4.1. Поняття, ознаки та функції податку

Економічна сутність податків характеризується грошовими відносинами, які складаються у держави з юридичними та фізичними особами. Податки – це найважливіша фінансова категорія, яка історично є найважливішою формою економічних відносин між державою і членами суспільства.

Податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового Кодексу.

Податковим кодексом виокремлено три основні риси податку, а саме: обов’язковість (передбачає неможливість законного ухилення від сплати податку), безумовність (означає сплату податку, що припускає, якщо буде потреба, забезпечення заходами примусового характеру; безумовність характеризується тим, що в податках умовою сплати може бути формування об’єкта оподаткування), надходження до відповідного бюджету (розподіл податків за бюджетами та фондами здійснюється відповідно до бюджетної класифікації і може відбуватися за двома основними напрямами: закріплення податку за певним бюджетом або розподіл коштів від сплати податку між бюджетами).

Збором (платою, внеском) є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Ознаки податку:

1) нецільовий характер податку – означає надходження його у фонди, які акумулюються державою і територіальними громадами та використовуються на задоволення публічних потреб;

2) індивідуальна безоплатність – означає односпрямований рух коштів від платника до держави, при цьому платник не одержує нічого взамін сплаченого податку, що означає відсутність зустрічних обов’язків держави, кошти платника йдуть на задоволення суспільних потреб;

3) безповоротний характер – означає, що сплата податку не припускає його зворотного повернення; основою такої характеристики є сама мета призначення податків – формування фондів для фінансового забезпечення реалізації завдань держави та територіальних громад;

4) грошова форма внесення податку в бюджет; сплата податку майном чинним законодавством не передбачена; грошова форма сплати податку визначена самим змістом податку.

Функції податку:

1) фіскальна функція, відповідно до якої податки виконують своє основне призначення – насичення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Фіскальна функція податків характеризується тим, що саме податки сприяють централізації валового національного продукту у бюджеті. Саме ця функція визначає суспільне призначення податків і тому є головною, а саме: податкові надходження мають бути постійними, стабільними, рівномірно розподіленими в регіональному розрізі. Постійність означає надходження податків до бюджету рівномірно, в чітко встановлені законодавством терміни. Стабільність є гарантію того, що передбачені доходи будуть надходити до бюджету в повному обсязі. Для забезпечення необхідними надходженнями бюджету різних ланок бюджетної системи існує рівномірність розподілу податків;

2) регулююча функція слугує своєрідним доповненням попередньої і стосується регулювання як виробництва, так і споживанням ( наприклад, непрямі податки). При цьому регулюючий механізм існує об’єктивно і вплив на платників справляється незалежно від волі держави;

3) контрольна функція реалізується в ході оподаткування при регламентації державою фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій, одержанні доходів громадянами, використанні ними майна. За допомогою цієї функції оцінюються раціональність, збалансованість податкової системи, кожного важеля окремо, перевіряється, наскільки податки відповідають реалізації мети у сформованих умовах. Вона, як економічна категорія, заключається в тому, що з’являється можливість кількісного відображення податкових надходжень та їх співставлення з потребами держави в фінансових ресурсах. Завдяки контрольній функції податків оцінюється ефективність податкового механізму, забезпечується контроль за рухом фінансових ресурсів, проявляється необхідність внесення змін та доповнень у систему оподаткування. Сутність контрольної функції податків заключається в тому, щоб платники податків та зборів своєчасно і в повному обсязі сплачували їх відповідно до чинного законодавства.

Додаткові функції податку:

1) розподільна функція являє собою своєрідне відображення фіскальної: наповнити скарбницю, щоб потім розподілити одержані кошти;

2) стимулююча функція створює орієнтири для розвитку або згортання виробництва чи діяльності. Стимулююча функція означає, що за допомогою податків, пільг та санкцій держава стимулює технічний прогрес, збільшення робочих місць, капітальні вкладення та розширення виробництва тощо;

3) накопичувальна являє собою своєрідне узагальнення всіх попередніх функцій і головну – з позицій реалізації цілей держави в податковій системі, зважаючи на те, що кінцевою метою податків є сформувати не тільки бюджет, а й мету, інтереси в розподілі цих коштів та інших платників податків, тобто створити умови для накопичення як юридичними, так і фізичними особами.