10.5. Заходи впливу за порушення бюджетного законодавства

В умовах децентралізації бюджетної системи, розвитку міжбюд- жетних відносин і суттєвого впливу політичних чинників на бюджетний процес суттєво підвищується рівень вимог до процедури розгляду бюджетних порушень і злочинів та до забезпечення державного бюд­жетного контролю інструментами їх попередження і покарання.

Відповідно до ст. 117 Бюджетного кодексу України встановлю­ються види заходів впливу за порушення бюджетного законо­давства:

1) попередження про неналежне виконання бюджетного законо­давства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодав­ства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюд­жетного законодавства. Виявлені порушення мають бути усунені у строк до 30 календарних днів;

2) зупинення операцій з бюджетними коштами;

3) призупинення бюджетних асигнувань - передбачає припинення повноважень на взяття бюджетного зобов'язання на відповідну суму на строк від одного до трьох місяців у межах поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) у по­рядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики;

4) зменшення бюджетних асигнувань - передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов'язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом вне­сення змін до розпису бюджету (кошторису) та у разі необхідності з подальшим внесенням змін до закону про Державний бюджет України

(рішення про місцевий бюджет) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету;

6) зупинення дії рішення про місцевий бюджет;

7) безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів - передбачає стягнення органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, коштів із місцевих бюджетів до Державного бюд­жету, в тому числі і за рахунок зменшення обсягу трансфертів (дотації вирівнювання) місцевим бюджетам на відповідну суму, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) інші заходи впливу, які можуть бути визначені законом про Державний бюджет України.

Відповідно до визначених заходів впливу за порушення бюджетно­го законодавства їх можливо характеризувати за наступними оз­наками:

• регулюються нормами фінансового, бюджетного, адміністратив­но-процесуального, цивільного та кримінального права;

• застосовуються до юридичних та посадових осіб, керівників державних органів;

• використовуються для забезпечення працездатності та утриман­ня кожної державної організаційної структури, бюджетних споживачів: юридичних та фізичних осіб;

• передбачають застосування фінансових санкцій, заходів адміні­стративного, кримінального покарання ;

• передбачають досудове застосування заходів примусу в бюд­жетному процесі;

• це комплексні заходи щодо законності реалізації стадій бюджет­ного процесу та недопущення порушень; сполучення фінансових санкцій та адміністративних заходів (наприклад, призупинення бюд­жетних асигнувань та дії рішення про бюджет);

• спрощений процесуальний характер застосування.

Застосування засобів примусу в бюджетній сфері та їх характе­ристика дозволяють віднести їх до засобів фінансово-правової відпо­відальності за порушення бюджетного законодавства.

Реалізація фінансово-правової відповідальності у бюджетно­му процесі здійснюється попереджувальними засобами, припиненням, поновленням процесу, а також застосуванням фінансових санкцій. По- 280

переджувальні засоби пов'язані з діяльністю учасників бюджетного процесу на стадії підготовки, розгляду, затвердження проектів бюд­жетів. Рішення про виконання повноважень, використання коштів можуть прийматися спільно на засіданнях відповідних органів влади або узгоджуватися. Органи, які контролюють бюджетний процес, самі зацікавлені в його найбільш оптимальній організації.

Засоби припинення використовуються як покарання при пору­шеннях бюджетного законодавства або при надзвичайних обстави­нах, пов'язаних з економічною, політичною ситуацією в країні.

Засоби поновлення процесу пов'язані з необхідністю щорічного прийняття бюджетів, з відновленням бюджетних асигнувань при зупиненні, покаранні або інших обставинах.

Фінансово-правова відповідальність за порушення бюджетного за­конодавства встановлюється у вигляді фінансових санкцій:

• призупинення бюджетних асигнувань;

• зупинення операцій з бюджетними коштами;

• зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів;

• повернення субвенцій;

• призупинення дії рішень про бюджети;

• інших фінансових санкцій (пеня, штрафи та інші стягнення).

Ці фінансові санкції встановлюються нормами Бюджетного ко­дексу за означені види бюджетних правопорушень. Так, ст. 117 БК на­дає право призупинення бюджетних асигнувань широкому колу контролюючих органів відносно органів державної влади та органів місцевого самоврядування за такі порушення:

1) несвоєчасне і неповне подання звітності про виконання бюд­жету;

2) невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку складання звітності та внутрішнього фінансового контролю за бюджетними кош­тами і недотримання порядку перерахування цих коштів;

3) подання недостовірних звітів та інформації про виконання бюджетів;

4) порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов'язань;

5) нецільове використання бюджетних коштів.

Призупинення операцій з бюджетними коштами застосову­ється до розпорядників бюджетних коштів та одержувачів у разі вчи­нення ними бюджетних правопорушень. Ця санкція може використо­вуватися до 30 діб, якщо інше не передбачено законом, але законода­вець не уточнює види бюджетних правопорушень у даному випадку.

Зменшення бюджетних асигнувань та повернення субвенцій використовується як засіб покарання при нецільовому використанні бюджетних коштів, і при цьому притягаються до дисциплінарної, адмі­ністративної, кримінальної відповідальності залежно від розміру кош­тів посадові особи, винні у цьому діянні.

Фінансово-правова відповідальність за бюджетні пору­шення - це покарання уповноваженим органом учасника бюджет­ної діяльності за скоєне правопорушення у порядку, встановленому бюджетно-правовими нормами.

Особливістю фінансових санкцій є те, що вони застосовуються як окреме покарання у вигляді бюджетних санкцій і як доповнення до статей інших галузей права, що визначають покарання за бюджетний злочин.

До особливостей фінансових санкцій за порушення бюджетно­го законодавства належить те, що внаслідок їх застосування держава отримує додаткові надходження. Фінансові санкції застосовуються до юридичних та фізичних осіб і мають різні види.

У Бюджетному кодексі передбачено декілька видів заходів щодо порушників бюджетного законодавства, які можливо віднести до фінансових санкцій, і деякі з них мають нетрадиційний характер, наприклад, призупинення дії рішення про бюджет. Право призупи­нення надається державним органам влади і встановлює моральні і матеріальні збитки до порушника, що характерно для фінансових санкцій. Призупинення дії рішення про бюджет на місяць встановлю­ється за порушення формування відповідного бюджету в частині дер­жавних делегованих повноважень з боку органів влади вищого рівня відносно органів влади нижчого рівня. Це дуже важлива санкція, то­му що, з одного боку, вона встановлює відповідальність органів влади різного рівня за прийняття бюджетних зобов’язань, а з іншого - припиняє фінансування бюджетів до встановлення відповідних повно­важень та припинення спорів між зацікавленими суб’єктами.

Фінансово-правова відповідальність може використовуватися як засіб припинення бюджетних спорів, які на практиці часто трап­ляються між суб’єктами бюджетної діяльності. До того ж застосу­вання фінансових санкцій відшкодовує заподіяну правопорушником матеріальну шкоду і є додатковим джерелом надходжень до бюд­жетів.

Проблемним у застосуванні фінансових санкцій за порушення бюджетного законодавства є те, що вони передбачаються численни­ми нормативними актами, причому в основному підзаконними, а під­стави їх накладення, обрахування та оскарження не кодифіковані.

Процедура накладення фінансових санкцій та адміністративних стягнень за бюджетні правопорушення передбачена у ст. 118 БК Ук­раїни. Так, санкції або стягнення накладаються за рішенням, що їх приймає уповноважена контролююча особа на підставі протоколу про бюджетне правопорушення або акта ревізії та доданих до нього документів. До осіб, які мають право на накладення фінансових санкцій, належать: Міністерство фінансів України, керівник органу Державної казначейської служби України, керівник органу Державної фіскальної служби України, Міністр фінансів АР Крим, керівник міс­цевого фінансового органу, голови виконавчого органу міської влади міста районного значення, селищної та сільської ради.

Адміністративна відповідальність також застосовується за бюджетні правопорушення, але відрізняється від фінансової. По-пер­ше, тим, що адміністративна відповідальність застосовується до фі­зичних осіб, винних у бюджетних правопорушеннях, тобто посадових осіб, керівників, службовців. По-друге, адміністративна відповідаль­ність реалізується через адміністративні стягнення, тобто гроші (по­няття «фінансова санкція» ширше грошових стягнень). По-третє, відрізняється процедурою стягнення.

