ситуації, коли внаслідок того, що провадження, підслідні НАБУ, розслідувалися іншими органами досудового розслідування, у суді є ризик визнання усіх зібраних доказів у досудовому розслідуванні недопустимими через неналежного суб’єкта їх збирання (Гловюк І.В., Пономаренко Д.В. Підсудність кримінальних проваджень Вищому антикорупційному суду: тенденції розвитку Теоретичні та практичні проблеми розвитку кримінального права і процесу: матеріали УІІІ Всеукраїнського науково-практичного семінару (м. Івано-Франківськ, 06 грудня 2019 року). Івано-Франківськ: Редакційно-видавничий відділ Університету Короля Данила, 2019. С. 15-16).

Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності ВАС.

Порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. Відповідно до ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд ВАС) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції).

У разі якщо обвинувачений чи потерпілий є або був суддею чи працівником апарату ВАС і кримінальне провадження належить до підсудності цього суду, таке кримінальне провадження у першій інстанції здійснює апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, і в такому разі ухвалені судові рішення оскаржуються в апеляційному порядку до апеляційного суду, який визначається колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Питання про направлення кримінального провадження з ВАС до іншого суду вирішується колегією у складі п’яти суддів Апеляційної палати ВАС за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

Спори про підсудність між судами не допускаються. Суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиноюч. 1 ст. 34 КПК

2.

<< | >>
Источник: Судове провадження: навчально-методичний посібник / Аленін Ю.П., Гловюк І.В., Габлей Н.Г., Мудрак І.В., Мурзановська А.В. [електронний ресурс] Одеса,2020. 147 с.. 2020

Еще по теме Поняття і види підсудності кримінального провадження.:

  1. 5.1. Поняття та види підсудності адміністративних справ
  2. Тема 1. Судове провадження в структурі кримінального провадження України. Диференціація судового провадження
  3. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ПІДСУДНОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
  4. Тема 1. Судове провадження в структурі кримінального провадження України. Диференціація судового провадження
  5. § 2. Види підсудності цивільних справ
  6. Тема 1. Судове провадження у структурі кримінального провадження України. Диференціація судового провадження
  7. Поняття підсудності адміністративних справ
  8. Поняття, завдання та функції кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання нею кримінальних покарань
  9. Власне ставлення автора до проваджень за зверненням гро­мадян викладено у підрозділі 5.3 «Адміністративні проваджен­ня та їх види» глави 5 цього посібника.
  10. Стадії кримінального провадження
  11. § 1. Поняття підсудності цивільних справ
  12. Завдання кримінального провадження
  13. Поняття та значення касаційного провадження. Загальні положення касаційного провадження.
  14. Тема 4. Заходи забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування
  15. Тема 4. Заходи забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування.
  16. Завдання кримінального провадження та доказове право
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -