4.2. Співвідношення податку та збору

Розмежування податків та зборів є не тільки виключно теоретичною проблемою, але й значною мірою проблемою практики.

По-перше,

податки це безумовні i нецільові платежі, i після їx надходження в бюджети неможливо простежити використання цих коштів.

збори це цільові надходження, які необхідні для фінансування певних заходів, що мають чітку цільову прив’язку.

Тому можна порушувати питання про нецільове використання коштів (може навіть йтися про самостійний склад правопорушення).

По-друге,

податки в основному надходять до бюджетів,

збори можуть формувати цільові (включаючи й позабюджетні) фонди.

Тому, коли необхідно закріпити виключно стабільні надходження в бюджети нецільового характеру, це безумовно податки. Якщо хочемо закріпити стійкий зв’язок між податковими надходженнями i джерелами, з яких вони направляються, це збори.

По-третє,

якщо встановлення, зміна та скасування податків i всіх елементів правового механізму податків є виключною компетенцією органів державної влади,

то деталізацію елементів зборів у перспективі можна розглядати i як компетенцію виконавчих органів.

Податок та збір мають як загальні так і відмінні ознаки.

До загальних ознак належать:

- обов’язковість сплати до відповідних бюджетів і фондів;

- чітке надходження до бюджетів і фондів, за якими вони закріплені;

- вилучення на основі законодавчо закріпленої форми й порядку надходження;

- примусовий характер вилучення;

- здійснення контролю контролюючими органами;

- безеквівалентний характер платежів^[7].

Відмінні риси податку та збору:

- за значенням. Податкові платежі є джерелами утворення бюджетних доходів, інші види обов’язкових платежів мають менше значення;

- за метою. Мета податків – задоволення публічних потреб держави, мета зборів – задоволення певних потреб або витрат установ;

- за обставинами.

- за характером обов’язку. Сплата податку пов’язана із чітко вираженим обов’язком платника, збір характеризується певною добровільністю дій платника і не регулюється іноді відносинами імперативного характеру;

- за періодичністю. Збір як правило носить разовий характер і його сплата відбувається без визначеної системи, податки характеризуються певною періодичністю;

- відносини відплатності характерні для зборів на відміну від податків.

Тож, на відміну від податків збори мають індивідуальний характер і їм завжди притаманні строго визначена мета та спеціальний інтерес.

Таким чином, податок являє собою форму примусового відчуження результатів діяльності суб’єктів, які реалізують свій податковий обов’язок, що на підставі закону (a6o акту органу місцевого самоврядування) вноситься до бюджету відповідного рівня (a6o цільового фонду) i виступає як обов’язковий, безумовний, нецільовий, безоплатний, безповоротний, грошовий платіж.