Правові заходи забезпечення екологічної безпеки
В останні роки в нашій країні приділяють значну увагу правовим аспектам екологічної безпеки. Це пов’язано першою чергою з глобальними проблемами виживання людства за умов зростання кризових явищ, зумовлених шкідливим впливом техногенного характеру на навколишнє природне середовище, масштаби якого за деякими параметрами значно перевищують наслідки впливу природного характеру[156] [157]. Правові норми щодо забезпечення екологічної безпеки нині містяться в більшості законодавчих і підзаконних нормативно- правових актів, тим самим справляючи комплексний, міжгалузевий вплив на регламентацію правовідносин у різних сферах діяльності, особливо в частині здійснення екологічно небезпечної діяльності. Положення про забезпечення екологічної безпеки містяться в Декларації про державний суверенітет України (1990 р.), в якій є окремий розділ «Екологічна безпека»; відповідно вони внесені до п. 1 і 17 частини 1 ст. 106 Конституції України; частини другої статті 2 Закону України «Про основи національної безпеки України», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 50—59); Указу Президента України «Про Стратегію національної безпеки України» від 12.02.2007 року № 105; Законів України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995 року, та «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання». Так, відповідно до Указу Президента України «Про стратегію національної безпеки України» від 12.02.2007 року № 105 (п. 2.3). спостерігається посилення екологічних та техногенних загроз національній безпеці внаслідок: критичного стану основних виробничих фондів та комунальної інфраструктури населених пунктів, що спричиняє передумови для виникнення надзвичайних ситуацій та екологічних катастроф; невирішеності проблем підтримання в належному технічному стані ядерних об’єктів, гідротехнічних споруд, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи; неприпустимо високого антропогенного навантаження на довкілля, в тому числі зумовленого накопиченням надлишкових, не придатних для подальшого застосування боєприпасів, застарілої та непотрібної для Збройних Сил України військової і спеціальної техніки, озброєння, вибухових речовин. Відповідно до п. Необхідно забезпечити ефективне функціонування єдиної державної системи цивільного захисту, запобігання та ліквідації наслідків техногенних катастроф, підвищення рівня екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, зокрема перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. Реформування житлово-комунального господарства, модернізацію основних фондів цієї сфери та підвищення якості житлово- комунальних послуг, насамперед шляхом розвитку конкурентних відносин у цій сфері, слід визначити як необхідні умови створення безпечного середовища життєдіяльності населення України. Особливу увагу екологічній безпеці приділено в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (розділ ХІ, статті 50—59). Норми цього розділу закріплюють екологічні вимоги щодо розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд (ст. 51—59). Вимоги екологічної безпеки: при проведенні наукових досліджень, впровадженні відкриттів, винаходів, застосуванні нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем (ст. 57) та щодо військових, оборонних об’єктів та військової діяльності (ст. 58), а також вимоги щодо охорони довкілля від неконт- рольованого та шкідливого біологічного впливу (ст. 53); від акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу фізичних чинників та радіоактивного забруднення (ст. 54); від забруднення відходами (ст. 55); при застосуванні засобів захисту рослин, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин (ст. 52). 13.4.