18.7. Режим фінансового оздоровлення банків та заходи впливу щодо забезпечення їхньої фінансової стійкості
При виявленні проблемних банків органи банківського нагляду зобов\'язані вжити стабілізуючі заходи з метою підвищення рівня їхньої фінансової стійкості, а саме:
складання та виконання бізнес-плану або програм розвитку капітальної бази банку;
складання графіків формування в повному обсязі резервних фондів і спеціальних резервів під активні операції;
складання та запровадження положень щодо покращення кредитної політики банку;
зобов\'язання щодо проведення зовнішнього аудиту фінансового стану банку;
прийняття рішення про обмеження розміру кредитів, що надаються інсайдерам банку;
прийняття рішення щодо тимчасового зниження розміру відсотків за депозитами, що залучаються;
тимчасове припинення виплати дивідендів;
прийняття рішення про обмеження розміру виплати працівникам банку;
зобов\'язання щодо вдосконалення системи внутрішнього контролю в банку.
До комерційних банків, які порушують банківське законодавство, Національний банк України заходів впливу.
Вибір таких заходів впливу проводиться з урахуванням: характеру допущених комерційним банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану комерційного банку; значущості комерційного банку на ринку послуг.Комплекс штрафних заходів складається із заходів попереднього реагування, як, наприклад, письмове попередження, лист із зобов\'язанням, програма фінансового оздоровлення, та примусових заходів впливу, а саме: зупинення/обмеження дії ліцензій, відсторонення керівників, призначення тимчасової адміністрації, накладання штрафів на банки та їхніх керівників, реорганізація та ліквідація банків. Штрафні санкції мають на меті відновити нормальне функціонування банків інструментами, адекватними величині кризових явищ банку.
Слід зазначити, що такий захід на практиці застосовується не дуже часто, оскільки грошові штрафи можуть негативно позначитися на фінансовому стані банку.Комплекс санаційних заходів охоплює систему реорганізації та реструктуризації банків, а також систему рефінансування. До рефінансування комерційних банків вдаються у разі погіршення його ліквідності, перебування самим банком у стані фінансового оздоровлення або прийняття на себе боргів іншого банку. НБУ як кредитор останньої інстанції здійснює рефінансування комерційних банків шляхом здійснення операцій на відкритому ринку, надання стабілізаційного кредиту та операцій купівлі/продажу державних цінних паперів на відкритому ринку.
Заходи впливу, які може застосовувати НБУ, розмежовують на: 1) непримусові; 2) примусові; 3) переведення комерційного банку в режим фінансового оздоровлення.
Непримусові заходи впливу застосовуються до комерційних банків НБУ при незначному рівні підвищеного ризику та глибини проблем у фінансово-кредитній діяльності комерційного банку і мають характер добровільності їхнього вирішення й розуміння комерційним банком наявності проблем. До непримусових заходів впливу належать:
лист із зобов\'язаннями;
письмове попередження.