<<
>>

Молодіжні та дитячі громадські організації як суб’єкти адміністративного права

Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про громадські об’єднання» особливості регулювання суспільних відносин у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення окремих видів гро­мадських об’єднань можуть визначатися відмінними від цього зако­ну.

Такий особливий вид регулювання застосовується законодавцем лише щодо деяких видів громадських об’єднань, правовий статус яких якісно відрізняється від правового статусу інших асоціацій. Од­ним із прикладів таких об’єднань є молодіжні та дитячі організації.

Дитячими громадськими організаціями згідно з Законом України «Про основні засади молодіжної політики» 1 визнаються громадські об’єднання, членами (учасниками) якого є фізичні особи віком від 6 до 18 років, а засновниками - фізичні особи, які досягли 14 років. Моло­діжними організаціями є об’єднання громадян віком від 14 до 35 років.

Таким чином, законодавець встановлює чіткий віковий ценз для вступу в зазначений вид об’єднань. Слід зазначити, що можливість дітей колективно захищати свої права та задовольняти інтереси є формою реалізації права дитини на свободу асоціацій і свободу мир­них зборів, якого закріплено Конвенцією про права дитини.[CCVI] [CCVII]

Так само як і інші громадські об’єднання, молодіжні та дитячі гро­мадські організації утворюються і діють на засадах добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності, прозорості та відкритості. Останній принцип покладає на молодіжні та дитячі ор­ганізації додатковий обов’язок, який полягає у тому, що інформація, яка міститься у статутах, про склад керівних органів, про джерела матеріальних та інших надходжень, а також пов’язана з діяльністю молодіжних та дитячих громадських організацій, не є конфіденцій­ною або такою, що охороняється законом. Підвищені вимоги до пуб­лічності дитячих та молодіжних організацій можна пояснити особ­ливостями їх організаційно-правової форми та суб’єктного складу.

По-перше, найбільшу фінансову та майнову підтримку цього виду громадських об’єднань здійснює держава, будь-які видатки якої є об’єктом посиленого контролю. Більше того, інші джерела доходу, такі як членські внески і добровільні пожертвування фізичних та юридичних осіб, не підлягають оподаткуванню, що також є причи­ною встановлення особливого фінансового контролю за видатками молодіжних та дитячих організацій. По-друге, учасниками таких громадських об’єднань є малолітні та неповнолітні особи, які через свою інтелектуальну незрілість потребують додаткового нагляду.

Засновниками молодіжних та дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці та особи без гро­мадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 14-річного віку. Молодіжні та дитячі громадські організації можуть засновувати однойменні спілки.

Окрім прав, передбачених Законом «Про громадські об’єднання», а також уже розглянутих економічних прав, молодіжні та ди­тячі громадські організації мають право брати участь у підготов­ці суб’єктами публічного адміністрування та прийнятті рішень із питань державної політики щодо дітей та молоді. Такі громадські об’єднання також мають право на отримання не тільки майнової та фінансової, але й методичної та організаційної підтримки, що пов’язано зі специфічною метою їх діяльності - «соціальним станов­ленням як повноправних членів суспільства».

Особливість відповідальності членів та засновників молодіжних і дитячих організацій полягає в тому, що ними можуть бути мало­літні та неповнолітні особи. Згідно зі ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку[CCVIII]. Від­повідно, нести відповідальність у разі порушення законодавства про громадські формування особами до 16 років будуть їх батьки, опікуни, піклувальники або усиновителі - за невиконання ними сво­їх обов’язків щодо виховання дитини (на підставі ст. 184 КУпАП).

7.4.

<< | >>
Источник: Загальне адміністративне право України : підручник / за заг. ред.: акад. С. Ківалова і проф. Л. Білої-Тіунової ; Нац. ун-т «Одеська юрид. академія». - Одеса,2023. - 792 с.. 2023

Еще по теме Молодіжні та дитячі громадські організації як суб’єкти адміністративного права:

  1. Виходячи з вищенаведеного визначення договору як угоди між суб’єктами міжнародного права, можна ствер­джувати, що суб’єктами міжнародних договорів можуть бути лише суб’єкти міжнародного права, передусім дер­жави, міжнародні організації та нації, яківедуть бороть­бу за державну незалежність.
  2. Релігійні організації як суб’єкти адміністративного права
  3. Професійні спілки як суб’єкти адміністративного права
  4. Органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права
  5. Політичні партії як суб’єкти адміністративного права
  6. РОЗДІЛ 4 СУБ'ЄКТ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ (АДМІНІСТРАТИВНИЙ ОРГАН) ЯК СУБ'ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
  7. Суб’єкти адміністративних процедур
  8. Суб’єкти процедури адміністративного оскарження
  9. Суб’єкти надання адміністративних послуг
  10. Судовий захист прав, свобод та законних інтересів приватних осіб у відносинах із суб’єктами владних повноважень — провідне завдання адміністративного права в сучасних демократичних державах
  11. Як відомо, держави — основні суб’єкти міжнародного права, і суб’єкти універсальні, адже не може бути таких міжнародно-правових відносин, учасницею яких не могла б бути держава.[662]
  12. Суб’єкти відносин щодо надання адміністративних послуг
  13. Форми, суб’єкти й об’єкти права власності на природні ресурси
  14. 4. Суб’єкти делегованих повноважень та закордонні суб’єкти у публічному адмініструванні
  15. Спеціальні адміністративно-правові статуси фізичних осіб як суб’єктів адміністративного права
  16. У коментованій главі визначається загальний правовий ста­тус «учасників адміністративного провадження», які, по-перше, є обов’язковими суб’єктами адміністративного провадження;
  17. Адміністративно-правовий статус державного виконавця як суб’єкта видання рішень, вчинення дій і допущення бездіяльності, що підлягають оскарженню
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -