§ 3. Відповідальність за порушення податкового законодавства

Одним із принципів податкового законодавства України є невід­воротність настання визначеної законом відповідальності у разі по­рушення податкового законодавства. Відповідальність за порушення податкового законодавства так само має системний, міжгалузевий характер і включає, крім податкової відповідальності (як видового ви­яву фінансової), ще й адміністративну і кримінальну.

Про співвідношення фінансової та податкової відповідальності йшлося у § 1 цього розділу. Правові засади податкової відповідальнос­ті визначено у гл. 11 Податкового кодексу України. Підставою при­тягнення особи до податкової відповідальності є вчинення нею по­даткового правопорушення. Згідно зі ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія або бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установ­лених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контр­оль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

1. Об’єктам податкового правопорушення є суспільні відносини, врегульовані і охоронювані нормами податкового права. У сфері по­даткового регулювання такими відносинами є відносини, що встанов­люють порядок реалізації податкового обов’язку платником податків,

порядок обчислення, сплати, справляння податків, податкової звітнос­ті та податкового контролю. Фактично об’єктом податкового право­порушення є фінансові інтереси держави, що охоплюють процес фор­мування централізованих грошових фондів за рахунок податків та зборів.

2. Об 'єктивна сторона правопорушення характеризує його зовніш­ній вияв - діяння (дію або бездіяльність), що мають протиправний характер, тобто прямо заборонені відповідною нормою податкового законодавства або суперечать припису правової норми. Об’єктивна сторона багатьох податкових правопорушень передбачає як дію, так і бездіяльність. Так, відповідно до ст. 117 Податкового кодексу України порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в орга­нах державної податкової служби може бути вчинене як шляхом без­діяльності - неподання у строки та у випадках, установлених Подат­ковим кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповід­ному органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнахо­дження чи внесення інших змін до своїх облікових даних; неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін; так і шляхом дії - подання з помилками чи у неповному обсязі.

3. Суб’єктами податкових правопорушень є платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи, а також посадові особи контролюючих органів. Відповідно до ст. ПО Податкового кодексу України особами, які притягаються до відповідальності за вчинення податкових правопорушень, є: 1) платники податків; 2) податкові аген­ти; 3) посадові особи платників податків та податкових агентів. При цьому у зазначеній статті не згадуються посадові особи контролюючих органів, визначені ст.

а) органи державної податкової служби; б) митні органи.

Виходячи із норм Податкового кодексу України, податкове право­порушення не містить такого елемента його складу, як суб’єктивна сторона. Суб’єктивна сторона правопорушення, що визначає внутріш­ню сторону правопорушення, характеризується наявністю вини (пси­хічним ставленням особи до вчиненого). Для порівняння зазначимо, що податкове законодавство Російської Федерації не тільки встановлює вину як обов’язковий елемент складу податкового правопорушення, розрізняє її форми, а ще й визначає, що відсутність вини особи у вчи­ненні податкового правопорушення є обставиною, що виключає при- 102 тягнення особи до відповідальності за вчинення податкового право­порушення.

Конкретні види податкових правопорушень та їх склади визначено у статтях 117-128 Податкового кодексу України. Це, зокрема:

- порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби;

- порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків;

- порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків;

- неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або не­виконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності;

- порушення встановлених законодавством строків зберігання до­кументів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також до­кументів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, конт­роль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

- порушення правил застосування спрощеної системи оподатку­вання фізичною особою - підприємцем;

- відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби та ін.

Крім надання дефініції податкового правопорушення та встанов­лення конкретних їх складів, податковим законодавством передбачено заходи податкової відповідальності, види санкцій та порядок їх засто­сування.

Одночасне використання та нерозмежування таких понять, як «фі­нансова санкція», «податкова санкція» та «штраф», значно ускладню­ють як праворозуміння, так і правозастосування. Оскільки штраф за своєю природою і є санкцією, то використання терміна «штрафна 103 санкція» вбачається надміру обтяжливим та спричиняє певне змістов­не дублювання. З усіх фінансових санкцій за вчинення податкових правопорушень застосовується одна - штраф. Крім того, співвідно­шення фінансової та податкової санкції демонструється через співвід­ношення категорій роду та виду відповідно.

