§ 1. Поняття підсудності цивільних справ

В Україні діє система судів загальної юрисдикції, яку утворю­ють загальні і спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про судоустрій України»).

Суди цивільної юрисдикції належать до загальних судів, їх сис­тему складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди, Апеляційний суд України;

3) Верховний Суд України.

Місцеві суди цивільної юрисдикції - це районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

Апеляційними судами цивільної юрисдикції є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляцій­ний суд Автономної Республіки Крим, а також Апеляційний суд України. Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про судо­устрій України» у разі необхідності замість апеляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, тери­торіальна юрисдикція яких поширюється на декілька районів області.

Усі перелічені вище суди здійснюють правосуддя в цивільних справах, однак наділяються різними повноваженнями щодо їх роз­гляду і вирішення.

Отже, коли з\'ясовано питання, що розгляд і вирішення відповід­ної цивільної справи підпадає під цивільну юрисдикцію суду (дана справа є підвідомчою суду), то заінтересована особа повинна ще встановити, до якого саме суду вона має звертатися. Для окрес­лення кола цивільних справ, які підлягають розгляду і вирішенню в тому або іншому суді, законодавець використовує інститут під­судності.

Підсудність - це властивість цивільних справ, за допомогою якої їх розгляд і вирішення віднесено законом до компетенції від­повідного суду.

Необхідно відрізняти подібні між собою поняття підсудності і підвідомчості. Підсудність визначає компетенцію конкретних

105судів всередині судової системи по розгляду й вирішенню конкрет­них цивільних справ. Підвідомчість же допомагає розділити пов­новаження судів цивільної юрисдикції та інших юрисдикційних органів, що мають право розглядати й вирішувати ті або інші ци­вільні справи.

Таким чином, підсудність допомагає розмежувати компетенцію по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всере­дині системи судів цивільної юрисдикції: як між судами різних ланок, так і між судами однієї ланки.

Однак цим значення підсудності цивільних справ не обмежу­ється. Вона є важливою умовою вирішення і деяких процесуаль­них питань.

Так, наприклад, суд може давати судові доручення щодо про­ведення певних процесуальних дій лише у разі необхідності зби­рання доказів за межами його територіальної підсудності (ч. 1 ст. 132 ЦПК України); заява про забезпечення доказів, якщо по­зов ще не пред\'явлено, розглядається місцевим загальним судом, у межах територіальної підсудності якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів (ч. 1 ст. 135 ЦПК України).

У цій главі ми зупинимось детальніше на питаннях підсудності справ позовного та окремого провадження, оскільки підсудність справ наказного провадження не має ніяких особливостей і визна­чається за загальними правилами підсудності, встановленими ЦПК України (ст. 97 ЦПК України).