Суб’єкти процедури адміністративного оскарження

До суб’єктів процедури адміністративного оскарження належать:

1) суб’єкт розгляду скарги;

2) скаржник;

3) особи, які сприяють розглядові скарги.

Суб’єктом розгляду скарги є:

1) адміністративний орган вищого рівня - за загальним прави­лом, суб’єктом розгляду скарги є адміністративний орган вищого ^{[808] [809] [810] 632 Розділ 4.}

У зв’язку із цим, визначення адміністративного органу вищого рівня у кожному конкретному випадку здійснюється в залежності від місця адміністративного органу^[811] в системі відповідних органів. Так, напр., щодо районної державної адміністрації (її структурних підрозділів) адміністративним органом вищого рівня буде відповід­на обласна державна адміністрація (її структурний підрозділ); щодо територіальних органів міністерств - відповідне міністерство.

Спеціальними нормативними актами використовується загальне правило, відповідно до якого скарга подається до органу вищого рів­ня. При визначенні адміністративного органу вищого рівня зазвичай використовуються два підходи: а) шляхом визначення органів, які є органами вищого рівня в конкретній сфері, напр., митним органом вищого рівня є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику - Державна митна служба України (п. 4 ч. 2 ст. 24 Митного кодексу України); контролюючими органами ви­щого рівня є центральний орган виконавчої влади, що реалізує дер­жавну податкову політику (Державна податкова служба України), - для територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх структурних підроз­ділів (у т.ч.

2) центральний орган виконавчої влади - суб’єктом розгляду скарги, пов’язаної із здійсненням органом місцевого самовряду­вання делегованого йому повноваження органу виконавчої влади, є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну по­літику щодо делегованого повноваження¹ (абз. 2 ч. 1 ст. 79 Закону України «Про адміністративну процедуру»). Стосовно кожного де­легованого повноваження визначатиметься окремий центральний орган виконавчої влади.

Суб’єкт розгляду скарги може утворити комісію з розгляду скарг^{[812] [813]. Аналіз положень Закону України «Про адміністративну про­цедуру» дозволяє виокремити такі ознаки:}

а) утворення комісії з розгляду скарг є правом суб’єкта розгляду скарги, яке вирішується ним самостійно;

б) склад комісії з розгляду скарг затверджується адміністратив­ним органом - до її складу включаються посадові особи адміністра­тивного органу, представники інститутів громадянського суспіль­ства (не більше третини загального складу);

в) комісія для розгляду скарг діє на громадських засадах. Це означає, що статус члена комісії з розгляду скарг не може вважа­тися роботою за сумісництвом, і що за виконання обов’язків члена комісії можуть відшкодовуватися лише компенсаційні видатки (на­приклад, витрати на проїзд тощо)^[814];

г) рішення комісії з розгляду скарг оформлюється висновком, який має рекомендаційний характер і є обов’язковим для розгляду керівником (іншою уповноваженою особою) відповідного адміні­стративного органу.

д) питання формування та організації діяльності комісій з розгля­ду скарг визначаються адміністративними органами, що утворю­ють такі комісії, з урахуванням примірного положення про комісію

3 розгляду скарг, що затверджується КМУ (абз. З ч. 2 ст. 79 Закону України «Про адміністративну процедуру»).

3) адміністративний орган, який прийняв адміністративний акт, вчинив процедурні дії та/або прийняв процедурне рішення чи допустив бездіяльність, що оскаржуються, може набути статуту суб’єкта розгляду скарги за наявності двох умов: а) відсутній ад­міністративний орган вищого рівня; б) в такому адміністративному органі утворено комісію з розгляду скарг^[815].

У разі відсутності адміністративного органу вищого рівня скарга щодо прийнятого адміністративного акта, процедурних рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу подається до того самого адміністративного органу, який прийняв адміні­стративний акт, вчинив процедурні дії та/або прийняв процедур­не рішення чи допустив бездіяльність, що оскаржуються, якщо при ньому утворено комісію з розгляду скарг (абз. 1 ч. З ст. 79 За­кону України «Про адміністративну процедуру»). За допомогою цього забезпечується можливість адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування (напр., сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих органів), які не мають відповідних органів вищого рівня. При цьому, в ч.

4 ст. 79 Закону України «Про адміністративну процедуру» вста­новлюється, що посадова особа адміністративного органу, яка прийняла адміністративний акт, процедурне рішення, вчинила дію або допустила бездіяльність, що оскаржується, не бере участі у розглядові скарги.

4) інші суб’єкти, визначені законом - спеціальними норматив­ними актами також можуть визначатись інші суб’єкти, уповно­важені розглядати скарги в окремих сферах або з певних питань. У такому разі такі суб’єкти набувають статусу суб’єкта розгляду скарги. Так, напр., для розгляду скарг на рішення про втрату ста­тусу резидента Дія Сіті уповноваженим органом (Мінцифри) утво­рюється апеляційна комісія (половину складу апеляційної комісії мають становити представники громадськості) (ч. 2 ст. 10 Зако­ну України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»¹); розгляд скарг здобувачів ліцензії, ліцензіатів на дії (без­діяльність) органу ліцензування здійснює Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України (ст. 5 Закону України «Про ліцензування видів господар­ської діяльності»^{[816] [817]); скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розгляда­ються комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну (п. 1 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єди­ному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1165[818]).}

Скаржник Скаржником є особа, яка має право на адміністра­тивне оскарження та яка з метою захисту свого права, свободи чи законного інтересу звертається до адміністративного органу із скар­гою (пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про адміністративну процедуру»).

Право на адміністративне оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» має особа, яка вважає, що:

1) прийнятим адміністративним актом чи його виконанням пору­шено або може бути порушено її право, свобода чи законний інтерес;

2) процедурне рішення або дія, бездіяльність адміністративного органу негативно впливає на її права, свободи чи законні інтереси (ч.

Особа, реалізуючи своє право на адміністративне оскарження, за­лежно від обставин справи може вимагати: 1) припинення вчинення адміністративним органом певної дії; 2) визнання дії адміністратив­ного органу протиправною та усунення її наслідків; 3) виконання адміністративним органом іншої дії, на яку особа має право і яка не була виконана на її вимогу; 4) визнання протиправним та скасуван­ня адміністративного акта чи окремих його положень; 5) визнання протиправним виконаного адміністративного акта чи окремих його положень, що призвело до настання незворотних правових наслід­ків; 6) вчинення адміністративним органом необхідних дій з метою відновлення порушеного права, свободи чи законного інтересу осо­би, а також усунення негативних наслідків, відшкодування матері­альної шкоди; 7) визнання бездіяльності адміністративного органу протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Скаржник, під час адміністративного оскарження, користується усіма процедурними правами та обов’язками учасників адміністра­тивного провадження, встановленими ст. 28 Закону України «Про адміністративну процедуру».

Особи, які сприяють розглядові скарги. До осіб, які сприяють розгляду справи, відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про ад­міністративну процедуру», віднесено свідка, експерта, спеціаліста, перекладача¹. У разі необхідності зазначені особи також можуть брати участь і в процедурі адміністративного оскарження.

22.4.