Поняття консолідації та її ознаки.

369

Консолідація - спосіб систематизації, що полягає у подоланні розрізненості нормативно-правових актів, виданих у різний час щодо одного й того ж предмета правового регулювання, шляхом їх поєднання в єдиний укрупнений нормативно-правовий акт з усуненням повторень і суперечностей без зміни змісту³\'⁴.

Прискорення змін у соціальному житті робить кодіфікацію не цілком придатною для ефективного регулювання постійно мінливих суспільних відносин. Виходить, для того, щоб кодекс, створений з такими великими часовими, матеріальними і людськими затратами, проіснував достатньо довго, в ньому слід закріплювати лише найбільш загальні положення. Але в такому разі його неминуче доведеться супроводжувати більш деталізованими законами. Ось чому практика вийшла на усереднений варіант: консолідацію юридичних документів.

Ha даному етапі існує різноголосся з приводу питання про природу консолідації. Одні вчені (А. Шебанов, Д. Керімов та ін.) вважають, що консолідація є різновидом інкорпорації. Інші дослідники (А. Ушаков, H. Захарова, А. Піголкін та ін.) вважають, що вона є самостійним видом систематизації. Ha переконання В. Карташова, консолідація - це різновид правотворчої діяльності.

Дещо інше розуміння консолідації існує за кордоном. Так, в Європейському Союзі консолідацією вважають включення безлічі законів з усіма змінами і наступними доробками в єдиний закон, який не має формальної цінності, оскільки кожен консолідований акт містить перелік усіх юридичних актів з усіма їхніми реквізитами. Утворюється щось близьке до офіційної інкорпорації.

Отже, консолідація дуже наближена до кодифікації і тому має, насамперед, правотворчий характер, хоча в результаті її проведення досягається великий ефект і після систематизації юридичних документів.

20.4. Техніко-юридичні правила консолідації.

Правила доволі специфічні. Відображають юридичну природу консолідації як різновиду правотворчої діяльності:

1) консолідації можуть підлягати не тільки нормативно-правові акти, а й акти тлумачення (зокрема, постанови судів вищих інстанцій), а також правозастосовні акти (огляд судової практики);

2) у консолідованому акті можуть бути об’єднані акти не тільки одного рівня, а й пов’язані з різними джерелами права;

^3,4 Скакун О. Ф.

3) консолідація здійснюється щодо швидкозмінюваних сфер суспільного життя: там, де життя вимагає негайного вдосконалення норм права, їх уточнення, зміни, скасування (сфера освіти, інформаційних технологій);

4) юридичні документи, що стали об’єктом консолідації, як мінімум, повинні регулювати питання, що мають суміжний характер. Жорстка вимога їх однорідності, як при кодифікації, тут не висувається;

5) консолідований акт, на відміну від кодифікованого, нових правових приписів не встановлює. Зміст виникнення правової регламентації залишається тим самим;

6) правові приписи, які перейшли з поєднуваних актів, розміщуються в певній послідовності. Схема їх розташування - ноу-хау творців консолідованого акта;

7) надання нормативно-правовому акту цілісності вимагає також використання наступних правотворчих правил:

- логічних (усунення застарілих положень, що суперечать одні одним, дублюються, надто розтягнуті);

- мовних (перевірка тексту з метою уніфікації термінології, стилю та ін.);

8) консолідований акт набуває власних реквізитів, відповідно колишні акти втрачають не тільки свої реквізити, але і юридичну силу;

9) консолідація в основному має офіційний характер;

10) акти консолідації в основному обов’язкові для адресатів;

її) процес консолідації складається з двох частин:

- вчинення всіх інкорпораційних операцій. Саме вони забезпечують добротну основу для створення консолідованого акта;

- виконання правотворчих операцій, спрямованих на зовнішню обробку об’єднюваних правових приписів.

Проведений аналіз консолідації як виду систематизації дозволяє зробити наступні висновки.

Консолідація займає проміжне положення між кодифікацією і інкорпорацією, але тяжіє до першого виду систематизації права. T. Радько пропонує н називати частковою кодифікацією, оскільки вона за своїм результатом «не дотягує» до обсягу та рівня кодексу.

Порівняння двох видів систематизації, якими є кодифікація і консолідація, з урахуванням зростаючих темпів соціального життя змушує визнати, що майбутнє належить консолідації. Кодифікація не завжди дозволяє своєчасно відображати соціальні зміни.