§ 4. Податкове законодавство України та принципи його побудови

Під податковим законодавством потрібно розуміти сукупність законів України; чинних міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана ВР України, Указів Президента України; декретів і постанов КМ України, прийнятих в межах їх повноважень та відповідно до КУ і законів України, що містять податково-правові норми.

Існує офіційне тлумачення терміна «законодавство» у Рішенні КСУ^[10], яким визначено, що терміном «законодавство» охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана ВР України, Укази Президента України, декрети і постанови КМ України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до КУ і законів України.

Таким чином, необхідно вказати на законодавчі акти, що забезпечують регулювання податкової сфери:

Конституція України закріплює положення, які є базовими для системи податкового законодавства (ст. ст. 67, 74, 92, 119, 138, 143 та п. 4 розд. XV КУ та ін.). Наприклад, ст. 92 КУ визначає, що виключно законами України встановлюються система оподатку­вання, податки та збори. Відповідно до ст. 143 КУ, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування встановлюють місцеві податки і збори. КУ у ст. 74 також затверджує, що в нашій країні референдум щодо законопроектів з питань податків, бюджету не допускається. Основний Закон України вказує на те, що держава гарантує своїм громадянам певні права та свободи, а це потребує коштів, тому податки необхідні як головне джерело цих коштів.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

МК України^[11] та інші закони з питань митної справи у час­тині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподат­куванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України.

Міжнародні договори забезпечують врегулювання на міждержавному рівні питань у сфері оподаткування (наприклад, міжнародні договори щодо усунення подвійного оподаткування). Потрібно враховувати: ці договори набирають чинності за умови їх ратифікації ВР України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана ВР України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПК України, застосовуються правила міжна­родного договору.

Нормативно-правові акти, які прийняті на підставі та на виконання ПК України та законів з питань митної справи; рішень ВР АРК, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими ПК України.

Принципи побудови податкового законодавства встанов­люються ст. 4 ПК України. До них належать:

1) загальність оподаткування - кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені законами податки та збори, платником яких вона є;

2) рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

3) невідворотність настання визначеної законом відпові­дальності у разі порушення податкового законодавства;

4) презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (мно­жинне) трактування прав та обов’язків платників податків або конт­ролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

5) фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

6) соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

7) економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

8) нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоспроможності платника податків;

9) стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

10) рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків і зборів, виходячи із необхідності забезпе­чення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками.

11) єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визна­чення на законодавчому рівні усіх обов’язкових елементів податку.

Загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено ПК України, сплаті не підлягають.

Податкове законодавство необхідно відрізняти від джерел податкового права. Джерела податкового права - це зовнішні форми закріплення норм податкового права. Теорія права виокремлює різні правові джерела залежно від правових систем:

• правовий звичай - санкціонований компетентними органами у встановленому порядку;

• прецедент - широко поширений у правових системах англосаксонського типу, особливо за наявності прогалин у зако­нодавстві;

• правовий договір - забезпечує диспозитивне врегулювання суспільних відносин;

• правова доктрина - поширена у мусульманських країнах, є одним із важливих джерел шаріату, заповнює прогалини законо­давства у відповідності з приписами мусульманської доктрини;

• нормативно-правовий акт - характерний переважно для країн з континентальним типом правової системи, до яких належить і Україна. Джерелом права в Україні є нормативно-правові акти - письмові документи компетентних органів держави (а також органів місцевого самоврядування), в яких закріплено забезпечуване ними формально обов’язкове правило поведінки загального характеру.

Джерела податкового права - це нормативно-правові акти органів законодавчої та виконавчої влади, місцевого самовряду­вання, в яких містяться норми податкового права.

Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до ПК України ВР України, а також ВР АРК, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених КУ та законами України.

Таким чином, характеристика джерел податкового права України зводиться до розгляду системи нормативно-правових актів, що становлять податкове законодавство України і регулюють податково-правові відносини.

З прийняттям ПК України розпочалася реформа податкової системи України і вдосконалення податкового законодавства. Розглядаючи правовий вплив ПК України на систему законодавства України, необхідно відзначити, що цей документ змінив 184 інших нормативних акти, зумовив прийняття 93 нормативних актів, скасував 175 нормативних актів, має відсилання з 1400 нормативно- правових актів. При цьому зв’язки існують як із новими законами, прийнятими у період 2011-2012 рр. (329 нормативних актів за цей період), так із старими нормами, що датуються до 2000 року (таких документів - 209)^[12] Ці цифри свідчать про глибокий та системний взаємозв’язок ПК України з іншими елементами українського законодавства, його ефективну інтеграцію.

Однак національна економіка перебуває у постійній динаміці, тому нові реалії економічного життя потребують систематичної корекції нормативної бази.

Запитання для самоконтролю

1. Відмінності між податком, збором, платою та внеском.

2. Види податків, що існують в Україні.

3. Склад податкової системи України.

4. Характеристика податкового права як підгалузі права.

5. Ознаки податкового права як підгалузі фінансового права.

6. Види податково-правових норм.

7. Характеристика податкових правовідносин.

8. Співвідношення джерел податкового права і податкового законодавства.

9. Система податкового права.

10. Принципи податкового законодавства.