Застосування санкцій (штрафів), передбачених гл. 11 Податкового кодексу, не звільняє платників податків від обов’язку сплатити до бю­джету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених Податковим кодексом України. Застосу­вання санкцій (штрафів), не передбачених Податковим кодексом та іншими законами України, забороняється.

Основні засади порядку притягнення до податкової відповідаль­ності зводяться до такого:

а) граничні строки застосування штрафних санкцій до платників податків дорівнюють 1095 дням;

б) у разі вчинення платником податків двох або більше податкових правопорушень санкції до нього застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо;

в) при застосуванні контролюючим органом до платника податків податкових санкцій (штрафів) за вчинене податкове правопорушення такому платнику податків обов’язково надсилається (вручається) по­даткове повідомлення - рішення;

г) за одне податкове правопорушення може бути застосовано тіль­ки один вид санкції (штрафу), передбаченої Податковим кодексом та іншими законами України.

Доволі непослідовною вбачається позиція законодавця щодо за­стосування фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені. Таким положенням під сумнів ставиться закріплений у ст. 61 Консти­туції України принцип, згідно з яким ніхто не може бути двічі при­тягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Пеня, маючи особливу правову природу, традиційно розглядається як спосіб забезпечення виконання податкового обов’язку поряд із податковою заставою, адміністративним арештом майна та ін. Крім того, що Податковий кодекс України не наводить переліку спо­собів забезпечення виконання податкового обов’язку, що є значним недоліком. Він також розмістив норми, що регулюють порядок засто­сування пені, в окремій главі - 12 після гл. 11 «Відповідальність».

Адміністративна відповідальність за порушення норм податкового законодавства передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (статті 163^l, 163², 163³, 163⁴, 164^і). Основним видом стягнення за адміністративні правопорушення у сфері оподаткування є штраф або попередження, що застосовується до посадових осіб під­приємств, установ, організацій або громадян - суб’єктів підприємниць­кої діяльності. Розмір штрафу залежить від характеру протиправного діяння, визначеного у диспозиції норми, та його повторюваності. Так, адміністративну відповідальність передбачено за вчинення таких ад­міністративних правопорушень:

- порушення порядку ведення податкового обліку (відсутність по­даткового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими осо­бами підприємств, установ, організацій встановленого законом по­рядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несво­єчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України);

- неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на пере­рахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових пла­тежів);

- невиконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби (перелічених у підпунктах 20.1.3, 20.1.24, 20.1.30, 20.1.31 п.

- порушення порядку утримання та перерахування податку на до­ходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи;

- порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат.

За ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) передбачено кримінальну відповідальність, встановлену ст. 212 Кримі­нального кодексу України. При цьому за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять до системи опо­даткування, притягається до кримінальної відповідальності службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форми влас­ності або особа, що займається підприємницькою діяльністю без ство­рення юридичної особи чи будь-яка інша особа, яка зобов’язана їх сплачувати, тільки якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходжен- ня до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у таких розмірах:

а) значних (у тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян);

б) великих (у три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян);

в) особливо великих (у п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

При цьому особа, винна у вчиненні такого злочину, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кри­мінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові пла­тежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

шмммм Контрольні питання

1. Відповідальність за порушення фінансового законодавства в системі юридичної відповідальності.

2. Види юридичної відповідальності за порушення фінансово­го законодавства.

3. Фінансово-правова відповідальність. Бюджетна і податкова відповідальності.

4. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

5. Відповідальність за порушення податкового законодавства.

6. Підстави відповідальності за порушення фінансового зако­нодавства.

7. Види фінансових правопорушень.

8. Бюджетне правопорушення.

9. Податкове правопорушення.

10. Види та особливості фінансових санкцій.