Професійні спілки як суб’єкти адміністративного права

Конституція України закріплює право громадян на участь у про­фесійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-еко­номічних прав та інтересів. Правовий статус професійних спілок регулюється Конституцією, Законом «Про громадські об’єднання», окремим Законом України «Про професійні спілки, їх права та га­рантії діяльності», КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійна спілка (профспіл­ка) - це добровільна неприбуткова гроліадська організація, що об’єднуєгроліадян, пов’язаних спільниліи інтересалш за родолі їх професійно'фтрудової) діяльності(навчання). Отже, характерни­ми ознаками профспілки є те, що: а) вони є видом саме громадських організацій, а тому їх засновниками можуть бути лише фізичні осо­би. Більше того, внаслідок структурно-організаційних особливос­тей, а також широкого кола прав у публічно-правовій сфері, засно­вниками професійних спілок можуть бути виключно громадяни України; б) сфера діяльності професійних спілок є обмеженою лише трудовою діяльністю.

Важливою специфікою профспілок також є те, що історично вони створювалися як інститут захисту прав та свобод працівни­ків від свавілля роботодавця, а не держави. Через це загальні прин­ципи утворення та діяльності громадських об’єднань у контексті професійних спілок набувають дещо іншого змісту. Так, принцип самоврядності та самоорганізації забороняє роботодавцям набувати членство у профспілках. У свою чергу, держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх тру­дових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з проф­спілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об’єднаннями.

Наступною характерною особливістю, яка відрізняє профспіл­ки від інших громадських організацій, є багатокомпонентність їх організаційно-правової системи.

На зовнішньому рівні профспілки або їх організації можуть ство­рювати об’єднання (ради, федерації, конфедерації тощо) за галузе­вою, територіальною або іншою ознакою, а також входити до скла­ду об’єднань та вільно виходити з них.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки можуть мати статус:

первинних: діють на підприємстві, в установі, організації, закла­ді освіти або об’єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в уста­новах, організаціях або у фізичних осіб;

місцевих: об’єднують не менш як дві первинні профспілкові орга­нізації, що діють на різних підприємствах, в установах, організаціях однієї адміністративно-територіальної одиниці (міста, району в міс­ті, району, села, селища);

обласних: мають профспілки, організації яких є у більшості адмі­ністративно-територіальних одиниць однієї області, міст Києва та Севастополя; у більшості адміністративно-територіальних одиниць однієї області, міст Києва та Севастополя, де розташовано підпри­ємства, установи або організації певної галузі;

регіональних^[CCIX] мають профспілки, організації яких є у більшості адміністративно-територіальних одиниць двох або більше областей;

всеукраїнських: визначається за однією з таких ознак: 1) наявність організацій профспілки у більшості адміністративно-територіаль­них одиниць України (АРК, області, райони, міста, райони в містах, селища і села); 2) наявність організацій профспілки у більшості з тих адміністративно-територіальних одиниць України, де розташовано підприємства, установи або організації певної галузі.

Особа за власним бажанням може набути членства профспілки будь-якого із зазначених видів.

На відміну від засновників, членом може бути як громадянин України, так і особа без громадянства або іноземець, якщо вони перебувають в Україні на законних підставах. Підставою набуття членства профспілки є заява особи до первинної організації проф­спілки.

Процедура утворення та реєстрації професійної спілки майже не відрізняється від процедури, передбаченої для інших громадських об’єднань. Водночас, суттєвою якісною відмінністю є те, що про­фесійні спілки утворюються без попереднього дозволу держави на основі вільного вибору їх членів. Таке положення закріплено ч. З ст. 36 Конституції України. Як наслідок, суб’єкт державної реєстра­ції не може відмовити профспілці або об’єднанню профспілок у ре­єстрації, він може або прийняти рішення про включення до реєстру об’єднань громадян, або у разі невідповідності поданих документів законодавчо визначеним, запропонувати профспілці подати додат­кові документи. Строк розгляду заяви також дещо відрізняється і становить 15 робочих днів, проте за рішенням суб’єкта державної реєстрації може бути продовженим ще на 15 робочих днів^[CCX].

Обсяг прав профспілок та їх об’єднань є надзвичайно широким і належить як до приватно-правової сфери, так і до публічно-пра­вової. До публічно-правової сфери належить право(а): представля­ти і захищати колективні та індивідуальні права та інтереси чле­нів профспілок; на ведення колективних переговорів та укладення колективних договорів і угод з роботодавцями та суб’єктами влад­них повноважень, у тому числі і в рамках соціального діалогу; на здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; подавати пропозиції, а також право на участь у розгляді органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядуван­ня, а також роботодавцями, їх об’єднаннями, іншими об’єднаннями громадян своїх пропозицій; на участь у розробленні державної по­літики зайнятості населення; у сфері соціального захисту та забезпе­чення достатнього життєвого рівня громадян, зокрема у визначенні критеріїв життєвого рівня, прожиткового мінімуму, мінімального розміру заробітної плати тощо; у галузі соціального страхуван­ня (напр., входити до складу правлінь та наглядових рад фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування в особі уповноважених представників); брати участь у вирішенні трудових спорів; на організацію страйків та проведення інших масових захо­дів; інші права, пов’язані із захистом та реалізацією прав та інтересів осіб у трудовій сфері.

Законодавство передбачає матеріальну, дисциплінарну, адмі­ністративну та кримінальну відповідальність профспілкових функ­ціонерів. Так, відповідно до ст. 41-1 КУпАП адміністративній відпо­відальності підлягає ухилення профспілок від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення встановленого законодавством строку початку переговорів або незабезпечення роботи комісій з представ­ників сторін чи примирних комісій у визначений сторонами пере­говорів строк.

7.5.