Примусові заходи впливу

підвищення норми обов\'язкових резервів;

відкликання ліцензії на здійснення окремих або всіх банківських операцій;

усунення керівництва комерційного банку (установи комерційного банку) від управління;

призначення тимчасової адміністрації для управління комерційним банком (установою комерційного банку);

стягнення за рішенням суду (арбітражного суду) штрафу в розмірі неправомірно одержаного доходу;

ліквідація комерційного банку та виключення його із реєстру банків.

У разі виявлення проблем у діяльності банків органи банківського нагляду можуть прийняти рішення про застосування таких заходів:

вимагати, щоб банк терміново збільшив розмір капіталу до рівня, який відповідає встановленим нормативам, і завдяки цьому забезпечив повний захист коштів вкладників;

передбачити реорганізацію (придбання даного банку більш сильним, у власність якого перейдуть всі депозитні зобов\'язання). Отже, його вкладники стануть клієнтами більш стійкого банку, не зазнаючи при цьому втрат;

припинити діяльність банку і почати процедуру його ліквідації відповідно до чинного законодавства.

На стадії радикального втручання в діяльність проблемних банків вживаються такі заходи: установлення режиму фінансового оздоровлення; припинення діяльності (відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій); ліквідація (банкрутство).

Підставою для переведення комерційного банку в режим фінансового оздоровлення є зарахування банку до категорії проблемних, відсутність необхідного рівня капіталу, порушення банківського законодавства.

аналіз причин, які зумовили погіршення фінансового стану й збиткову діяльність комерційного банку;

конкретні заходи фінансового оздоровлення із зазначенням термінів їхнього виконання та розрахунок економічного ефекту від упровадження кожного заходу;

прогнозні показники діяльності комерційного банку, які передбачено досягнути після виконання заходів фінансового оздоровлення;

кошторис витрат (щоквартально) загалом по банку та з розподілом за філіями.

При переведенні банківської установи в режим фінансового оздоровлення до неї НБУ застосовує заходи, спрямовані на: зниження рівня витрат (на заробітну плату, поточний та капітальний ремонт, рекламу); часткову або повну заборону на проведення активних операцій; погашення простроченої дебіторської заборгованості; ліквідацію збиткових філій; формування необхідних розмірів резервних фондів; збільшення розміру статутного фонду. Комерційний банк може бути переведений Правлінням НБУ в режим фінансового оздоровлення на строк не більше, ніж 12 місяців. За наявності обґрунтованих підстав для успішного завершення виконання програми фінансового оздоровлення цей строк може бути продовжений Правлінням НБУ ще на 6 місяців.

Комерційному банку, переведеному в режим фінансового оздоровлення, забороняється: - залучати вклади фізичних осіб, відкривати нові вкладні рахунки та поповнювати діючі; - надавати гарантії, поручительства, бланкові кредити, а також надавати всі пільгові (збиткові для банку) кредити, у тому числі банківським працівникам; - нараховувати та сплачувати проценти за кредитами, наданими установами одного банку.

Національний банк України відкликає з комерційного банку, який переведений на режим фінансового оздоровлення, ліцензію на проведення операцій з касового виконання державного бюджету, в тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків державних позабюджетних фондів, а також може відкликати ліцензію на здійснення окремих банківських операцій.

Національний банк наділений можливістю надавати комерційним банкам, переведеним у режим фінансового оздоровлення, стабілізаційний кредит. Кредит надасться з метою забезпечення платоспроможності й ліквідності банку і для підтримки заходів фінансового оздоровлення.

У разі поліпшення фінансового стану банк переводиться у загальний режим роботи згідно з постановою Правління Національного банку України. В разі погіршення ситуації у банку під час дії режиму фінансового оздоровлення Правління НБУ може прийняти рішення про переведення банку на особливий режим контролю за його діяльністю з боку відповідальних виконавців регіонального управління НБУ.

Якщо протягом встановленого строку фінансовий стан банку не поліпшиться, Правління Національного банку України приймає рішення про відміну режиму фінансового оздоровлення та про призупинення діяльності банку.

Слабкою стороною систем банківського нагляду багатьох країн є нездатність вжити термінові заходи щодо проблемних банків після того, як під час контролю були виявлені їхні проблеми. Причиною такої бездіяльності звичайно є недостатні повноваження щодо застосування примусових дій, передбачених у законодавстві, або небажання з боку органів влади (іноді з політичних причин) вживати непопулярні, але необхідні заходи для захисту коштів вкладників.

Аналіз роботи окремих вітчизняних банків за останні роки дає підстави стверджувати, що заходи впливу, які має право застосовувати Національний банк України до банківських установ у разі допущення ними порушень законодавства та нормативних актів НБУ, є одним з важелів управління банківською системою та контролю за діяльністю окремих банків.

Доволі серйозним та дієвим заходом впливу на банки вважається зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних операцій. Він може як поліпшити, так і погіршити стан банку. Тому його застосування потребує зваженого та поміркованого підходу.

Надзвичайним заходом впливу є призначення тимчасової адміністрації. Функції тимчасової адміністрації слід розглядати значно ширше, ніж просто підвищення рівня менеджменту банку.

Для покращання організаційної структури комерційних банків та зміцнення їхнього фінансового стану передбачена можливість їхньої реорганізації шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення і перетворення; або реструктуризації шляхом санації, реструктуризації боргів і капіталу, здійснення технічних, фінансово-економічних та правових заходів.

Сьогодні найбільш прийнятною формою реорганізації банків в Україні є реорганізація шляхом злиття, що дає змогу за мінімальних витрат забезпечити концентрацію капіталу, реструктуризацію активів, поліпшити фінансовий стан і забезпечити подальший розвиток комерційних банків.

Аналіз досвіду реструктуризації та злиття вітчизняних банків показує, що першими кандидатами на приєднання (поглинання) є банки, створені під певне підприємство чи галузь у разі погіршення ринкової кон\'юнктури останніх. Тому кращі перспективи мають універсальні банки з міцними й стабільними позиціями в регіонах, а також великі банківські об\'єднання. Досі створення банківських об\'єднань стримувалося відсутністю відповідного законодавства, небажанням акціонерів окремих банків втратити власні банки, а також протидією з боку середніх банків, для яких такі об\'єднання та холдинги будуть сильними конкурентами. Однак, враховуючи реалії розвитку банківської системи України, пов\'язані з необхідністю концентрації банківського капіталу, перерозподілом ринку банківських послуг, ідея банківських союзів є плідною, може і має бути реалізована на практиці найближчим часом.

Домінуючими факторами, які стимулюють злиття (приєднання) банків, для вітчизняних банкірів є підвищення рівня капіталізації, пов\'язане з необхідністю виконання вимог Національного банку України щодо економічних нормативів.

Отже, основним завданням усіх рівнів системи банківського нагляду НБУ щодо вжиття заходів впливу є регулювання діяльності комерційних банків з метою приведення її у відповідність до норм і вимог чинного банківського законодавства та нормативних актів НБУ, а також з метою забезпечення ліквідності, платоспроможності й стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників і кредиторів.