Адміністративні стягнення, згідно з Бюджетним кодексом, встановлюються до осіб, винних у порушенні операцій з бюджетними коштами, у порушенні вимог ведення бухгалтерського обліку, звітності, надання інформації про виконання бюджету та в деяких інших випадках.

Використання бюджетних коштів всупереч їхньому цільовому призначенню або недотримання порядку проведення операцій з бюд­жетними коштами, як це встановлено чинним бюджетним законодав­ством, тягне за собою адміністративне покарання згідно зі ст.

Таким чином, адміністративні стягнення - це засоби впливу, які застосовуються згідно з адміністративно-правовими нормами до порушника бюджетного законодавства, характеризуються засуджен­ням винного за його діяння і пер едбачають негативні наслідки для порушника. Адміністративні стягнення не мають тяжких прав ових наслідків, але вони завдають матеріальну шкоду порушнику.

Кримінальна відповідальність встановлюється за бюджетні злочини і передбачена Бюджетним кодексом відносно посадових осіб, які витратили бюджетні кошти всупереч їхньому цільовому при­значенню або прийняли нормативно-правові акти, розпорядження, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому зако­ном порядку.

Кримінальна відповідальність характеризується такими особливостями:

• суб’єктами злочину є посадові особи;

• регулюється нормами кримінально-процесуального права;

• здійснюється тільки у судовому порядку;

• характеризується процесуальними особливостями.

Згідно з Кримінальним кодексом України встановлюється відпо­відальність за порушення законодавства про бюджетну систему (ст. 210) та за видання нормативно-правових актів, розпоряджень, які змі­нюють бюджетні кошти (ст. 211). Покарання встановлюється у ви- 284

гляді штрафу, виправних робіт, обмеження або позбавлення волі. Ті ж самі діяння, які було вчинено повторно, або за попередньою змовою групою осіб, караються більш суворо. Так, за використання бюджет­них коштів усупереч їхньому цільовому призначенню порушники караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до восьми років з позбавленням прав обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Штраф за ці злочини може складати від 100 до 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Дисциплінарні санкції за порушення бюджетного законодавст­ва - це форма впливу адміністрації, установи, організації на порушника у вигляді попередження, догани, суворої догани або інших санкцій, які є в розпорядженні керівництва.

Рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення може бути оскаржено в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дня його винесення, якщо інше не передбачено законом. Ос­карження рішення не зупиняє виконання зазначеного рішення.

Відповідальність у бюджетному процесі є його необхідною скла­довою частиною на кожній стадії. Розгляд матеріалів про виконання бюджетів свідчить про необхідність подальшої теоретичної розробки цих питань та постійного впровадження цих розробок у практику бюджетної діяльності. На необхідність подолання недоліків у здійс­ненні державного контролю за використанням бюджетн их коштів та створення дієвого механізму протидії правопорушенням і зловживан­ням у бюджетній сфері спрямована діяльність органів державної влади.

Для покращення бюджетної діяльності прийнятий Указ Прези­дента України «Про зміцнення фінансової дисципліни та запобіганням правопорушенням у бюджетній сфері» від 25 грудня 2001 року. Згідно з цим Указом, органам державної влади та місцевим органам необ­хідно працювати над вдосконаленням організації контролю за бюд­жетним процесом шляхом запровадження нових принципів управління фінансовою системою та посиленням координації роботи фінансово- фіскальних органів.

Подальше поліпшення правотворчої діяльності у бюджетній сфе­рі є необхідним для ефективної організації бюджетної системи і, як наслідок, для підвищення життєвого рівня людини в Україні.

Контрольні питання

1. Які риси характеризують бюджетний контроль?

2. Хто є суб’єктами бюджетного контролю?

3. Які завдання має проведення бюджетного контролю?

4. Які повноваження мають контролюючі суб’єкти в бюджетно­му процесі?

5. Які права мають підконтрольні суб’єкти в бюджетному про­цесі ?

6. Які існують види бюджетних правопорушень?

7. Визначте види заходів впливу за порушення бюджетного зако­нодавства.

8. Визначите види юридичної відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

9. Які фінансові санкції встановлюються за порушення бюджет­ного законодавства?